УкрРус

Олексій Кривопішин: на Південно-Західній все доводилося до ладу. Тепер моє завдання - уникнути транспортного колапсу в Києві

  • Олексій Кривопішин: на Південно-Західній все доводилося до ладу. Тепер моє завдання - уникнути транспортного колапсу в Києві

"Обозреватель" поспілкувався з новим штатним радником столичного мера Олексієм Кривопішиним. Він – залізничник із багаторічним стажем, тривалий час очолював Південно-Західну дорогу УЗ, тому поява професійного управлінця з цієї галузі в кріслі радника Віталія Кличка стала несподіванкою. Більше того, призначення супроводжувалося високою активністю різного роду "зливних бачків" на тему "зради", що ще більше привернуло увагу до персони Кривопишина.

Олексій Мефодійович, погодившись на інтерв'ю, розповів про інфраструктурні проекти, які він розвиватиме в місті, а також про те, як більше чотирьох десятиліть тому він починав свій професійний шлях зі стрілочника і як тепер його "намагаються зробити стрілочником у чужих схемах".

Наземне метро вирішить багато проблем

– Ви – помічник столичного мера. Чим будете займатися на новій посаді?

– Віталій Кличко запросив мене, щоб я допоміг команді у розвитку інфраструктурної системи міста. Мені таке завдання до душі і під силу. Місто я знаю досконало, будував у ньому багато об'єктів, часом навіть всупереч інтересам залізниці, бо пріоритет низки проектів був усе-таки міський. Та ж столична "наземка". Ми зняли з маршруту вантажні потяги, щоб ввести в графік проїзд електричок. Не меншим "подарунком" Києву стало і будівництво мосту через Дніпро. Адже з'їзди вздовж Ботанічного саду та заїзд на Видубичах залізниці, чесно кажучи, були непотрібними для УЗ. Одним словом, я добре знаю транспортні міські проблеми, в курсі планів будівництва розв'язок, які на сьогодні надактуальні для міста. Для цієї мети, вважаю, мер і запросив мене як консультанта. Свій план я йому вже надав.

– Які проекти у Віталія Кличка в пріоритеті?

– Одне з головних завдань – уникнути транспортного колапсу міста. Навіть сьогодні, в період кризи, транспортні потоки Києва перевантажені, однак згадайте, як декілька років тому центр столиці буквально задихався, простояти в заторі годину-півтори – звичайна справа. Метро також перевозить удвічі-утричі більше людей понад норму.

Як тільки криза зійде нанівець, проблема низької пропускної спроможності київських магістралей повернеться, ми - на межі колапсу. Тому для мене завдання номер один – розвантажити центр міста, і один із кроків до цього – реанімувати міську (кільцеву) електричку. Типова модель вирішення проблеми для європейських столиць (Париж, Лондон, Берлін). Зізнаюся: я захоплююся цією темою з 1984 року, чому була присвячена вже моя вузівська дипломна робота. А пізніше, на власні очі вивчивши досвід кільцевих "наземок" Німеччини, і будучи депутатом Київради, я неодноразово пропонував мерії втілити в життя таку потрібну людям ідею. Мене довго не чули, але в 2006-му ідея закільцювати на базі залізниці міські пасажиропотоки, системно прив'язавши їх до метро, нарешті, отримала схвалення. Проте знадобилося ще шість років, щоб "наземне метро" почало працювати і почали курсувати потяги. На жаль, ненадовго – до кінця 2014-го про столичну електричку знову забули. Потяги ходять рідко, з великими інтервалами. Так бути не повинно.

Віталій Кличко до "наземки" одразу поставився з великим інтересом. І тепер у мене з'явилася можливість довести цей задум до ладу. Адже переваги "кільця" проявляються лише тоді, коли все працює як годинник: логістика всіх залучених видів транспорту узгоджена, графіки руху точні, пересадки зручні і працюють у будь-яку погоду. Цим, власне, і займуся. По суті, це поява в місті від 12 до 18 станцій майже безкоштовно, що входитимуть у єдину систему метро. Це буде наземне метро, яке вирішить багато проблем, в першу чергу, – для мешканців Троєщини та Старої Дарниці.

Ще одна ідея – будівництво об'їзду Звіринецької гори. І тоді весь автотранспорт із Московської площі через район вулиці Кіквідзе зможе їхати через Дарницький міст на Харківське шосе (а фактично – до Борисполя) без єдиного світлофора! Примикання з'їду та заїзду на міст з боку Звіринця було закладене при його будівництві. Унікальний проект! І найважливіші його частини вже готові: діє міст, з'їзд на лівому березі виводить до станції "Дарниця", є автострада на шість смуг, побудована нами. Уявляєте: наскрізний проїзд через Київ на кілометри! Такий проїзд буде завжди актуальним. Також потрібно завершити роботу над усіма з'їздами на Південному мосту, Дарницькому та інших, і це невеликі гроші для міста.

