Асамблея нарікань

Вочевидь, питання про те, чим займається наразі Конституційна асамблея та якими є її успіхи під егідою Леоніда Кравчука, дещо втрачає сенс. З прийняттям закону про референдум конфігурація внесення до змін до Основного закону змінюється. Потреба у будь-яких надбудовах на кшталт асамблеї потреба може просто відпасти.

Як переписати Конституцію за допомогою референдуму

"…А в цьому референдумі запишемо п'ять пунктів, які підтримають і на сході, і на заході. Перше – розпустити парламент нероб. Друге – навіщо 450 дармоїдів у парламенті? Скоротимо парламент до 300. Третє – позбавити дармоїдів недоторканності. Позбавити цих дармоїдів пільг. І провести вибори за мажоритаркою, оскільки весь бедлам у парламенті відбувається через те, що незрозуміло кого за гроші включають у списки…", – просторікував не так давно "регіонал" Михайло Чечетов.

Але до чого тут Конституція, запитаєте ви. Насправді все дуже просто. Сама постановка проблеми і формулювання питань має спонукати виборця сказати "за". Якщо ж цього не станеться – допоможе норма закону про референдум, котра зобов’язує ЦВК формувати окружні виборчі комісії за поданням голів обласних рад. А серед голів обласних рад превалюють представники влади. Далі, вочевидь, думку можна не продовжувати.

А коли буде отримано потрібний результат, імплементуватимуть його не у Верховній Раді. Помилки Кучми, котрої той припустився у 2000-му, Янукович не повторить. Та й механізм впровадження у життя результатів, отриманих на референдумі, тепер інакший. Ба навіть якщо опозиція оскаржить підрахунок голосів у суді, це мало що змінить.

Відтак теперішній парламент можна буде розпустити. Привід для розпуску на той момент знайдеться. А коли референдум буде проведено, його результати імплементовано, "стару" Раду розпущено, а нову – обрано, розпочнеться найцікавіше. Вся ця складна багатоходова гра виявиться інструментом прийняття нової Конституції, котра, можливо, запровадить президентські вибори в один тур або затвердить норму про обрання глави держави у парламенті.

Триста нових нардепів, обраних за мажоритарною системою, забезпечать конституційну більшість голосів. Відтак Основний закон буде переформатовано. Можливо, з часом на референдум, котрий пройде обкатку ось у такий спосіб, будуть винесені також питання Митного союзу абощо, але це вже другорядний момент. Головна мета прийняття закону про референдум – законсервувати владу Януковича, вважає опозиція.

… і як цього уникнути

Апологети подібної думки закликають нині голову Конституційної асамблеї Леоніда Кравчука дотримуватися конституційного порядку зміни Основного Закону. Колеги Кравчука по Асамблеї написали відозву, оприлюднену УНІАНом та таку, що містить заклик до першого президента України визначитись з приводу того, з ким він – з "референдистами" чи їхніми антиподами. Адже головна небезпека, як вже сказано вище, на думку експертів з опозиційного середовища, полягає саме у прийнятті відповідного закону.

Закон, пишуть автори заяви, ігнорує "закріплений у статті 8-й Конституції принцип верховенства права, який, зокрема, полягає в тому, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і повинні відповідати їй. Верховна Рада, прийнявши зазначений закон, поставила його над Конституцією України", – наголошують підписанти.

Відтак, переконані вони, Конституційна асамблея не може стояти осторонь від ситуації, яка склалася на даний момент. Асамблея як дорадчий орган при президентові "повинна авторитетно заявити суспільству і владі" про те, що гратися у подібні ігри – гріх проти демократії, йдеться у заяві. Що ж стосується Кравчука, то його агітують "офіційно визначити позицію з цього доленосного питання".

Між крапельками та поза парламентом

"Шестеро членів Асамблеї подали таку заяву, тому ми не можемо ігнорувати це питання. Але Конституційна асамблея діє згідно з положенням і статутом, а він не дає нам права такої оцінки, інакше виходить, що ми переймаємо повноваження Конституційного Суду", – заявив Кравчук в інтерв’ю газеті "Сегодня". Він також назвав питання змін Конституції на референдумі неоднозначним.

"Обозреватель" зв’язався з одним з членів Конституційної асамблеї, котрий нині опонує прихильникам ідеї референдуму. Голова Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут вважає, що ухвалити Конституцію під час проведення референдуму можливо, але робити це недоречно. Для початку, вважає він, потрібно напрацювати сам проект нової Конституції. Це і є предметом роботи Асамблеї.

На другому етапі проект має отримати схвалення і парламенту, і всеукраїнського референдуму. "Сьогодні ж закон про всеукраїнський референдум суперечить Конституції, бо там прописано те, що зміни чи нова Конституція можуть ухвалюватися на референдумі", – сказав Когут. Те, що текст Конституції та норми закону про всеукраїнський референдум входять між собою у конфлікт, відзначає більшість членів Асамблеї, додає він.

Водночас не цілком довіряє експерт і українському парламенту. "У нас є проблема Верховної Ради, котра не є представницьким органом. Про це говорять і фальшовані вибори, і виборча система". Разом із тим Когут зауважує, що закон про референдум має суттєвий маніпуляційний аспект, позаяк ним створюється інститут, "котрий буде обходити парламент".

"Яким би не був парламент, депутати мають ухвалювати рішення про зміни до Конституції. Вони повинні мати перед собою текст, провести експертизи. А потім вже проводити референдум. Бо коли народ ухвалює закон, в якому більше, ніж 100 статей, це, на мою думку, не буде ефективним", – підсумовує він.

А тим часом Леонід Макарович Кравчук анонсує презентацію нового проекту Конституції (напрацьованої Асамблеєю) на кінець травня. Під час його підготовки, каже він, обговорювалась і пропозиція і щодо скорочення кількості депутатів до 300 "голів", і щодо запровадження двопалатного парламенту. Що стосується усунення з процесу Верховної Ради, то на це питання екс-президент відповідає в притаманному йому дусі: що ж, мовляв, робити нашому народу, якщо його парламент у бійках забув про інтереси України?

Питання, звісно, цікаве, але ще більш інтригує, як саме розвиватимуться події вже найближчим часом. Чи дійдуть між собою згоди Кравчук і його команда? Чи дійсно ЦВК вже зараз веде підготовку до референдуму, який нібито має відбутися до кінця року? Якщо так, то чи відбуватиметься все надалі за тим сценарієм, котрий ми виклали вище? І, нарешті, що з приводу закону про референдум скаже суд?

До речі, щодо останнього. Аби не гаяти часу, опозиція оскаржує прийняття закону про референдум відразу в двох судових інстанціях. Від Конституційного суду нардепи чекають, зрозуміло, оцінки конституційності цього закону. А у Вищому адміністративного намагаються закон скасувати, оскільки під час його прийняття не була дотримана процедура особистого голосування.

Судовим процесом переймаються одночасно представники "Батьківщини", УДАРу та "Свободи" – рідкий випадок, коли опозиція діє солідарно. Отож, чи встоїть перед її натиском закон про референдум?..