УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Березовець: Кличко для опозиції – "болван" у польському преферансі

Березовець: Кличко для опозиції – 'болван' у польському преферансі

Розмову з директором компанії стратегічного консалтингу "Berta Communications" Тарасом Березовцем "Обозреватель" почав з новини минулого тижня – про намір Віталія Кличка балотуватися у президенти України. Новини, яка виявилася не лише ТОПовою, але й фейковою (принаймні, частково). Поступово від Кличка ми перешли до іншої опозиційної злоби дня.

- Пане Тарасе, як ви сприймаєте заяву Віталія Кличка про намір балотуватися у президенти?

- Насправді зараз вже говориться про те, що сталася технічна помилка (дійсно, 16 серпня з’явилась інформація, що співробітник WBC припустився помилки, приписавши Кличку президентські амбіції – Обоз). Але факт лишається фактом: думаю, ніхто не сумнівається в тому, що Кличко балотуватиметься на наступних президентських виборах.

Більше того, про це свідчать і заяви його одно партійців, зокрема, останнє інтерв’ю журналу Forbes Павла Рябікіна, який сказав, що Кличко буде наступним президентом і що посада прем’єра буде запропонована Арсенію Яценюку, а посада спікера – Олегу Тягнибоку.

Думаю, рішення висувати себе на посаду президента Віталій ухвалив ще напередодні парламентської кампанії. Це одночасно означає і небажання Кличка брати участь у виборах київського мера, оскільки він вважає, що це для нього буде гра на пониження.

- Мабуть, ніщо не стається просто так. Навіть помилки. Реакція на слова Кличка (чи на слова, приписані Кличку) була досить симптоматичною. "Свобода" обурилася цим, як вони заявили, "фальстартом", хоча що зумовило таке невдоволення – не зрозуміло. Здається, опозиціонери домовились, що у першому турі виборів кожному гравцеві надається карт-бланш, і лише перед другим туром всі працюють на єдиного кандидата.

- Щодо єдиного кандидата, то я переконаний, що повторити прецедент 2004 року й консолідувати сили довкола однієї кандидатури, котрою тоді виступав Віктор Ющенко, зараз вже не вдасться. Та й Юлія Тимошенко – за умови, якщо її випустять, але не зареєструють у ЦВК – навряд чи стане підтримувати Кличка.

Хоча б тому, що вона вважає, і небезпідставно, що Віталій Кличко є креатурою олігархів, не вдоволених Януковичем. Давно, наприклад, говорять про зв’язки Кличка та Пінчука, про дивну лояльність до нього пінчукової медіа-імперії. До "пулу Кличка" можуть додаватися і нові невдоволені – такі, наприклад, як Ігор Коломийський. Останнім часом і медіа Рената Ахметова так само не критикують Кличка, а дають інформацію про нього у нейтральному тоні.

Для багатьох це може бути така сама зручна фігура, як свого часу і Віктор Ющенко, на якого теж багато хто робив ставку. Кличко – некорумпований, відомий спортсмен, політик-початківець, який потребуватиме чимало порад тощо. В цьому контексті всі зорі сходяться на Віталію Кличку.

- А коли про намір балотуватися в президенти чітко й ясно заявить Тягнибок?

- Якраз Тягнибок є єдиним з кандидатів (якщо зарахувати до їхнього кола ще й Тимошенко і Яценюка), який може відмовитися від балотування в обмін на певні преференції. Він – людина достатньо розумна і з добре розвиненим інстинктом політичного виживання.

Тому в обмін та ті чи інші протоколи розподілу посад він може не брати участь у кампанії взагалі. Може її розпочати, а потім сказати: "ок, хлопці, я знімаю свою кандидатуру, але давайте будемо домовлятися". Тим паче що його рейтингова межа – 15 відсотків.

- Ви справді так вважаєте? А як же думка, що широко побутує – про те, що влада зробить ставку на Тягнибока, аби вивести його у другий тур і зіграти на протистоянні "націоналістичний кандидат – "звичайний" кандидат"?