Автомобільне полотно на Дарницькому мосту має гарантією 30 років

– Олексію Мефодійовичу, ви довго пропрацювали на залізниці...

– Стаж – 45 років. Із них майже тринадцять я очолював Південно-Західну магістраль.

Я побудував близько шестисот кілометрів електрифікованої залізниці і збільшив перевезення вантажів електротягом до 97% від їхнього загального обсягу. А електротяга до 10 разів економніша, ніж теплотяга. Вагомий показник. Але сама електрифікація вимагала капітальних вкладень. Це породжувало чималі труднощі, але в підсумку всі головні шляхи з Києва, всі транзитні магістралі були електрифіковані. Що і дало такий високий відсоток. Він вищий як у цілому по "Укрзалізниці", так і на будь-якій іншій дорозі.

- У студентські роки я багато їздив Україною, і знаю не з чужих слів – Південно-Західна дорога – єдина в країні, якою з Києва за всіма п'ятьма напрямками можна їхати зі швидкістю 140 км на годину. Коли ж переїжджаєш на будь-яку із суміжних, експрес зменшує швидкість до 100-120. Чим викликана різниця? Чому так?

- У нас усе будувалося покроково, планомірно. На Південно-Західній нічого і ніколи не залишалося недоробленим. Такий мій принцип, і я жодного разу не зрадив йому.

За ці роки було реставровано понад 50 вокзалів і станцій, велику кількість платформ. Серед них – низка унікальних будівель. Таких, приміром, як станція "Козятин" або "Жмеринка", стан яких до початку 2000-х був жахливим. Але ж це – пам'ятники архітектури, причому "Жмеринка" і "Козятин" будувалися в 80-х роках 19 століття!

Ми створили розв'язки, що дозволяють двома мостами Київського вузла проїжджати на лівий берег по 160 поїздів на добу. Зараз обсяги різко впали, але така можливість закладена на 100 років вперед. А ще автомобільний міст, по суті – автобан: три смуги в одну сторону, три - в іншу.

А розв'язка на Видубичах? Там же було болото, бруд, поклади сміття. Складно передати, що там було. Ми все розчистили, облаштували, облагородили. Замість "будки"-розвалюхи виріс сучасний автовокзал.

Були побудовані потужні розв'язки "Караваєві дачі" та "Сирець". Це ми зробили на прохання міської влади Києва. На "Караваєвих дачах" був споруджений великий вокзальний комплекс, а на "Сирці" споруджений шляхопровід із чотирисмуговим автомобільним рухом.

Окрема тема – технічна пасажирська станція "Дарниця", здатна одночасно обслуговувати до 10 поїздів класу "Хюндай". Скажу не заради хорошої фрази, але ветерани залізниці ходили нею зачаровані, не в змозі приховати хвилювання від побаченого – їх немов на машині часу перенесли в майбутнє: "Це не депо, а гігантська операційна. Ми і мріяти не могли, що в Україні може бути така ремонтна база". Причому від першого ковша грунту, який вийняли на пустирі в 30-градусний мороз, до здачі небаченого комплексу минуло всього 9 місяців!

Варто сказати і про перетворення станції "Київ-Товарний", яка потроїла кількість своїх шляхів і звільнилася від вантажів, у парк відстою пасажирських поїздів; і про зведення терміналу приміського сполучення в Дарниці, де вокзал складається з двох дзеркальних фасадних споруд, сполучених 172-метровим наскрізним тунелем із шістьма виходами до поїздів.

– Чим особливо пишаєтеся?

– Мостовим переходом через Дніпро – Дарницьким. Обсяг робіт там був величезний! Але Київ у результаті отримав трирівневого транспортного гіганта з широченним автобаном.

– До речі, чому на цьому мосту ось уже 5 років тримається асфальтне покриття, немає жодної ямки, а от Південний міст постійно ремонтується.

– Тому що ми будували автомобільне полотно за швейцарською технологією з гарантією на 30 років – лите двошарове покриття асфальту. Для України абсолютне ноу-хау! Бар'єрне огородження моста міцніше за будь-які інші.

Якщо я тут про щось і шкодую, то хіба що про те, що на лівому березі немає належного з'їзду та заїзду – фінансування проекту тоді раптово припинили. Але там лежить 5 тисяч тонн металу, 16 із 23-х опор уже стоять. Міст треба тільки закінчити, і як можна швидше. Радитиму це нашому меру. Міст так і стоїть "одноногим", і треба їхати до Здолбунівської, щоб зробити розворот. Це незручно, бо немає прямого шляху на набережну. І заїзду немає.

Будівлю Південно-Західної дороги Бланк хотів віддати під готель

– Зараз в Інтернеті з’являються "викриття" про ваші "злодіяння"...

