УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Чорна тінь "забутого предка"

Чорна тінь 'забутого предка'

Чорний колір - не лише знак жалоби, але й колір покути, чорну вишиванку українська традиція каже вдягати на піст. Такі як Кучма не здатні на покуту. Чорний колір - це колір їхньої душі.

Дует Кучма-Медведчук знову на українській політичній сцені. Як це стало можливим аж після двох революцій?

Першій "Помаранчевій" передувала акція "Україна без Кучми". Саме тоді було вперше розіпнято намети на майдані, саме тоді було викручено руки українським ЗМІ, саме голос Кучми розповідав, що треба було зробити з Ґією Ґонґадзе і саме Кучма віддавав наказ 9-го березня арештувати понад 200 осіб. Це був найбільший і наймасовіший політичний процес на той час в Україні. По справі було звинувачено 21 особу, саме кучмівські суди тоді ретельно виконували каральні функції.

Після завершення судового процесу у справі 9 березня, уся сторона обвинувачення пішла на підвищення. Прокурор Олександр Кузовкін став прокурором Бориспільської міжрайонної прокуратури, суддя Іван Волік очолив Голосіївський суд (а при Ющенкові став головою Вищого господарського суду). Кучма не забув відзначити своїх виконавців, що свідчить про те, що він ніколи не сумнівався у необхідності фальсифікації цього процесу.

Саме при Кучмі з’явились та укорінились поняття "олігархічних кланів", "адмінресурсу", "темників" та "дерибану". Саме при ньому мав місце чиновницький розгул, утиски демократії, свободи слова. Саме при Кучмі тодішній голова ЦВК Сергій Ківалов ніяк не міг підрахувати голоси, а пізніше підрахував їх на користь Януковича. Саме Кучма, виступаючи в ролі переговорника, пролобіював у 2004-му прийняття політреформи, яке й поклало початок перманентному перекроюванню Конституції.

За роки, що відтоді минули, больовий поріг українців неймовірно зріс. Тому на тлі нинішніх подій комусь можуть видатись малозначущими грішками такі поняття, як порушення права на захист, відсутність "змагальності сторін" у судах, вже згадані вище "темники" та "адмінресурс". Такі думки є глибоко хибними. Бо, насправді, саме тоді Кучмою був закладений базис, неякісний фундамент, на якому неможливо було збудувати здорову державу. На таких підвалинах могла постати тільки олігархічна система-покруч, яку обіцяє зруйнувати вже котрий уряд. Наразі безуспішно.

Абсудність і неприпустимісь ситуації полягає у тому, що саме зараз, коли суспільство, пройшовши шлях кривавого катарсису, вимагає негайних і докорінних змін саме тих правил, які встановлював особисто Кучма, чомусь власне його нинішня влада витягає із колоди, що пішла у "відбій". І чомусь від імені Президента України Порошенка Кучма сідає за круглий стіл у Донецьку в якості перемовника, поруч із колишнім главою своєї адміністрації.

Представники ОБСЄ переконані, що сірий кардинал Кучми представляв на Сході ЛНРтаДНР. Власне, це так і не було ніким спростовано…

До слова, перемовини виявилися для влади безуспішними, але поклали початок у відбілюванні Кучми і Медведчука.

Така помилка може коштувати занадто дорого, як дорого коштувала нам помилка Ющенка з витяганням із небуття Януковича.

Те, що Кучма є шанованою людиною і моральним авторитетом – маячня. Він не був таким в роки свого правління і не є ним зараз, після 10 років відсутності в активній політиці. Останнє насичене десятиліття змусило усіх призабути негативну роль Кучми (політологи навіть заговорили про "контраверсійність" цієї постаті), однак вважати його, зокрема, шанованою людиною на Сході – цілком помилкова позиція.

У промислово-економічному занепаді Сходу Кучма відіграв вирішальну роль. Він "добив" цей регіон, де його зараз нібито так поважає місцеве населення.

