Німецький пацієнт. Ч.2

У першій частині нашої публікації ми міркували над тим, як розвиватимуться події для Юлії Тимошенко з точки зору влади. Сьогодні ж сфокусуємося на опозиції, щоправда, з єдиною поправкою: щирої правди від антивладних діячів годі й чекати. Публічно всі зображують радість з приводу можливого й скорого виїзду ЮВТ за кордон. Однак, що кожен з лідерів ОО ховає у душі – справа темна. Як, власне, і чужа душа.

Зрозуміло, що кожен з трьох топових опозиційних політиків (а особливо Яценюк та Кличко, що мають вищий рейтинг, ніж у Тягнибока) не може бути в захваті від появи на їхньому пасовиську ще однієї конячки. До того ж – доволі хижої. По-людськи їх можна зрозуміти і гріх засуджувати. Це все одно, якби кожному з нас у й без того тісну квартиру підселили ще одного мешканця. Ще й наказали б віддати йому найкращу кімнату – з вікнами на море і шпалерами у квіточку.

Проте політики не були б політиками, якби не вміли робити добру міну при поганій грі. Втім, дехто не завжди володіє своїм настроєм, мімікою та виразом обличчя. Досить згадати хоча б похмурого Яценюка на останньому ефірі у Шустера – палкої радості з приводу гіпотетичної появи у політикумі Юлії Тимошенко теперішній лідер "Батьківщини" зобразити не зумів. Зовсім забув Арсеній Петрович пораду від діджея Бобо: "Take control of your mind, your body and your soul".

Але від лірики повернемось до фізики. Якщо для влади ми нарахували цілих чотири сценарії, які можуть стати актуальними після згоди ЮВТ лікуватись за кордоном (залишити все, як є; перекласти відповідальність на парламент; випустити екс-прем`єрку в Німеччину або зважитись на її помилування), то для опозиції все зводиться до двох можливостей: визнати зверхність ЮВТ над усіма лідерами та процесами в середовищі опозиції або саботувати її появу.

Звісно, варіантів та підваріантів, як і проміжних сценаріїв, тут не бракуватиме, але всі вони походять від того, вдаться чи не вдасться ЮВТ відновити свій вплив у повній мірі. Повторимося: політики на цю тему говорять неохоче. Власне, вони не говорять зовсім, пускаючись у "размишлізми" загального характеру, політологи ж розділилися на два табори – у відповідності до двох вищеназваних шляхів.

Юля прийде – порядок наведе

Керівник центру "Пента" Володимир Фесенко, наприклад, вважає, що ЮВТ відновить свої позиції без докладання надзусиль. "Скоріше за все, вона не буде допущена до участі в президентських виборах, - говорить він. - Буде впливати з-за кордону, як впливала і з ув’язнення. Ситуація складна для Яценюка. Він буде змушений рахуватися з Тимошенко по більшості питань. Так виникне "двоєцентріє". Яценюк, скоріше за все, вичікуватиме. Він не буде виступати ані за, ані проти Тимошенко - чекатиме президентських виборів. І якщо сама Тимошенко не балотуватиметься, вона зможе підтримати його кандидатуру. Більш складною ситуація буде вже після президентських виборів", – пророкує експерт в коментарях "Обозу".

Фесенкові можна було б нагадати, що з ув`язнення Тимошенко так "істотно" впливала на всі процеси, що у підсумку отримала партійний список-2012, який зовсім не відповідав її смакам. А згодом почесна опозиціонерка номер один зіткнулась з фрондою у лавах "Батьківщини" (коли її рекомендації щодо поведінки нардепів у перші дні після завершення виборів відверто ігнорувались, коли знехтували її побажанням припинити безглузду акцію "Вставай, Україно!" тощо).

Проте тих, хто вірить у всемогутність великої Юлії, в експертному середовищі не бракує. Голова соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко є солідарним з Фесенком: "Навіть знаходячись за кордоном, Тимошенко лишатиметься активним політичним діячем. Інколи лідеру краще сидіти в тюрмі або перебувати в екзилі – для більш успішного правління, і тому є безліч підтверджень.

Лідери опозиції все-таки наздоганяють Тимошенко, не забувайте, що в політиці вона – 15 років, це вона "важковик", а не Кличко, Кличко ж у політиці – навіть не Повєткін. На минулих президентських виборах Тимошенко отримала понад 40 відсотків голосів – хто іще може похвалитися таким результатом? Ба навіть якщо вона не буде допущена до участі у виборах, Тимошенко буде лобіювати когось з кандидатів, і це дуже важливо для них, як це було важливо для Ющенка у 2004-му", - каже він.

Стосовно виборів 2004 року з Небоженком можна погодитися. Тоді Ющенкові дійсно зіграла на руку добровільна відмова ЮВТ від балотування. Але зараз ситуація цілком інакша. На кону не двоє претендентів, а щонайменше четверо. До того ж, після 2004-го Тимошенко двічі ставала прем`єром і, вочевидь, не укріпила свої електоральні позиції настільки, аби стати – шість років по тому – ще й президентом. Хоча могла б це зробити – бодай, у теорії.

Серед прихильників ідеї, що Тимошенко повністю збереже свій вплив, знаходиться і політтехнолог Тарас Березовець. В інтерв`ю "Обозревателю" він порівняв Юлію Володимирівну з Леніним в Швейцарії, котрий з-за кордону готував революцію і не переймався статусом емігранта. "До неї будуть приїздити й радитися", - каже Березовець. Протилежний же табір – тих, хто не вважає, що штаб опозиції буде там, де квартируватиме Тимошенко – представлений іншими іменами.

