Арсеній і "Батьківщина": щасливі разом

Третій закон Ньютона говорить: кожна дія породжує рівну по силі протидію. В перекладі на українські політичні реалії це означає, що відповіддю Арсенія Яценюка на вихід з фракції "тушок" та на початок активності Юрія Луценка стануть його зусилля по подальшому брендуванню себе як єдиного і неповторного очільника "Батьківщини".

Пам’ятаєте, як віщали у 80-ті диктори ТБ після смерті чергового генсека? "Задача Компартії – ще міцніше згуртувати лави…" і далі по тексту. В тому, аби згуртувати лави і змусити партійців "Батьківщини" присягнути собі на вірність, пан Яценюк вельми зацікавлений. Адже іміджеві втрати Арсенія Петровича на сьогоднішній день поділяються на ті, котрі вже відбулися, і на ті, котрі можуть відбутися. Про обидві групи ризиків "Обозреватель писав раніше.

Перша група пов’язана з "тушками". Шестеро "бійців" Арсенія вже отрясають його прах зі своїх ніг, направляючи стопи хто у бік провладної більшості, хто – поки що! – у табір нейтралітету. Олександр та Андрій Табалови, Ігор Скосар, Віталій Немилостивий, Роман Стаднічук та Олег Канівець – всі ці люди, котрі стали перебіжчиками, репрезентували в об’єднаній опозиції саме яценюкову половину кандидатів. Ми вже відстежували, яким чином кожен з них пов’язаний з Арсенієм Петровичем.

Шестеро "тушок" – іще не кінець історії. Подейкують, що процес триватиме. Причому слабкою ланкою ланцюга вкотре обіцяють стати люди Яценюка. Списати все вдруге на інтриги та шантаж Банкової не вдасться. Це навіть спочатку звучало непереконливо, а після слів Канівця про те, що він покидає фракцію за знак протесту проти політики керівництва, приплести до внутрішніх незгод Януковича буде дурістю й поготів.

Отож, кадри, пролобійовані до ОО за квотою "Фронту змін", розбігаються. Нових і кращих взяти просто ніде. Ані стрілятися, ані складати мандат очільник "Батьківщини" через це не збирається. Навпаки, Яценюк дуже хоче жити. А жити доведеться з тими, кому він забезпечив депутатство. Причому упродовж наступних п’яти років. Бо тих, кому не забезпечив, підбере, вочевидь, Луценко, формуючи довкола себе новий центр опозиційного впливу. Це – виклик "єдиноначалію" Яценюка, з яким він ще зіткнеться в недалекому майбутньому.

Таким чином, маємо на сьогодні: розмивання авторитету Арсенія Петровича зсередини та закладання конкурентного середовища ззовні. І це ще не враховуючи фактор Кличка та Тягнибока, які не тіснять Яценюка зі спільного електорального поля або через природні лінощі чи невміння взятися за це діло, або через те, що час для фінальної схватки поки не настав.

Що робити Яценюку у подібній ситуації? Для початку, укріпити позиції у власній фракції. Це – програма-мінімум. Далі – розчинити у "Батьківщині" просто дрібні та дуже дрібні політичні сили, які переміксовані зараз у складі об’єднаної опозиції.

(Відволікаючись від Яценюка: побутує думка, що Радянський Союз підірвала зсередини наявність одіозної "5-ої графи" – питання про національність – яке дозволило націям зберегти ідентичність. Так от, цієї ідентичності Арсеній Петрович і намагається позбавити партії-донори, але про це – трохи згодом).

Для початку Арсеній Петрович взявся за завдання номер один: ускладнив справу тим, хто захоче змістити його з посади голови фракції. Це, так би мовити, Анатолію Гриценку на замітку… Видання "Комерсант" оприлюднило нові положення про фракцію "Батьківщина", затверджені більшістю складу цієї фракції.

"Главою фракції вважається обраний (відкликаний) член фракції, за якого (за відгук якого) проголосувало більше ніж 2/3 членів фракції", – сказано у документі. При 95 наявних депутатів для видалення Яценюка з ігрового поля потрібні щонайменше 64 голоси.

Того, що 5 квітня "батьківщинівці" вже підтвердили повноваження Яценюка, Арсенію Петровичу явно недостатньо. Він, схоже, вірить в теорію існуючої проти нього тотальної змови, почуваючись вкрай невпевнено.

На додачу до всього чудовий опозиційний човен під назвою "Батьківщина" розхитують такі несвідомі персони, як В’ячеслав Кириленко. Останній влаштував демарш позаминулого тижня, ухваливши рішення про добровільну відставку з посади заступника голови парламентської фракції. Вже вдруге за останній час пан Кириленко привертає до себе увагу, відстоюючи маленьку партійку під назвою "За Україну!", яку він привів до складу ОО.

На початку лютого сам Кириленко, а також його колеги Олег Медуниця, Ксенія Ляпіна та Іван Стойко відновили членство в "За Україну!", будучи при цьому представниками об`єднаної опозиції. Пояснюючи таке рішення, Ксенія Ляпіна говорила "Обозу", що на політичне розчинення в лавах "Батьківщини" вона, мовляв, не підписувалась.

"За Україну!", нагадаємо, створювалась у 2008-му – первісно як депутатька група. Ставши партією, "ЗУ" разом з іншими сімома партіями увійшла до складу об`єднаної опозиції "Батьківщина", проте падати до ніг бездонної ОО не захотіла. Крихітна, але горда "ЗУ" вела свою маленьку війну за мультикультурализм, як виявилося, весь цей час.

Бо саме через незгоду із "маразматичною" забороною згадувати назву партії у публічних виступах (!) лідер "ЗУ" нібито й пішов з посади заступника голови "Батьківщини". Ех, якби ж то знав В’ячеслав Кириленко, що питома риса маразму – "крєпчать" по мірі того, як примножуються апетити лідерів!

І що тепер від партій-партнерів, котрі напередодні парламентських виборів-2012 виступили єдиним фронтом з "Батьківщиною", очікується повне з нею злиття. Іншими словами, мова про вихід партійців зі складу материнських політсил і організований вступ до лав "Батьківщини".

Першим приклад подасть "Фронт змін". (Від дрібноти на кшталт "За Україну!" аналогічних кроків очікують "по замовченню"). Щоправда, за словами БЮТівця зі стажем Сергія Пашинського, остаточне рішення іще не прийняте. Хоча інші джерела кажуть, що вікопомна заява – про злиття "Фронту змін" та "Батьківщини" – лідерами цих партій буде проголошена вже 18 травня.

Відтак політологам залишиться гадати, хто ж кого у кінцевому підсумку проковтнув: "Батьківщина" "Фронт змін" чи Арсеній Петрович Яценюк решту опозиційних товаришів, покришених у спільному казані під назвою "об’єднана опозиція"? Тоді як відповідь на це питання – проста: шукай того (або тих), кому таке злиття вигідне понад усе.

А вигідно це не В’ячеславу Кириленку. І не Олександру Турчинову, котрий нічого не виграє від формального підвищення статусу своєї партії. І не харківській хворій, про яку згадують дедалі рідше… Всі козирі "Батьківщини" отримає Арсеній Яценюк – очільник нової політичної сили, сформованій під нього та в ім’я його. Нової "Нашої України", чий фінал нам вже відомий.

Чи успадкує "Батьківщина" карму "НУ"? Та безперечно. Але це буде трохи згодом…