УкрРус

Іванчук: Яценюк мені ніколи нічого не пропонував

  • Андрій Іванчук
    Андрій Іванчук

Про інтерв’ю з близьким соратником і багаторічним другом прем’єр-міністра Арсенія Яценюка Андрієм Іванчуком, якого називають одним із сірих кардиналів влади, "Українська правда" намагалася домовитися близько трьох місяців. Він весь час відмовлявся. Головна причина, яку він озвучував – ані йому, ані його близьким публічність ні до чого...

У якийсь період публічність стала своєрідним способом захисту для Іванчука, якого звинувачували то у причетності до корупційних схем в державному "Укрспирті", то в блокуванні законопроекту, що обмежує кворум для акціонерних товариств в інтересах олігарха Ігоря Коломойского. Так, наприклад, Саакашвілі на Антикорупційному форумі в Одесі заявив, що через Іванчука держава недоотримала $240 млн.

Також відношення до скандалів або покупки великих підприємств мають друзі Іванчука. Записувати бізнес на знайомих чи колишніх підлеглих – норма для українського політикума. Останній приклад – угода про купівлю агрокомпанії "Креатив", співвласником якої став маловідомий підприємець Артур Гранц. Саме його колеги по парламенту в приватних розмовах називають "гаманцем" Іванчука.

Це змусило Іванчука заговорити… Зазвичай неговіркий Іванчук, який за всю свою політичну кар’єру дав лише три інтерв’ю – розкривається з іншого боку.

Він довго розповідає про історію знайомства із Арсенієм Яценюком, з яким товаришує вже 30 років. Згадує як після закінчення 8 класу вступив до медичного училища. Як працював санітаром на швидкий допомозі, чергував у родзалі, асистував. Як не зміг вступити до медичного інституту через те, що його "завалили" під час вступних екзаменів.

Після того саме Яценюк вмовив його подати документи на юридичний факультет.

– "Нащо тобі ця медицина? Різати, кров чи колупатися в зубах. Пішли на юридичний факультет". Я погодився і подав документи на юрфак, – згадує Іванчук.

Згодом вони з Яценюком заснували перший спільний бізнес – фірму "Юрек ЛТД". У перекладі – юристи і економісти, оскільки одним із засновників був товариш з економічного факультету.

Іванчук і далі продовжував займатися бізнесом, а Яценюк стрімко злітав кар’єрними сходами – спочатку обійняв посаду міністра економіки Криму, потім – виконуючого обов’язки голови Нацбанку, міністра закордонних справ і спікера Верховної Ради.

Згодом разом із другом кар’єру в державному секторі почав робити і Іванчук. 2006 року він, не маючи жодного досвіду в енергетиці, очолив НАК "Енергетична компанія України", а 2008-2009 керував "Укрінтеренерго", яка займалася імпортом української електрики до Європи. Тоді Іванчука вперше звинуватили у лобіюванні інтересів. На той час – чешського бізнесмена Василія Даниліва, який монополізував імпорт електрики завдяки підтримці Іванчука.

Того ж року Яценюк вирішує створити свою першу політичну партію "Фронт змін" і запрошує друга допомогти. Одним із спонсорів нового політичного проекту був Леонід Юрушев, з яким Іванчук знайомий з 1998 року, а зараз, за його словами, не спілкується.

Напередодні парламентських виборів 2012 року ФЗ об’єднався з партією "Батьківщина" Юлії Тимошенко і іншими опозиційними партіями, створивши "об’єднану опозицію". У 2012 році Іванчук вперше став депутатом і очолив комітет з питань економічної політики. Його називали одним із комунікаторів між владою і опозицією.

А далі відбулася Революція гідності, під час якої Іванчук відповідав за фінансування і забезпечення потреб Майдану.

Напередодні дострокових парламентських виборів 2014 року Іванчук знову стає у нагоді старому товаришу – йому довірили розбудову партійної структури і місцевіх осередків нового політичного проекту "Народний фронт".

