УкрРус

Відкрити родовий канал

  • Відкрити родовий канал

Є кілька безпрограшних тем для збурення суспільного інтересу (та відволікання від хліба насущного). Мовне питання, питання національне, церква й все, що з нею пов`язане (зокрема, боротьба київського та московського патріархатів), а також – віднедавна – аборти. Точніше, їх заборона.

В принципі, дискусію щодо абортів можна було б вести у достатньо цивілізований спосіб (якщо соціум дійсно має потребу обговорювати цю тему). Проте показове хамство обох сторін завело проблему у глухий кут, вихід з якого – тепер в руках Верховної Ради, яка або проголосує за заборону абортів, або ні. В кожному разі ми зайвий раз переконались в тому, що громадянське суспільство в Україні – як і мистецтво вести діалог – відсутні.

Один з теперішніх апологетів заборони абортів – "свободівець" Олександр Сич, відповідаючи на дражливе питання про те, як бути жертвам згвалтування, заявив, що це "не його проблема". І порадив жінкам… не потрапляти у руки гвалтівників. На уточнюючі питання нардеп відповідати не побажав, "образився і перервав інтерв`ю", - повідомляли на початку квітня журналісти ТСН.

Соціальні та блогерькі мережі відгукнулися щирим побажанням Сичу пройти через згвалтування, а відтак – ще й через муки вагітності й пологів, народивши небажану дитину. Останнє, на відміну від першого, на жаль, абсолютно неможливо, а от щодо згвалтування, то від цієї "процедури" чоловіки не застраховані також, хоча фізіологічні відмінності статей привносять певні "нюанси" у насильство як таке.

Зловивши хвилю, прихильники абортів всіляко познущались над своїми візаві. Якщо аборт – це людиновбивство, то оральний секс – людиножерство, писали вони. А використання презервативу під час статевого акту – незаконне позбавлення волі і свободи пересування неповнолітніх тощо. Загалом простору для гумору такого штибу чимало, та в переповіданні усіх низькопробних жартів потреби нема.

Між тим і сам Сич (котрий не побажав пояснити мас-медіа свою позицію), і його однофракційці Руслан Зелик та Руслан Марцинків внесли на розгляд парламенту законопроект, котрий унеможливлює штучне переривання вагітності за виключенням випадку, коли вагітніть загрожує здоров`ю матері. Мотиваційну частину свого проекту "свободівці", схоже, слово в слово "запозичили" у депутата минулого скликання Андрія Шкіля, який рік тому також виступив з подібною ініціативою.

У пояснювальній записці парламентарії зазначають, що наразі близько мільйона подружніх пар в Україні неплідні, з них 868 тис. пар – у зв'язку з безплідністю жінки (причиною жіночого безпліддя у 80% випадків є аборт). За останні 20 років, пишуть вони, населення України зменшилося на 5 млн осіб (з 52 млн до 47 млн).

"Якщо така демографічна динаміка триватиме, то через кілька десятиліть народ України складатиметься переважно з емігрантів – вихідців з Азії. Однією з основних причин таких невтішних демографічних тенденцій є легалізація абортів", – наголошують депутати.

Маленький нюанс: "свободівці" оперують не надто точними цифрами, не завдаючи собі клопоту їх перевірити. Населення України становить вже не 47, а 45,5 мільйонів, одначе списувати все на аборти не варто.

Причина скорочення чисельності українців – у низькій якості життя в цілому, у відсутності гідної оплати праці (депутати не рахуються!), у відсутності адекватної медичної допомоги (знову ж таки – парламентська Феофанія є приємним виключенням з правила). От коли б народним обранцям та заопікуватися справжніми, глибинними причинами того, чому українців з року в рік меншає, в тому числі й через еміграцію до інших країн…

Проте ВО "Свобода" воліє (вустами віце-спікера Руслана Кошулинського) заявляти про те, що виступатиме за заборону абортів, легалізацію продажу зброї та повернення у паспорти графи "національність". Варто лише вкинути у медіа кілька подібних тез, і словесна та емоційна "жуйка" на найближчий час забезпечена.

До речі, вільний продаж зброї теоретично також скоротить чисельність жителів України, про яку так дбає ВО "Свобода". Вочевидь, цей момент просто не спав "свободівцям" на думку. Нині вони стурбовані абортами і хочуть ввести кримінальну відповідальність за подібні операції.