Саме тоді, коли при "другому" Кучмі сформувалася "донецька мафія", поновились "шахтарські походи на Київ", відомі ще з 1989-1991 рр. Тобто мова знову про той самий регіон, для котрого зараз Кучма буцімто є визначним авторитетом.

В прив’язці до економіки варто згадати й призначення у 2002-му прем’єр-міністром Януковича. (До того, з 1997-го починаючи, Янукович працював – за призначенням Кучми – губернатором Донецької області). За переказами, дізнавшись про вибір Кучми, перший віце-прем’єр Дурдинець вигукнув: "Куди ви бандита призначаєте?!". Кучма чудово знав про минуле Януковича та його "методи роботи".

Але головне "досягнення" Кучми (і для країни, і для Донбасу) – це просування соціальним ліфтом нагору Віктора Януковича. Саме наслідки від появи цієї кучмівської креатури Україна розгрібає і донині.

В дечому Янукович перевершив Кучму, в дечому – недотягнув. Президент-втікач погано освоїв мистецтво виходити сухим з води. Це не кожному дано. У Кучми вийшло не лише домовитися із новітньою владою й накинути флер пристойності на минуле, але й помалу перебирати на себе роль "забутого предка". Його тінь вже здіймається над Україною.

Від нас усіх залежатиме, де він врешті опиниться: над Україною, чи на лаві підсудних.

Хронологія злочинних дій Кучми:

Рік

Суть

Розгорнута інформація

1999

В автокатастрофі при загадкових обставинах гине лідер Народного Руху В’ячеслав Чорновіл. Саме він найвірогідніший претендент на посаду президента, а отже й небезпечним суперником Кучми.

Тарас Чорновіл в одному зі своїх інтерв'ю 5 каналу сказав:

"Я вважаю, що відбувся діалог приблизно такий. Кучма сказав приближеним до себе людям таку фразу: "Зробіть так, щоб Чорновіл мені не заважав. Далі - справа ваша".

З моменту смерті Чорновола минуло вже 15 років, проте повної картини ми не маємо й по цей день.

1999

Кучма неодноразово порушував незалежність судів. Прикладом є зафікована на плівках Мельниченка вимога "повісити суддю за яйця". Вимога, ця, до речі, адресувалася Януковичу. Мова про справу адвоката Салова.

18.03.2013 Помер адвокат, через якого Кучма радив Януковичу підвісити суддю за яйця.

Ім'я Сергія Салова стало широко відоме у 1999 році, коли в день президентських виборів 31 січня він був за розповсюдження п'яти фальшивих екземплярів газети "Голос України", в якій ішлося про те, що нібито президент Кучма помер, а країною править його двійник.

Сам Салов стверджував, що не розповсюджував ці газети, а вийняв із власної поштової скриньки. Суддя Куйбишевського районного суду Донецька Олександр Тупицький передав справу на дорозслідування, що не сподобалося Леонідові Кучмі. Один з епізодів плівок Мельниченка розповідає, як президент зажадав від тодішнього губернатора Донецької області, Віктора Януковича суворого покарання для Салова та судді, котрий вів його справу.

1999

Кучма використовував адмінресурс на виборах 1999 року. За розголошення даних про це, а також за спробу запобігти фальсифікаціям під час проведення референдуму 2000 року постраждав народий депутат Єльяшкевич

Єльяшкевич зазнав нападу та побиття й звернувся по захист до ПАРЕ:

"У 1999 році я очолював парламентську комісію з питань забезпечення виборчих правв громадян під час виборів Президента України. Комісія ствердила недемократичність проведення президентських виборів і документально систематичні порушення владою Кучми Конституції та законів України на усіх стадіях виборчої кампанії.

Після того, як Кучма забезпечив собі перемогу в результаті недемократичним виборів, він забажав, для зміцнення своєї влади будь-якими засобами провести, так званий, Всеукраїнський референдум за народною ініціативою про внесення поправок до Конституції України, який було призначено на 16 квітня 2000 року.

9 лютого 2000 р. на пленарному засіданні Верховної Ради України, в обговоренні законопроектів стосовно референдуму, я вніс пропозицію про створення парламентської комісії, яка могла б вжити термінових заходів з удосконалення законодавства про референдумі для того, щоб запобігти фальсифікації народного волевиявлення і маніпуляції результатами референдуму.

