УкрРус

Опозиція починає і…?

Читати українською
  • Опозиція починає і…?

Від слів – до діла. Отримавши відмову спікера Рибака на проведення позачергової сесії ВР, депутати опозиційних парламентських фракцій вирішили не сидіти, склавши руки, а діяти. Зібравшись у напівпорожній сесійній залі Ради, представники меншості заявили про перехід до радикальних методів боротьби з політичними опонентами.

Один з цих заходів – блокування пленарної роботи ВР (чергова сесія стартує 5 лютого) до того часу, допоки не буде введено в дію систему персонального голосування "Рада-3". Представники опозиції вимагають також відставки спікера й генпрокурора.

Щоправда, перед тим як підняти питання про звільнення Віктора Пшонки, опозиціонери планують задати очільнику ГПУ ряд запитань. Одне з ключових: за чиєю вказівкою спецслужби намагалися зірвати зібрання опозиції?

Річ у тім, що напередодні зібрання представники "Батьківщини" і "Свободи" отримали смс-повідомлення з мобільних номерів керівників фракційного секретаріату. У меседжах йшлося про те, що збори опозиціонерів відміняються. Причому абонентам, що отримали смс, радили не виходити на зв’язок з колегами і чекати подальших вказівок.

Нардепи від "Батьківщини" такі повідомлення отримали від Ольги Боднар, яка наразі очолює фракційний секретаріат. Пані Боднар запевняє: нікому не відправляла жодних повідомлень, а її мобільний завжди знаходився поруч. Тобто сторонні "доброзичливці" аж ніяк не могли скористатися її телефоном.

"Мені вночі зателефонував Руслан Князевич і запитав про смс, яке надійшло йому з мого номера. Я була вкрай здивована, адже ніяких смс про відміну зібрання опозиції я нікому не відправляла. Потім з’ясувалося, що Князевич – далеко не єдиний, хто отримав від "мене" смс", - розповідає "Обозревателю" Ольга Боднар.

Соратники Юлії Тимошенко переконані: телефонними "жартівниками" є представники спецслужб, які, діючи за чиєюсь вказівкою "згори", намагалися таким чином зірвати явку на опозиційних зборах опозиції.

У представників провладної Партії регіонів своє бачення ситуації. "Вони просто не встигли приїхати до України з Мальдівів. І чим історія з смс не виправдання відсутності багатьох депутатів? Тобто, я вважаю, що цю провокацію вони самі й влаштували", - розмірковує регіонал Володимир Олійник.

З урахуванням того, що вчорашнє зібрання опозиції було неформальним, офіційної статистики присутніх у сесійній залі опозиціонерів не існує. Представники меншості запевнили "Обозреватель", що на збори до Верховної Ради прийшло 158 парламентарів.

"Батьківщина", УДАР і "Свобода" у своєму загальному активі мають 177 голосів. До того ж на опозиційне зібрання завітали і деякі позафракційні депутати. Тобто, як бачимо, й справді чимало опозиціонерів проігнорували неформальне зібрання у ВР.

У опозиційному таборі між тим запевняють: хто був відсутнім, мав на це поважні причини. Одна з таких причин – хвороба. Саме недуг, за словами рядових ударівців, став причиною відсутності у сесійній залі їхнього лідера Віталія Кличка. "Сильні люди теж інколи хворіють", - виправдовувалися в кулуарах партійні соратники знаного боксера. Хай там як, але навіть за відсутності близько двох десятків опозиціонерів, кворум для прийняття рішень на учорашньому зібрані був.

Попри те, що збори опозиції де-юре - неформальні, віце-спікер, свободівець Руслан Кошулинський відкрив засідання у повній відповідності з Регламентом ВР. Спочатку учасники зборів виконали акапелло державний гімн,а потім слово для виступу надали керівникам фракцій.