– Не думав, що моя персона викликає такий інтерес. Я всього лише радник мера міста. Хоча деякі ваші колеги обливали мене брудом, ще коли намагалися зробити "стрілочником" за замовленням сьогоднішніх галузевих "наглядачів". Під закон про люстрацію я не підпадав. Адже я все життя тяжко працював.

– Кого маєте на увазі?

– Насамперед, Максима Бланка. А чиновник Мінінфраструктури Омелян, ледь дізнавшись про моє призначення, одразу ж у Facebook почав строчити давні наклепи, де прослідковується замовний характер його побрехеньок. "Ми цілі томи передавали в правоохоронні органи", – заявив він, тим самим визнавши, що безперервно докладає зусилля, щоб дискредитувати мене. І тут я запитую – а що ви зробили більше ніж за рік керівництва профільним процесом? Назвіть хоч одну корисну справу, про яку знало б суспільство! Що було зроблено? Нічого. Абсолютно нічого. А сфабрикувати фальшивку і добитися мого зняття з посади, профінансувавши цю кампанію дронами, що літають над моїм будинком, – на це часу і коштів не шкодували.

Я ж відзвітував за кожну копійку. У мене – все прозоро. І найменші зловживання відсутні. Не хочу сказати, що я ангел, але працював я відповідно до закону, чесно і сумлінно. Тому сфабрикованих звинувачень не боюся. Проте медійні кілери ніяк не вгамуються.

– І давно почалося?

– У 2005 році прийшли до мене три народні депутати, і почали вимагати, щоб я фінансово допомагав їхній фракції. Я запитав: "Яким чином?". Відповідають: "Грошима. Дорога не збідніє". І так, у принципі, кожного року, протягом усього періоду перебування на посаді. Може, з появою НАБУ це все припиниться? Сподіваюся, почнуть боятися.

Депутати кожного разу обіцяли: будемо "мочити"! Є такі дні в Раді, коли з трибуни озвучують запити. Ось ці "запити" на мене йшли раз у тиждень. Як четвер, так мене і критикують і відправляють у прокуратуру. А їхні домисли пізніше "екранізували" "незалежні журналісти". Відтоді й відпрацьовують свій дохлий номер. Що 2005-й, що 2015 рік – одне і те ж, тільки замовники інші. Фактів немає, от і переливають із пустого в порожнє.

– Наскільки відомо, вашу діяльність ретельно перевіряли...

– Так, усе, що було у правоохоронних органів на мене, детально вивчили. Документи направляли у фінінспекцію, 140 ревізорів працювало, все перерахували, все перевірили – зловживань немає. А ось кіно наклепників-"стряпчих" провалилося. Вони, щоб довести, що мій будинок високий, лягали з камерою на землю, і знімали його знизу. Фальшивка ввела в оману прем'єр-міністра. Він її озвучив, мене зняли з роботи. Провели перевірку: у результаті – нуль. І ось тепер ці байки запустили по третьому колу. (До речі, Бланк тоді сильно проколовся, надавши для зйомок групі "викривачів" особистий автомобіль, який, будучи викритим, незабаром спалив, швидко застрахувавши його на кругленьку суму).

– А навіщо панам Бланку та Омеляну на вас наговорювати? Адже ви більше не працюєте на залізниці?

– Був випадок, коли Бланк привів до мене одного із заступників міністра на вулицю Лисенка, в офіс Дороги. А я свого часу цю надзвичайно занедбану будівлю відреставрував, підняв архівні креслення, все відновив згідно з первинним задумом, включно до тротуарної плитки біля входу.

Так ось Бланк, який, до речі, досі не відзвітував за мільйон, який у нього знайшли у ванній, заявив мені, що ця будівля сподобалася тому заступнику міністра. Я поцікавився: "А те, що тут диспетчерський апарат, управління залізниці, що тут працює близько тисячі осіб – це вже нічого не значить?" "Переведемо на проспект Перемоги, – кажуть, – в будівлю міністерства".

Я їх виставив за двері. Як мені потім повідомили, будівлю візитери хотіли віддати під готель у центрі міста. Я їм сказав: "Цьому не бути!" У відповідь – помста: наслали перевірку, у мене вдома були обшуки, пресинг чинився і на мене, і на моїх рідних, у яких теж були обшуки.

– Порушили кримінальну справу?

– Справу порушили за фактом відео, яке зробив один "викривач", а кришували це "кінофентезі" саме Омелян із Бланком. Слава Богу, не підкинули наркотики або банківські картки, як це часом роблять. Адже могли і беззаконно вчинити.

Так планомірно, крок за кроком, усунули керівника, який у 2014-му приніс Дорозі з річний прибуток у понад півмільярда гривень.

Я в свої 60 років сповнений енергії, сил, знань і амбіцій допомогти Віталію Кличку зробити транспортну структуру Києва, яка відповідала б європейському рівню. І ми з цим впораємося.

Наши блоги