УкрРус

Довибори у ВР: шукаєм семеро сміливих

  • Довибори у ВР: шукаєм семеро сміливих

Чого не зробила Верховна Рада минулого тижня, так це не проголосувала за проведення додаткових виборів по семи мажоритарних округах. П’ять з цих семи є округами, де ЦВК не змогла встановити переможця, ще два – округами, що звільнились після скасування депутатських повноважень Балоги та Домбровського.

Чи знайде ВР у власних надрах достатній моральний і кадровий ресурс, аби: 1) включити це питання до порядку денного, 2) розглянути його без мордобою та блокування трибуни, 3) знайти для позитивного рішення бодай 226 голосів, – невідомо. І це при тому, що наступний пленарний тиждень, котрий триватиме з 2 по 5 липня 2013 року, буде на поточній сесії останнім.

В принципі, його розгляд заплановано, проте як працює український парламент, відомо всім і кожному. Відтак за повторні перегони на кількох округах у першій декаді липня можуть і не проголосувати. Якщо так станеться, справа відтермінується до осені.

Між тим, основна інтрига полягає навіть не в тому, КОЛИ відбудуться вибори, а ХТО на них балотуватиметься. Опозиція вже неодноразово заявляла про те, що сюрпризу очікувати не варто: вдруге на округи підуть ті ж самі люди, що й минулого разу. Про це домовились між собою всі три антивладні фракції: "Батьківщина", "Свобода" та УДАР. Домовленість, принаймні, торкається п’яти "спірних" округів.

Мотивація щодо повторного висування тих самих персон є гранично простою: ті люди, які вже перемогли на згаданих округах (а опозиція вважає, що саме вони й перемогли), мають йти та перемагати знову. "Ми не маємо морального права пропонувати інших", – говорив свого часу "батьківщиновець" Микола Томенко. Отож, для початку вартує згадати про те, як розвивались події у жовтні 2012-го.

Округ 94. Історія питання

На Київщині, по 94-му мажоритарному округу, 28 жовтня 2012 зійшлися у двобої висуванка ПР Тетяна Засуха та кандидат від "Батьківщини" Віктор Романюк. Крім цих двох персонажів, у жовтні по 94-му йшли представники партії "Україна – вперед!" (яка на той момент вважалась опозиційною), КПУ та СПУ. Втім, пара "Романюк – Засуха" залишили їх всіх далеко позаду.

Що ж до лідера цієї гонки, то його визначити складніше. Згідно з даними ЦВК, перемогла Тетяна Засуха, згідно з даними опозиції – Віктор Романюк. Фан-група Романюка стверджувала, що навіть за умов фальсифікації їхній кандидат відірвався від конкурентки на 7 тисяч голосів, а якщо зовсім чесно та відверто, то й на всі 10 тисяч.

Між тим Засуха не здавалась і подала 28 позовів до суду щодо перерахунку голосів на окремих дільницях. 11 з них суд задовольнив, і ситуація відтак зайшла у глухий кут. У підсумку ЦВК віднесла 94-й округ до тих, де неможливо встановити результат виборів.

Останні дії претендентів: Судячи з акцентуванні на тому, що опозиція підтримає на всіх п’яти "проблемних" округах своїх колишніх висуванців, Віктор Романюк планує балотуватися по 94-му округу знову. Втім, зараз претендент знаходиться в бігах за кордоном. Романюк став політемігрантом, коли невдовзі після виборів з’ясувалось, що проти нього порушена кримінальна справа за статтею про "зловживання службовим становищем".

Що стосується Тетяни Засухи, то скандальна кандидатка, цілком можливо, й не проти знову випробувати свої сили. Але є інформація, що Партія регіонів не бажає більше вкладати кошти у клан Засух, тим паче, що під час попередньої кампанії у Тетяну було "вкачано" чимало фінансових ресурсів.

Натомість подейкують, що за Київщину можуть поборотися її чинний "губернатор" Анатолій Присяжнюк, а також віце-прем’єр України Юрій Бойко. Щоправда, останній такі чутки не коментує, а перший від них рішуче відкараскується.

Округ 132-ий. Історія питання.

У 132-му окрузі змагались Віталій Травянко від ПР та Аркадій Корнацький від "Батьківщини". Розрив між ними становив менше 300 голосів, а перемогу – судячи з сайту ЦВК – зареєстрували представнику влади.

Специфіка ситуації на цьому окрузі в тому, що, окрім Корнацького, від опозиції балотувався ще й висуванець УДАРу Анатолій Козловський. Втім, він навіть не наблизився до результату, який показав Корнацький. (Аналогічно склалося і на 222-му мажоритарному округу, де бютівець Андрієвський здолав УДАРівку Назарову).

Що стосується бізнесмена Корнацького, то він запам’ятався вельми різкою заявою: "Мене топтали півтора року, фальсифікували кримінальні справи проти моїх людей. Я став захищатися. Багато людей говорять на кухні, що це – сволотна система, з нею потрібно воювати, треба цю мразь стріляти. Реально люди не можуть нічого зробити, бо діє репресивний апарат, який добре фінансують і постійно посилюють. Можливий тільки стихійний вибух, соціальний протест", – підвів Корнацький підсумок подій у Первомайську.

