УкрРус

Маломери

Читати українською
  • Маломери

Ім’я єдиного кандидата на посаду мера Києва опозиція назве 18 травня, пообіцяв "бютівець" Андрій Павловський. Оппозиція визначилась, підтакнув Петро Порошенко. Але завітне ім’я оприлюднять опозиційні лідери. Сам Петро Олексійович не проти балотуватися, якщо "єдиним" стане він сам, заявив Порошенко в інтерв’ю "5 каналу".

Тим часом Порошенко не є оригінальним: "не проти балотуватися", окрім нього, іще цілий ряд осіб. Спойлери калібром побільше та поменше вишукувались й готові до карликової війни за крісло, котре їм не дістанеться заздалегідь. Отож, знайомимося з "маломерами".

Враховуючи статус "одного з лідерів опозиції", першим представимо Олега Тягнибока. "Свободівець" номер один заявляє про готовність балотуватися, але (уточнення!) за умови, коли від цього відмовиться Віталій Кличко. Між іншим, колись (а саме у 2008-му) Тягнибок вже сходив у мери, але повернувся звідти з результатом меншим, ніж 2% голосів. Проте комплексів на цьому ґрунті Тягнибок собі не нажив, і зараз, як бачимо, готовий друге скласти кандидатський мінімум. Якщо тільки – важлива ремарка! – його словам взагалі можна вірити.

Олег Тягнибок

А чому б і не повірити? – запитаєте ви. Хоча б тому, що "Свобода" робить взаємовиключні заяви. Що може свідчити або про "розбрід та хитання" в середині партії, або ж про те, що і заяви Тягнибока – частина "троллінгу" Віталія Кличка – кандидата з найбільшим потенціалом і найбільшими ж ваганнями. Один з близьких соратників Тягнибока Андрій Мохник заявив в інтерв’ю виданню "КоммерсантЪ-Україна", що його партія нібито визначилась з кандидатурою мера і пропонує опозиції підтримати… Андрія Іллєнка.

Отож, Андрій Іллєнко – наймолодший (25-річний) народний депутат – на сьогодні є відомим передусім тим, що він – син свого прославленого батька-режисера. Щоправда, перемігши на мажоритарному окрузі, Іллєнко-молодший почав нарощувати власну мускулатуру. Однак її явно недостатньо, щоб перемогти у столиці, навіть попри те, що сьогоднішній рейтинг Іллєнка-претендента є вдвічі вищим, ніж результат, показаний партайгеноссе Тягнибоком у 2008-му. На сьогодні, згідно даних соціологічної групи "Рейтинг", Іллєнка-юніора готові підтримати 4% опитаних.

Андрій Іллєнко

Таким чином, розглядати Іллєнка як скільки-небудь серйозного кандидата, звісно, не можна. Як не можна й сподіватись, що вся опозиційна тріада пристане на ідею, що зародилась у голові Мохника. Проте Іллєнко у списку завідомих лузерів не самотній. Партія "Батьківщина" додала "піни" до київської виборчої кампанії, викинувши зі своїх надр "першого непрохідного" - Анатолія Гриценка, а також другого, третього чи десятого непрохідних кандидатів в особі Кужель та Катеринчука.

Почнемо з Анатолія Гриценка. Він давно намагається вистрибнути з коротких штанців одного з рядових партійців "Батьківщини", його заяви (які, вочевидь, неабияк дратують Яценюка) люблять цитувати та мусолити журналісти, проте далі цього справа поки що не йде. Рейтинг Анатолія Гриценка сягає аж двох відсотків.

Анатолій Гриценко

Іще один бютівський "поспішайко" – Микола Катеринчук – так само претендує на свою порцію глорії, дарма що у 2008-му він (так само, як і Тягнибок) балотувався в мери Києва і вибори програв. У ті часи Катеринчук заявив про себе як про самовисуванця, чим вельми зіпсував настрій демократичній коаліції, яка готувалася виставити на противагу Черновецькому єдиного кандидата. Власне, у латентній допомозі Черновецькому вискочку-Катеринчука й звинуваччували. (Особливо після переходу його депутатів до табору "Че"). На сьогодні Катеринчук користується вдвічі меншою популярністю, ніж Анатолій Гриценко. Його рівень підтримки дорівнює одному відсотку.

Микола Катеринчук

Ще один птах з гнізда "Батьківщини" – Олександра Кужель поки що позиціонується як "вірогідний кандидат". Як сказав однопартієць Кужель Володимир Бондаренко, "їй приписують таке бажання, але вона від нього відмовляється". Що ж стосується вірогідності проходження цього "вірогідного" кандидата, то про це годі й говорити… Втім, в конкретних цифрах (озвучених тою ж таки групою "Рейтинг") популярність Кужель сягає 2 відсотків.

Олександра Кужель

Цими трьома достойниками список "Батьківщини" не вичерпується. Юрій Одарченко – керівник київського осередку – найбільш привабливою кандидатурою на посаду мера вважає Миколу Томенко. До речі, той таки Одарченко, відповідаючи на запитання "Обозревателя", заявив, що сам Турчинов балотуватися у мери не стане. Дивно не бачити Олександра Валентиновича у цій пістрявій компанії. Тим паче, що й він (як Катеринчук та Тягнибок) колись також пробував спокусити панну Удачу на київських виборах.

Микола Томенко

Поза всіма перерахованими постатями є ще й кандидати "від влади" (Олександр Омельченко) або кандидати, котрі, що називається "ні в сих, ні в тих", як Олег Ляшко. Перший для Києва є давно перетравленою постаттю, другий хіба що унаочнює гасло "кожним виборам – достойних фріків", і не більше того. Фактично всім вище названим особам протистоятиме один лише Олександр Попов. А розвесела компанія справжніх, не надто і зовсім не справжніх кандидатів лише просуває його до столичної годівниці.

Олег Ляшко

Втім, прихід омріяного опозицією (не цілком щирі ці мрії, щоправда, але це вже дещо з іншої опери) Віталія Кличка не вирішив би насущні проблеми міста. Такі банальні, передбачувані, щорічно повторювані проблеми – зі снігом, дощем, опаленням, водопостачанням, рейдерськими захопленнями, руйнацією пам’яток культури тощо. Чи зберіг би свій чемпіонський титул Кличко-старший, якби стояв не на ринзі, а, умовно кажучи, в каналізації?

Обираючи з усіх зазначених імен, ми наразі купуємося на оболонку. Оболонка Кличка, припустимо, привабливіша за оболонку Кужель чи Ляшка. Навіть за оболонку Катеринчука, бо тут йдеться не про фізичний екстер’єр, а про міфологему борця, бійця та переможця. Проте київська негода, котра паралізує рух транспорту – не Леннокс Люїс, вона не боїться двобою за чемпіонський титул, бо знає, що вийде звідти переможцем. Як було не раз в минулому і сто разів буде у майбутньому. Кого б не обрали кияни…

Наши блоги