В інтерв’ю "Українській правді" Іванчук відповідає на звинувачення у корупції, бізнес-зв'язки з Коломойським та Юрушевим та про плани "Народного фронту" щодо переформатування уряду.

ЗВИНУВАЧЕННЯ У КОРУПЦІЇ ТА СКАНДАЛИ

– "Українська правда" кілька місяців намагалася домовитися з вами про інтерв’ю. Ви відмовлялися. Чому погодилися?

– Про мене почали говорити неправду. В такому випадку немає іншого виходу, окрім як самому відповідати на звинувачення і брехню, що лунає в ЗМІ. Мені нічого приховувати чи боятися, і є, що сказати.

Ви бачили цю кількість абсолютно нічим не підтвердженого бруду. Про мене понавигадували різних поганих історій, що лягало тінню на прем’єра. Інакше кажучи, вимальовувався ситуативний ряд кампанії з дискредитації Арсенія Яценюка, з яким ми давно товаришуємо.

– Які саме історії з вас дратують?

– Мене дратує брехня. Якби я мав якесь відношення до державних підприємств, я б цього не цурався. Якби мав відношення до бізнесу – я б цього не приховував. Але, коли ти намагаєшся робити все правильно, а потім отримуєш таку реакцію від людей, які намагаються дорватися до влади… Це можна розцінювати як загрозу стабільності в державі.

– Підозр би не було, якби люди у владі не ставили наближених осіб на держпідприємства…

– Я впевнений на 100%, що прем’єр-міністр не знайомий з 99,9% людей, яких КМУ призначив на посади у владі. Зараз працюють номінаційні комітети і конкурсні комісії, ситуація змінилась.

Ви кажете, що ставлять знайомих і друзів. В цьому немає нічого поганого. Коли обіймаєш посаду, має бути команда однодумців, фахівців. Це можуть бути незнайомі люди, але ти все одно будуєш з ними комунікацію. Таке життя.

У журналістів теж є певні відносини. Якщо завтра когось з вас поставлять головним редактором видання, то ви запросите до співпраці людей, з яким вчились в університеті, знайомі по життю, працювали. Це – не зло.

Зовсім інше питання, коли ти ставиш знайому людину і використовуєш це для зловживань. На мій погляд, це, навпаки, відповідальність. Якщо тебе порекомендував товариш, ти повинен зробити усе, щоб не підвести його.

– Давайте поговоримо про звинувачення, які лунають на вашу адресу. Екс-міністр АПК Ігор Швайка заявив, що ви кришуєте корупцію в "Укрспирті"…

– Ну, він не так сказав. Він сказав, що я нібито мав відношення до якогось експорту в Молдову, після того, як порушили кримінальні справи проти керівника "Укрспирту", якого він призначив (мова йде про екс-керівника "Укрспірту" Миколу Лабутіна – ред.). Це була квота "Свободи".

Я вважаю, що це була певна помста Яценюку. Вони прийняли для себе таке рішення: "Давай ми звинуватимо в чомусь Іванчука".

Спочатку вся ця ситуація викликала лише сміх, бо всі знають, що я не маю ніякого стосунку до "Укрспирту". Потім мене звинувачували в тому, що я мав відношення до молдовського експорту ще за часів Януковича.

Лабутін після свого викрадення із Молдови чи Придністров'я, де він там у бігах, зробив відеозвернення, де називав моє прізвище. Я так розумію, що це такий сценарій по дискредитації, як помста за те, що МВС порушила кримінальні справи про розкрадання в особливо крупних розмірах. Там шість кримінальних справ.

– А заява щодо вашої причетності до компанії "Техінсервіс"? За часів Януковича на неї начебто списувався лівий спирт для горілки, яку виробляли Аврамов і Чеботарьов?

– Дійсно, один з моїх товаришів Василь Палійчук має відношення до цієї компанії, яка займається абсолютизацією... Ми з дитинства знайомі, вчилися разом. Він директор цього підприємства.

