УкрРус

Генпрокуратура, спасите 300 млн для страны и "посадите" преступника

  • Генпрокуратура, спасите 300 млн для страны и "посадите" преступника

В конце декабря "Обозреватель" опубликовал расследование "Миллиард на ветер. "Семья" продолжает кормиться из бюджета под предлогом вывоза безвредных "токсинов".

Теперь эту тему продолжила журналист и народный депутат Украины Татьяна Чорновол, блог которой, опубликованный на "Украинской правде", часть которого мы перепечатываем. Как представитель парламентского большинства, Татьяна стеснена в оценках, но наше издание может открыто заявить, что экс-министр экологии Эдуард Ставицкий и до сих пор "запитан" в государственном бюджете, и в настоящее время "остро нуждается" в 300 млн грн. Эти деньги он пытается заполучить через своих людей – предпринимателя Илью Марчевского и министра Игоря Шевченко.

"За шахраєм, якого звати Ілля Марчевський, я бігаю з 2011 року. Він краде мільйони з держбюджету, я намагаюся бити його по руках чим можу – оприлюднювати його злочинні плани. Я вже стільки про його афери написала... І статей, як журналіст, і звернень, як депутат.Проте він продовжує проявлятися в різних міністерствах і держустановах.

На цей раз він знову виплив в Мінекології. Тому знову пишу. Спеціально для міністра екології Ігоря Шевченка і звісно – генпрокуратури.

Пишу, тому що з міністром Ігорем Шевченком я вже говорила. Результат – повне непорозуміння. Бо я не розумію, як можна бути на стороні Іллі Марчевського -злочинця часів злочинної влади Януковича, який зараз намагається пограбувати країну ще на 300 млн грн.

Нагадаю: Ілля Марчевський був головним "утилізатором" шкідливих відходів за часів уряду Азарова. Його фірма виграла тендери на загальну суму майже півтора мільярда грн. Разом з тим, фірма Марчевського практикувала вивезення на спалення за кордон замість смертельно небезпечних речовин – злегка забруднений грунт, а також "освоювала" бюджетні кошти на утилізації вигаданих об'ємів пестицидів. До речі, Україна платила за утилізацію... української землі за кордоном 35 грн за кг.

Не можна сказати, що це була повністю безпроблемна афера. В 2010-2011 все було в "шоколаді", а ось в 2012 році, коли Злочевський (тодішній патрон Марчевського) втратив крісло міністра екології була навіть порушена кримінальна справа, яка, щоправда, була успішно похована в 2013. Наступна проблема для Марчевського називалася "Майдан". Змінилася влада, і він не встиг видоїти кошти з бюджету Івано-Франківщини у вже прокручених аферах.

Однак Марчевський швидко оговтався – цього літа він подав в суд. І найчесніший Господарський суд Івано-Франківської області зобов'язав місцеву владу виплатити фірмі Марчевського 294 300 049,47 грн начебто боргу за послуги зі збирання шкідливих відходів на полігоні під Калушем в 2013 році, які він насправді не надавав.

А тепер для мене взагалі повний шок: Міністерство екології взялося відстоювати інтереси шахрая. Там знову заговорили про необхідність утилізації шкідливих відходів і Марчевського запрошують, як професіонала у цій справі, ще й лобіюють виплату йому тих 300 млн грн. "боргу".

Зокрема, 26 грудня в міністерстві була організована конференція, де "відбілювалася" діяльність міністерства часів Януковича в сфері поводження з шкідливими відходами-загалом та Марчевського – зокрема. Радник міністра заявив, що не знає жодних кримінальних справ в яких фігурував Марчевський і, що міністерство не бачить причин не платити його фірмі.

На цей захід офіційно міністерством була запрошена і я. Однак не пішла. Відповіла на запрошення: "Не збираюся легалізовувати злочинця". Після цього міністр особисто знайшов мене у Верховній Раді – робив круглі наївні очі та запевнював, що немає ніяких доказів злочинної діяльності Марчевського.

Я відповідала, що навіть у відкритих джерелах достатньо фактів. Їх навіть більше ніж достатньо, щоб міністерство екології НЕ МАЛО ЖОДНИХ СПРАВ З МАРЧЕВСЬКИМ!!! Отож спеціально для міністра викладаю деякі з них.

