УкрРус

З’їздофобам та з’їздофілам присвячується…

  • З’їздофобам та з’їздофілам присвячується…

Об’єднавча ідилія "Батьківщини" та "Фронту Змін" анульована плідними зусиллями обох сторін. Тушкоутворюючий "ФЗ" зіпсував настрій тим, що знову допустив витік кадрів: двоє депутатів, котрі пройшли до парламенту за квотою "Фронту Змін", покинули фракцію. Що ж стосується "Батьківщини", то її так звана стара гвардія внесла свою лепту у загальний розгардіяш, посиливши "тролінг" Яценюка.

Але почнемо з початку. Початок же сягає часів формування спільного списку Об’єднаної опозиції. Ще у серпні минулого року, нагадує політолог Володимир Фесенко, експерти проаналізували перелік кандидатів у нардепи і спрогнозували появу 15 перебіжчиків. Наразі їх восьмеро. Про перших шістьох "Обозреватель" вже докладно писав. Це сімейний підряд Табалових, що заявив про "розлучення" з ОО в перший же день роботи нової Ради; це весняний призов у складі Скосара, Немілостівого, Стаднійчука та Канівця; це врешті-решт неофіти В’ячеслав Кутовий та Володимир Купчак, які покинули "Батьківщину" у перші дні літа.

І це ще не кінець історії. Самі Купчак з Кутовим наголошують на тому, що зрадили не вони, а зрадили їх. А також Юлію Володимирівну, котра рекомендувала згорнути акцію "Вставай, Україно!" і чию директиву просто проігнорували. Окрім цих двох, у фракції набереться ще з тридцять незадоволених політикою керівництва, кажуть К&К. Не виключено, що тридцятеро незгодних також захочуть покинути фракцію.

Тридцять чи не тридцять, а ще четверо депутатів-опозиціонерів точно змінять фракційний статус, говорить Володимир Литвин. За даними екс-спікера парламенту, заяви про вихід з опозиційних фракцій написали шестеро депутатів, але четверо вирішили поки що не давати їм ходу. Якщо Литвин володіє достовірною інформацією, це означає, що до кінця поточної сесії опозицію покинуть загалом 12 представників.

Якщо ж виявиться, що й четверо латентних "тушок" також належать до "Фронту Змін", скандал вийде неабиякий. Тим паче, на тлі того, як добре тримаються поки що УДАР зі "Свободою" (хоч ключове слово тут "поки що", адже подейкують, що люди Кличка незабаром підтримають міграційний тренд щонайменше однією власною "тушкою").

Отож, маємо те, що маємо: невміння чи небажання Арсенія Яценюка як очільника "Фронту Змін" добирати команду, невміння чи небажання працювати з вже обраними депутатами (Кучпак заявляє про погрози зі сторони Яценюка, які передували його виходу), невміння чи небажання нести відповідальність за все, що відбувається.

Одначе звинуватити в усьому одного Яценюка – занадто просто та занадто несправедливо. Він формував партійний список ОО разом з Олександром Турчиновим на цілком паритетних умовах. Тож провину в тому, що замість перевірених опозиційних бійців – Шкіля, Гримчака, Філенка, Стецьківа та інших – на прохідних місцях списку опинилися Табалови, Скосар, Купчак, Кутовий і "іже з ними", слід щонайменше ділити навпіл.

Навпіл же ділити не хочеться. Не хочеться й прийняти той факт, що саме Олександр Турчинов (з Сергієм Пашинським на пару, як кажуть джерела "Обозревателя") звільняв у партійному списку місця під "тушок" від "Фронту Змін". Відтак "стара гвардія" (зокрема, Микола Томенко, Юрій Одарченко та Андрій Сенченко) пише листа до Тимошенко, де мова про "повільне, повзуче захоплення Вашої партії".

У ролі загарбників, природно, – Арсеній Яценюк та Микола Мартиненко. Лист цей (вперше оприлюднений "Українським тижнем") гуляв Інтернетом увесь минулий тиждень, породивши масу дискусій на тему, "фейк" це чи не "фейк". Фейк! – прорік Турчинов, додавши, що склепали епістолу на Банковій. А відтак вдався до типової для себе риторики найгіршого совдепівського зразку: опозиція, мовляв, монолітна як ніколи, і об’єднавчий з’їзд вона проведе – всупереч усім провокаціям влади.

Владі, між тим, абсолютно непотрібно втручатися у внутрішньопартійні чвари "Батьківщини". Принаймні з двох очевидних причин: 1. Опозиціонери справляться самі. 2. Яценюк з Мартиненком, як і Турчинов з Пашинським – цілковито варті один одного, їм не потрібні зовнішні вороги "з Банкової", вистачає й взаємної деструктивної "дружби", а тому див.пункт №1.

