УкрРус

Путін лякає Захід своєю останньою "страшилкою" - Мирослав Чех

  • Владимир Путин
    Владимир Путин
    chdnews.com.ua

У Польщі завершився другий тур президентських виборів. За даними Національної виборчої комісії Польщі, перемогу в них здобув кандидат від опозиційної партії "Право і справедливість" Анджей Дуда. Чинний президент Броніслав Коморовський майже на 3,1% поступається переможцеві.

Про те, як за нового президента складатимуться відносини Польщі з Україною, ЄС та Росією, у бліц-інтерв'ю "Обозревателю" розповів польський політик українського походження, депутат сейму II та III скликань, журналіст Мірослав Чех.

Пане Мірославе, як у Польщі сприймають перемогу Анджея Дуди?

По-різному. Хтось радіє, що виграв його кандидат. Той, хто голосував за Броніслава Коморовського, висловлює, можливо, меншу радість, тому що програв його кандидат. Але такі вибори при демократії, усі шанують той результат, який отримали.

Пане Мірославе, на вашу думку, що означатиме для польсько-українських відносин перемога Анджея Дуди?

Суттєво - нічого не зміниться. До того ж президент не провадить міжнародну політику, за Конституцією він лише впливає на неї. Натомість він має вирішальний голос у сфері безпеки, і тут, я вважаю, Польща триматиме дотеперішній курс, оскільки й сам Дуда говорив, що головне тримати єдність НАТО і Європейського Союзу.

Деякі міжнародні експерти називають погляди Анджея Дуди націоналістичними та побоюються, щоб не почалися з'ясування стосунків, спричинених подіями, що давно минули. Чи виправдані такі побоювання?

Коли два роки тому була 70-а річниця Волинської трагедії, то позиція про визнання геноциду поляків, коли дії українців відносно них прирівнювалися до дій німців щодо євреїв була, досить жорсткою. Це так. Але нині ця риторика більш не вживається. Так що сподіватимемося на прагматичні стосунки і на те, що це питання не буде дебатуватися.

А як щодо Росії? Там, принаймні, радіють, що переміг не Коморовський. Ось і Глава комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Олексій Пушков написав на своїй сторінці у соцмережі щодо поразки Бронислава Коморовского на президентських виборах: "Поляки позбавились Коморовского. Ненависті до Росії виявилося недостатньо для перемоги на виборах. Урок його колегам із сусідніх країн".

Не знаю, чого напився або наївся той Пушков, що міг дати такий коментар. Якраз представники політичної сили "Право і справедливість" казали, що "Громадянська платформа" і президент Комаровський вели надто м'яку політику щодо Росії. Тобто усе з точністю до навпаки.

Безперечно, при новому президентові можна очікувати на ускладнення польсько-російських відносин та продовження курсу на підтримку України.

Думаю, що політична сила президента "Право і справедливість" обов'язково займеться розслідуванням смоленської катастрофи 2010-року, коли загинув польський президент Лех Качиньський, наслідником якого хоче бути Анджей Дуда. Невідомо, як при цьому поведе себе Росія, адже залишки літака до цих пір ще знаходяться на території РФ.

Проблемою, яка справді буде у зовнішній політиці Польщі, - це ставлення президента Дуди до європейської інтеграції."Право і справедливість" у Європарламенті знаходився у тому ж самому інтернаціоналі, що й британські консерватори. А консерватори хочуть провести референдум у 2016-му році щодо виходу Великобританії з Європейського Союзу.

Мирослав Чех, фото - polskieradio.pl

Деякі російські ЗМІ вже радісно пишуть про те, що "Закон і справедливість", до якої належить Анджей Дуда, провадять політику недовіри до Німеччини і сподіваються на напруженість між вашими країнами. А як на ваш погляд?

Може бути, тут є свої нюанси. У риториці Анджея Дуди звучали навіть такі висловлювання, що, мовляв, ми не погоджуємося на гегемонію Німеччини у Європейському Союзі і так само у відносинах із Польщею.

Пане Мірославе, як ви оцінюєте зусилля світової спільноти щодо підтримки України?

На той рівень підтримки України, на який вийшли Захід і міжнародна спільнота - Європейський Союз, Сполучені Штати та G-7, за думкою багатьох експертів, навіть ніхто не сподівався.Усі вони пішли єдиним фронтом і, власне, НАТО збільшило свою активність щодо відстоювання суверенітету країн Прибалтики, Польщі, Румунії, Болгарії, тобто тих, хто міг стати ціллю подальшої російської експансії та агресії.

Я таким рівнем підтримки абсолютно задоволений. Але це не лише мої відчуття, зрозуміло усім, і Путіну теж врешті-решт стало зрозуміло, що санкції - хай би хто що не говорив - дуже відчутні для російської економіки. І це лише початок.

Захід поставив для себе справжню червону лінію, що має своєю метою перешкоджання наступу Російської Федерації. Якщо почнеться, не доведи Господи, наступ на Маріуполь,який означатиме початок широкомасштабних збройних дій Російської Федерації, то він зразу ж зустріне ще більш жорстку відповідь Заходу. Путін, я думаю, теж це усвідомлює.

Як вважаєте, чи вибудовує Путін власні плани стосовно країн Східної Європи?

Плани у нього є, але (сміється) ймовірність їх здійснення зараз надзвичайно невелика. Росія не витримає війни на два фронти, враховуючи те, що зараз війська РФ беруть участь у конфлікті на Донбасі.

У Путіна залишається єдиний козир, яким він не гребує хизуватися - це ядерна зброя. Але усім зрозуміло, що то "страшилка", яка до того ж викликає падіння авторитету Російської Федерації, тому що навіть лідери Радянського Союзу, за винятком Нікіти Хрущова, з 1962 року не погрожували Заходу застосуванням ядерної зброї.

На Заході ядерні погрози з боку Росії сприймають як "страшилку"?

Ні, це Путін використовує ядерну зброю як останню "страшилку". А Захід це сприйняв надзвичайно серйозно, у грудні минулого року було схвалено американський план захисту від ядерної небезпеки з боку Росії.

Як у Польщі сприймають дії української армії? Чи вірять у те, що українці втримають ворога у межах Донбасу?

На експертному рівні звучали оцінки, що українська армія слабка і тому подібне. Але факти залишаються фактами: більше року йде війна на Донбасі, і Україна зуміла захистити свою територію, щоб Росія не пішла в більш широкомасштабний наступ. Зараз, я думаю, очевидно, що українська армія боєздатна і сила її росте.

Який прогноз ви можете скласти стосовно того, як розвиватиметься Україна?

Позитивний. Все буде добре.

Навіть з огляду на те, як тяжко йдуть у нас реформи?

Ну, як тяжко?.. Там, де можна, вони застосовуються. Та потрібно враховувати реалії. В Україні протягом 23-х років незалежності діяла грабункова ринкова олігархічна система. І зараз країна перебуває в умовах економічного краху, який залишила попередня влада, та економічного тиску з боку РФ, а також в умовах захоплення частини території. Це втрати колосальні. У таких умовах ще ніхто не проводив ні реформ, ні змін у країні.

Потрібно позитивно оцінювати вже те, що в країні не лише задекларовано курс на реформи, а є їх справжні плани і деякі з них уже розпочаті. Те, що вони так поволі розвиваються, з одного боку, це мінус. Але тут повинно бути розуміння, що й Захід повинен допомагати Україні, потрібно, щоб збереглася єдність країни, а також необхідно, щоб народ підтримував своє керівництво.

Наши блоги