УкрРус

Обличчя Майдану

Читати українською
  • Обличчя Майдану

У вівторок Київ притрусив перший сніг. Він ледь помітний, ледь відчутний, кружляє у повітрі і поки ще не вкриває шаром намети на євромайданах. Майданів наразі, власне, три. Або два з половиною, якщо не вважати "стоянку" під Кабміном за повноцінний майдан.

Сьогодні саме під будинком уряду було найбільше людей. Підтягуватися почали вони ще перед десятої годиною.

Потім організували пікет. Вимоги – ті самі, "Азарова – у відставку". Зібралися, повигукували "речьовкі", повиступали з "броньовика". Міліція реагує на людей з мегафонами індиферентно. І хоч правоохоронців саме на Грушевського – найбільше, у дії пікетників вони не втручаються.

На Майдані Незалежності зранку – нуднувато. Людей – сотні дві, це щонайбільше. Хто бажає виступати – welcome до мікрофону. Говорять оратори все, що на думку спаде. Одного, котрий почав було розводитися про… Молотова і Кагановича, погнали в три шиї. Мовляв, говори по темі або краще мовчи.

Міліція – по периметру паркану, яким обнесено каркас для новорічної ялинки. Виглядає втомленою і байдужою.

Під стелою Незалежності "Обоз" зустрів колоритного дядьку а-ля Тарас Бульба з усією атрибутикою: від костюма до вусів, люльки і сережки у вусі. То – пан Іван зі Львова. Сказав, що прибув заради євроінтеграції. Причому ще у перший день.

Питаємо: "Холодно?". Лаконічна відповідь: "Нє". Питаємо: "Їжі, напоїв вистачає?". Дядько уважно й трохи підозріло дивиться: "Горілки не п’ємо". Ще питання: "А чого ви так вдягнуті?". – "Я завжди так вдягаюсь".

Кілька сот метрів від Майдану, і ми – на Європейській площі.

Тут – найцікавіше. Люди гріються біля знайомих з "помаранчевої революції" бочок-вогнищ. У повітрі від них – дим і попіл. Але й блаженне тепло, оскільки на вулиці – зимно.

З динаміків гримить патріотична музика, звучать пісні "Океану Ельзи" та Тараса Чубая. Хтось пританцьовує, аби зігрітися. А в наметовому містечку починається роздача їжі і напоїв.

Роздатчиця Наталя пропонує бутерброди всім охочим – і завсідникам містечка, і журналістам, і, мабуть, цілком випадковим роззявам. Наталя ділова та енергійна. Просить не затримувати її розпитуваннями, бо "людям же їсти треба".

"Їжі дуже багато, кияни приносять все, що можуть. Починаючи від консервації і закінчуючи фруктами, овочами. У нас все є, всього вдосталь. Ми тут надовго, до перемоги. Тому, кияни, прошу всіх: приходьте, приносьте все, як для себе…", – говорить Наталя і поспішає повернутися до своїх обов’язків.

Знаходимо "медпункт". Молоденька дівчинка скотчем приліплює до намету відповідну "вивіску". Знайомимося. Це – Ія, вона з Києва. Студентка? Відповідає гордо і стримано: "Ні. Я – медпрацівник". Питаємо: навіщо ви тут? "Бувають порізи – руку, палець десь порізали", - відповідає вона. Ія каже, що на Майдані вона – перший день. З роботи відпустили без проблем. Втім, вона така – не сама. Волонтери працюватимуть у кілька змін. До Ії підтягується бабуся – міряти тиск.

Трохи далі бачимо колоритну сцену: дискутують міліціонер та священик. В усякому разі, святий отець в чомусь палко переконує працівника правопорядку. На жаль, не встигаємо сфотографувати. Зате помічаємо ось таку жіночку – з Юлією Володимирівною на спині.

Загалом на Європейській площі партійної символіки не бракує. Стоять намети "УДАРівські", "свободівські" та "батьківщинівські". Плюс наметів двадцять без розпізнавальних елементів, на деяких віддруковані на принтері оголошення – "приймальня народного депутата такого-то".

…Євромайдани в столиці прокидаються і розминаються. Головні події – традиційно – ввечері.

ФОТО: Юрія Коломицева та Наталії Лебідь.

Наши блоги