УкрРус

Євротест на сумісність

  • Євротест на сумісність

Сьогодні у Страсбурзі з доповіддю по Україні виступлять колишній глава Польщі Олександр Кваснєвський і екс-президент Європарламенту Пет Кокс. Вони, нагадаємо, з літа минулого року є посередниками між ЄС та вітчизняною владою у вирішенні проблеми так званого виборчого правосуддя. Саме ця проблема, переконані євробюрократи, є ключовою перепоною на шляху офіційного Києва до Євросоюзу.

Варто зауважити, що будучи формально спостерігачами від ЄС, фактично тандем Квасьневський-Кокс проводив постійні переговори від імені усього Євросоюзу з Президентом Януковичем. І результати багатьох переговорних раундів, на думку вітчизняних та закордонних експертів, слугуватимуть таким собі фундаментом для прийняття рішення про прогрес (чи відсутність такого) України у вирішенні проблеми вибіркового правосуддя.

Примітно, що напередодні виступу Кваснєвського та Кокса у парламентській столиці Європи, українські медіа активно тиражували цитати з інтерв’ю екс-глави моніторингового комітету ПАРЄ Ханне Северінсен виданню "Тиждень.ua".

Ключова теза - у переговорах з українською владою місія Кокса-Кваснєвського повинна відмовитися від занадто дипломатичного підходу : "Якщо місія продовжиться, краще, щоб вони відмовилися від занадто дипломатичних шляхів, які зараз використовують, чітко висловилися і дали місце політичним міркуванням, допомагаючи міжнародному співтовариству оцінити вибіркове правосуддя в Україні і зреагувати до Вільнюського саміту. Інакше існує небезпека, що їх використовують як прикриття режиму Януковича, який тільки дає обіцянку за обіцянкою, не маючи наміру їх виконувати".

Примітно, що жодне видання, цитуючи Ханну Северінсен не нагадало своєму читачеві, що вона тривалий час була радницею Юлії Тимошенко, а відтак – може ретранслювати суб’єктивні і заангажовані оцінки. До речі, про ангажованість.

Напередодні в Європарламенті жваво обговорювалося питання про ратифікацію візової угоди з Україною. Під час дискусії між парламентарями розгорілася суперечка. За повідомленням агенції "Інтерфакс-Україна", каменем спотикання стала ситуація з правами сексуальних меншин в нашій державі. В чому суть? В тому, що деякі депутати запропонували ратифікувати "візову" угоду, але не просуватися далі в діалозі з офіційним Києвом в плані (де-юре) спрощення візового режиму, якщо українська сторона не зніме з порядку денного проект закону, який обмежує права гей-спільноти. Чи це є європейський підхід – питання риторичне…

Варто зауважити, що поточний тиждень в Україні проходить під знаком Європи. Окрім двох вищевказаних подій, які так чи інакше вплинуть на взаємовідносини по лінії Київ – Брюссель, є ще одна. 17 квітня до Києва прибули інспектори, котрі перевірятимуть виконання українською владою умов підписання договору про Асоціацію з ЄС (мова йде про так званий список Фюле, що складається з 19-ти пунктів).

Не сьогодні – завтра євроревізори розкажуть широкому загалу про те, наскільки просунувся офіційний Київ у напрямку виконання умов, висунутих ЄС. В ході нещодавньої зустрічі з Олександром Квасневським прем’єр Микола Азаров заявив, що український уряд виконає всі взяті на себе зобов’язання перед Євросоюзом. Принагідно глава КМУ відзначив, що уряд вніс на розгляд Верховної Ради 30 законопроектів, які мають призвести до "потепління" у відносинах між Києвом та ЄС.

Але, як відомо, пленарна робота єдиного законодавчого органу країни до недавнього часу пробуксовувала. Таким чином депутатський корпус (попри єдність меншості і більшості в питанні євроінтеграції) не прийняв "європейські" проекти законів.

Між тим саме на парламентарів представники виконавчої влади покладають сьогодні особливі сподівання. Ось яку заяву напередодні прибуття до Києва євроревізорів поширило головне дипломатичне відомство країни: "МЗС України вітає відновлення роботи парламенту. Ми сподіваємося на якнайшвидше прийняття законопроектів, які необхідні для досягнення подальшого прогресу в безвізовому діалозі з ЄС, а також для підписання восени цього року угоди про асоціацію з Європейським Союзом".