Коли після Майдану прийшла податкова, вони передали комп’ютерні дані і всі підтверджуючі документи відносно обсягів спирту, абсолютизованого на цих установках.

Дані цієї компанії, підтверджені всіма паперовими носіями, лягли в основу кримінальної справи по попередньому керівництву. З'ясувалося, що при попередньому керівництві "Укрспирту" по документах спирт відправляли на ці установки для абсолютизації, але він туди не доходив. Він просто вивозився з одного підприємства, йшов нібито на абсолютизацію, а далі продавався за готівку. Це так званий "чорний спирт".

Коли мій товариш дав всі комп’ютерні дані, і довели, що спирт не оброблявся, компанія проінформувала: "Ми до цього не маємо жодного відношення, у нас прозора бухгалтерія, от наші сервери", і правоохоронні органи долучили до матеріалів кримінальної справи, і стало зрозуміло, що відбувалося фіктивне постачання на ці установки.

– Що спонукало Швайку і Лабутіна до таких заяв?

– Помста.

– За що?

– За те, що були порушені кримінальні справи. Вони думали, що хтось повинен прикривати зловживання вже при керівництві представників "Свободи".

Це смішно. Зараз Саакашвілі заявляє, що Іванчук контролює "Укрспирт" і вкрав $240 млн. Я підійшов до нього і питаю: "Навіщо ви це брешете? Тим більше, що є публічна інформація".

– Він вам пояснював, звідки у нього така інформація?

– Він вибачався і сказав: "Я щось переплутав". Я йому сказав: "Почитай інтерв’ю Ложкіна "Українській правді", де він чітко говорить, що він рекомендував Іванюка (Роман Іванюк – екс-керівник "Укрспирту" – ред.) на посаду, а йому рекомендував Мазепа".

– А знаєте, що там зараз відбувається на "Укрспирті"?

– Ні (посміхається).

– А що ви так смієтеся зразу?

– Я ж не знаю, що там відбувається. Як тільки відбудеться, знову скажуть, що Іванчук має відношення.

– Про Бориса Кауфмана не чули? (новій керівник "Укрспирту" Сергій Блескун раніше працював в компанії бізнесмена Бориса Кауфмана – ред.)

– Чув.

– А кажете, що не знаєте.

– Чув, але не хочу говорити про це.

– Такі заяви і скандали якось впливають на ваші стосунки з Яценюком? Йому приписують таку рису: якщо він бачить, що людина шкодить його репутації, то дистанціюється від неї. Як було з Мартиненком.

– Не треба шкодити його репутації і він не буде дистанціюватися.

– Ви шкодите?

– Думаю, що ні.

– Вас прив’язують до корупційних скандалів.

– Яценюк точно знає, що я не маю до цього відношення.

– А якщо Мартиненко пішов, то він мав?

– Мартиненко пішов, тому що він не хоче, щоб його звинувачували в тому, чого він не робив.

Я вважаю, що він зробив мужній крок, хоча всі тримаються за депутатський мандат, як за імунітет. А він на сьогодні як проста людина доведе, що не має до цього ніякого відношення. Чи є склад злочину, має вирішити суд.

В нинішній ситуації йде слідство, а презумпція невинуватості не працює. І коли лунають обвинувачення в прикритті мандатом прем’єрської фракції, то це шкодило.

– Ви ж пропонували Яценюку, що так само можете скласти мандат у випадку чогось?

– Коли мене звинувачували в тому, що я лобіював інтереси Коломойського по закону 50%+1, я хотів скласти депутатський мандат. На що мені тоді Яценюк сказав: "Що ти такого поганого зробив?.." Вони кажуть, що я, як голова комітету...

– …саботували прийняття надважливого законопроекту…

– ...саботував прийняття цього законопроекту. Він каже: "То склади повноваження голови комітету". Я написав заяву про відставку і оголосив на погоджувальній раді.