Останні дії претендентів. Як і Віктор Романюк, Аркадій Корнацький емігрував після виборів за кордон. Але в травні цього року він повернувся, і вже зараз почувається доволі незатишно. Перша кримінальна справа проти нього виникла, за словами Корнацького, відразу після 28 жовтня 2012 року, що й змусило його виїхати до США.

Тепер, розповідає він в інтерв’ю "Главкому", Корнацького не полишає відчуття, ніби "якісь процеси" довкола нього відбуваються. Хоч єдиний факт, яким він може підкріпити зловісні передчуття, полягає у відмові видати йому закордонний паспорт.

"З’явилась інформація, що я нібито є фігурантом якогось кримінального провадження. Правдивої інформації нема, бо за законом повинні було б або видати паспорт, або надати письмову відповідь, чому його не видають. Ні того, ні іншого я поки не отримав, й збираюсь з цього приводу подавати до суду", – каже Корнацький.

Що стосується Віталія Травянка, то він вже не балотуватиметься у 132-му округу. "Буде інший кандидат, повірте, у нас достатньо кваліфікованих кадрів, хоча рішення приймати буде партія", – наводить слова "губернатора" Миколаївщини Миколи Круглова агентство УНІАН. До речі, сам Круглов і є одним з можливих кандидатів у нардепи від місцевої ПР. Хоч чиновник і не говорить з цього приводу нічого конкретного, посилаючись на "рішення партії".

Округ 194-ий. Історія питання.

Ситуація на 194-му округу дещо нагадує 132-й. Тут опозиція також не дійшла згоди, адже одночасно балотувались і Микола Булатецький від "Батьківщини", і Андрій Кондратенко від УДАРу. Посіли ці добродії відповідно перше та третє місця. Між ними розмістилася самовисуванка Валентина Жуковська, яка відстала від переможця на 12 тисяч голосів.

Все могло бути добре, і зараз Булатецький був би вже, напевно, депутатом ВР, якби під час підрахунку голосів з ОВК 194-го округу не зник адміністратор, що вводив дані у систему "Вибори". Адміністратор зник, а голову комісії з печаткою та ключами від сейфу забрала "швидка".

Зрештою, голоси таки порахували, але підсумок підрахунку не прийняла ЦВК. Втім, судячи з одного інтерв’ю, який Микола Булатецький дав "Газеті по-українськи", висуванець опозиції таки вважає себе народним депутатом. Тож у його готовності знову йти на вибори можна навіть не сумніватися.

До речі, Булатецький разом із сусідом по Черкащині та товаришем по нещастю Леонідом Даценком (також кандидатом від "Батьківщини" - по 197 округу) поскаржилися до Європейського Суду на бездіяльність ЦВК.

Останні дії претендентів. Претендент (якщо, звісно, мати на увазі прохідні імена) тут, власне один. Микола Булатецький готується балотуватися на додаткових виборах, що дало привід Олегу Ляшку назвати його "потенційною тушкою".

"Я ніколи не пересікався з Олегом Ляшком. Він мене не знає, не бачив і не цікавився моїми думками чи вчинками. Я б назвав таку заяву ідіотською. Шкода, що в той момент, коли Ляшко проголошував цю "єресь", мене не було поруч, бо я дав би йому в рило!", – прокоментував Булатецький заяву Ляшка в інтерв’ю черкаській газеті "Антена".

Теоретично не виключено, що у Булатецького може з’явитися конкурент в особі свого ж опозиційного "побратима". Відтоді як проти екс-сера Черкас Сергія Одарича порушена кримінальна справа, він може стати ще одним кандидатом на захисну парасольку, якою є депутатський мандат. Втім, наразі говорити про це можна хіба що на рівні припущень.

Округ 197-ий. Історія питання.

У 197-му виборчому округу Центрвиборчком зарахував перемогу екс-бютівцю Богдану Губському, який йшов самовисуванцем, а не його опозиційному візаві Леоніду Даценку. Губський випередив кандидата від "Батьківщини" на 4,5 тисяч голосів, проте ЦВК результат не прийняла, призначивши перевибори.

Останні дії претендентів. Нині Леонід Даценко проявляє себе активним політиком, множачи громадські приймальні на рідній Черкащині і заявляючи, що він працює у парламенті "поки що через народних депутатів від Об’єднаної опозиції" – Яценюка, Турчинова та "земляка" Миколу Томенка.

До речі, і на 197-му окрузі, окрім представника "Батьківщини" балотувався кандидат від Кличка – Павло Філіпенко. Але він посів навіть не третє, а четверте місце, пропустивши вперед висуванця "регіоналів".

Відомо, що по 197-му вдруге балотуватиметься й Богдан Гунський, а от джерела УНІАНу пропонують ще одну, майже фантастичну версію, пов’язану із висуванням по цьому округу відомого опозиціонера Юрія Кармазіна.

