УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Сага про київські вибори

Сага про київські вибори

Довге очікування зазвичай нівелює будь-яке бажання. Ну майже будь-яке. Тим паче, якщо в реалізації цього бажання помалу проступають певні демотивуючі речі. День 2 квітня українська опозиція розпочала доволі впевнено. На мітинг під Верховну Раду зібралось чимало її прихильників. У прес-службі "Батьківщини" запевняли, що цифра маніфестантів сягала 5 тисяч, проте за підрахунками "Обозревателя" людей все-таки було менше - 3-3,5 тисячі.

Фото з Facebook Зоряна Шкіряка

Фото з Facebook Дмитра Крикуна

Йшли красиво, впевнено. З партійними та державними знаменами. Якась чверть години – і простір під Радою був заповнений опозиціонерами, які вимагали призначення київських виборів. Незабаром – на вимогу, зокрема, "Свободи", на вулицю провели трансляцію засідань всередині Ради. Аби нардепи полум`яними спічами підтримували тих, хто зібрався під Радою. І ось тут план "взяти Київ" мало-помалу почав давати збій.

Почалися виступи представників фракцій. Від кожної фракції по одній депутатській душі. Відтак слово мали Дейч, Симоненко, Кличко, Іллєнко та Яценюк (відповідно: ПР, КПУ, УДАР, "Свобода" та "Батьківщина"). Перші двоє виступали російською. Але цього разу опозиція на російську мову не "повелась". Трохи покричала, трохи посвистіла, трохи поскандувала "ганьба!", й на цьому все.

Мовне питання сьогодні не є головним. Головне – це Київ. Залишити столицю без виборів – злочин, наголошував Віталій Кличко. Кожне місто має має мера, просторікував Яценюк. Навіть Єнакієво має мера, додавав Арсеній Петрович, а Київ, мовляв, не гірше. Ба навіть ліпше. Тому хай "регіонали" визнають: їхній ставленик Попов – велика помилка, закликав лідер "Батьківщини".

Познущавшись над Поповим, опозиціонери пішли з трибуни, а далі… далі логіка подій дедалі більше втрачалась. Депутати розглянули перше, друге, десяте питання порядку денного. А виборів як не було, так і нема. Відтак сходили на незрозуміло довгу перерву, а віз і нині там. Ще з самого ранку провладні фракції провалили "опозиційне" питання про Голодомор. Опозиція – алаверди – провалила провладним депутатам голосування за пенсійне страхування.

З вшануванням 80-річчя трагічних подій, що призвели до Голодомору, справді вийшло прикро. Проте суть не в цьому. В кулуарах "Обозревателю" розповіли, що питання Голодомору охолодило пафос опозиції. Опозиційні діячі нібито засумнівались, а чи вдасться взагалі проголосувати за призначення дати виборів.

До того вони сподівалися на ситуативну підтримку з боку провладної фракції, хоча домовленостей у опозиції із ПР не було. Та й бути не могло. "Регіонали" не хочуть виборів у Києві. Принаймні, не 2 червня 2013-го. Тож з патової ситуації треба якось виходити. Тим паче, що вулиця чекає та сподівається на вождів, які вивели людей на акцію підтримки. А вожді тим часом буцімто сердяться чи то самі на себе, чи то на ту ж таки вулицю. Мовляв, вийшло б тисяч сто – це було б круто. А так – замалий виходить тиск на владу та провладні фракції.

В останніх, щоправда, більшості також немає. І голосування за пенсійне страхування це підтвердило. Його, як вже було сказано, успішно провалили. Проте для опозиції це навряд чи втішна новина. Адже вибори чекати не можуть. Тобто, звісно, вони, може, й зачекають, але Яценюк, Кличко та Тягнибок проти цього. Гучно закликавши киян "вийти та захистити вибори", вони не врахували (або зробили вигляд, що не врахували) надзвичайно простої речі: питання все таки вирішуватиметься в парламенті.

А парламент голосувати, здається, не готовий. Принаймні станом на 14.00 скидалося саме на це. Спікер ВР Володимир Рибак заявив, закриваючи ранкове засідання, що о 16.00 Рада повернеться до виборів. Раніше озвучувався інший час – 12.30, але тривога, як бачимо, виявилася хибною.

В кулуарах тим часом поговорювали, що опозиція тепер не проти навіть й заблокувати трибуну. Вкотре. А як привід використати розгляд іще якихось "зайвих" питань. Мовляв, вимагаємо голосування за вибори! Тут і зараз. А якщо більшісь і далі воліє длубатись у проблемі обігу вогнепальної зброї абощо, то ось вона, наша "відповідь Чемберлену"…

Така тактика нібито допоможе опозиціонерам зберегти обличчя і дасть готове пояснення для вулиці: ми хотіли, але вони не дали… Як завжди. Так це чи не так, покажуть вже найближчі години. Проміжок часу між 14.00 та 16.00 у парламентських стінах традиційно викристовують не лише для того, аби смачно та дешево поїсти в депутатській їдальні, але й щоб дійти певних домовленостей.

Для них – саме час. Адже якщо сьогодні, 2 квітня, не стартує київська виборча кампанія, виборів 2 червня (як на цьому наполягає опозиція) не буде також…

Після перерви Рада повернулась до розгляду питання про вибори. Підсумок був невтішний - лише 209 голосів "за". Не голосувала вся Партія регіонів, за винятком трьох депутатів. Очікування опозиції можна зрозуміти - адже у першому читанні законопроект про призначення дати виборів (внесений "ударівцями" Кличком та Карпунцовим) провладні фракції підтримали. Було б як мінімум логічно, аби й цього разу "більшовики" надали свої голоси цьому законопроекту.

Проте дива не сталося. Перед голосуванням профільний парламентський комітет заявив, що не встиг розглянути поправки до законопроекту. Власне, жодної поправки він ще й в очі не бачив. А засідання комітету - тільки завтра. Тож чи не вартує відкласти розгляд питання?

Позицію комітету підтримав екс-спікер ВР Володимир Литвин. Проте його мотивація полягала в іншому: слід дочекатися рішення Контитуційного Суду. Так-так, "підтакнули" регіонали, суд вже взяв це питання до свого провадження. Згадка про КСУ вельми роздратувала опозицію. Переконані, що КСУ жодним чином не сприятиме порушенням принципу місцевого самоврядування і не стане перешкоджати проведенню виборів у столиці, акцентували опозиціонери.

На цій оптимістичній ноті депутати й взялися до голосування. Після того, як на табло з`явився його результат, опозиціонери попросили перерву на тридцять хвилин. Не чекаючи її завершення, самі ж депутати, що представляють антивладні фракції, заблокували трибуну. В цей час їхні керівники знаходились на нараді з приводу того, як вийти з даної ситуації.

Що ж стосується маніфестантів, то вони почали помалу розходитись ще до вікопомного голосування. Залишки ентузіастів все ще блокують вулицю Грушевського. Проте вибори вже програно. Принаймні на даний момент...