Ораторську естафету відкрив Арсеній Яценюк. Саме він висловив ідею щодо блокування роботи ВР: "Ми повинні заблокувати парламент до тих пір, поки не буде введена в дію система персонального голосування "Рада-3". Це не тільки дасть можливість виконати Конституцію, а й покаже, що у Партії регіонів немає більшості!". Ініціативу пана Яценюка охоче підтримали і в УДАРі, і у "Свободі".

Під завісу зібрання нардепи-опозиціонери підняттям рук одноголосно проголосували за схвалення переліку першочергових дій опозиції. План представників парламентської меншості складається з наступних пунктів: висловлення недовіри спікеру Рибаку та генпрокурору Пшонці, створення тимчасової комісії ВР з розслідування фактів тиску на деяких депутатів від опозиції та інформування послів іноземних держав і міжнародних організацій "про початок нової хвилі політичних репресій", вимога негайного звільнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка і блокування трибуни ВР до повного введення в експлуатацію системи персонального голосування "Рада-3".

Переважна більшість журналістів, які спостерігали за опозиційним зібранням з ложі преси, розкритикували учасників дійства. Мовляв, представники меншості здійснили серію пострілів у молоко, оскільки жодних практичних наслідків ухвалені ними рішення не матимуть. Але чи справді все так однозначно? Опозиція вимагала скликання позачергової сесії. Спікер Володимир Рибак відмовив. Після цього опоненти чинної влади могли або чекати старту планової сесії, або діяти. Ставка була зроблена на дію, а це вже великий плюс.

Інших законних інструментів у опозиції в цій ситуації не було апріорі. Критикувати представників меншості справді є за що. Але в даній конкретній ситуації експерти, ставлячи невтішний "діагноз", не пропонували "рецепту" лікування. Чи не через те, що його – ефективного та дієвого рецепту - просто не було?

Форму та зміст опозиційного зібрання "Обозреватель" обговорює з представниками різних парламентських фракцій.

Ірина Геращенко, "УДАР":

Ми маємо зупинити ті процеси, які сьогодні намагаються нав’язати Верховній Раді. В першу чергу йдеться про тотальну залежність ВР від Банкової, а саме на реалізацію цього завдання працює спікер Володимир Рибак, який не є самостійною фігурою.

Абсолютно очевидно, що рішення заблокувати проведення позачергової сесії Верховної Ради – це рішення, нав’язане спікеру ззовні. Ми ж хотіли наголосити керівництву ВР, що парламент України – це вищий законодавчий орган, а не їх лавочка, яку вони то відкривають, то закривають. Тому насправді дуже важливо, що збори депутатів трьох опозиційних фракцій відбулися. Таким чином опозиція показала, що в нас є 150 голосів для того, щоб в першу чергу викликати "на килим" керівників силових структур. А вони мають звітувати перед суспільством за те, що зараз відбувається з лідерами опозиційних партій – Юлією Тимошенко та Юрієм Луценко.

Крім того, під час парламентських канікул посилився тиск на депутатів-мажоритарників від опозиції. Наші колеги: і Федір Негой, і Ярослав Дубневич скаржаться на те, що до їх структур протягом тижня була посилена увага з боку силовиків, податкових органів. Мета тут, очевидно, одна – змусити їх змінити політичні вподобання і фракційну прописку.

Ці запитання ми хотіли задати на позачерговій сесії ВР, яку чомусь пан Рибак не оголосив. Тому йому сьогодні оголошено політичну недовіру від майже половини українського парламенту. Це – жовта картка для спікера і мені здається, що це сумнівний політичний рекорд, коли людина протягом місяця займає таку високу посаду і вже примудрилася отримати недовіру від частини сесійної зали.

Дуже важливо, що опозиція зібралася і продемонструвала єдність. Фракція УДАР й надалі стоїть на позиціях, які ми оголосили раніше. Йдеться про те, що цей парламент буде фаховим і незалежним. І ми цього досягнемо, в першу чергу борючись з кнопкодавством. Ми не дамо працювати наступній сесії, допоки не буде введена в дію сенсорна кнопка і система "Рада – 3".