– Ви ж розуміли, що за це немає голосів.

– Не розумів.

– Всі розуміли, а ви ні?

– Коли я зробив цю заяву, до мене наступного дня в парламенті підійшла Юлія Володимирівна Тимошенко і сказала: "Андрій, ми не будемо голосувати". Потім підходили керівники інших фракцій. Я зрозумів, що голосів не буде, прийшов до Турчинова і кажу: "Що мені робити? Така ситуація, вони не хочуть голосувати". Він каже: "То що, ти будеш просити їх? Не хочуть голосувати, нехай не голосують. Іди, працюй".

– Коли Мартиненко заявив, що готовий скласти мандат, то особисто збирав голоси.

– Це правда. Бо його почали звинувачувати в тому, що він зробив заяву, а мандат не складає...

– Ви за бажання могли збирати голоси за свою відставку.

– Я зробив свій крок. Я не повинен просити голосувати за мою відставку. Тим більше, що всі депутати бачили, що відбувалося, і знали, що я говорю, правду. Всі, хто володіли ситуацією, розуміли, що закон працювати не буде. На мою користь зіграло те, що через два дні після прийняття цього закону Ляшко, Войцицька і інші депутати визнали, що їхній закон не працює. Їх позиція і те, що вони це визнали, було, як алібі і захист при голосуванні за мою відставку.

– Було взагалі усвідомлення, що цей закон стосується не тільки "Укрнафти", але й інших підприємств?

– Я підкреслював, що там немає слів "Укрнафта" і Коломойський. Йшлося про акціонерні товариства. Треба було писати нормальний закон і ми це зробили в урядовому законопроекті.

– Щодо Мартиненка. Багато з того, що він спростовував, з часом підтверджувалося. Якщо будуть дострокові вибори чи просто наступні вибори, чи "Народний фронт" візьме Мартиненка до списку?

– Я не знаю. Це буде залежати від того, в якій стадії буде слідство. Якщо буде доведена його невинуватість, то ми будемо зобов’язані зробити це, щоб відбілити його репутацію. В тому і сила напівправди, що є частина правди, а частину придумують. І ти не можеш розібратися. Тому потрібен час, щоб слідство, розставило крапки над "і". Подивимося.

УРЯД І КОАЛІЦІЯ

– Зараз дуже актуальне питання переформатування уряду. На чому наполягатиме "Народний фронт"?

– Я би говорив про "доформатування" уряду. У нас є міністри, які написали заяву про відставку, є вакансії віце-прем’єрів. У коаліції є претензії до певних міністрів.

Я вважаю, що ці кадрові питання мають пройти погодження із президентом, прем’єром, головою Верховної Ради, з керівництвом фракцій. Фракції повинні теж почути, які пропонуються кандидатури, ухвалити це...

– Фракція НФ почує після того, як прем’єр поговорить з президентом?

– Перший шлях: фракція рекомендує на міністерську посаду одну, дві чи три кандидатури, і далі проводяться консультації на рівні керівництва країни. Або навпаки, пропонується кілька кандидатур на розгляд фракцій, і депутати вже визначаються. Яка процедура?

Прем’єр повинен отримати пропозиції по тій чи іншій кандидатурі, від коаліції, фракції чи президента. Якщо він не заперечує, він вносить на розгляд коаліції і парламент вже голосує.

– Ваша фракція пропонувала якісь кандидатури на посади міністрів?

– Ні. Ті, хто є, залишаються. Є рішення фракції.

– Так. Чотири ваші міністри. Останнім часом у Арсенія Петровича є претензія, що у нього мало членів уряду.

– Хіба це була претензія?

– Ну, як факт. Чи можливе збільшення членів уряду від "Народного фронту"?

(Мовчить)

– Наприклад, Яценюк хотів би змінити Демчишина, якого постійно звинувачує у непрофесійності …

– У нього є претензії до роботи міністра палива й енергетики, але це квота фракції БПП...

