УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

П`ятий пішов

П`ятий пішов

Анекдот, який вже набув неабиякої відомості: "Тепер, коли депутати сварять своїх дітей, ті погрожують нажалітися дяді Юрі". Всесильний дядя Юра, котрого мусять боятися навіть захищені імунітетом парламентарі, це, звісно, Юрій Кармазін – "вбивця депутатів", як персоніфікує його Інтернет. Колишній "нунсівець" Кармазін, не пройшовши у 2012-му до ВР, почав планомірний "відстріл" більш фартових колег.

Ігор Марков – третя зірка на "фюзеляжі" Кармазіна, загалом же мандатів позбавлені п`ятеро депутатів. Ідею того, як можна викинути з ВР парламентаря, котрий прийняв присягу і отримав посвідчення, судам подав саме Кармазін. При цьому багато хто, зокрема, голова Комітету виборців Олександр Черненко, переконані у тому, що мстивий політик – лише маріонетка у чужих руках.

Убити парламент: з історії відомих методів

Ще ніколи за роки незалежності України не спостерігалось такої масової "пошесті" – колективного позбавлення народних обранців їхніх мандатів. Бувало, що Рада голосувала за зняття недоторканості, і вчорашній нардеп відправлявся на нари (як це сталося з екс-бютівцем Лозинським), але такі випадки лишались одиничними. Те ж, що триває наразі, не має аналогів в історії українського парламентаризму.

2 квітня 2007-го, як ми пам’ятаємо, президент України (тоді ним був Віктор Ющенко) прийняв рішення про розпуск парламенту. Це, так би мовити, президентський метод. Ющенко посилався на неконституційний шлях формування парламентської більшості (за тодішньої редакцією Конституції, парламент не міг існувати без усталеної більшості. В Раді V скликання вона була, але почала надмірно – з точки зору Ющенка – розростатись за рахунок "прорегіонально" налаштованих "тушок". Відтак ВАЮ скористався своїм правом на розпуск Ради.

У тому ж 2007-му (цей рік був урожайний на розпуск парламенту) понад 150 депутатів від БЮТу та "Нашої України" здали свої мандати. Нащо вони це зробили, якщо існував указ Ющенка? БЮТ був зацікавлений у дострокових виборах (і не прогадав, бо у 2007-му ця фракція стала ще більш потужною) і побоювався, що "тушки" заблокують президентське рішення. Тому парламентарі вирішили скласти повноваження, оскільки Рада може працювати, якщо має у своєму складі 2/3 депутатів. Це – парламентський метод "добивання" Ради.

Винахід же Кармазіна можна назвати, користуючись словами Арсенія Яценюка, методом здачі склотари. Обурений лідер "Батьківщини" бив на сполох тоді, коли спікер Рибак подав до Вищого адміністративного суду позовну заяву щодо того, що бютівець Сергій Власенко суміщає адвокатську діяльність з роботою народного депутата. А Володимир Макеєнко, голова регламентного комітету ВРУ, підтвердив правочинність такого звернення Рибака. Але до Власенка були іще Балога, Домбровський та Веревський – усі жертви нового тренду – стукачества з найкращих (буцімто!) мотивів.

Балога, Домбровський, Веревський, Власенко: хто, чому і за які гріхи?

8 лютого 2013 року можна вважати днем народження прецеденту. Саме тоді Вищий адміністративний суд зобов'язав Центральну виборчу комісію провести повторні вибори в 11-му і 71-му ??округах. На округах були обрані, відповідно, Олександр Домбровський та Павло Балога. Суд, таким чином, задовольнив позов Юрія Кармазіна, котрий вмотивовував своє звернення рядом порушень, зафіксованих під час виборів, і як наслідок – неможливістю встановити результати виборів.

На сьогодні повторні вибори на цих округах не призначені (проти такого кроку категорично виступає опозиція, вважаючи рішення суду неправомірним), проте картки Домбровського і Балоги заблоковані, тож участі у пленарних засіданнях ці екс-депутати (?) не беруть.

Між тим Павло Балога – член партії "Єдиний центр" і рідний брат колишнього міністра надзвичайних ситуацій Віктора Балоги – відомий не лише складними виборами на 71-му закарпатському окрузі. 13 грудня 2012 року Павло Балога написав заяву про вихід зі складу фракції Партії регіонів. Це дало привід говорити про помсту зі сторони ПР і влади в цілому.

Інакші приховані мовити діяли у випадку Домбровського. Затятий (в минулому!) прихильник Віктора Ющенка, учасник "помаранчевої" революції і екс-голова Вінницької облдержадміністрації, він встиг відійти від колишнього політичного оточення. (Ще й з великою образою на ВАЮ – за догану, яку Домброський отримав від президента у 2008-му. Ця догана і стала причиною його різкої відставки). Проте лишився, вочевидь, у приятельських стосунках з "любим друзем" Петром Порошенком.

