УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Ті, що не сплять уночі

Ті, що не сплять уночі

Жили-були у Верховній Раді три опозиції: одна – розумна, друга – сильна, третя – ідейна. І ніяк вони між собою не могли домовитися, хто з них – найправедніший та найопозиційніший. Це, так би мовити, приказка. А казка буде попереду.

Так або майже так коментує для "Обозревателя" ситуацію в Раді політолог Тарас Березовець (даруйте за довільну інтерпретацію). Дослівно Березовець каже таке: "УДАР шукає сфери, в яких він об’єктивно сильніший за "Батьківщину" і "Свободу". Початок Верховної Ради найбільше вдався "Свободі", бо боротися із ними в частині ідеології сенсу, в принципі, немає. Єдине поле, на якому УДАР може проявити себе достатньої мірою, це силовий варіант дій. Там є кілька чоловіків вагою понад 120 кілограм… Яценюк же вважає так: це не те, в чому сильна "Батьківщина", вони – інтелектуали, запропонують конкретний план дій. Та хай там як, а в силовому плані "Батьківщина" поступається УДАРу, а в плані ідеології – "Свободі".

Слова Березовця є відповіддю на прохання "Обозревателя" прокоментувати ситуацію, котра склалася в Раді. Сюжет полягає в тому, що парламентську трибуну блокують лише представники УДАРу. Усі – в гарних червоних регланах з написом "Голосуємо особисто". Вимога – щодо персонального голосування – ще донедавна вважалась спільною ідеєю фікс опозиції. Проте в облозі стратегічно важливого об’єкта задіяні лише кличкісти – і "чоловіки вагою понад 120 кілограм", і значно менш фактурні жінки. Натомість бютівці та "свободівці" з жовто-блакитними пов’язками на рукавах тримаються на відстані.

"Три парламентські сили – "Батьківщина", УДАР та "Свобода" – координують свої дії в Раді. В даному випадку ми абсолютно єдині, лише розділилися у виконанні суто внутрішніх функцій. Бо зараз тривають судові процеси, і члени "Батьківщини", зокрема, я, йдуть в Апеляційний суд. Тому ми домовилися, що УДАР перекриває президію, а решта працює на інших ділянках", – заявляє в інтерв’ю "Обозревателю" представник "Батьківщини" Володимир Бондаренко.

Складно зрозуміти, звучить чи ні в його словах іронія, коли депутат розмірковує про те, що, мовляв, "УДАР краще підготувався – вони в таких гарних свитерах, але й наші теж підготовлені – прийшли без краваток, бо краватка у бійці – річ небезпечна". "Я вже написав у своєму Фейсбуці відповідь Чечетову, який заявив, що в лавах опозиції – "раздрай". Ніякого "раздраю" нема, Чечетов просто боїться втратити роботу, бо коли кожен голосуватиме особисто, він нікому не буде потрібен. А його твердження про те, що ми між собою посварилися – не відповідає дійсності. Абсолютно…", – додає Бондаренко.

Стримано коментує ситуацію в Раді депутат від УДАРу Наталія Новак: "кожен здійснює свій громадський обов’язок по недопущенню не персонального голосування", – каже вона. На перший погляд все виглядає цілком пристойно. Бютівець Анатолій Гриценко радісно звітує на Фейсбуці: "2:00. Разом з Миколою Катеринчуком їдемо в Раду. Підтримати хлопців з УДАРу, які чергують у залі під куполом. Підгодуємо колег свіжими пиріжками, до ранку ще далеко:) Усім добраніч!". Проте доброї ночі у Катеринчука та Гриценка не вийшло – обидва ходоки, подейкують, отримали за свої пиріжки на горіхи – джерела "Обозревателя" кажуть, що депутатів піддали остракізму в рідній "Батьківщині", а Катеринчука довели до стану, коли той нібито пригрозив вийти з фракції, аби лише не терпіти подібний диктат.

Та у й режимі off-records парламентарі значно більш відвертіші і не приховують обурення, коли доходить до оцінки настроїв в середині опозиційної тріади. "Батьківщина" ображається на "Свободу" та УДАР, УДАР – на "Батьківщину" та "Свободу", "Свобода" – на УДАР та "Батьківщину". Кожна з трьох партій нещасна по-своєму, як сказав би Лев Толстой. Проте не сподівайтесь навіть почути це при увімкненому диктофоні. "Ми абсолютно єдині", – скаже кожен, до кого ви звернетесь із подібним запитанням.