Я розслідувала злочинну діяльність Марчевського як журналіст з 2011 року. Завдяки електронній переписці з чиновником урядового Агентства Великобританії з охорони довкілля мені вперше стало відомо, що Марчевський – шахрай, що замість гексахлорбензолу він вивозить на утилізацію за кордон злегка забруднений грунт.

Британське Агентство з охорони довкілля тоді отримало від заводу "Tradebe" (куди направлялися відходи) звіт: Україна надсилає їм на переробку не гексахлорбензол, а "агрохімічні відходи, що містять небезпечні речовини, включаючи пестициди з 1-го по 11-й клас токсичності, включаючи гексахлорбензол". Причому вміст гексахлорбензолу в цих відходах був мінімальний. За даними британського урядового агентства, в 2010 році у різних партіях відходів найбільший відсоток гексахлорбензолу складав 13%. Найменший – близько... нуля. Тобто це було відверте, нахабне шахрайство – за скажені бюджетні кошти Україна відправляла у Великобританію тисячі тон звичайної землі.

В кінці 2011 року, коли черговий корабель з 2-ма тисячами тон полишив Україну Едді Плет з агентства повідомив мені: "Відповідальний за поставку ТОВ "Сі буд сістем" надав 8 пробних тестів. В одному виявилося 2% гексахлорбензолу, в решті семи – менше 1% ГХБ".

В агентстві мене також запевнили, що для британської сторони даний факт – не корупція, а бізнес: приватна справа приватного заводу. Tradebe байдуже, що спалювати – ГХБ чи українську землю, мовляв цими проблемами повинні перейматися українські платники податків.

Однак після публікації Британія таки відмовилася працювати з українськими відходами, за них взялася Польща, по тій же схемі.

А в українському Мінекології так нахабно брехали, що навіть забрехалися. Зокрема, керівник екологічного департаменту Мінекології Олександр Соколов мене запевнив, що Україна утилізує відходи, які вміщують від 32 до 46% гексахлорбензолу. В цей же час заступник Дмитро Мормуль прислав мені офіційну відповідь на запит, де сказав щиру правду -1,4%. Це злегка забруднений грунт.

Цитую його відповідь: "Перед відвантаженням проводяться пробні дослідження вмісту ГХБ у небезпечних відходах. Наприклад, Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем проведено лабораторні дослідження об'єднаної проби ґрунту забрудненої ГХБ. Згідно протоколу результатів вимірювання N18.1 від 03.08.2011, масова частка ГХБ у ній становить 14300 мг/кг".

Якщо перевести у відсотки, виходить 1,4%.

Грунт з таким вмістом гексахлорбензолу не є небезпечним (раніше в часи радянського союзу ГКХ навіть використовували для протравки зерна).

Чому Мормуль сказав правду? Тому що не він готував відповідь. Правдиві цифри написали прості працівники міністерства, він підмахнув, не вчитуючись.

Отож майже три роки в часи Януковича Україна вивозила на спалення за кордон злегка забруднений грунт. Причина цьому була проста – "освоєння", тобто розкрадання, бюджетних коштів.

А тепер Мінекології хоче віддати борги за ПОСЛУГИ РОЗКРАДАННЯ?

Віддати проФФесійному ШАХРАЮ?

Ще кілька фактів: фірма Іллі Марчевського, що в часи Януковича вигравала майже всі тендери на утилізацію шкідливих відходів називалася ТОВ "С.І. Груп Консорт". Причому вигравала вона умовно. Це були тендери з одним учасником. Було лише два винятки в Києві та Сумах, де цей фокус не пройшов з першої спроби. Тендерні комітети – обурилися, бо виявили, що ТОВ "С.І. Груп Консорт" не має необхідного для роботи зі шкідливими відходами досвіду.

І справді у цієї фірми не було ні спеціалістів, ні досвіду роботи, ні кваліфікованих працівників. Зрештою не завжди вони були потрібні.Зокрема, навіщо працівники для утилізації вигаданих об'ємів пестицидів? У випадках, коли доводилося працювати зі справжніми небезпечними відходами фірма Марчевського використовувала ресурс державної структури "Національний центр поводження з небезпечними відходами". Офіційно Центр знаходився в процесі ліквідації, неофіційно – виконував роботу за яку отримувала гроші фірма Марчевського.

