УкрРус

Судова люстрація чи профанація?

Читати українською
  • Судова люстрація чи профанація?

Протягом 2010-2013 Україною керувала донецька банда. Велика донецька банда, яка простягла свої клешни в усі гілки влади, в тому числі й у судову.

Одразу після обрання В. Януковича Президентом України змінилися ключові посади у судовій системі України: Головою Вищого адміністративного суду України призначено Темкіжева І.Х., Вищого спеціалізованого суду України – Солодкова А., Вищого господарського суду України - Татькова Віктора Івановича, який товаришував з Януковичем та екс-Генеральним прокурором України В. Пшонкою, починаючи ще далеких часів їх спільної праці на Донеччині.

Так, В.Татькова безпосередньо за вказівкою Януковича призначено на посаду Голови Вищого господарського суду України 6 вересня 2010 року, тобто, через два місяці після його переведення на роботу суддею Вищого господарського суду України. Випадковий збіг обставин? Але це лише початок.

Послідовно обіймаючи посаду Заступника голови господарського суду Донецької області, Голови Донецького апеляційного господарського суду (листопад 1994 - липень 2010), В. Татьков зарекомендував себе як добрий господарник, сповідуючи принцип "єдиного вікна". Такий же принцип сповідувало і його близьке оточення, "команда" як він сам висловлюється - заступники та помічники.

Працюючі на Донеччині, Татьков В.І. повністю контролював дві ланки господарських судів – першої та другої (апеляційної) інстанції. Саме за його вказівками у господарських судах були введені "контрольні списки справ", з якими його помічники перед початком судових засідань підходили до суддів з проханням "вирішити питання". Суддям пояснювали це інтересами поважних осіб, яким неможливо відмовити, не називаючи, відповідно, їх прізвища та посади, а у "клієнтів" вимагалися "небесні" гонорари за сприяння у здійсненні вибіркового правосуддя. Контролював же ці списки,зрозуміло, "добрий господарник" Віктор Іванович.

Пiсля призначення його на посаду Голови Вищого господарського суду України пану Татькову В.І. необхідно було налагодити таку ж плідну працю у всій системі господарських судів України.

Але ж судді Вищого господарського суду України не зрозуміли такий от "господарський" підхід Віктора Івановича до здійснення правосуддя, а тому на прохання шановного товариша Татькова, кращого друга В. Януковича та В.Пшонки - штат суддів Вищого господарського суду України був збільшений більш ніж на 20 суддів; терміново з різних судів були переведені "свої" судді, в більшості з Донецької області, які добре розуміли "господарський" підхід Віктора Івановича та не відмовляли йому у його проханні посприяти "поважним людям" у здійсненні правосуддя на їх користь.

У грудні 2010 року В. Татьков був призначений членом Вищої ради юстиції України, що, відповідно до положень чинного на той час законодавства, давало йому змогу вносити відповідні подання про звільнення суддів, притягувати їх до дисциплінарної відповідальності та впливати таким чином на їх незалежність.

Цікаво, що відповідно до чинного на той час законодавства, а саме Закону України "Про Вищу раду юстиції" обрання суддів на адміністративні посади здійснювалось Вищою радою юстиції, членом якої є Татьков Віктор Іванович та деякі його та Януковича друзI: В.Пшонка, В.Колесніченко тощо.

Далі, поміркувавши трохи над "вдосконаленням" правосуддя та посприявши терміновому звільненню посади Голови Господарського суду міста Києва, Віктор Іванович викликав з рідного краю до столиці свою "праву руку" Артура Ємельянова, який трохи раніше був призначений (звісно ж, за проханням того ж таки Віктора Івановича) заступником, а трохи пізніше і головою господарського суду Донецької області.

Найталановитішим його помічником у "господарській роботі" виявився саме Артур Ємельянов, який, активно спілкуючись з Донецькою бандою, пропрацювавши Головою Господарського суду міста Києва рівно один рік, відчув на собі "покращення" та був переведений на посаду Голови Київського апеляційного господарського суду; через рік - призначений на посаду Заступника Голови Вищого господарського суду України, а згодом - обраний Головою ради суддів господарських судів України.

Протягом 2011 - 2013 років за сприянням А.Ємельянова та В.Татькова до столичних місцевого та апеляційного господарських судів було переведено численну кількість суддів саме з Донецької області; в обласні господарські суди призначалися головами та їх заступниками лише "донецькі"; призначені ж заступники голів та голови судів повністю підкорялися системі, створеної В. Татьковим та продовженої А.Ємельяновим.

Таким чином, протягом значного часу Татьковим В.І. та Ємельяновим А.С. був створений певний ланцюг, що дозволяв їм контролювати повністю систему господарських судів України в усіх областях, починаючи з суддів, та закінчуючи головами суду та їх заступниками.