І це в кращому випадку. Бо в гіршому опозиціонери відмовляються говорити взагалі. "Я цього не коментую", – сказав "Обозревателю" В’ячеслав Кириленко, коли ми попросили пояснити відновлення ним членства у партії "За Україну!". "Обоз" вже писав, що такий крок неоднозначно зустріли в "Батьківщині", котра на додачу має ще й власний клопіт із єдністю всередині "конгломерату". Кілька маргінальних партій, що увійшли до її складу, ніяк не бажають "губитися" у спільному казані, як того хотілося б питомим "батьківщинівцям".

"Батьківщина" – це все таки не одна партія, це об’єднання партій, тут багато представників різних політсил, які, за вимогою закону, на момент виборів мали бути позапартійними. Все це відомо, нема тут ніякого скандалу. І члени "За Україну!" залишаються у складі фракції, вони нікуди з неї не вийшли, залишились при своєму статусі, просто відновили членство в партії, яка входять до складу "Батьківщини", – відповідає за Кириленка Володимир Бондаренко. А от Олександр Бригинець з ним не згоден. Цей депутат затято відстежує прояви нелояльності до спільного бренду і першим виносить сміття з хати.

Але це, так би мовити, внутрішнє коле підкилимної боротьби. На зовнішній орбіті йде, як вже було сказано, протистояння більш глобальне. І, можливо, причина того, що нині ані "Батьківщина", ані "Свобода" не долучаються до блокування трибуни, полягає не лише в небажанні грати на полі, яке вже зайняв УДАР. Ймовірно, каже "Обозревателю" політолог Володимир Фесенко, в обох фракціях тільки й чекають, коли "більшість" прорве блокаду, і УДАР потерпить поразку. Як фактичну, так і моральну. Бо насправді-то непрацюючий парламент не вигідний нікому: на дострокові вибори не збирається ані влада, ані опозиція.

"УДАР був певний час в хвості, був в тіні "Свободи" та "Батьківщини". Тепер їм важливо показати: бачите, це ми блокуємо, а не "Свобода" і не "Батьківщина", бачите, які ми боєздатні? Недарма ж йшли розмови, що фракція надто млява… Зараз вони хочуть таку думку спростувати. Але насправді опозиція не зацікавлена у перевиборах Ради. І – особливо "Батьківщина". "Свобода" та УДАР можуть якраз показати кращий результат, а от для "Батьківщини" це закінчиться плачевно. Це ще одна причина, з якої, можливо, вона не приймає участі у блокуванні".

На додачу до всього, опозиціонери пречудово розуміють, що, заважаючи Раді працювати, вони тим самим гальмують прийняття законопроектів, в яких самі й зацікавлені. Зокрема, щодо призначення київських виборів, додає Фесенко. Слід сказати, що вибори столичного голови та Київради – взагалі окрема сторінка у відносинах української опозиції. Наразі вона у процесі написання, але вже обіцяє бути цікавою. Поки голова київського осередку "Батьківщини" Юрій Одарченко вимагає від Віталія Кличка чіткої та зрозумілої відповіді – йде він чи не йде на мера Києва, інший новонавернений бютівець – Микола Катеринчук – заявляє, що бачить на цій посаді себе.

Відповідаючи на запитання "Обозревателя", кого "Батьківщина" висуне кандидатом в мери, якщо Кличко відмовиться, Одарченко зауважив, що про це іще зарано говорити. А от наша ремарка стосовно Турчинова ("Обоз" поцікавився, чому Одарченко відсторонив від вирішення подібних питань праву руку Тимошенко та чи має намір Олександр Валентинович балотуватися сам) депутата чомусь обурила. "Мені не подобається, коли розмова йде в подібному тоні", – відказав Одарченко. Втім, тут таки й додав, що Турчинов балотуватися не буде.

Цікаво, чи знає про це сам Турчинов, який на попередніх виборах мера таки пробував свої сили?.. Ясно лише одне: все, що відбувається в середовищі опозиції зараз, здаватиметься квіточками порівняно з найближчими місяцями, коли визріють "ягідки". Першим пробним каменем для опозиції буде висунення єдиного кандидата на столичного голову, а також узгоджених – як це обіцяють опозиціонери – кандидатів в депутати районних рад Києва. Тож про несинхронне блокування трибуни вже найближчим часом доведеться забути. Попереду – битва за Київ.