УкрРус

Київські вибори: питань все більше

  • Київські вибори: питань все більше

Один з депутатів Партії регіонів, відповідаючи на питання "Обозревателя", щиро зізнався, що до нашого дзвінка був переконаний: вибори мера столиці та Київради призначені на 2015 рік. Залишимо це без коментарів, ба навіть без традиційного побажання "вчити матчасть"… Адже ще трохи, і навіть у юридично підкованих фахівців голова піде обертом від усього дотичного до київських виборів. Та перш ніж заглибитися у проблему, нагадаємо перебіг пленарного засідання від 21 березня:

1. Близько полудня Верховна Рада зробила спробу призначити вибори у столиці на 2 червня. Депутати розглядали пакет законопроектів від опозиції. Відповідно постанова набрала лише 179 голосів (не голосували регіонали та комуністи) й таким чином була провалена. Регіонал Журавський наголосив, що без рішення Конституційного Суду тут не розібратись.

2. За дві години по тому ВР знову взялася за голосування, і цього разу постанова про призначення виборів набрала 293 голоси. АЛЕ! За два тижні – 2 квітня – ця постанова має пройти друге читання, і тільки після нього можна буде стверджувати, що дата виборів призначена. ПР заявила, що погодиться пройти розгляд цього документа за скороченою процедурою лише за умови, що з приводу конституційності одночасного призначення виборів міського голови та міської ради в Києві висловиться Конституційний Суд.

3. На цьому питання київських виборів було закрито до 2 квітня. Якщо у цей день парламентарі визначаться з датою, у міста з`явиться шанс провести вибори за 60 днів, тобто 2 червня. Якщо друге читання з якоїсь причини провалиться, виборів не буде. Принаймні, їх не буде 2 червня 2013 року. Опозиція стверджує, що підступний план регіоналів у цьому й полягає – відтермінувати вибори на якомога більш довгий строк. Бажано до 2015 року, як про це щиросердно і наївно й зазначив наш коментатор…

Отож, спробуємо розібратися, що ми, власне, маємо на сьогоднішній день. У пошуках відповідей "Обозреватель" дозвонився нардепу Олександру Бригинцю ("Батьківщина") і почув від нього таке.

- Олександре, то будуть чи не будуть вибори 2 червня?

- Вибори не призначено. Друге читання може внести корективи, і, передусім, по даті. Більше того, прийняття такої постанови має проводитись "за основу" і "в цілому" одним голосуванням, як це було з іншими аналогічними питаннями, які ми розглядали сьогодні. Тобто при потребі цю постанову хто завгодно може оскаржити у судовому порядку. Таким чином проведення виборів і київського міського голови, і Київради є як ніколи далеким від втілення.

- Ваш прогноз на друге читання?

- Є всі ознаки того, що Партія регіонів не буде голосувати за це рішення. Контитуційний Суд не проведе за найближчі два тижні засідання та розгляд цього питання. Таким чином, коли відбудуться вибори у Києві – невідомо взагалі.

- Навіщо в якості рефері залучати КСУ? Не пригадую аналогічного випадку, коли б призначення місцевих виборів проходило б за участі Конституційного Суду.

- Абсолютно згоден. Для чого тут Конституційний Суд?.. Ситуація достатньо прозора. Є норма про п`ятирічний термін повноважень Київради та міського голови, і ці п`ять років добігли кінця.

- Припустимо, що 2 квітня постанова про вибори не пройде друге читання. Чи означає це, що виборів у Києві в цьому році вже не буде?

- Є колізія, на яку посилаються регіонали: річ у тім, що виборчий орган чинний до моменту обрання нового складу цього виборчого органу. А тепер уявіть собі: закінчується п`ятирічний темін повноважень Президента, але нові вибори не призначаються. З будь-якої причини: наприклад, через заблоковану Верховну Раду тощо. Президент продовжує виконувати свої обов`язки до моменту обрання нового Президента, тобто, де-факто, до власної смерті. Мені здається, що зараз подібний механізм "обкатують" на київських виборах.

А от опонент Бригинця регіонал і депутат минулого скликання Володимир Зубанов вважає, що "ми вже й так живемо півтора року без мера, і нічого", себто вибори є сенс відкласти та проводити одночасно з президентськими. "Призначати вибори на більш ранній термін - означає перетворити Києва на згарище, особливо, враховуючи те, як себе ведуть деякі політичні сили", - стверджує екс-нардеп.

Крім того, до виборів треба ще переглянути повноваження мера, оскільки, за словами Зубанова, зараз це посада "весільного генерала". "Парламент повинен сісти спокійно, без бійки, і дати відповіді на питання, якою має бути посада мера і коли все-таки треба провести вибори", - зазначив Зубанов в коментарях "Обозревателю".

Щодо останнього пункту, то опозиція поділяє тривоги пана Зубанова. Не раз доводилося чути від опозиціонерів, що Києву потрібен свій власний виконавчий орган і своє самоврядування. "Бути "англійською королевою" для мера Києва неправильно і неефективно. Коли претендент на цю посаду йде на вибори, він декларує цілий ряд перетворень. Але у підсумку має справу з таким собі Поповим, котрий й не думає сприяти опозиційному діячеві. А проігнорувати присутність "попових" неможливо, бо саме в їхніх руках знаходяться реальні важелі влади", – говорить в інтерв`ю "Обозу" ударівка Наталія Новак.

Отож, повернення до розкладів, прийнятих за часів Олександра Омельченка (коли мер міста був одночасно головою КМДА) для опозиції є вельми актуальним.

Друга проблема – обрання столичного голови в два тури. Ідею активно лобіює антивладна меншість. Вона ж знаходить вади у змішаній, партійно-мажоритарній системі виборів (прийнятій зараз) і не проти запровадити суто "списочний" підхід.

Ще одне питання, яке не було актуалізовано сьогодні: якими, власне, слід вважати вибори у Києві – черговими чи позачерговими? На перший погляд, нюанси несуттєві, але це лише на перший погляд. Депутати та міській голова, обрані на чергових виборах, мають термін повноважень п`ять років, а ті самі ж особи, але обрані позачергово, наділяються повноваженнями до наступних чергових виборів. Наступні ж чергові вибори припадають на жовтень 2014 року. (Або на жовтень 2015-го – це питання також є відкритим).

Таким чином, якщо цьогорічні вибори у місті вважатимуться позачерговими, місцеві депутати отримають поноваження максимум на півтора роки. Добре це чи погано – питання не на часі. Головне, що сьогодні не зрозуміло, чи відбудеться "перезавантаження" Київради та мера взагалі.

Якщо говорити про пошуки відповіді на питання, якими саме слід вважати цьогорічні вибори, то голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає дану ситуацію "тупіковою". І вкорте нагадує політикам, що слід дуже добре подумати, перш ніж вносити зміни до Конституції, адже потім стає незрозумілим, як ці самі зміни втілювати у життя.

Що стосується конкретно голосування від 21 березня, то "це рішення – доки воно не буде підтверджене та опубілковане – рішенням не є. У другому читанні постанову можна змінити або не прийняти її взагалі. Коли хтось не хоче приймати рішення, він вигадує безліч причин, наприклад, звернення до Конституційного Суду. Давайте звернемося до КСУ, пропонують депутати, і будемо чекати, хоча за законом та Конституцією вибори мали б бути призначені давно, проте цього не зроблено", - говорить Коліушко.

Наши блоги