Закон про прокуратуру: десять новацій
Вчора Верховна Рада зробила ще один крок до відповідності європейським юридичним та правовим нормам. Вона зняла з розгляду "старий" законопроект щодо вдосконалення роботи прокуратури і тим самим дала зелене світло його оновленій версії, котру називають президентською, оскільки вона підготовлена фахівцями АП.
Знадобиться цей крок чи ні – сказати важко. Тобто стратегічно він себе, безумовно, виправдає. Але чи принесе тактичні дивіденти (пов`язані з Вільнюським саммітом) – покаже час. Підписання Україною Угоди про асоціацію з ЕС, як і раніше, впирається у звільнення Юлії Тимошенко. Її долю парламент визначатиме у четвер, а поки що "Обоз" спілкується на тему новацій законопроекту "Про прокуратуру" з колишнім головою СБУ (а нині депутатом від фракції УДАР) Валентином Наливайченком.
- Пане Валентине, отож, в новому законі від влади мовиться про те, що з прокуратури знімають дві функції: нагляду та досудового слідства. Це позитивні новації?
- Давайте почнемо з того, що нині функції слідства має не лише прокуратура, а й податкові органи та СБУ. На глибоке переконання нашої фракції, ці органи мають бути позбавлені слідчих функцій. Тож цілком правильним є намір забрати у прокуратури досудове слідство й передати його органам внутрішніх справ. Паралельно із цим треба унормувати та скоротити кількість технічних та оперативно-технічних заходів, котрі правоохоронні органи можуть застосовувати щодо громадян.
Але це ще не все. Необхідно законодавчо змусити кожного працівника правоохоронних органів, кожного слідчого працювати зі зверненнями громадян. Щоб краще зрозуміти, що нині являють собою прокуратура та міліція, достатньо згадати Врадіївку, коли в одному й тому самому приміщенні одні двері вели до прокуратури, інші – до міліції. Люди скаржились, скаржились, аж доки не почали вікна бити, бо доти перед ними була стіна. Існуюча зараз система – це мур між правоохоронно-слідчими органами та людьми, і цей мур слід зламати.
- А в новому законі прописана можливість громадян звернутися зі скаргою на дії міліції до прокуратури?
- Поки що ні. І тому УДАР буде наполягати на ось такій гуманізації правоохоронних органів. Плюс (на цьому ми давно наполягаємо) – на створенні антикорупційного бюро. З цим ми йшли на вибори, на цих позиціях лишаємось й зараз: самої лише гуманізації замало. Бо коли йдеться про найвищих посадовців, інструментом їхнього контролю має бути продуманий механізм запобігання корупції. За свої маєтки, свої мерседеси, свій спосіб життя вони мусять відповідати.
- Але ви не проти того, аби прокуратура, як і раніше, підтримувала обвинувачення в судах?
- В судах державне обвинувачення може бути функцією прокуратури. У всьому світі державне обвинувачення тому так й називається, що підтримується державою. І поки у нас прокуратура і міністерство юстиції роз`єднані, така місія залишатиметься за прокуратурою.
- Тобто тепер, коли скоєно злочин, розслідуванням його займатиметься міліція (і тільки міліція!), а відтак, по завершенню усіх процесуальних дій, вона передаватиме справу до суду, де вже прокуратура оцінюватиме міру вини підсудного і вимагатиме для нього покарання?
- Не маючи при цьому функції досудового слідтва… Все саме так. Прокуратура мусить представляти інтереси держави і – дуже важливий момент! – якщо скоєно злочин проти особи і є постраждалий – тоді ще й інтереси громадянина цієї держави.
- Іще в новому законі йдеться про урівняння в правах прокуратури та адвокатури, тобто обвинувачення і захисту…
- Так і має бути. Професія авдоката взагалі має бути повернута суспільству. Зараз цей фах знищено. Маємо всевладдя судді та прокурора і повністю безправного адвоката, що є абсолютно неправильним. Змагальність сторін у процесі можна і треба повернути.
- Я так розумію, що закон вам імпонує. Дарма, що запропонували його ваші ідейні опоненти…
- Опозиційні фракції домовились відкликати свої законопроекти, аби "розчистити дорогу" законопроекту, котрий отримав схвалення Венеціанської комісії і за котрим, як ми розуміємо, стоїть президент Віктор Янукович. Тут ми дійшли консенсусу, бо така позиція узгоджена, зокрема, й з нашими європейськими партнерами.
- Тобто ви готові дати голоси за цей законопроект?
- Так, ми готові до цього. Але для нас також вкрай важливою є норма щодо відповідальності Генерального прокурора перед парламентом. Ми виступаємо за те, щоби повернувся громадський парламентський контроль за діяльністю прокуратури та її органів. Паралельно ми виступаємо, як я вже сказав, за чітке обмеження функцій і повноважень прокуратури.
- Нашу розмову ми почали з того, що функції слідства сьогодні належать не лише прокуратурі, а й СБУ та податківцям. Чому це не хвилює європейців?
- Тому, напевно, що європейцям важливіші їхні власні країни. Тим паче, в їхньому законодавстві такого немає. Немає, наприклад, якоїсь податкової поліції, та ще й з функцією арешту. І спецназу та "масок-шоу" у них також немає. Вони, мабуть, і не уявляють, що таке десь може бути.
- Але які у нас "неполадки" з прокуратурою, європейці усвідомлюють. Недарма ж закон "Про прокуратуру" входить до числа євроінтеграційних…
- Це питання дуже давно назріло. Вже років 7-8 йде співпраця між Україною, Єврокомісією, Венеціанською комісією, різного роду правозахисними організаціями з приводу реформування прокуратури…
Поговоривши з Наливайченком, ми занурились у текст нового законопроекту, аби знайти у ньому найбільш помітні відмінності порівняно із чинною версією закону. Безумовно, їх більше, ніж десять, проте сьогодні ми говоримо про найбільш очевидні новації. Ось вони:
Підсумовуючи, зазначимо: всесильність прокуратури скасовується. Суд стає судом, а не бенефісом обвинувачення. Прокуратура представляє державу, а не каральний орган, який сам провадив слідство, сам формулював претензії до підсудних, а тепер й сам вимагає для них покарання. Адвокати та їхні клієнти мають відчути себе людьми, а не другорядним мовчазним додатком до цього "свята правосуддя". Водночас закон не позбавлений недоліків, частково на них вказує Венеціанська комісія, частково – опозиція, котра має намір пролобіювати до цього законопроекту ряд своїх поправок.