– Яценюк готовий запропонувати замість, наприклад, Демчишина свою кандидатуру? Чи буде чекати від президента?

– Думаю, якщо міністр призначений в уряд від певної політичної сили, то коректним і правильним було б, щоб у разі претензій до міністра, політична сила його відкликала, або він пішов сам. І абсолютно логічно, щоб фракція запропонувала іншу кандидатуру.

– Якщо БПП запропонує кандидатуру Саакашвілі на якусь посаду, будете голосувати за це?

– (Пауза) БПП запропонує Саакашвілі... Треба, щоб цю пропозицію підтримав прем’єр, вніс у парламент, тоді коаліція буде з цим визначатися.

– Фракція "Народний фронт". Ми ж не про коаліцію говоримо.

– Це колективне рішення, це треба винести на розгляд фракції...

– Ви особисто?

– В залежності від того, на яку посаду його рекомендуватиме БПП. Якщо він буде на користь уряду, і у нього є досвід у певних сферах – не бачу жодних проблем.

Якщо ви маєте на увазі мої особисті стосунки, чи неправдиві звинувачення на мою адресу щодо "Укрспирту", і що це стане на заваді – ні. Я вважаю, що не треба жити минулим.

Якщо у мене є претензії, я подаю в суд. Коли щодо мене озвучувалися неправдиві дані, то я підійшов і сказав про це. Тому що в публічному просторі є зовсім інша інформація, і це виглядає як замовлення.

– Ви на Саакашвілі до суду подали?

– Так, давно.

– До якого саме і чи є вже рішення?

– Перше засідання перенесли, бо адвокат Саакашвілі сказав, що йому потрібен час для ознайомлення.

Друге засідання, яке було призначено на 20 січня, теж не відбулося, тому що вони подали апеляцію щодо підсудності. Я подав у Києві до суду, а вони сказали, що суд повинен проходити не в Києві, а в іншому місті.

– Що ви вимагаєте?

– Вибачення. І все. Матеріальної шкоди не завдано, лише моральна.

– У чому вона полягає? Ви ображені?

– А ви би не відчули у такій ситуації образи? За 43 роки я ніколи не міг подумати, що хтось на всю країну може кричати, що мене треба посадити у в'язницю, не маючи на це жодних підстав.

– Саакашвілі в уряді – це автоматично конфлікт між командами. Він же критикує і ображає не тільки вас, але й Арсенія Петровича. Ви собі уявляєте, що він може працювати з Яценюком?

– Я собі такого не уявляю. А як ви собі уявляєте, що БПП буде його рекомендувати?

– Була така ідея всередині БПП – зробити Саакашвілі віце-прем'єром…

– Ну, будь ласка. Я вважаю, що на сьогодні він обіймає дуже високу посаду в виконавчій гілці влади в країні. Що там в Одесі, такий шалений економічний прорив, покращилася ситуація за останній рік?

– Це сарказм?

– Це я говорю про те, як повинні ухвалюватися рішення.

Коли людина досягає успіху на тій чи іншій посаді, то абсолютно нормально, коли вона йде вгору, тому що вона зможе зробити на вищій посаді ще більше. Тому треба проаналізувати. Якщо все добре, багато зроблено і він дуже ефективний, то чому б ні? Я не буду згадувати про особисті претензії.

– В інтерв’ю "Новому времени" ви сказали, що Саакашвілі з Григоришиним змовились проти Яценюка. На чому ґрунтується ця заява?

– Вибачте мені, от такий я непростий співрозмовник. На жаль, не все, що я знаю, потрібно казати в голос. У мене є докази, факти такої змови. Просто зараз – не час. Зараз повторення історії 2005 року нікому не потрібно.

– Що стосується ваших відносин з партнерами по коаліції, а саме – БПП… Наприкінці минулого року ви усією фракцією ходили до президента, де ставили питання партнерства. Що змінилося з того часу?

