Регіонали: we`ll be back

Незабаром уряд очікуватимуть кадрові зміни та несподівані поповнення. І під словом "незабаром" йдеться не про початок літа, коли новообраний президент намагатиметься на пару з ВР сформувати нову урядову команду. Мова про найближчих декілька тижнів, оскільки команда переможців зрозуміла, що без підтримки "східняків" перемогти "туристів Путіна" у цих регіонах та втримати там владу не вдалося б.

Останніх декілька тижнів політичний Схід переживав низку соціально-політичних потрясінь. Після того, як Віктор Янукович несподівано зник з радарів, перетворившись на політичного мандрівника, мешканці Донецька, Луганська та низки південних областей зрозуміли, що тепер їх будуть, даруйте, чморити за кожен квадратний сантиметр Межигір’я. Заодно принишкли "регіонали", адже їх теж було за що взяти в оборот.

Події і надалі розвивалися б за вказаним вектором, коли б не кримська кампанія Володимира Путіна. То на півострів "понаїхали" російські військові, то на Донбас, до Миколаєва. Харкова, Одеси та інших регіонів Лівобережжя десантувалися так звані "туристи Путіна", вербовані на прикордонних з Україною російських територіях. Однією з задач отих засланих козачків було зіграти на хвилі невдоволення місцевих громадян "бандерівсько-націоналістичною" владою та підняти реальні народні протести на згаданих територіях України.

Фактично, перед Сходом та Півднем країни був вибір – або зіграти у тандемі з Путіним проти влади Євромайдану, або все ж таки разом "з націоналістами" стояти за єдину Україну. Уже сьогодні можна сказати, що навіть Донбас не піддався на провокації російської влади, і живих корінних жителів на путінських спектаклях "Народ требует присоединения к России" дуже мало.

Іншими словами, на відміну від Януковича, його земляки танки на українську землю не кликали. Це перший важливий момент.

Другий полягає у тому, що нова влада не може оговтатися від перемоги, і безперешкодне пересування країною десятка мандрівних автобусів зі "сторонніками сбліженія" на російських номерах – це свідчення безпорадності наших силовиків, Ради Нацбезпеки та команди загалом. Цій команді важко взяти під контроль як ситуацію в країні в цілому, так і східно-південних регіонах зокрема. Тому на посадах уже з’являються люди, які не пройшли б люстрацію Майдану. Починаючи від щойно призначеного губернатора Луганської області Михайла Болотських, який буквально перейшов на цю посаду з кабінету голови Служби надзвичайних ситуацій (отримавши у спину звинувачення, що є головним постачальником антимайдану), і завершуючи різними силовиками, найяскравіший з яких новий керівник Полтавського УВС, якого звинувачують у покриванні "тітушок" у Черкасах.

Таких призначень незабаром буде ще декілька, але "трансферами" на рівні регіональної ланки справа не обмежиться. За нашими даними, нова команда не лише вербує фахівців із плеяди "злочинних попередників". Переможці хотіли б розділити і політичну відповідальність з Партією регіонів. Насамперед для того, щоб в період радикального затягування пасків пролетаризований схід не гримів касками на майданах, не вимагав традиційних у минулому субсидій та доплат, а терпів на рівні із селянами Заходу та службовцями центру країни. В уряді прогнозують важливі ротації, і на низку важливих посад зайдуть вчорашні опоненти. Джерела "Обозревателя" свою інформацію аргументують тим, що жоден з міністрів-бютівців, за винятком прем’єра Арсенія Яценюка, не здали свого мандату. Свободівці поскладали повноваження, а бютівці – завбачливо ні.

Не виключено також, що нинішні лідери "Батьківщини" долучаться до процесів у Партії регіонів. Нікому з правлячого "демократичного режиму" не вигідний броунівський рух в ПР, який може перетворитися у політичну партизанку проти Києва. Набагато вигідніше, коли б, наприклад, з екс-глави Адміністрації Президента Андрія Клюєва зняли б усі звинувачення у розгоні майданів, і він повернув свій вплив на Партію регіонів. Тоді б усім було б спокійніше за долю цієї політичної сили. З одного боку, у Юлії Тимошенко та Олександра Турчинова є давній контакт з цією людиною, з іншого боку, він здатен втримати регіоналів від маргіналізації.

За цих обставин не зрозуміло, чим займатимуться люстратори. Адже початкова ідея - відсікати від влади всіх, хто бодай якось був задіяний в уряді Януковича-Азарова. Тепер уже зрозуміло, що потрібно буде люструвати навіть щойнопризначених колег по команді. Це при тому, що значна частина портфелів ще не роздана. Крім того, чи вдасться люструвати тих "посіпак Януковича", які пліч-о-пліч стоять на захисті країни від російської окупації?

В цих виборчих розкладах ще не враховано передвиборчих президентських інтересів головних кандидатів. Адже у "регіоналів" немає кандидата, який би на рівних міг би тягатися з лідерами президентської гонки, тому, наприклад, номеру третьому виборчих перегонів Юлії Тимошенко було б дуже цікаво поборотися за голоси українського Сходу, і залучення ПР у коаліцію зі "Свободою" та Батьківщиною з наступним формуванням уряду національного порятунку – як спроба зірвати джек-пот на Донбасі.

У будь-якому разі, найближчих 2,5-3 місяці будуть дуже цікавими з точки візуалізації гасла "політика – мистецтво неможливого".