УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Місяць до списків: криза жанру

Місяць до списків: криза жанру

Мабуть, ще ніколи в історії українського парламентаризму ключові політичні партії за місяць до оголошення списків не перебували у стані повної неготовності. І це при тому, що з"їзд БЮТ-ФЗ орієнтовно заплановано на 30 липня, а з 28 липня офіційно стартує виборча кампанія.

До цих двох дат бажано мати бодай чернетку з прізвищами достойників, які балотуватимуться від об"єднаної опозиції. Щоправда, трохи фори майбутнім депутатам дає ЦВК і чинне законодавство: висунення кандидатів триватиме до 9 серпня 2012 року. Тобто часу ще трохи є. Але зовсім трохи.

"Не лізьте в наш любовний трикутник. Нас там і так вже семеро!"

Після того, як 12 травня було проведено з"їзд "Батьківщини" та "Фронту змін" (на якому заанонсовано злиття цих партій та спільний список), до тандему провідних опозиційних гравців приєдналися ще кілька учасників. "Комерсантъ-Украина" з посилання на свої джерела повідомив, що керівництво опозиції розширює перелік партій, члени яких пройдуть в Раду по списку БЮТ-ФЗ.

Нагадаємо, що за найоптимістичнішими прогнозами, тандем візьме на виборах максимум 100 парламентських місць, а за реалістичними – 75-80. Зрозуміло, що кожна нова "ін"єкція" людей у ще несформований список викликає опір та невдоволення тих, хто вже абонував там місця чи, принаймні, сподівається це зробити.

Тому приєднання до БЮТ-ФЗ "Громадянської позиції" Анатолія Гриценка, Європейської партії Миколи Катеринчука та Партії захисників вітчизни Юрія Кармазіна не може викликати ейфорію у старожилів тієї ж таки "Батьківщини". Тим паче, що ще у квітні партія у добровільно-примусовому порядку поглинула і "Народну самооборону" Юрія Луценка, і "За Україну!" В"ячеслава Кириленка, і Народний Рух Бориса Тарасюка, і партію "Реформи і порядок" Сергія Соболєва.

На власній сторінці у Фейсбуці права рука Юлії Тимошенко Олександр Турчинов може скільки завгодно зображувати радість, оглядаючи лави тих, хто приєднався до опозиції (як сказав би отець Федір з "Дванадцяти стільців" – "не корысти ради, а токмо волею пославшей мя жены"), одначе Олександр Валентинович не може не знати, яке невдоволення і центробіжні тенденції спровокувало таке єднання у його власній фракції.

Яценюка потіснить Кличко?

Втім, у Турчинова, напевно, є й важливіші справи, аніж втішати тих однопартійців, які не знайдуть своїх імен у виборчому списку. Триває внутрішня боротьба за важелі впливу, говорить в інтерв"ю "Обозревателю" голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко. Протистояння відбувається між Турчиновим та Андрієм Кожем`якіним (по лінії БЮТу) та ними обома і Арсенієм Яценюком (по лінії БЮТ-ФЗ).

Протистояння це дуже гостре, до того ж, ситуацію накаляє ще й нерозуміння бютівцями того, "чому Яценюк забирає у них половину місць, адже у нього зовсім немає людей", – говорить Бондаренко. На думку бютівців, "паритетні умови в даному випадку невиправдані, бо Яценюку вистачило б і 10%".

Але так вважають не ті люди, котрі приймають рішення, додає політолог. На уточнююче питання "Обозревателя", чи дійсно ідея спільного списку походить від Юлії Тимошенко, Бондаренко відповів: "Я не знаю, де насправді політична воля ЮВТ, а де прикриття її волею".

"Ключова помилка опозиції у тому, що було вирішено йти на вибори єдиним партійним списком. По окремості вони набирали більше, ніж разом. Але такою була установка Тимошенко, і зараз вже ніхто не може відмовитися від цього рішення", – говорить в коментарях "Обозревателю" Володимир Фесенко – керівник центру політичного аналізу "Пента".

Нічого подібного, не погоджується з Фесенком Кость Бондаренко. За найближчий місяць може статися все, що завгодно, аж до повного розриву домовленостей між "Батьківщиною" та "Фронтом змін". "Наразі все ще не завершені переговори з Кличком. Не здивуюся, якщо першим номером у списку буде Кличко, а Яценюк втратить свої позиці – принаймні, такі чутки серед опозиціонерів ходять", – повідомив Бондаренко.

"Так, звісно, в цьому випадку Яценюк образиться смертельно. Але в опозиції не бракує людей, які б бажали, щоб Яценюк образився", – додає він.