– Ми поставили питання про необхідність частіше спільно обговорювати гострі питання. І я вважаю, що без тодішньої розмови з президентом ми не змогли б подолати труднощі, що виникали з прийняттям Податкового кодексу й бюджету в кінці року.

Я вважаю, що зустріч була дуже доречна. Наша фракція почула позицію президента, і фракція БПП знала про цю зустріч, в якому форматі вона була, які проблеми піднімалися. На мій погляд, це було дуже правильно і коректно.

– Він вам пропонував очолити АМКУ?

– Він мені ніколи нічого не пропонував.

– Можете піти працювати в уряд?

– Ні. Яценюк мені ніколи нічого не пропонував.

Мене влаштовує моя посада, я знаю цю роботу, у мене є знання, база, освіта, мені тут комфортно. А так куди мене тільки не "призначали", і головою АМКУ, і губернатором Київської області. Розмови були, але для мене це жарти.

– Микола Мартиненко склав мандат народного депутата, тож комітет ПЕК наразі працює без голови. Ця позиція лишається за НФ, кого ви бачите на цій посаді?

– Вона може залишитися за фракцією, у нас є представники фракції, які працюють в цьому комітеті.

– Може чи повинна?

– Може залишитися. Це некоректно ні по уряду, ні по головам комітетів. Тому що це все переговорні позиції. Я не виключаю, що якщо у фракції немає кандидатури на посаду міністра, чи на посаду голови комітету, тоді це може бути переглянуто. Тоді на інше міністерство чи комітет у нас є представник. Це нормальна дискусія. Повинен бути якийсь здоровий глузд.

БІЗНЕС ІЗ ЮРУШЕВИМ ТА КОЛОМОЙСЬКИМ

– Ви зараз підтримуєте відносини з Леонідом Юрушевим?

– Ні.

– Він на вас ображений?

– Чому?

– Кажуть, ви не виконали певні обов’язки перед ним.

– Наприкінці 2014 року ми перестали спілкуватись. Але не було ніяких обов’язків, ми ніколи нічого не обіцяли. Я припинив спілкування з особистих причин.

– А який тоді йому сенс в вкладати кошти в молоду опозиційну політсилу?

– Всі хотіли змін. Він так само, як і інші, хто давав кошти на політику.

Всі хотіли щоб змінилась система. Тут не так "за", як "проти". Вони (спонсори – УП) від цього, скоріше, отримали проблеми. Янукович потім прийшов до влади, і він був не дуже лояльним до тих, хто фінансував Тимошенко, Яценюка чи інших опонентів.

– Якщо говорити про Юрушева, то в нього ж давні зв’язки з Ахметовим і Януковичем…

– Через це він заслуговує на повагу, що не побоявся і офіційно підтримував "Фронт змін", коли нам дійсно була потрібна допомога.

– Чи правда, що у вас відбувся бізнес конфлікт з Юрушевим?

– Ні. Але я не хочу це коментувати, це наші особисті стосунки.

– Ви партнер Коломойського? Він каже, що ви його партнер. А ви кажете, що ні.

– Я вже не знаю, які давати інтерв’ю. Я не маю а ні акцій, а ні корпоративних прав.

– Ви партнери чи ні? Ви говорите, що ні, що ви з ним...

– Чому це я говорю? І він це говорить. Останнє інтерв’ю. Він чітко сказав, що Іванчук не володіє ніякими акціями...

– А перед тим нам на комісії з питань приватизації у травні минулого року говорив інше.

– Давайте візьмемо його останнє інтерв’ю. Він нарешті визнав, що я не маю ніяких акцій. Все, що я говорив, це – правда, я не порушив закон про статус народного депутата, не є акціонером, не володію корпоративними правами.

– До 2012 року ви з ним були партнерами в компанії?

– Перший раз Коломойського я побачив у кінці вересня 2012 року. Я давно знайомий і товаришую з Ігорем Палицею. Був у нього в гостях і зайшов Коломойський. Дуже він такий... для мене це був певний шок.