Останній, до речі, досить гостро висловився про позбавлення мандату Домбровського: "Якого чорта, – спитав він парламентарів і спікера, – ви виконуєте це рішення суду, а не попереднє, яким Балога і Домбровський визнані народними депутатами?". Спробою натиснути на Петра Олексійовича називали у лютому "наїзд" на одну з його креатур.

"Другим траншем" пішли з Ради "регіонал" Андрій Веревський та "батьківщиновець" Сергій Власенко. Цього разу обійшлося без втручання Кармазіна. До суду звернувся особисто голова ВР Володимир Рибак. Формальний привід – Веревський поєднує депутаство з керуванням комерційною структурою. Вищий адмінсуд задовольнив позов Рибака, і Веревський залишився без мандату.

За аналогічною схемою вилетів з Ради і Сергій Власенко: цей також поєднував непоєднуване – депутатську роботу з адвокатською практикою. Як не пвторював Власенко, що він вже не адвокат, а лише захисник Юлії Тимошенко, його доводи до уваги ніхто не взяв. Дехто з коментаторів вважав, що Веревський у цій парі "розмандачених" знадобився для "балансу", для демонстрації неупередженості, дехто ж вважав інакше.

Арсеній Яценюк в інтерв`ю Ліга.нет озвучив таку версію: "Немає нічого спільного в ситуації Веревського з Власенко. Веревський - бізнесмен, директор великої компанії, який домовився з Партією регіонів, щоб у нього забрали мандат з однієї простої причини - він постійно проживає в Лондоні, він менеджер і власник великої компанії, йому європейці грошей не дають, тому що він народний депутат України . Йому сказали, або ти позбавляєшся від мандата і ми тобі даємо кредит, або ні. Він з донецькими домовився, таким чином, це чистий "міжсобойчик", "договірняк" між Партією регіонів і Веревським.

Хай там як, а друга половина весни і початок літа минули без ексцесів. Одначе почалася парламентська осінь, і страх та жах знову запанували у Верховній Раді. Іще однією жертвою (формально – жертвою Кармазіна) "пав" депутат Ігор Марков.

Марков і "день бабака"

12 вересня ВАСУ позбавив Маркова депутатських повноважень на тій підставі, що достовірно встановити результати виборів на 133-му одеському окрузі не є можливим. Цікаво, що такого висновку суд дійшов через десять місяців після проведення виборів 2012 року. А ще цікавішим є те, що спочатку до Окружного адміністративного суду Києва звертався заступник голови Одеської облради Олексій Гончаренко. Він намагався оскаржити депутатство Маркова, але Феміда відхилила його клопотання на тій підставі, що строки подачі такої заяви добігли кінця. Відтак з`явився Кармазін з позовом до ВАСУ, і все стало на свої місця.

Тепер ображений Марков має намір звернутися до Віктора Януковича, а на додачу ще й до президента Європарламента Мартіна Шульця – аби ті дали оцінку ситуації з позбавленням його мандата. "Я планую звернутися до Віктора Януковича з відкритим листом як до гаранта Конституції, я хочу почути його позицію. Я хочу, щоб Віктор Янукович навів порядок. Я також, безумовно, звернуся до колег в інших державах, щоб вони прокоментували те, що відбувається сьогодні в Україні", - заанонсував Марков на прес-конференції.

З пересердя він ще й "здав" усі секрети ПР, заявивши, що там намічається розкол. "Вся ця фракція, чим більше вона кричить про свою монолітність, тим швидше вона розвалиться, тому що переважна більшість не погоджується з тим, що відбувається, тримає їх всіх тільки страх", - цитує Маркова УНІАН.

Іронія ж долі для пана Маркова полягає в тому, що він строчить скарги до Європарламенту і "колег у інших державах", будучи відверто проросійським політиком. І противником євроінтерграції, за що, як прозоро натякають експерти, його й було викинуто з фракції та парламенту. Аби не заважав так жваво і затято тій генеральній партійній лінії, яку у перший "європейський" день у ВР презентував особисто Віктор Янукович.

До речі, сам Янукович отримав в особі Маркова конкурента на майбутніх президенських виборах. Про це главу держави попереджає… Юлія Тимошенко, відкритий лист від якої поширили ЗМІ. "Учора в Україні був День Політичного Бабака. Увесь політикум України в останні тижні чекав цього Дня, щоб зрозуміти: витягне Віктор Федорович свого непокірного депутата Ігоря Маркова із Верховної Ради чи ні… Тепер є можливість зробити цілий ряд прогнозів", – зазначає вона. А в числі тимошенківських прогнозів є, зокрема, і такий: "12 вересня на Сході та Півдні України народився новий молодий, енергійний, харизматичний, ідеологічний лідер проросійськи налаштованих громадян України, який гарантовано буде балотуватися в президенти, а це вже початок кінця самого Януковича".