Хто йде на полювання, той втрачає своє місце, як кажуть (до речі!) у Німеччині

Політичний консультант Олександр Палій говорить "Обозревателю", що в середовищі української опозиції вже сформувались декілька нових лідерів, і Тимошенко може не знайти серед них свого місця. А от що зауважив колишній соратник ЮВТ Дмитро Видрін в інтерв`ю нашому виданню, котре ми записували пару місяців назад:

"Главная интрига в том, что Тимошенко выпала из политапгрейда, как выпадает классный и дорогой бабушкин кассетный видик в эпоху флэшек и файлообменников. Поэтому первой проблемой после ее гипотетического выхода была бы именно проблема апгрейда. Тут я вижу два пути. (Я извиняюсь за специализированную терминологию, но я читал в прессе, что Юлия Владимировна сейчас с головой ушла в интернет).

Так вот, первый путь – это поменять и софт (программную начинку), и "железо" (оболочку). Но тут возникает новый казус, поскольку у ЮВ, в отличие от простых гаджетов, внутри как раз "железо", а оболочка - это "софт". Поэтому можно пойти по другому пути. Не меняя форм-фактора просто накатить макосикс. Хотя и говорят, что макосикс растет ногами из фри, но я думаю, что достаточно будет просто по гипотетическому выходу расширить ее линейку политаксессуаров.

Иначе говоря, она может поменять и создать новую политическую силу, поменять комбинацию поддерживающих ее партий, перенести ее персональную "клаву" из одного геополитического центра в другой. Есть две классические фабулы политической драмы. Первая – когда меняются отдельные личности, но не меняется общество; вторая - когда меняется общество, но не меняются отдельные, даже исключительные личности. Поскольку ЮВ сама рассказчик своей истории, все зависит от того, поймет ли она суть фабулы, в которую ее вписала история. Могу также добавить, что политапгрейд достигается как путем очеловечивания, так и путем расчелове-чивания. Вопрос в том, что ЮВ часто путает эти пути, а ведь это принципиально разные Дао".

Простіше кажучи, майбутнє Тимошенко залежатиме від її власної гнучкості і вміння підлаштовуватися під нові реалії. Зможе прийняти новий порядок речей – збереже (бодай частково) статус кво. Боротиметься за одноосібне лідерство – програє. Все впирається у те, якою нині є Юлія Тимошенко. А цього, власне, не знає ніхто, крім тих, хто має змогу проводити з нею певний час.

Нарешті, зацитуємо й директора Інституту української політики Костя Бондаренка, прогноз якого для "Джанго-Тимошенко звільненої" є доволі невтішним: "Поки вона у в’язниці, вона почувається в силі, до неї приїздять Кокс з Квасьневським, Даля Грибаускайте тощо… Вона приміряє образ Нельсона Мандели, фотографується зі своїми гостями, її ім’я звучить на зовнішньополітичній арені, вона є аргументом, про неї часто згадують… Якщо вона вийде, то перестане бути будь-кому потрібною…

А якщо завтра хтось з опозиціонерів переможе на виборах Віктора Януковича – де в цьому разі місце Юлії Тимошенко? Олег Медвєдєв написав днями, що при президентові Яценюкові Юлія Тимошенко стане прем’єр-міністром. Це, думаю, просто насмішка над Юлією Володимирівною. Думаю, вона вже занесла Медвєдєва до списку ворогів, як і Арсенія Яценюка, або ж до списку зрадників – як Турчинова. І взагалі, ви уявляєте, що президент Яценюк терпить біля себе прем’єра Тимошенко, і вони при цьому не б’ють горщики?" - запитує Бондаренко.

Слово – політикам

А тепер кілька реплік від тих опозиціонерів, з ким "Обозреватель" зміг поспілкуватись у Верховній Раді.

Геннадій Москаль, котрий вважає, що помилування "таке, як у Луценко" для ЮВТ не підходить, зазначив наступне: "Не треба так "милувати", як "милували" пана Луценка. Чомусь президент згадав лише про чотири роки ув`язнення, а те, що у Луценка є ураження в громадянських та політичних правах, про це не йшлося. Зараз от п`ять округів вільні, а ще три – під питанням, і Луценко міг би балотуватися, але він цього не може, бо не має права. В цьому відношенні він не помилуваний".

(Коментар від "Обозу": словом, нехай сидить далі).

Андрій Шевченко, сповнений піетету до ЮВТ: "Батьківщина" дуже чекає звільнення Тимошенко, її відсутність лише підкреслила її незамінність. Судячи з усіх її листів та заяв, весь час, що лишився до президентських виборів, вона використає для максимального об`єднання демократичних сил. Ми знаємо Юлю як непримиренного борця з Януковичем, будемо наполягати на її участь у виборах, тим паче, що Конституція України не говорить про обмеження з цього приводу".

(Коментар від "Обозу": "надежды юношей питают..").

Віталій Кличко, котрий на всі питання (в тому числі і про завершення спортивної кар`єри) відповідав журналістам, що "чутки він не коментує": "Мені оце не подобається – що буде, якщо раптом щось буде?... (Це він з приводу можливого звільнення Тимошенко. – Ред.). Не поширюйте, будь ласка, чутки. Я готовий коментувати те, що відбувається зараз, а не те, що буде у майбутньому… Переконаний, що єдиним кандидатом в президенти буде той, хто має найвищі шанси та підтримку у людей".

(Коментар від "Обозу": і це буду я…).

Що ж, сценарії того, що відбуватиметься з усіма героями цієї п`єси, писатимуться найближчими днями та місяцями. Наше діло – спостерігати та отримувати задоволення від розмаїття людських та політичних типажів.