Післяз"їздове

Хай там як, а опозиції доведеться знову і знову робити добру міну при поганій грі. "Єднання завершилось, але якийсь епілог ще може бути. Важливо підтримувати об"єднавчий бренд, демонструвати, що цей процес не завершено і що він триватиме до початку виборчої кампанії", – коментує "Обозревателю" директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Про те, що збирання каменів докупи, в принципі, завершилось, нам говорить і Володимир Фесенко. "Чекати несподіванок вже не варто. Ключові гравці визначились. Сюрпризи можуть бути хіба що на окремих округах. Тим паче, що спільний список і так переповнений, і в ньому – дуже гостра конкуренція.

Члени БЮТ дуже незадоволені надмірним розширенням – вони не потерплять у своїх лавах нових підписантів. Тим паче, що нові гравці мають рейтинг десь біля відсотка, і вони ніяк не вплинуть на загальну рейтингову ситуацію. Так що формат опозиції майже визначений. Попри деяку несумісність її представників – як ідеологічну, так і особистісну", – каже він.

Але остаточна крапка в питанні як об"єднавчих процесів, так і персоналій, які підуть на вибори від опозиції, буде поставлена на її з"їзді, нагадує Карасьов. "Якщо фракція БЮТ розбіжиться після оприлюднення списку – не біда, тут же з"являться нові люди. І це добре, бо старі обличчя вже стираються в електоральній свідомості громадян. Тут керівництву треба обирати: або вдовольнити старих бійців, або шукати нових – тих, хто володіє свіжими ідеями".

Як не обирай, а кого-небудь все таки образиш. "З чинних бютівців в новий список потрапить менше половини, чоловік сорок, – прогнозує Фесенко. – Більшість буде вимушена йти по мажоритарці, а їм цього дуже не хочеться".

Ясна річ, що у списку і спокійніше, і надійніше, от тільки, окрім нардепів VI скликання, керівництво "Батьківщини" має зобов"язання і перед колишніми урядовцями, що працювали з Юлією Тимошенко в часи її прем"єрства. Плюс було б вельми непогано заангажувати у список енну кількість спонсорів об"єднання, позаяк без їхнього "кешу" у великій політиці робити нічого.

Відтак у сухому підсумку лишається зовсім мало місць для парламентських старожилів. "Прохідна частина списку не узгоджена. З одного боку, треба, щоб у список потрапили заслужені ветерани опозиційної діяльності, а з іншого, – якщо опозиція хоче, щоб її підтримували, їй треба додати до цих ветеранів свіжу кров – членів громадських рухів, асоціацій тощо. Тільки так можна переграти владу – спертися на осередки громадянського суспільства", – зауважує Вадим Карасьов.

Проблеми опозиції

Після оголошення партійного списку фракція БЮТ практично перестане існувати – в цьому сходиться більшість експертів. Не зовсім так, заперечує Володимир Фесенко. Навіть ті депутати, які отримують заздалегідь непрохідні місця, будуть триматися свого керівництва: а раптом і їм щось перепаде? Навіть якщо не в цьому парламенті, то в наступному…

"В БЮТі почнуться центробіжні тенденції, але це не вплине на ситуацію в парламенті. Хто хотів перебігти в інші фракції, той це вже зробив і став "тушкою". Тобто політичного переформатування не будуть, будуть скоріш центробіжні настрої, котрі настроями і залишаться", – говорить в інтерв"ю нашому виданню Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократій.

"Важливо, щоб після оголошення списків не було багато задоволених, бо їх відразу утилізує влада", –нагадує Вадим Карасьов. Він додає, що, окрім заспокоєння ображених, у опозиції і так не бракує проблем. Він називає три основних: "проблема внутрішньої конкуренції – влада одна, а опозицій декілька", і це по-перше.

По-друге, "проблема координації, об"єднання вже не списків, а зусиль. Між БЮТом і ФЗ, між ними та іншими гравцями". По-третє, "неузгодженість кандидатів по мажоритарних округах". З мажоритаркою і дійсно вимальовується неабияка головна біль. Там у опозиції "величезний дефіцит конкурентноздатних кандидатів", – погоджується Володимир Фесенко.

"Несподіванки слід чекати на мажоритарних округах, там можливі інтриги. Бо на одномандатних округах потрібні і ресурси, і адміністративні можливості, а тих, хто їх має, серед опозиціонерів небагато, тому більшість бажає обиратись по партійних списках", – відзначає Сергій Таран.

"З мажоритаркою все більш-менш зрозуміло, а от з партійним списком – якраз навпаки", – не погоджується з колегами Кость Бондаренко. Мабуть, компроміс для наших експертів віднайдеться у тому, що в опозиції справи кепські скрізь. Або майже скрізь. Тож хіба що цейтнот змусить політгравців швидше приймати рішення та поступатися амбіціями. Бо інакше потяг під назвою "вибори" вирушить без них.