Новеллою у вдосконаленні роботи В. Татькова та А.Ємельянова є те, що попередньо з клієнтами обговорюється можливість "протягнення" конкретних справ одразу через три судовi інстанції: першу, апеляційну та касаційну. Тобто, справи контролюються і вирішуються "як потрібно", починаючи вже з моменту їх реєстрації в суді першої інстанції та до прийняття рішення відповідного касаційною інстанцією; до Верховного Суду України технічно робиться "недопуск". Особливо "тяжкі" справи обмежуються постановами апеляційної інстанції з "не допуском" їх до розгляду Вищим господарським судом України. Гонорари складають від 500 000 доларів США до 10 000 000 за одну справу, в залежності від категорії справи, а також поважності та платоспроможності клієнта. Особлива увага приділяється "земельним" справам та справам про банкрутство, в яких арбітражним керуючим або розпорядником майна виступають лише "довірені" особи Татькова та Ємельянова: Толчеев, Носенко, Сиротенко, Щербань, Серебряков та інші.

Протягом останніх років в засобах масової інформації систематично висвітлювались корумповані схеми В. Татькова та А.Ємельянова за участю їх посередника на ім’я Руслан. Деякі представники попередньої влади навіть порушували питання щодо корупційних схем керівництва господарської системи України, але правоохоронні органи, які очолювали члени банди Януковича, не реагували належним чином та взагалі робили вигляд, що судова система є прозорою та досконалою. Це і зрозуміло, оскільки такі Захарченки та Пшонки самі систематично вирішували свої особисті бізнесові справи в господарських судах.

Нова влада обіцяла вчинити повну люстрацію та перезавантаження як виконавчої, так і судової влади, звільнити країну від всіх корупціонерів, але чомусь зволікає із проведенням належної "чистки" в органах судової влади, здійснюючі її вибірково.

Так, незрозумiло, чому саме у проекті Закону України "Про відновлення довіри до судової системи України", розробленому Кабінетом Міністрів України, вирішується питання лише щодо звільнення голів судів, в той час як заступники голів судів також були призначені старою злочинною владою, і також здійснюють адміністративні повноваження та мають серйозний вплив та тиск на суддів.

23.02.14р. Верховною радою України було звільнено численну кількість очільників, призначених за вказівкою Януковича та його банди. Вирішити ж питання про долю В.Татькова, який є "старим товаришем" Януковича та Пшонки, забули. Випадково? Чи вже є певна домовленість з новою владою "не чіпати поважних людей" і нова влада діє за старими правилами?

Як відомо, В.Татьков періодично перебуває у Німеччині (мабуть, записує новий кліп своїй дружині співачці Ярославі на кошти громадян України), А.Ємельянов активно займається будівництвом нової адмінбудівлі суду, хоча й теперішня будівля Вищого господарського суду України виглядає, як оазис. Але А.Ємельянов продовжує "освоювати" на свою користь через підконтрольні йому структури 1млрд.100 тис. грн., виділених Вищому господарському суду України для будівництва адміністративної будівлі попередньою злочинною владою, добудовувати свій 5-ти зірковий готель у Швейцарії; контролювати власний ( в тому числі й готельний) бізнес на Донеччині, переховувати за кордоном сотні мільйонів доларів США, здобутих "тяжкою" працею у господарській системі, а також налагоджувати зв’язки з деякими депутатами вiд новоi влади. Запропонований А.Ємельяновим гонорар за те, щоб залишити його на посаді заступника Голови Вищого господарського суду України, складає 5 000 000 доларів США, які очевидно, були здобуті ним завдяки якісній розбудові господарської системи - контролю за виконанням вказівок у вирішенні справ суддями та вдячності клієнтів. Як зазначив сам А.Ємельянов в своєму виступі на зборах суддів Господарського суду міста Києва 05.03.14р., лише через його тісний особистий контакт з Міністром юстиції України Павлом Петренком вдалося "підкорегувати" проект Закону України "Про відновлення довіри до судової системи України", який розроблений Кабінетом Міністрів України. Зрозуміло, що таке корегування, насамперед, стосується виключення з кола осіб, що мають бути звільнені, заступників голів судів, яким і є А.Ємельянов на даний час.

Але поки нова влада обмірковує пропозиції відомих корупціонерів, останні продовжують свою діяльність у судовій системі за старими принципами: контрольні справи, поважні люди, яким "неможливо відмовити", гроші.

А може нова влада також зацікавлена у такій корупційній схемі?

На початку березня 2014 року у Верховній Раді України планується розглянути Минюст инициирует проверку всех судей; відбулося попереднє його обговорення на круглому столі у Міністерстві юстиції України. Проте питання щодо звільнення заступників голів судів навіть не порушувалось, хоча цiлком очевидно, що заступники голiв судiв також мають значний вплив на здiйснення суддями правосуддя, а тому взагалi не може йти мова про очищення влади.

Але може старим корупціонерам все ж таки вдалося домовитися із новою "демократичною" владою? Подивимось, що скажусь нам депутати, як вони проголосують за цей закон та чи залишать й далi працювати на посадах старих корупцiонерiв?

Тож, виникає питання: чи будуть виконані обіцянки, дані суспільству? Чи вiдбудеться повне очищення влади? Чи нова влада, як і стара, знову намагається "замилити" очі людям, лише даючи, але не виконуючи свої зобов"язання перед суспільством? А якщо так, то чи варта ця "нова" влада тих людських жертв, що були понесені нашою країною?

Наши блоги