УкрРус

Віталій Кличко: поки в форматі "light"

  • Віталій Кличко: поки в форматі "light"

Якщо вірити соцопитуванням Центру Разумкова, у Віталія Кличка, лідера партії УДАР (і однойменної парламентської фракції) зовсім непогані показники. Саме його 12,2% опитаних назвали "політиком 2012 року" ("вище" тільки Віктор Янукович з його 15,4%).

Натомість якщо говорити про "розчарування-2012", то тут чемпіон світу плентається у хвості, маючи серед розчарованих лише 2,8% респондентів. (У Тимошенко цей показник становить, для прикладу, 7,3%, а у того ж таки Януковича – 15,7%).

Що ж стосується "мерського" рейтингу Кличка, то тут все райдужно й поготів. На посаді столичного голови його готові підтримати 49% (!) від усіх, хто прийняв участь у голосуванні. У чинного голови КМДА Олександра Попова рівень підтримки вдвічі менший – за нього проголосували б 25,9% респондентів.

Отже, для Віталія Кличка, який тільки наприкінці минулого року зайшов у велику політику, все складається чудово? Якраз навпаки. Ще трохи, і він може непоправно змарнувати ті прекрасні аванси, які він отримав на парламентських виборах. Згаяти і час, і власний ресурс, йдучи по вже торованій дорозі.

Віктор Небоженко, директор соціологічної служби "Український барометр", називає Віталія Кличка "надміру обережним – як "молодий" Ющенко". Він же додає, що Кличко – "якщо тільки вірує в Бога", нині, мабуть, молить його, аби президентські вибори були достроковими, поки його рейтинг іще достатньо високий".

У чому ж проблема Кличка? Загалом, якщо вірити опитаним "Обозревателем" експертам, таких проблем, щонайменше, чотири. Це: 1) гіпертрофована обережність та нерішучість, 2) залежність від оточення, 3) наслідування деяких застарілих методів в політиці, і – як наслідок – нанесення шкоди власній харизмі, 4) відсутність ідей, а відтак й відсутність стратегії і тактики у їх реалізації.

Звучить на перший погляд доволі песимістично, хоча насправді всі ці проблеми не є нездоланими, достатньо тільки волі та бажання для того, аби попрацювати над наявними недоліками. Щоправда, існує така річ, як фактор часу – час якраз працює проти Кличка. Натомість найближче опозиційне оточення – "Батьківщина" та "Свобода" – напевне, здатне радикалізувати "молодого Ющенка"-2 настільки, аби той "прокинувся" і почав діяти. Хоча це поки що лише припущення.

Власне, з обговорення недавнього висунення Кличка у мери Києва без відома самого Кличка ("удружили" Віталію, як ми пам’ятаємо, партнери з опозиційного крила), "Обоз" й почав розмову з Олексієм Голобуцьким, заступником директора Агентства моделювання ситуацій.

Подібні дії соратників Кличка Голобуцький назвав "провокацією", відзначивши принагідно, що тепер "Батьківщина" лобіюватиме на посаду мера Петра Порошенка, одначе суть не в цьому. Своєю реакцією на дії бютівців Кличко дав зрозуміти, що київські вибори його вже не цікавлять, його мета – президентські перегони-2015, відзначає Голобуцький.

Таке рішення є помилкою, вважає політолог. Вже зараз, використовуючи столичний майданчик, Кличко міг би розгорнути кампанію по боротьбі за справжнє самоврядування, переформатувавши її з часом у загальнодержавний масштаб.

Проте за нього багато що вирішує оточення, яке не надто зацікавлене у київських виборах, позаяк особливих зисків та преференцій з них не отримаєш, підкреслює Голобуцький.

На уточнююче запитання "Обозревателя", чи означає це, що Кличко є протилежністю таким авторитарним та самодостатнім лідерам, як Юлія Тимошенко, наш співрозмовник відповів, що ЮВТ також не є ідеалом політика. "Тип Тимошенко – людини, яка не прислухалася ні до кого, також не є добрим. Проте самостійних кроків у Кличка поки що не видно, і здорової політичної рішучості у нього нема", – зазначає Голобуцький.

На інший аспект політичного "психотипу" Віталія Кличка вказує директор соціально-інжинірінгового агентства "Гайдай.Ком" Сергій Гайдай. Поки що лідеру УДАРу не вдається відійти від усталених схем і стандартів, Кличко користується тим, що українська політика напрацювала до нього.

Зокрема, Кличко використовує улюблений багатьма "метод підвішування ситуації", каже Гайдай. І це попри те, що саме із Кличком був пов'язаний попит суспільства на харизматичного лідера і саме від нього всі чекали рішучих та самостійних дій. "Потрібні прозорі та логічні рішення: йде Кличко у мери чи не йде… Замість цього – тримання всіх в очікуванні", – говорить Гайдай.

Водночас, додає він, вже очевидно, що Кличко етап Києва для себе вже перескочив. (Дарма, що на столичному ринзі він – найсильніший претендент). Курс взято на вибори президентські, хоча наразі основний меседж Кличка – це він сам. "Я добра людина, котра бореться проти влади" – оце і вся програма, що походить від Кличка, іронізує Гайдай.

В цьому відношенні йому успішно протистоїть Олег Тягнибок як репрезентант ідеї, за яку він наполегливо бореться (попри різне ставлення до ідеї як такої). "У Кличка ідеї нема, як нема і алгоритмів її реалізації. В цьому плані Тягнибок виступає тим справжнім політиком, котрим Кличко поки що не є", – підсумовує Гайдай.

А вже згадуваний вище Віктор Небоженко зазначає, що початковий яскравий ривок уперед, здійснений Кличком (навіть назва його партії цьому посприяла, переконаний експерт), нині нівелюється ним самим.

Він поки що не знайшов себе у парламенті, не довіряє "Батьківщині" та "Свободі", і настільки боїться зробити невірний крок чи помилитися зі стратегією, що виникає закономірне питання, а чи існує ця стратегія взагалі, відзначає Небоженко.

Позиціонування себе як поміркованої людини здатне вельми нашкодити такій постаті, як Віталій Кличко, додає він. Рано чи пізно політику доведеться виходити із такого "нетипового для його фактури" образу. "Нині йому здається, що він граційно танцює танго, але ми бачимо тільки "танец маленьких лебедей", що у виконанні Кличка виглядає недолуго та карикатурно", – зауважує Небоженко.

І насамкінець вдається до ще однієї метафори: на тому великому полотні, де мав би бути написаний політичний портрет Віталія Кличка, поки що існує невиразний ескіз. Не погодитися із цим складно…

Наши блоги