Якщо кожен депутат обходиться платникам податків у 2 тисячі гривень щодня, то ці гроші потрібно відпрацьовувати. Дуже важливо, щоб депутати виконували свої функції, ходили на роботу, самостійно голосували і т.д. І ще раз підкреслюю: ми цього доб’ємося, попри те, що в нас є 170 голосів, а не 226. Надзвичайно важливо, що цю норму (про персональне голосування. – Авт.) підтримує суспільство, а саме - 90% українців.

Олесь Доній, позафракційний:

Те, що відбулося у Верховній Раді, я особисто вважаю дуже позитивним моментом. Про такий формат я писав ще два місяці тому. Нагадаю, що я неодноразово закликав опозиційні сили утворити надфракційне об’єднання, до якого б увійшли депутати від УДАРу, "Свободи", "Батьківщини" та позафракційні опозиційні депутати-мажоритарники. За аналогією з "Народною Радою" - аналогічним утворенням у ВР 1990 року. І позитив від сьогоднішнього дня ще й у тому, що антизаконні дії Рибака фактично спонукали дослухатися до цих пропозицій лідерів фракцій.

Ще один позитив полягає в тому, що опозиційні сили продемонстрували правдивість того, що вони мають 150 депутатів, які готові підтримати проведення позачергової сесії ВР.

І третій момент. Сьогодні продемонстровано антизаконні дії Рибака, який знехтував законом і правом 150-ти депутатів на проведення позачергової сесії.

Опозиція, на відміну від влади, не володіє 226 голосами. Відповідно, опозиція не може приймати ті чи інші законодавчі рішення. Це ресурс, яким володіє влада. Але опозиція здатна озвучувати для суспільства не лише власну позицію, а й окреслювати орієнтири. І сьогодні був фактично висловлений суспільний вотум недовіри голові Верховної Ради і Генеральному прокурору – людей, які зневажають закон і допомагають політичним репресіям. Тобто сьогодні через опозиційних депутатів Верховної Ради було донесено моральний осуд від суспільства.

Ще один важливий інструмент, яким може користуватися опозиція – це самоорганізація. Навіть не володіючи більшістю голосів у Верховній Раді, можна успішно діяти, посилюючи співпрацю. Для цього необхідно створити надфракційне об’єднання "Народна Рада", і я сьогодні вкотре озвучив цю пропозицію. Це перше.

Друге. Створити поза парламентом широкий об’єднавчий простір, куди б увійшли не лише парламентські партії, а й позапарламентські політичні сили, громадські рухи, громадські організації й окремі індивідууми, які не об’єднані в жодні структури, але опозиційні до режиму. Йдеться про щось на кшталт "Народного Руху" зразка 89 року.

Ці дві важливі ініціативи сьогодні були озвучені мною перед усією опозиційною політичною елітою та журналістським середовищем. Я вважаю, що це важливо, оскільки таким чином озвучені тези для суспільного обговорення. Якщо вони зреалізуються, то опозиція посилиться і матиме набагато міцніші позиції щоб опонувати діючому режиму.

Михайло Чечетов, Партія регіонів:

Собрание оппозиции… Знаете, мы понимали, что это ничем не закончится. Но то, что оппозиция будет в итоге покрыта позором и получит такое политическое фиаско, нам даже во сне не могло присниться.

Вдумайтесь только! При голосовании за декриминализацию так называемых статей Тимошенко, из 99 человек, 20 были на Мальдивах и Канарах, а четверо демонстративно ушли из зала пить пиво, чтобы не голосовать. В итоге, 24 человека не голосовали.

Сегодня же в сессионном зале из двухсот оппозиционеров, реально присутствовали чуть более 90 человек. То есть более половины не вернулись ни с Мальдив, ни с Канар, ни с Альп, где они катаются на лыжах. Но они не вернулись не потому, что там хорошо купаться или кататься. Они поняли, что лидеры оппозиции хотят их использовать в этом грязном политическом шабаше для поднятия собственного рейтинга на будущих президентских выборах. То есть депутаты, не прибывшие на сходняк оппозиции, попросту не захотели быть пешками в грязной политической игре своих обанкротившихся лидеров.