Увечері 9 лютого 2000 року на мене було здійсено напад, під час якого я отримав закриту травму голови, струс мозку, перелом кісток носа і тому подібне. Вважаю замовником нападів на мене Президент України Леонід Кучма, про що я заявив відразу після побиття".

1999

Вибори 1999-го були відзначені ще явно постановочним замахом на Наталію Вітренко. Винним у цьому проголосили Мороза. Це дало можливість Кучми виграти у нього вибори.

Леоніда Кучму на початку 1999 року із 6% рейтингу, обходили: Олександр Мороз, Петро Симоненко та Наталія Вітренко.

Мороз тоді відмовляється йти на будь-які компроміси з Банковою. І саме тому він стає головною "жертвою" президентських чорних піарників. 2 жовтня на Вітренко було скоєно напад, у якому було звинувачено людей Мороза. Обвинувачення у підсумку не підтвердилося, але на той час це стало серйозною проблемою для Мороз.

2000

У 2000-му за ініціативою Кучми був проведений референдум, що ставив на меті розширити його повноваження. Результати референдуму, як і зібрані за нього підписи були сфальсифіковані

Щоправда, втілити в життя результати цього референдуму не вдалося:

Верховна Рада на 6-ій сеії не прийняла позитивного рішення стосовно імплементації підсумків всеукраїнського референдуму. Парламент не підтримав ані одного із запропонованих варіантів імплементації.

2000

За наказом Кучми було скоєно напад на журналіста Олексія Подольського. Його, як і Гонгадзе, викрали та вивезли за місто, де катували. Виконавцем був Пукач

9 червня 2000 року в Києві, на Львівській площі я сів у таксі, в автомобіль Hyundai Sonata. Як потім вияснилось, це було не таксі. В машині зі мною знаходились майор міліції Микола Наумець, старший лейтенант Олег Мариняк (обидвох Апеляційний суд Києва в травні 2007 року засудив на три роки позбавлення волі) і Олексій Пукач. Вони слідкували за мною. Вивезли за 130 км від Києва, під місто Прилуки. Висадили в лісі, били гумовим кийком, погрожували. Намагались мене підвісити на моєму паску, та я вивернувся. Потім Пукач накинув мені пасок на шию. Але не душив. Я зрозумів, що мене просто лякають. Він ще бив мене гумовим кийком. Тому, мабуть , мені здається, що в цій групі. Пукач був найжорстокішим. Решта не занадто докладалися. В мене забрали паспорт , окуляри, мобільний телефон. Після того, як мене кинули в лісі, я добрався спочатку до села, а звідти на автобусі - до Прилук.

2001

Справа Юлії Тимошенко. Перший арешт, санкціонований Кучмою. Тимошенко вважала, що її було ув’язнено на догоду Медведчуку

У середині січня 2001 року Генеральна прокуратура висунула обвинувачення віце-прем'єр-міністру з питань ПЕК Юлії Тимошенко за трьома статтями Кримінального кодексу (контрабанда валюти, підробка документів, несплата податків).

Переслідування Тимошенко почалося як відповідь на урядові реформи у сфері палива й енергетики, де умови диктувала група СДПУ(о), що "приватизувала" обленерго.

19 січня Кучма підписав указ про звільнення Тимошенко з посади віце-прем'єра у зв'язку з притягненням до відповідальності та постановою Генпрокурора від 15 січня (відповідно до п. 10 ст. 106 Конституції України).

