УкрРус

Бити треба по морді, а не по паспорту

Пропозиція (!) (підкреслено спеціально для наших північних сусідів) глави Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрія Артеменка про введення законодавчих обмежень на роботу в інформаційній сфері росіян, незважаючи на ззовні благі наміри, насправді погано пахне.

Так, Артеменко повідомив, що вже попросив свій апарат підготувати лист до керівника СБУ та МЗС з проханням переглянути робочі візи тих росіян, які працюють в ЗМІ і при необхідності відкликати їх.

Зрозуміло, що смажений півень клюнув чиновника в одне місце після скандалу з Марією Столяровою на ІНТЕРі. І тепер всі відомства намагаються довести, хто ж з них більший патріот. Але робиться це якось "по-дебільному ...", і крім нецензурних слів після всього прочитаного в голову нічого не приходить.

По-перше, нагадаю Артеменку, що у нас з Російською Федерацією - безвізовий режим. І росіяни можуть вільно знаходиться в Україні 90 днів. Якщо дуже потрібно залишитися довше, то термін перебування збільшують, використовуючи інші приводи.

По-друге, "полювання на відьом" за однією тільки паспортною ознакою - шлях назад в совєцькі печери, а не в Європу. Дуже хочеться подивитися, як Артеменко (чи інші українські депутати-чиновники, які підтримають цю ідею) буде відбиватися на зустрічах із західними дипломатами, політиками і журналістами.

По-третє, а як пояснити такий крок української влади таким прекрасним журналістам, що втекли від путінського режиму і вже працюють в Києві, як Айдер Муджабаев, Євген Кисельов (якого назад в РФ точно не пустять), Сакен Аймурзаєв, Леонід Канфер, Ксенія Туркова, Матвій Ганапольський, Олександр Щетінін і багато інших? Вони що, в двірники повинні перекваліфікуватися? Щось мені підказує, що українській журналістиці вони більш корисні.

Хочеться нагадати нашим чиновникам, що паспорт - це не прокляття, це те, що дається при народженні і не є свідомим вибором людини. Надалі вона може визначиться зі своїм вибором, прийнявши громадянство іншої країни (наприклад, тієї ж України), але для початку можете запитати у людей, які пройшли такий етап, наскільки це доступно.

Маю велику надію, що дана ініціатива так і залишиться ініціативою. А в разі, якщо її на тлі фейсбук-"патріотизму" таки приймуть - що вона буде працювати так само, як працює нинішній закон про заборону акредитації російським ЗМІ: потік російської брехні про Україну він все одно не припинив, виявившись типовим піар-кроком.

До того ж, чиновникам варто задуматися і про можливі наслідки своїх дій - про реакцію з боку РФ (що саме вони можуть утнути, говорити не буду, щоб не підказувати).

Так що нашим чиновникам треба сто разів подумати перед схваленням такої ідеї. Адже рішення про запрошення російських журналістів/медіаменеджерів лежить в площині свідомості власників ЗМІ, але ніяк не в площині законодавчого регулювання.

Бо бити треба кожного конкретно "по морді, а не по паспорту".

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги