Німецький пацієнт. Ч.1

Воістину, п’ятниця – вирішальний день у долі Юлії Володимирівни Тимошенко. У п’ятницю її заарештовували і вивозили до Качанівської колонії, у п’ятницю вона – поговоривши з Коксом та Кваснєвським – погодилась виїхати на лікування в Німеччину. Не заради себе самої, а в ім’я євроінтеграції.

Все це, звісно, просто чудово, і ми щиро радіємо за Юлію Володимирівну, котра – на відміну від 90% співвітчизників – матимемо можливість отримати фахову медичну допомогу. Ми також пишаємося цією свідомою громадянкою, котра пожертвувала перебуванням в ув’язненні заради України та її майбутнього.

Одначе не забуваймо про те, що насправді ще нічого не відбулося. Ніхто нікуди не їде. Бо доброї волі Тимошенко для медично-політичного вояжу замало. Недостатньо й палкого бажання шановного Олександра Кваснєвського, котрий дійсно заслужив собі пам’ятник (проте хай тільки монумент зводять не за кошт міського бюджету – тут, думається, фінансово докластися має сама Юлія Володимирівна).

Головне, що свого остаточного слова ще не сказала українська влада, в чиїх руках, власне, і знаходиться свобода чи неволя Юлії Тимошенко. Виступ Віктора Януковича на ялтинському саміті та його сьогоднішній візит до Польщі (де, як очікується, питання Тимошенко буде вкотре актуалізоване) буцімто налаштовують на оптимістичний лад. І все ж таки подальший розвиток подій дорівнює наразі гіпотезам, а їх, як нам видається, – чотири.

Варіант перший. Все залишається, як є

Цей варіант нереалістичний, тому більше пари абзаців ми йому не приділяємо. Що мається на увазі, зрозуміло: попри всі роздані аванси, Янукович не відпускає Тимошенко за кордон, і та продовжує відсиджувати свій строк. При цьому жодні "чєлобітниє" Європи до уваги не беруться, що ж стосується Угоди про асоціацію України з ЄС, то вона опиняється під питанням.

(Цікаву думку висловив в коментарях "Обозревателю" керівник центру "Соціовимір" Олександр Палій – з його точки зору, не підписання Угоди залежить від звільнення Тимошенко, а звільнення Тимошенко залежить від підписання Угоди. Мовляв, при позитивному рішенні найважливішого питання українська влада неодмінно відчинить двері в`язниці перед Юлією Тимошенко, в інакшому ж випадку ЮВТ таки доведеться шити рукавиці у Качанівській колонії).

Проте, повторимося, такий сценарій видається мало правдоподібним – з огляду на всю логіку розвитку подій, й зокрема, на звільнення з посади заступника Генерального прокурора Рената Кузьміна. Нагадаймо, що цю подію політтехнолог Тарас Березовець в інтерв’ю "Обозревателю" назвав усуненням "останньої перешкоди на шляху звільнення Тимошенко".

Варіант другий – у вирішення питання Тимошенко втручається парламент

Такий розвиток подій – більш прийнятний, але і він не є оптимальним з точку зору часу та затрачених зусиль. Адже український парламент надто довго запрягає. Доручи йому справу декриміналізації статті, за якою засуджено Юлію Тимошенко, й депутати будуть длубатися до другого пришестя, тоді як Україна зацікавлена у вирішенні проблеми до вільнюського саміту.

Звісно, існують певні методи стимуляції народних обранців. Ні, мова не про гроші. Мова про роз’яснювальну роботу на кшталт тієї, котру президент провів напередодні ухвалення пакету євроінтеграційних законів. Та навіть в цьому випадку шлях виходить заскладний, адже є певна процедура ухвалення законопроектів, в той час як до зборів у Вільнюсі лишається 1,5 місяці.

Варіант третій – Тимошенко таки виїздить за кордон лікуватись

Тут ми зацитуємо директора Інституту української політики Костя Бондаренка, який сказав нам наступне: "Так, це був би варіант, який влаштував би усіх. Крім самої Тимошенко… Це було б вигідно і для Януковича, і для опозиції, котра нарешті зітхнула б з полегшенням, зрозумівши, що символ революції та опозиції зданий на збереження до Німеччини (а це означає, що можна робити все, що завгодно – без оглядки на її позицію). Від цього виграє і Європа, і єдине питання, котре тут виникає: а що робити потім?" - запитує експерт.

Бондаренко має на увазі, що якщо Тимошенко виїздить на лікування, то рано чи пізно вона має одужати. Бодай в теорії. Не може ж вона роками перебувати в "Шаріте", ставлячи під сумнів кваліфікацію тамтешніх ескулапів. "Що робити потім, коли Тимошенко вилікується? – запитує Бондаренко. - Припустимо, вона дивним чином одужала і змогла ходити… За міжнародним правом, Німеччина мала б повернути Тимошенко назад. Але чи влаштує це саму Німеччину та її саму?".