В.о. директора департаменту інформаційної політики МЗС Євген Перебийніс також заявив: "Уряд України на постійній основі проводить моніторинг виконання плану першочергових заходів щодо інтеграції України до ЄС на 2013 рік, станом на сьогоднішній день план реалізується у відповідності до встановлених термінів".

Як відомо, черговий саміт Україна-ЄС, в ході якого може бути вирішене питання підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, відбудеться 22 листопада. І до цього часу – переконані політологи – не всі пункти, висунуті Євросоюзом можна зреалізувати. Навіть при величезному бажанні.

Так, на думку експерта Центру політичних досліджень і конфліктології Дениса Кирюхіна, в ЄС усвідомлюють, що виконати всі пункти "списку Фюле" не вдасться ні до листопада, ні до грудня.

"Але ЄС продовжує демонструвати свою високу зацікавленість у підписанні Угоди про асоціацію, незважаючи на всю критику, яка звучить на адресу України і української влади, і готовий задовольнятися не так виконанням вимог, скільки певними пасами з боку влади у вигляді готовності їх виконувати" , - зазначив експерт в ході нещодавньої прес-конференції на "Обозревателе".

Звільнення екс-міністра МВС Юрія Луценка, вважає Денис Кирюхін, і є таким "пасом", який був сприйнятий європейцями надзвичайно позитивно.

"Якщо не погіршиться ситуація в країні, це багато в чому вже достатня умова для того, щоб ЄС міг сказати: "Так, всі вимоги не виконані, але, тим не менше, ми бачимо помітний прогрес у вирішенні проблем, що дозволяє підписувати Угоду про асоціацію", - резюмує політолог.

Своєю чергою Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, підкреслює: "В ЄС досить примітивно оцінюють ситуацію в Україні. Вони розрізняють "погану владу" і "хорошу опозицію", не вникаючи в тонкощі політичної боротьби".

Які пункти "списку Фюле" є надважливими для європейців? Передусім, це питання вибіркового правосуддя. Задля усунення цієї проблеми ЄС наполягає на проведенні судової реформи, яка б унеможливлювала використання третьої гілки влади в політичних цілях. Тут також йдеться про необхідність звільнення Юлії Тимошенко та міністрів її Кабінету. ЮВТ навряд чи (зокрема, з огляду на її статус у справі Щербаня) буде звільнена до кінця поточного року.

Брюссель також вимагає від української влади:

  • переглянути прийнятий у 2010-му закон "Про судоустрій і статус суддів";
  • посилити на законодавчому рівні боротьбу з корупцією;
  • поліпшити бізнес-клімат;
  • вжити заходів, які б дозволили посилити прозорість у сфері держзакупівель;
  • прийняти законопроекти, що розширили б повноваження Рахункової палати.

Ці питання, на переконання вітчизняних експертів (принаймні де-юре), можна вирішити до саміту "Східного партнерства", який відбудеться восени у Вільнюсі. Саме в рамках цього заходу, нагадаємо, і має розглядатися питання підписання угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Але є ще чимало питань, які, схоже, так і залишаться відкритими. Мова йде, зокрема, про декриміналізацію так званої статті Тимошенко, розробку та прийняття виборчої системи на підставі Виборчого кодексу. Причому, за умовами ЄС, прийматися документ має у сесійній залі ВР, а не в ході референдуму.

Проведення конституційної реформи відповідно до чинного Основного закону та у тісній співпраці з Венеціанською комісією – ще один пункт у "списку Фюле". Очевидно, що провести чергове "конституційно-хірургічне втручання" до саміту у Вільнюсі навряд чи вдасться.

Ще один камінь спотикання – виконання пункту про співпрацю з МВФ. Вітчизняні урядовці виступали і виступають категорично проти підвищення тарифів на ЖКГ-послуги і т.д. Тим не менше Кабмін Миколи Азарова сподівається знайти (переговорні та практичні) точки дотику і з Міжнародним валютним фондом, і з Європейським Союзом.

Чи вдасться – покаже час. Але дуже важливим є той факт, що вирішення всіх питань, пов’язаних з європейськими устремліннями України об’єднує владу і опозицію. А це, з урахуванням наших політичних реалій, вже величезний плюс. Плюс, що дає серйозний заряд оптимізму…

Наши блоги