Отже це все був суцільний обман за державний кошт.

Ще один красномовний факт (спеціально для нинішнього міністра екології). Фірма "Сі буд систем" – підрядник в темі утилізації небезпечних відходів (в який офіційно значився засновником Марчевський) перед тим, як перейти до такої специфічної діяльності торгувала в Києві... ізраїльською білизною та шкарпетками. Однак з білизною якось не склалося: в балансі, зданому в податкову, за 2010 рік були суцільні нулі – жодного руху фінансів. Тому певно Марчевський і перекваліфікувався. А що з продажу трусів до утилізації смертельно небезпечних речовин, то це цілком в його стилі. Він і не таким займався... "Дзеркало тижня" в 2004 році писала про Марчевського, як про єврея, який обдурив євреїв. Історія наступна: одна фірма в Україні перераховувала кошти євреїв, які виїжджали з України, на рахунки в Ізраїль. Але по дорозі від точки А до точки Б 2,5 млн. доларів пропали. Постраждалі вкладники так і не змогли розібратися, хто забрав їх кошти. Пан Марчевський тоді працював фінансовим директором фірми, який "опікав" рахунки в Ізраїлі.

Менше ніж через 10 років людині з таким підозрілим минулим українські чиновники довірили більше мільярда бюджетних коштів і тисячі тон смертельної отрути?

А тепер Мінекології б'ється над тим, щоб зробити бюджет країни легшим на 300 млн грн. в інтересах шахрая?

Отож мені в цій темі більше немає про що говорити з міністром екології. Для мене все просто: якщо Марчевський отримає 300 млн грн. це означає, що в його (ОЗУ) ОРГІНІЗОВАНОМУ ЗЛОЧИННОМУ УГРУПОВАННІ з'явилися нові члени з Мінекології і держказначейства.

Схоже, що в це ОЗУ вже війшли і нові депутати, причому мої колеги по коаліції.

...А тепер про Мінекології. На жаль, мушу констатувати: чутки, що новий міністр підтягує в міністерство кадри Ставицького – підтверджуються фактами. Той же Марчевський був радником Ставицького. Нагадаю, мова йде про Єдуарда Ставицького, який не лише був міністром екології та ПЕК в епоху Януковича, а також він був саме тим чиновником, що організував для Сім'ї відчуження "Міжгір'я".

Нині Ставицький в бігах. Обзавівся ізраїльським громадянством і новим прізвищем – Розенберг. Однак його справа живе в новому міністрі?

Причому проблема не лише в Марчевському, мені особисто здається невипадковим і дуже підозрілим, що невдовзі після призначення нового міністра екології НАК "Надра України", що підпорядковується міністерству, не відстояла державні інтереси в суді – Київський апеляційний господарський суд зняв арешт з майна компанії "Голден Деррік". Державі не вдалося повернути собі контроль над компанією, яка впродовж багатьох років всотувала державне майно. Наприклад, в 2006 році зусиллями Ставицького Полтавська експедиція по випробуванню свердловин, де лише майна було на 200 млн. доларів була повністю передана на баланс цієї фірми. А в 2012-2013 роках колишнє керівництво НАК "Надра України" продало фірмі "Голден Деррік" за 20 млн. гривень частки відразу в трьох об'єднаннях, які видобувають газ на одному з найбільших родовищ України – Сахалінському. Завдяки цьому лише за два роки "Голден Деррік" змогла заробити додаткових 120 мільйонів гривень.

Тобто, мова йде якраз про тих осіб, яким зі свого "утилізаторського" бізнесу давав "відкати" Ілля Марчевський.

Отож прошу міністра екології зрозуміти: мені немає про що з ним мило спілкуватися. Принаймні поки в його міністерстві вештається Марчевський... Я можу лише вимагати. Від мінекології – припинити співпрацю зі злочинцем. А від генпрокуратури – заморозити перерахунок 300 млн. грн. фірмі Марчевського з держказначейства, і розморозити кримінальну справу, щодо злочинів Марчевського, яка була забрана з МВС на початку літа цього року".

Наши блоги