Питання, звісно, риторичне, але й це ще не все. Проблема в тому, що такий шлях не є правовим. Хоча в ситуації з визволенням Тимошенко жодний варіант "правильним", чи то пак правовим, не є. Тут "Обозреватель" цілком і повністю погоджується з директором соціологічної служби "Український барометр" Віктором Небоженком, котрий вказує на цю обставину та додає, що йому цікаво було б знати, хто саме з вищого керівництва візьме на себе формальну відповідальність за вихід Тимошенко.

"Люди, що оточують президента, можуть взяти на себе відповідальність за це. Це може бути Генеральний прокурор або міністр юстиції. І це також буде порушення правил, але на це закриють очі, бо матиме місце політичний ефект". Якщо ж ні Генпрокурор, ні міністр юстиції Тимошенко не звільнятимуть, помилування власноруч підпише Янукович. Не без втрат для рейтингу у базових регіонах.

Варіант четвертий – помилування

Виїзд Тимошенко за кордон ставить ще одне питання, але порівняно з іншими воно видається просто дріб’язковим. Мова про фінанси. Хто оплачуватиме лікарські процедури ЮВТ у Німеччині? Сама Тимошенко? Українська пенітенціарна система? Клініка "Шаріте", яка, можливо, захоче спонсорувати високоповажну клієнтку?

Натомість варіант із помилуванням має назву "дешево та сердито" (мається на увазі, для держави). От тільки тут ми знову наштовхуємось на відсутність правового механізму для такої процедури. Член комісії з питань помилування при президенті України Лариса Скорик нагадує, що для застосування даного механізму потрібне звернення засудженого та половина строку, яку той вже відсидів.

У випадку з Юрієм Луценком жодних звернень не надходило (якщо й були певні домовленості, вони носили кулуарний характер). Зате мала місце та обставина, що добігла кінця половина тюремного терміну. Втім, експерти, опитані "Обозревателем", одностайні в тому, що для президента це не є перешкодою. Грубо кажучи, захоче – помилує. Тим паче, якщо Пет Кокс і Олександр Кваснєвський про це наполегливо просять…

Погано, що немає прохачів з українського боку, зауважує Віктор Небоженко. (Щоправда, він не враховує заяву Віталія Кличка, який вимагає від президента помилування для Тимошенко, але Кличко, як завжди, задовго думав і занадто повільно "прокидався" - Кокс з Кваснєвським встигли першими).

А між тим наступне засідання "помилувальної" комісії заплановане на середину жовтня, повідомляє ще один її представник – Василь Фаринник. Вся річ в особливому ставленні Януковича до християнських свят – чи то жартома, чи то серйозно каже в інтерв’ю "Форбсу" екс-голова Держкомрезерву Михайло Поживанов. Якщо Луценка помилували на Благовіщення, з Тимошенко це може бути на Покрову (14 жовтня), яка лише на день випереджає дату, на яку запланована доповідь місії Кокса-Кваснєвського.

Скидається на те, що шальки терезів схиляються саме у бік помилування. Все-таки з лікуванням за кордоном значно більше проблем. Ще й окрему угоду між Україною та Німеччиною з цього приводу доведеться укладати, нагадує "Обозревателю" керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимиро Фесенко.

Та й відправляти когось на лікування не входить до компетенції президента України, говорить його позаштатна радниця Ганна Герман. А от помилування – цілком і повністю віддано на відкуп глави держави, такий собі рудимент з часів, коли своя рука вважалася владикою… Щоправда, помилувана Тимошенко має повне право взагалі нікуди не виїжджати з країни. Хтозна, можливо, ця звістка чудодійним образом зцілить страдницю, і у послугах німецьких ескулапів потреба відпаде сама собою.

Варіанти для опозиції. Безліч можливостей

Однак припустимо, що Юлія Володимирівна вже на свободі. Вона помилувана і перебуває в Україні або ж відправлена на лікування та знаходиться у Німеччині. Що відбуватиметься далі? Тут, як вже сказано, безліч варіацій. По-перше, все залежатиме від того, зможе вона чи ні взяти участь у президентських виборах 2015 року.

По-друге, наскільки вона взагалі впишеться у сучасні реалії після дворічної відсутності. По-третє, велику роль відіграє особиста позиція Яценюка, Кличка та Тягнибока як "актуальних" провідників опозиційних партій, кожен з яких аж ніяк не бажає поступатися тяжко набутими рейтингами та напрацьованими очками, скільки б нещирої радості з приводу звільнення Тимошенко вони не являли…

Про все це ми говоримо дещо згодом, у другій частині нашої публікації.