Лікарів нардепи пропонують карати ув'язненням від 3 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися професійною діяльністю на термін до 3 років. А за публічну пропаганду або заклик до аборту законодавці прагнуть ввести штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів.

Втім, у бажанні саджати та штрафувати "свободівці" не самотні. Свій законопроект щодо заборони абортів подав і представник ПР Віталій Журавський. До того пан Журавський уславився спробою ввести кримінальну відповідальність за наклеп – повз першого та другого факту не змогла пройти представниця УДАРу Ірина Геращенко, яка написала у своєму Фейсбуці наступне:

"Сумновідомому Журавському не йметься – цього разу він подав закон про кримінальну відповідальність за аборти. У мене ось яке питання: чому цією делікатною темою у нас весь час переймаються саме ті чоловіки, які ані в житті своєму, ані власним життєвим прикладом нічого не зробили для пропаганди сімейних цінностей, здорової сім'ї, багатодітності?.. А про мораль печуться виключно через заборону і кримінальну відповідальність…".

На жаль, саме чоловіки превалюють у парламенті. Що ж стосується ієрархів канонічних церков, то вони, певна річ, представлені виключно сильною статтю. Обгрунтовуючи небхідність заборони абортів, глава УГКЦ Святослав Шевчук говорить про те, що за 20 років незалежності через аборти Україна втратила 40 мільйонів дітей. Тобто щороку потенційні матері позбавляють життя 2 мільйони немовлят. Можливо, ця цифра істотно перебільшена.

Згідно з офіційними даними Міністерства охорони здоров’я, у 2012 році було зроблено 156 тисяч абортів, але зараз, твердять у МОЗ, намітилась тенденція до поступового зменшення таких операцій: нині їх роблять буцімто у шість раз рідше, ніж 10 років назад.

Проте деякі громадські організації (зокрема, "Подаруй життя") наводять інші цифри: за їхніми підрахунками, щороку 200 тисяч українок зважуються на переривання вагітності штучним шляхом, і відсоток таких жінок тільки зростає – так, у 2012-му зафіксовано вже 226 тисяч абортів.

Хай там як, але заборонами, ба навіть введенням кримінальної відповідальності за зроблений аборт ситуацію не виправити. За сталінських часів вже мала місце практика заборони абортів – після голоду 30-х років та після Другої світової війни: категоричним табу на штучне переривання вагітності Компартія намагалась примножити населення однієї шостої частини суші.

А в епоху "раннього" Горбачова за виправлення демографічної ситуації взялися з іншого боку – оголосивши антиалкогольну кампанію (вважалось, що алкоголь призводить до високої смертності серед дорослого населення). Як і кожна інша заборона, ця мала наслідком непрораховані побічні "ефекти" та мільйон кустарних способів вирішити цю проблему. Зокрема, за допомогою самогоноваріння, яке, своєю чергою, спровокувало дефіцит цукру.

Тоталітарні режими просто обожнюють різного роду заборони і намагання ощасливити насильно. Втім, справедливості заради, слід відзначити, що у ряді європейських країн аборти заборонені також. Мова, зокрема, про сусідню до нас Польщу, де улягання вимогам католицької церкви в цьому питанні так і не призвело до сплеску народжуваності.

Тож, лобіюючи ту чи іншу ідею, вартує пам`ятати про досвід тих, хто втілив подібне у життя. Не гребуючи й тим, аби вислухати контраргументи власних громадян. А вони зводяться, зокрема, до наступного: в разі заборони абортів будуть уневажнені права жінки, зросте кількість підпільних операцій, і як наслідок – підвищиться смертність серед жінок, які вдаються до подібної процедури. До того ж, кажуть критики подібної ініціативи, помножте названі ризики на важку соціально-економічну ситуацію в країні, і ви отримаєте нашу категоричну незгоду на заборону абортів.

З цим можна погоджуватися або не погоджуватися. Дискутувати або загортатися в тогу власної єдино прийнятної позиції, не слухаючи оточуючих. Проте вирішувати подібні болісні питання одним розчерком пера не вийде аж ніяк. Кожна дія викликає рівну їй по силі протидію. Доведено Ньютоном…

Наши блоги