Тільки цього разу Кармазин нібито може розраховувати на підтримку… Партії регіонів, котра нібито віддячить йому у такий спосіб за те, що саме з подачі Кармазина суд позбавив мандатів Домбровського і Балогу. Ця версія наразі нічим не підтверджена (не підтверджена вона і самим Кармазіним), тож залишається лише сміливим, але необґрунтованим припущенням.

Округ 223-ий. Історія питання.

Що ж стосується останнього з п’яти "сумнівних", 223-го виборчого округу, то на ньому, як пам’ятає наш читач, за перемогу боролися самовисуванець Віктор Пилипишин та "свободівець" Юрій Левченко. Пристрасті вирували неабиякі, пряма трансляція з засідання ОВК велася Інтернет-ресурсами і активно обговорювалася користувачами "мережі".

Після цілої низки пригод, після пікетувань "Свободою" засідань комісії так чи інакше, але голоси підрахували. Виявилося, що переможцем є таки Пилипишин. Одначе з огляду на всю "рахувальну" епопею Центрвиборчком результат не прийняв. На 223-му окрузі, як і на 132, 194 та 197-му разом зі "свободівцем" Левченком сусідив кандидат-УДАРівець Руслан Брицький, який також не зумів стати гідним конкурентом колезі по опозиції.

Останні дії претендентів. Представник "Свободи" Юрій Левченко побореться на скандально відомому округу за депутатський мандат. А ось влада може зробити ставку на Василя Горбаля, котрий вже приймав участь у виборах-2012 і програв їх. Щоправда, минулоріч Горбаль йшов як самовисуванець, тож не виключено, що й цього разу він вчинить так само.

Поборотися за 223-ий можуть і кандидати, котрі програли вибори на інших київських округах. Це – Олександр Супруненко, брат екс-зятя Леоніда Черновецького В’ячеслава Супруненка, та колишній соратник Віктора Ющенка Олександр Третьяков. В жовтні минулого обидві названі персони поступилися за популярністю опозиційним кандидатам: Супруненко – Ксенії Ляпіній, а Третьяков – Володимиру Ар`єву.

Округи Балоги та Домбровського

Варто відзначити, що опозиція, наполягаючи на проведенні виборів по тих округах, які так і не делегували своїх представників до парламенту, воліє говорити про п`ять, а не про сім округів. Таку вибірковість можна пояснити двояко.

З одної сторони, Київський апеляційний адмінсуд лише 21 червня відмовився задовольнити скаргу спікера ВР Володимира Рибака на рішення іншого суду, котрим той зобов’язав керівництво парламенту вилучити депутатські посвідчення Павла Балоги та Олександра Домбровського. Іншими словами, оскільки рішення прийнято нещодавно, ділити шкуру невбитого ведмедя було зарано.

Але злі язики подейкують, що опозиції просто нікого виставити на "вакантних" округах, а зізнаватися у цьому якось не комільфо. Хай там як, а поки імена претендентів на 11-ий (де у місті Винниці вибори виграв Домбровський) та 71-ий закарпатський (де переміг представник клану Балог) ніхто серйозно не обговорює.

Що стосується дій та планів Павла Балоги, то за нього у соцмережах звітує його відомий брат Віктор. "Наша команда вже працює над позовом до Європейського суду з прав людини. Юристи, хоч це їм не притаманне, говорять про стовідсоткові гарантії нашої перемоги. Назвали навіть конкретну статтю Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою буде виграно справу Павла Балоги", – пише у Фейсбуці Віктор Балога.

За його словами, Європейський суд – єдина інстанція, яка може встановити справедливість у цьому питанні. "Довіри до будь-якого з українських судів – або Конституційного, або Печерського, або іншого – немає. Судова система перестала існувати як незалежна гілка влади, тому ми не будемо грати за правилами шулерів на їх території", – підкреслив Балога.

Брати Балоги, як бачимо, зосередилися на судовій тяжбі і здаватися не збираються. Олександр Домбровський, схоже, також налаштований на ходіння по судових муках. Але поки що екс-депутат скаржиться на те, що не може отримати елементарного – самого рішення про позбавлення його депутатства.

"Коли з’явилася інформація, що є таке рішення, я попросив, щоб мій юрист пішов в Окружний адміністративний суд і взяв це рішення. І коли вона туди прийшла, їй сказали: "Ви який стосунок до цього маєте? Ви не є третьою стороною, вас ніхто не залучав. Ми це рішення можемо передати тільки у Верховну Раду України". Ось така демократія", – побідкався Домбровський в інтерв’ю радіо "Свобода".

Теоретично ніхто й ніщо не заважає Домбровському та Балозі поборотися за депутатство не у суді, а на повторних виборах. Якщо у них, звісно, є "час та натхнення", а також гроші і людський ресурс. Одначе поки що триватиме саме судова епопея. Депутати Верховної Ради, котрі співчувають цим політикам, говорять про необхідність остаточного розв’язання даного питання у Конституційному суді.

Наши блоги