- Я як людина, яка певний час співпрацювала з Партією регіонів, можу сказати таке: дійсно, з кандидатури Тягнибока частина політтехнологів пропонувала зробити Симоненка номер два, й, таким чином, повторити кампанію 1999 року. Але більш розумні менеджери переконали зацікавлених осіб, що таку ситуацію створити фізично неможливо.

Тому у мене складається враження, що зараз робиться все, аби таким кандидатом – більш зручним чинному президенту – став Віталій Кличко. Небезпека полягає хіба що в тому, що людина без чітко вираженої ідеологічної позиції (тобто Кличко) може сподобатися багатьом, зокрема, і тим людям, які розчарувалися у Януковичі.

І цю небезпеку Янукович якраз почав досить чітко усвідомлювати, і все менше вірити у схему, що "давайте, мовляв, ми вам підженемо Кличка, а ви його спокійно нокаутуєте"…

- А як стосовно Яценюка? "Батьківщина" заявила, що в президенти висуватиме Тимошенко. Але ЦВК її не зареєструє, і що далі? Балотуватиметься Яценюк чи як?

- Яценюк – це страхуючий кандидат для Тимошенко. Але я абсолютно переконаний, що Юлія Володимирівна братиме участь у кампанії. Як це буде зроблено – не знаю, але у влади ще є час її звільнити. Останні дії Росії штовхають Януковича в обійми Євросоюзу, іншої альтернативи у нього на сьогодні не залишилось.

А після того, як він підпише Асоціацію, Євросоюз пов’яже Януковича по руках і ногах. Помиляються ті, хто думає, що така угода стане поступкою з боку ЄС, все якраз навпаки. Після підписання Асоціації можливості для маневру у Януковича не буде.

А тому Тимошенко буде звільнена – якщо не до саміту у Вільнюсі, то пізніше, але участь у кампанії їй буде дозволено взяти. А що стосується Яценюка, то у них з Тимошенко – партнерські стосунки, і я думаю, що у випадку її перемоги він би погодився на місце прем’єр-міністра абощо.

- Ну це у випадку гіпотетичної перемоги Тимошенко. А як сприймає Арсеній Петрович готовність Кличка кинути йому з барського плеча прем’єрську посаду?

- Відношення і Яценюка, і Тягнибока до Кличка є ставленням відмінника до школяра, залишеного на другий рік. Вони розуміють межу його здібностей, в тому числі і інтелектуальних. Це особливо помітно, коли вони виходять на акції втрьох. Кличко розуміє, що відбувається щось не те, дуже сильно нервує від цього, але що сказати – не знає.

Все таки і Яценюку, і Тягнибоку він суттєво поступається. Вони собі думають: "ти кажи, що хочеш, але буде так, як вирішимо ми". Він для них такий собі болван у польському преферансі, такий собі умовний партнер у грі, де насправді лише двоє гравців.

- Як в усі ці розлади вписується Юрій Луценко? Чи мають рацію ті, хто вважає, що мета Луценка – наступні парламентські вибори, і вище він вже не стрибне?

- Думаю, що він передусім хоче зробити ставку на "правильного" президента, якому він потім говоритиме, що він переміг (чи перемогла) тільки завдяки йому. На жаль, після виходу з в’язниці Луценко – чи то за станом здоров’я, чи то з інших причин – нового інтелектуального порядку денного для опозиції не створює.

В мене таке враження, що він й сам не знає, що йому сказати – ані суспільству, ані опозиції. Він насправді втратив той час довіри та уваги до нього, який був. Навіть якщо він вийде зараз з цікавими ініціативами, до цього вже можуть поставитися зі скепсисом.

Не знаю, до кого піде Луценко, але судячи з деяких рухів Олеся Донія, який останнім часом улесливо розповідає про Кличка, у мене складається враження, що Луценко збирається підтримувати Віталія.

- І переконати його, що той переміг завдяки йому?

- Так. Якщо тільки Кличко переможе. Особисто я в цьому дуже сумніваюся.