"Не Президент мене звільнив, а ті кримінально-олігархічні кола, які звикли споживати Україну", - сказала Тимошенко. Вона звинуватила заступника Генпрокурора Миколу Обіхода, який "двічі на тиждень париться з Медведчуком і Суркісом"

2001

Вбито журналіста Ігоря Александрова. Безосереднього стосунку до цього злочину Кучма не мав, однак вибудована ним судово-прокурорська система, щоб пригасити резонанс, звинуватила першу-ліпшу людину – Юрія Вередюка, котрого змусили зізнатися у злочині і засудили за вбивство. Суд пізніше скасував вирок Вередюку, який помер буцімто від серцевого нападу

Маючи наміри зупинити критичні виступи Ігоря Александрова по телебаченню, донецькі бізнесмени при підтримці представників донецької влади і окремих судей наприкінці 90-х років розв’язали кампанію цькування журналіста. І.Александрову було заборонено займатися журналістською діяльністю впродовж 5 років і накладено штраф розміром 2500 грн. за дифамацію (наклеп). Згодом цей вердикт було скасовано судом вищої інстанції. 7 липня 2001 р. в приміщенні телекомпанії "ТОР" (м. Слов'янськ) невідомі нападники бейсбольними битами завдали Ігорю Александрову смертельних поранень. Він помер через кілька днів в лікарні, не приходячи до тями. Перед загибеллю він готував до ефіру матеріал про зв'язки керівництва Донецької області із криміналітетом. Головою Донецької обласної державної адміністрації в той час (1997—2002) був Віктор Янукович.

2004

Через тиск і переслідування Україну залишає Сергій Шолох – директор радіо "Континент". Від нього, за його твердженнями, вимагали озвучити таку версію вбивства Гонгадзе, згідно якої головним замовником та винуватцем убивства є Юрій Кравченко (на той момент – ще живий)

У 2004 році радіо "Континент" було знищене, а Сергієві Шолоху довелося стати політичним вигнанцем у Сполучених Штатах, де він перебуває і зараз.

Хоча Кучма вимагав від нього оприлюднити хибну версію щодо замовника вбивства Ґеорґія Ґонґадзе, він на це не пішов, а навпаки, припускає, що замовниками були Кучма та Литвин.

2004

Тоді ж, у 2004-му, з’являється ще один політемігрант – Валерій Кравченко, колишній розвідник. Він звинувачує Кучму у ряді злочинів

Генерал СБУ, розвідник Валеій Кравченко у лютому 2004 року виступив в ефірі "Німецької хвилі" із заявою про те, що він має "матеріали про злочинну діяльність режиму Леоніда Кучми", котрі доводять, що СБУ дає своїм співробітникам за кордоном вказівки слідкувати за опозиційними депутатами, а також за членами уряду від міністра і вище.

2004

З’являється термін "темники", під яким на увазі мають негласні вказівки ЗМІ. Кучма нищить свободу слова в Україні, а головним ідеологом темників стає глава його адміністрації Віктор Медведчук

Те?мник — щоденна закрита директива керівництву українських ЗМІ, яка містила детальні інструкції щодо того, яким чином треба висвітлювати в новинах політичні події в Україні. Назва "темник" походить від початкової назви цього документу: "Темы недели" (рос.).

Важливо зазначити, що темники не є рекомендаціями, вони мають набагато більше спільного із наказами.

Коло людей, які отримували темники, обмежувалося вищим керівництвом ЗМІ та їхніми головними редакторами. Безпосередньо до редакторів телевізійних програм та журналістів вказівки ззовні доходили вже в інтерпретаціях керівництва.

Розповсюджені оригінали темників та інтерв'ю з журналістами, проведені Human Rights Watch, свідчать, що темники вимагали висвітлення подій в новинах таким чином, щоб Президент країни Леонід Кучма та політична партія СДПУ(о) були представлені в сприятливому світлі ("тема важлива і актуальна"), а негативна чи двозначна інформація зводились до мінімуму чи відсікались. З іншого боку, випуски новин повинні були подавати негативну чи невідповідну інформацію про опозиційних політиків та партії, або взагалі ігнорувати будь які інформаційні приводи, пов'язані з опозицією.

2004

Кучма добивається від КСУ визнання його права балотуватися на третій термін, хоча Конституцією це й не передбачено

Обгрунтування цього рішення полягало в тому, що нібито прийняття у 1996-му Конституції України дає можливість вважати, що у 1996-му Кучма був обраний на посаду вперше.