УкрРус

Свербіж п`ятнадцятого року

  • Свербіж п`ятнадцятого року

Новина, що надійшла сьогодні з Конституційного Суду, має розглядатись щонайменше у двох площинах: 1) що саме вирішив суд та 2) хто виграв, а хто програв від такого рішення. Почнемо з першого питання.

"Пропало всьо?"

Попри оманливу очевидність відповіді на перше питання (КСУ вирішив, що вибори будуть у 2015-му), все не так просто. Депутат від фракції УДАР Наталія Новак, з якою зв`язався "Обозреватель", рекомендує передусім уважно вчитатися у рішення КСУ. Й, зокрема, у те, ЩО САМЕ просили роз`яснити конституціоналістів народні депутати.

А народні депутати просили дати офіційне тлумачення щодо термінів проведення чергових виборів до обласних, міських, районних (і далі за списком) рад, а також голів цих самих рад. У формулюванні питання – УВАГА! – ані буквою не згадана специфіка ситуації, що склалася в Києві. Ба навіть сам Київ не акцентовано жодним чином.

Виглядає на те, що поважних людей зібрали для того, аби спитати у них, скільки буде два плюс два? "Чотири", – відповів нічтоже сумняшеся суд. Себто ухвалив рішення, що чергові вибори рад і голів мають відбутися "в останню неділю жовтня п`ятого року повноважень ради чи голів, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року".

Щоправда, київський міський голова не був обраний "на чергових виборах 31 жовтня 2010 року". Він був обраний значно раніше – на чергових виборах 2006 року, а відтак на позачергових вибрах 2007 року, тобто термін повноважень столичного мера давно добіг кінця, та й мера як такого Київ вже не має тривалий час.

Але якраз про те, ЯК БУТИ З КИЄВОМ, суддів Конституційного Суду ніхто не запитував. Запитали натоміть про ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ обчислення дати місцевих виборів, на що й отримали цілком формальну відповідь.

Отож, що ми маємо на сьогодні? А на сьогодні ми маємо відповідь КСУ, яка начебто призначає вибори у Києві на жовтень 2015 року. З іншої ж сторони, Києва припис КСУ буцімто і не стосується, адже у столиці вибори НЕ проводились у 2010 році.

До того ж, за словами Новак, ухвала КСУ лишає ще один люфт: в ній мовиться про ЧЕРГОВІ вибори, але що як провести ПОЗАЧЕРГОВІ? Гіпотетично опозиція, яка на словах дуже відостоює проведення виборів київського мера вже цьогоріч, може зачепитися за дефініцію слів "чергові – позачергові" і зіграти з КСУ та ВР у лінгвістично-правову гру, доводячи, що позачергові вибори у Києві ніхто не забороняв.

Та от тільки чи варто тепер, після кількох провалених спроб призначити вибори у стінах Верховної Ради, починати рух таким складним шляхом? І чи спроможеться опозиція обіграти Конституційний Суд, і чи вистачить у неї аргументів, аби переконати і колег, і соціум у тому, що її прочитання рішення КСУ є єдино правильним? І чи – головне! – має опозиція справжнє бажання боротися за Київ?

"Бій за Київ опозиція програла, тепер головне не програти війну"

Слова, винесені у підзаголовок, належать політологу Вадиму Карасьову. Він дуже скептично поставився до почутої від "Обозревателя" версії, що опозиція ще побореться за (тепер вже!) ПОЗАЧЕРГОВІ вибори. "Знаєте, після бійки кулаками не розмахують", – нагадав Карасьов прописну істину.

І попросив не турбуватися за опозицію: вона, мовляв, ухвалою КСУ цілком задоволена. "Якби вона мала стратегію переможця, то могла б вирвати у КСУ хоча б вибори мера. Як саме? Через тиск на владу, на суспільство… Але кандидата у неї не було, тож за кого було боротися? Кличко не пішов, а інших претендентів опозиція або не хотіла, або не бачила. Тож опозиія не сумує. Сумувати мають кияни. Але вони займають позицію глядачів, а не учасників" – розмірковує Карасьов.

Приблизно те саме говорить у дописі на Фейсбуці депутат "Батьківщини" Анатолій Гриценко: "Виборів у Києві не буде. Конституційний суд озвучив рішення Януковича. Попов шансів на обрання не має, тож навіщо владі ризикувати? Опозиція киянам кандидата так і не назвала, тож за кого людям виходити на мітинги? Напевно за себе, за свої права, за своє місто, але до цього ще не дуже звикли, навіть кияни. Та й літо на порозі, з відпустками, дачами, городами – не до протестів. На це Янукович і розраховує у своєму беззаконні...".

Що ж, опозиція послідовна і передбачувана у манері перекладати відповідальність на будь-кого, окрім самої себе. Цього разу ворог номер один – природно, Янукович. Другий негативний (колективний) персонаж – кияни, більше віддані городам, аніж ідеям. Під роздачу, як бачимо, потрапили і "тубільці", які, між іншим, чесно підтримали опозиційних лідерів на початку квітня, коли ці самі лідери провалили першу спробу призначити вибори у Києві.

"Бій за Київ опозиція програла, головне не програти війну", – акцентує Карасьов і просить не лити крокодилячих сліз з приводу нелегітимної (тепер) Київради. " Відсутність легітимної Київради також декому грає на руку, тож акції з вибиття дверей будуть час від часу тривати – це добрий додатковий піар. Плюс можливість критикувати міську владу…".

Опозиція задоволена, бо саме тепер почне консолідувати зусилля, щоб 2015 рік став для неї роком партійного тріумфу. Саме партійного, наголошує Карасьов, бо коли пройдуть президентські вибори, особливої необхідності в єднанні на опозиціному грунті вже не буде.

Власне, поспостерігати за поведінкою опозиції вже ПІСЛЯ президентських виборів буде вельми цікаво. Тут експерти мають рацію. Як мають рацію і в тому, що й влада так само зацікавлена у "перекиданні" столичних виборів за 2015 рік. Причому причина тут настільки очевидна, що не потребує жодного дешифрування. "Зараз влада Київ програє. Як мера, так і Київраду", – говорить Карасьов. А його колега Олексій Голобуцький додає таке: "владі краще мати Київраду нелегітимну, але лояльну".

Те саме, звісно, стосується і київського мера. Краще мати його фантом, невидимий привид Черновецького чи тінь Попова, який фактично править містом, аніж обирати когось з плоті і крові. Бо плоть і кров має здатніть до фронди, а це зараз нікому не потрібно.

Отож, виглядає на те, що ситуацією з київськими виборами задоволені усі. Конституційний Суд пройшовся між крапельками. Опозиція отримала безліч приводів для почесного обурення. Влада не дозволила (як їй здається) перетворити Київ на вибухонебезпечний елемент. Кияни?... У киян, як каже Гриценко, літо на порозі…

Монотонну картину загального умиротворення псує якийсь відсутній елемент. Як у романі Майкла Крайтона "Парк юрського періоду", коли одна маленька деталька (під назвою "людський фактор") підірвала весь розпрекрасний світ з ожилими динозавтрами та іншими артефактами. Тож поживемо – побачимо. В сенсі: побачимо, як скасування київських виборів (і піар на цьому факті) допоможе як опозиції, так і владі виграти вибори президентські…

Наши блоги