– Чому? Вперше олігарха побачили?

– Ні. Він має надзвичайно гострий і швидкий розум. Ми поспілкувалися півгодини і я, звичайно, прозрів. Дуже серйозний, інтелектуальний чоловік. Він буває різним, веде себе порізному. Але точно в нього є чому повчитися, і він далеко непроста людина.

– Це Коломойський зацікавив вас бізнесом щодо біоетанолу?

– Я не маю відношення до біоетанольного бізнесу...

– Це зараз ви не маєте відношення…

– Якщо чесно, я за посилення енергетичної незалежності України. Якщо ви питаєте мене за біоетанол, то я вважаю, що біоетанол має бути державною програмою.

– В 2012 році ви лобіювали законопроект про збільшення частки біоетанолу в бензині.

– Ну, не дуже сильно лобіював, але я підтримую цю ідею, бо я знаю, як це відбувається в тій самій Бразилії. Я вважав, що краще на убитій спиртовій галузі, яка не задіяна і була побудована ще в Радянському Союзі, виробляти альтернативне паливо, зменшивши закупівлю світлих нафтопродуктів.

Потім, коли після Майдану ми ухвалювали зміни до Податкового кодексу, було запропоновано мінфіном ввести акциз на біоетанол.

Я сказав на раді коаліції, що всі країни виробників біоетанолу дотують. У нас акциз – нуль. Якщо ви не хочете дотувати, як всі цивілізовані країни світу, то хоча б залишіть нульовий податок. Мені сказали, що ні, треба ввести акциз, щоб отримати додаткові кошти на фінансування військових потреб. Я запевнив, що жодної гривні не буде отримано у вигляді податків. Нафтовики завжди давлять на виробників альтернативного палива.

– Може ви виступили лобістом ваших товаришів Бахматюка чи Артура Гранца…

– Абсолютно, ні. Я вважав, що, прийнявши цей закон, ми створимо ринок. Це було 5% від всієї кількості – 5 млн тонн нафтопродуктів, які ти зобов’язаний додавати. Що відбулося б з бізнесом, якби ця норма запрацювала?

Всі нафтовики пішли би на наші спиртові заводи чи побудували приватні, бо ми тоді дозволили будівництво. Тополов з Балогою заклали в Золотоноші будівництво величезного заводу. Так і не добудували.

Навіть, якби запрацювали всі пострадянські заводи, його би все рівно не вистачало по тому закону. Треба було б будувати нові сучасні біоетанольні заводи. Тоді нафтове лобі перемогло. А після революції біоетанол взагалі знищили. А на сьогодні взагалі цього бізнесу як такого немає. Тому що нафта дешева, а коли нафта дешева, альтернативні види палива взагалі не мають ніякого сенсу.

– Ми говоримо про те, хто являється бенефіціарами. У вас був бізнес з Коломойським чи його не було? Я так розумію, що ви хочете сказати, що юридично його немає.

– Невже ви думаєте, що якби у мене був цей бізнес, що я дозволив би ввести акциз? Невже ви це все допускаєте? Невже ви допускаєте, що якби у мене був спільний бізнес з людиною такого калібру, як Коломойський, що я міг би собі дозволити не оформити акції на себе чи на своїх друзів, родичів, маму, бабусю? Це ви про мене такої поганої думки?

– Може, Коломойський поганої думки ?

– Я би йому на чесне слово не повірив, якщо моя власність була оформлена на Ігоря Валерійовича.

– Особисто можна не мати частку в компанії...

– Я в Інтернеті вже бачив всі кіпрські компанії, хто власник, там вже все журналісти розкопали і пересвідчилися, що там немає подвійної власності.

– Вибачте за порівняння, але на Курченка також нічого не було оформлено. У нас така країна, що це нормально…

– Такого не може бути. Я хочу вже перегорнути цю сторінку.