Приехало бы на этот сходняк в парламенте 200 человек, я бы сказал, что это действительно собрание депутатов. А когда из двухсот более половины не явились… Ну, это был политический сходняк, ни больше, ни меньше.

Но самое главное в другом. Иду я по третьему этажу ВР, аккурат после этого сходняка, и вижу:огромная очередь стоит в коридоре. Причем, в очереди - одни оппозиционеры. Оказалось, это политический сходняк из сессионного зала перешел в сходняк к кассе, где выдавали зарплату. Примечательно, что на сходняке возле кассы оппозиционеров было больше, чем на сходняке в зале ВР.

Оппозиция в который раз показала свое грязное политическое лицо и прогнывшее нутро. Что делать, такая у нас оппозиция… Я думаю, мы будем воспитывать вместе с вами, журналистами, настоящую, патриотичную, украинскую оппозицию. Оппозицию, которая будет работать на государство и украинский народ, а не на разрушение и создание хаоса.

Оппозиция сегодня грозится заблокировать парламент. Так вот, хочу напомнить то, что мы им уже говорили. А говорили мы следующее: "Ребята, когда в следующий раз вы надумаете бегать по столам президиума ВР, или ботинки мойте, или разувайтесь". Мы не хотим позориться на всю Европу! Кто примет в Европу парламент, где бегают в грязных ботинках по столам?

В любом случае, у нас есть широкий арсенал методов (культурных, цивилизованных, демократичных, европейских), позволяющих продолжать пленарную работу ВР. Кстати, когда ратифицировались харьковские соглашения, мы эти методы показали.К слову, очень интеллигентно, чтобы не помять их пиджаки от "Бриони", которые стоят по несколько тысяч евро. И на этот раз мы им деликатно скажем на ушко, что так делать нельзя, что это стыд и позор на всю Европу. Думаю, они нас услышат.

Сергій Соболєв, "Батьківщина":

Хто би що не говорив про начебто підроблені підписи, про те, що ніхто із опозиції не збереться, факт залишається фактом: понад 150 народних депутатів фізично були присутні у сесійній залі Верховної Ради. А Партія регіонів, до речі, не може навіть 150 депутатів скликати, голосуючи чужими картками.

Я думаю, збори народних депутатів від опозиції – це добрий урок для Рибака, який прямо порушив Конституцію, не підписавши рішення про позачергову сесію. Крім того, це гарний урок для всіх тих, хто розповідав про те що опозиція не зможе об’єднатися. Це перше.

Друге. Тепер очевидно, чому саме Рибак не скликав позачергову сесію. Тому що при такій кількості людей від опозиції, на 100% були б створені Тимчасові спеціальні комісії і про розслідування вбивства Щербаня та інших донецьких бізнесменів, і про тортури по відношенню до політичних опонентів режиму – Тимошенко та Луценко. Саме цього боялася Партія регіонів і Янукович, а не якихось там підписів за скликання позачергової сесії, яких нібито не існує.

Третє. Я думаю, що ключовий посил опозиції відбувся і про це заявили представники трьох опозиційних фракцій ВР. Тепер жодне засідання парламенту не відбудеться без фізичного підтвердження присутності депутатів від більшості. Немає депутатів від більшості? Немає і пленарного засідання. Я думаю, з цього і почнеться нова епоха в житті українського парламенту, адже понад 90% громадян вимагають персонального голосування депутатів. Більше того, вони не просто цього вимагають, а вважають, що ті хто голосує за інших, або ті хто віддають свої картки для голосування, повинні бути позбавлені депутатства. Це і є ключовий момент, заради якого ми збиралися. А далі ми продовжимо свою роботу вже в рамках пленарних засідань

Наши блоги