Такої "дружби", коли, наприклад, Юрій Одарченко "вибігає на публіку порадіти з того, що Кутового й Купчака до Ради привів Яценюк", як це описує у блозі на "Українській правді" політтехнолог Тимошенко Олег Медведєв. Особисто Медведєв, як на те виглядає, ратує за Яценюка, а, точніше, за єдність, бо "так у команді не грають". Що ж стосується Одарченка, котрий радіє з промахів Яценюка, то він має також велику й давню неприязнь до Турчинова.

При цьому Анатолій Гриценко, Андрій Сенченко, Олександр Черноволенко також підключаються до активної критики керівництва ОО (читай: Яценюка);

"опозиціонер" Микола Катеринчук, не чекаючи рішення решти опозиціонерів, висуває кандидатуру на посаду мера Києва;

В’ячеслав Кириленко, Ксенія Ляпіна, Іван Стойко та Олег Медуніца відновлюють членство у партії "За Україну!", не бажаючи цілком і повністю розчинятися в опозиційній масі;

за це їх і в хвіст, і в гриву лає Олександр Бригинець, котрого свої ж соратники поза очі називають "не зовсім адекватною фігурою";

одним словом, як співав "Чиж & Co", "вот такая вот музыка, такая, блин, вечная молодость"…

…Секундочку, запитає прискіпливий читач, а коли ж йтиметься про з’їзд, заанонсований на початку статті? Власне, ми вже й говоримо про нього. Точніше, про ту кампанію (командою назвати наших опозиціонерів язик не повертається), котрі на цей самий "об’єднавчий" з’їзд і збираються.

І якщо сам Турчинов просторікує про те, що "я буду нещирий, коли скажу, що об'єднання відбувається без перепон, без проблемних моментів. Не всі партії сприймають цей процес. Люди турбуються за свої посади, що прийдуть нові люди і збільшиться конкуренція", – то насправді, без еківоків, це означає, що діло – швах…

Тобто з’їзд, звичайно, відбудеться. І свою посаду Арсеній Яценюк формалізує, очоливши політраду "Батьківщини", одначе що це дасть опозиції у приземлено-прикладному, електоральному вимірі? Посилену дисципліну всередині фракції, яка унеможливить шастання половини опозиційного "стада" хтозна-де, поки в сесійній залі триває архіважливе голосування? Очищення лав? Зростання рейтингу? Нових прихильників?

Все це питання суто риторичні, позаяк, як люблять повторювати партійні вожді, український народ є народом мудрим і неодмінно розбереться, хто його дурить, а хто говорить щиро. Недивлячись на заяложеність тези, десь так все приблизно і відбувається. Іншими словами, не треба мати надто високе IQ, достатньо поставити у хаті телевізор, аби дізнатись, як ставляться один до одного любі опозиційні друзі і до чого призведе (або не призведе) їхнє стонадцяте декларативне єднання…

І на завершення. У радянські часи в мас-медіа були популярні рубрики "Назустріч з`їзду" (малося на увазі, природно, КПРС), де йшлося про те, як готується країна до вікопомної дати. Заповнюючи лакуну, повідомимо, як готується до дійства "Батьківщина". Отож, схема, радше за все, буде застосована наступна.

Про вихід з лав своїх партій і вливання до "Батьківщини" повідомлять члени "Фронту Змін", частина РУХу, колишні представники "Народної самооборони", котрої вже не існує, та ПРП Сергія Соболєва. Під питанням залишається норовиста "За Україну!" під проводом В'ячеслава Кириленка, "Європейська партія" Миколи Катеринчука та "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка.

Лідером "Батьківщини" залишається Юлія Тимошенко. Її першим заступником, тобто заступником голови партії, цілком ймовірно, й надалі буде Турчинов. А от головою політради (органу, що керує партією між з’їздами) стане Арсеній Яценюк. Вочевидь, на зібранні буде оголошено якесь послання Юлії Тимошенко, яким вона сама запропонує кандидатуру Яценюка.

В ідеалі все має відбуватися саме так. Але життя далеке від ідеалу. Тож майже напевно щось піде не так, тим паче, що до участі в процесі заангажовані люди, котрі, за словами Турчинова, "турбуються за свої посади". А з такими ідеям не послужиш – потрібне повне перезавантаження душ, голів і сердець. Але це вже з області фантастики, ми ж говоримо про реальність…

Наши блоги