– До речі, колеги по парламенту розповідають, що афільована з вами компанія "БФ Груп" орендувала в Борисполі 2 або 3 тис кв метрів, але платить за меншу площу, і через це конфліктує з Фондом держмайна. Можете підтвердити або спростувати?

– Якщо є така ситуація з цією компанією, то хай ФДМУ розриває договір оренди. А щодо афільованості – це все речі одного порядку. В мене є друзі, які займаються певним бізнесом, і я не повинен бути там партнером. Якщо я зараз запропоную їм переоформити на мене долю, мене пошлють туди, звідки не повертаються (сміється).

– Так, а чому не експлуатувати всю площу?

– По-перше я не думаю, що таке можливо – платити тільки частину.

А по-друге, я не маю до цього відношення. Мене пов’язували з магазинами д’юті-фрі, але там є прозорі власники – німецька компанія.

– Яку також пов’язують з Юрушевим?

– Яку пов’язують з Юрушевим. Повірте мені, якби вони взяли щось в оренду і не платили, їх би вигнали.

– Як же вигнати, ви ж партнери по коаліції…

– А яке це має відношення?

– Це вносить певні корективи.

– Дивіться, якщо державний чиновник наносить шкоду, за це треба буде відповідати, бо прийде прокуратура.

– Чи маєте ви відношення до купівлі агрохолдингу "Креатив"?

– Колишній власник цієї компанії нардеп Станіслав Березкін – мій знайомий.

Сьогоднішній один з співвласників теж мій знайомий. Я не був партнером ні з Березкіним, ні з нинішніми власниками.

– Мова йде про Артура Гранца, який тепер володіє і "Креативом" і копанією "БФ Груп" з "Борисполя"?

– Це мій знайомий, ми друзі. Так що, я автоматично стаю акціонером?

– Це не дуже типова ситуація, коли маловідома людина стає власником великого бізнесу.

– Для кого маловідома? Ще до 2000-х років, коли я після "Авалю" працював в "Техно-центрі", він був крупним цукровим трейдером. Ми з ним тоді перетиналися і співпрацювали з білорусами, з прибалтами.

Він працював і з "Каргілом", "Вітолом", "Меном". Я його знаю більше 15 років. То для вас він маловідомий, а на ринку його знали всі. На сьогоднішній день він має інтереси в Україні, так що я маю зробити? Сказати, щоб переписав на мене акції? Чи йому треба перестати через знайомство зі мною займатись бізнесом?

– А зараз він купує "Креатив" – компанію, яка в великих боргах перед держбанками.

– Я ставив питання Березкіну " Що в них відбувалось?".

Я питав, бо мене почали звинувачувати, що за цим стою я, щоб завтра державні банки якось здисконтували ці речі. Відповідаю. Державний банк не має можливості здисконтувати заборгованість. Пишний – мій однокурсник (Андрій Пишний – голова правління "Ощадбанку" – УП), я можу на руках стояти, але це (списати частину боргів – УП) в принципі неможливо. Приватні банки мають право дисконтувати свою проблемну заборгованість і фіксувати ці збитки. Для державного банка – це тюрма, якщо продати на долар менше, ніж ти видав кредити тій компанії.

Дійсно, в них є пул акціонерів, вони пішли в стресову угоду. Що вони будуть робити, мені абсолютно невідомо. Дійсно, навантаження там колосальне. Мені Березкін так і пояснив, що він не може обслуговувати борги. Компанія вимагає дуже великого обсягу обігових коштів. В нього були заводи, але не було обігових коштів – ти не можеш нічого робити. Кредити були видані держбанками, коли ще ні Пишного, ні Яценюка не було в публічній площині.

Це було до революції. Нові акціонери мені сказали, що вартість компанії – менше 50% від кредитів. Для мене це питання прокурор має з’ясовувати – хто давав кредити при тому що там не має застави. І хто буде за це відповідати.

Наши блоги