У дечому з Тимошенко погоджується і політолог Вадим Карасьов. Хоча в цілому ситуацію він бачить так: "У Маркова достатньо непогані позиції в Одесі. Викидання його з парламенту може певним чином активізувати його партію "Родіна", котра є абсолютно проросійською і може мати цікаві перспективи на 2015 та 2017 роки. Особливо на тлі фактично "відіграних" політичних сил – маю на увазі і Симоненка, і Медведчука, і Вітренко. І саме це може бути хитрим кроком правлячої влади. Граючи на іміджі несправедливо покараного, жертви провладного свавілля, він може допомогти президенту – на відміну від Медведчука, який точно виступить проти Януковича. Владі вигідно мати не надто акцентовані проросійські сили, які не дадуть розгулятися в тилах ПР Медведчуку і іже з ним. Зрозуміло, що це лише одна із версій – можливо, вона надто перебільшена", – коментує Карасьов.

Що далі?

Із цим питанням "Обозреватель" звернувся до ряду експертів. Нас цікавило, чи триватиме тенденція з позбавлення депутатів повноважень, хто у зоні ризику та що стоїть за такою ситуацію. Дізнались ми наступне.

Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій:

Не завжди логічні пояснення співпадають з підґрунтям тих чи інших рішень. Балогу позбавили мандату буцімто через вихід з фракції, але це не є вичерпним аргументом щодо того, навіщо приймалося таке рішення. По Власенку – нібито для того, щоб не заважав, оскільки він є захисником Тимошенко. По Маркову теж багато питань. Чомусь досі ніхто не бачив і не чув, аби ті конкретні люди (а йдеться про тисячі), чиї підписи ніби були сфальшовані, щось говорили на захист своїх прав. Зрозуміло, що тут йдеться про політичну доцільність, яка не завжди відповідає політичним реаліям. Говорити, хто потрапить під удар у майбутньому – все одно, що взяти ромашку і ворожити на ній. Прецедент створено, і не виключено, що через певну поведінку того чи іншого депутата, він зможе потрапити під приціл тих, хто стоїть за цими судовими рішеннями. Хоча вибори у п’яти "проблемних" округах і підписання Україною Асоціації можуть стати тим запобіжником, який у подальшому унеможливить такі сценарії. Плюс депутати, позбавлені мандатів, збираються звертатися до Європейського Суду з прав людини, а це буде не найкращий іміджевий момент для України. Коли у такий спосіб позбавляють депутата мандату – це, м’яко кажучи, неправильно. Якщо вже на те пішло, то треба вносити якісь зміни до закону "Про статус народного депутата", щоб з`явились реальні юридичні підстави для таких процесів, бо інакше вони є нелегітимними з точки зору права.

Тарас Березовець, директор компании Berta Communications:

Є судові терміни, відведені для оскарження підсумків голосування. Якщо протягом цього терміну не були надані аргументовані докази фальсифікації голосування, то практика стає вже не правовою, а такою, що є політично обґрунтованою… Чому мандату позбавили Маркова? Причини дві. Перша: занадто активно лобіює інтереси Путіна і всю неформальну групу прихильників Митного союзу. Друга причина полягає в конфлікті, який у нього виник з іншими членами Партії регіонів… Кармазінське правосуддя може сьогодні вдарити як по "списочниках", так і по мажоритарниках. Кого це може стосуватися в першу чергу? Того, хто буде суперечити європейському курсу Януковича, бо тих, хто сьогодні грає за Путіна, він сприймає як ворогів. Тому проблеми теоретично можуть виникнути у Нестора Шуфрича, у Богуслаєва. З цього списку я виключаю Колесніченка і Царьова – у них надто надійний "дах". Крім того, у зоні ризику – комуністи, а формальною підставою може бути неподання декларації про дохід або ж сумісництво, як це було у випадку з Сергієм Власенком… До речі, я переконаний, що вибори в округах Маркова, Балоги та Домбровського відбудуться й поза участю Верховної Ради. У випадку дострокового позбавлення депутатів повноважень рішення про повторні вибори приймає ЦВК. А Кармазін цілком може балотуватися по округу Маркова, тому що тривалий час Кармазін був прокурором Одеси, там його пам’ятають… Але чи він переможе? Тільки в тому випадку, якщо до виборів не буде допущений Олексій Гончаренко.

Віктор Небоженко, керівник соціологічної служби "Український барометр"

Любая президентская власть заинтересована в том, что отделить своих от чужих. Весьма вероятно, что выдергивать как оппозиционеров, так и неугодных "регионалов" будут и дальше – а суды будут лишать их мандатов и ставить в непростое положение. Однако судьба народных депутатов находится прежде всего в руках самих народных депутатов, это связано с существованием института неприкосновенности. Человек может быть очень плохим, но если он избран парламентарием, только сами депутаты имеют право поставить вопрос о его мандате. Тем паче, что любой суд более управляем, чем весь корпус ВР. Зря парламентарии сейчас так спокойно смотрят на подобное нарушение. Хотя то, что Раде не удалось назначить выборы на всех свободных округах, - скрытая форма борьбы с президентом. Депутаты открыто показали, что не считают судебное решение справедливым.

смотрите видео: Марков хочет создать новую фракцию в Раде