УкрРус

«Краще відпустити книгу в мандри, ніж ув’язнювати її в шафі», – засновник черкаського буккросинг-клубу «Freebook» Людмила Солодка

  • «Краще відпустити книгу в мандри, ніж ув’язнювати її в шафі», – засновник черкаського буккросинг-клубу «Freebook» Людмила Солодка

У Черкасах шість років поспіль читацький буккросинг-клуб «Freebook» поширює ідею «звільнених книг».  У нашому місті вже було кілька спроб започаткувати буккросинг, однак жодна з них не виявилася вдалою. Буккросерам «Freebook» не тільки вдалося «вижити», а й об’єднатися в клуб, до того ж знайти партнерів серед однодумців.   Їхні інтерактивні полички тепер є в «НеКафе», «Fika», Центрі дитячої та юнацької творчості, «LadyRо» та навіть у КП «Черкасиводоканал». Про діяльність та плани спільноти ми поспілкувалися із засновником «Freebook», викладачем кафедри видавничої справи, редагування та теорії інформації Людмилою Солодкою.

- Людмило Іванівно, минулого року клуб уже відсвяткував свій перший ювілей?

- Так, нам виповнилося 5 років, тому  ми влаштували справжнє свято, на яке запросили як давніх добрих друзів клубу так і нових партнерів, буккросерів та всіх, хто не байдужий до книг.  Водночас це був своєрідний підсумок роботи клубу та презентація оновленої концепції нашого проекту.

- У клубі Ви об’єднуєте тих, кому цікава ідея буккросингу. У чому вона полягає?

- Буккросинг – це всесвітнє, інтелектуальне явище, процес «звільнення» книг, як кажуть буккросери. За правилами, треба зареєструвати книгу на сайті книгоманів, де їй нададуть серійний номер із спеціальними наліпками. А потім «забути» книгу десь у громадську місці: в кафе, парку, транспорті, щоб інші змогли її знайти і прочитати.  До речі, в травні цього року виповнюється 15 років як американець Рон  Горнбекер  залишив перші 20  книг з пояснювальними написами в холі готелю. А через півроку на його сайті було 300 активних користувачів, які «відпускали» книги. Буккросинг  по-черкаськи відрізняється від класичного варіанту – ми створюємо захищені інтерактивні полички, куди можна відпускати книги.

- Як виникла ідея створити «Freebook»? 

- Власне, все почалося з пошуку цікавих ідей для дисципліни «Маркетинг видавничої продукції». Я намагалася знайти щось особливе для того, щоб заохотити студентів до співпраці. Так, одного вечора на видавничому порталі «Книгобачення»  натрапила на статтю Ольги Ренн  «Перехресні стежки книжкового світу, або як я була буккросером (місце дії Львів)». Мене настільки захопив рух буккросингу, що  вирішила обговорити це на парі. Одним словом, студенти мене підтримали, а потім і викладачі кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації.

- Коли та як з’явилася перша інтерактивна поличка «Freebook»?

- У 2010 році разом з тоді ще студенткою Юлією Кнюпою ми розробили план створення нашої буккросинг-спільноти, подали проект нашого клубу на грант в «Майстерню громадської активності» й виграли. Німецький фонд виділив нам перші 500 грн. На ці кошти закупили стартові 10 книг для полички, яку спочатку обладнали на кафедрі, а потім для зручності студентів перенесли в  аудиторію №  321, розробили наліпки, придбали нотатник  й 13 вересня презентували перший осередок буккросингу в університеті. Наша система була трішки схожа на бібліотечну, але цікаво було подивитися, чи будуть приносити, брати і повертати книги.

- Що потрібно зробити, аби взяти для читання книгу «Freebook»?

- Спочатку слід стати учасником нашого клубу. А це зробити доволі легко. Потрібно просто залишити книгу, обов’язково ту, яка справила враження, на одній з поличок FREEBOOK. Волонтери клубу оздоблять книгу  спеціальною наліпкою , зроблять фото і завантажать у групи клубу в соціальних мережах  ВК і Facebook. Натомість, можна взяти іншу. Прочитавши, ні в якому разі не «ув’язнювати» її в своїх книжкових шафах, а відпускати в мандри далі на наші полички.

- Які заходи проводив «Freebook»?

- Першим був  Всеукраїнський проект «Мандри книги». Тоді роман львівського автора активісти передавали з міста в місто, влаштовуючи в кожному публічні читання та фотосесію. Книга обійшла всі обласні центри України, включаючи Крим, й повернулася у Львів. У тому ж 2010 році в місті активно працював експертний клуб CherkasyNewsTV, яким керувала журналістка Тетяна Єщенко.  Там ми часто влаштовували експертні обговорення з однодумцями на теми буккросингу, книговидання, книгопоширення, літературні зустрічі «Солодкі читання», де з молодими авторами ділився досвідом черкаський поет Валерій Кикоть.

- Що цікавого відбулося в новому сезоні Freebook?

- З минулого року нашими партнером став гурток «Юні кореспонденти» при ЦДЮТ. Його керівник Надія  Чередник ось уже 6 років поспіль проводить міський конкурс «Екологічна казка». У цьому році переможці отримували нагороди й від «Freebook». До дня студента спільно зі студрадою університету провели фотосушку «Студенти живуть яскраво». Сподіваюсь, це стане доброю традицією. У «НеКафе» влаштували «Різдвяні читання казок». Крім того, ми  започаткували в ЧНУ ім. Б. Хмельницького Мистецькі зустрічі з «Freebook». Нашими гостями вже були черкаські письменники Світлана Горбань, Наталія Лапіна, Олексій Юрін та київська поетеса Анастасія Дмитрук, яка попри свій молодий вік, уже стала обличчям українського Євромайдану.

- Скільки книг зараз у базі «Freebook»?

- Точно сказати важко, адже книгообмін відбувається постійно. Ось, наприклад, Анастасія Дмитрук під час зустрічі в університеті дізналась про клуб, їй сподобалася наша ідея, тому вона подарувала для наших поличок свої збірки поезій. Тепер їх можна знайти у кафе Fika, редакції газети «Нова доба» та в університеті. Крім того, в нас є подарунки й від інших відомих українців – журналіста Андрія Куликова, письменників Юрія Андруховича, братів Капранових.  Взимку учасники Facebook активно підтримали буккрей (це один із різновидів буккросингу, книгообмін поштою). Дехто з буккреїв звертався до мене з пропозиціями відпустити ті книги, які отримали поштою, на полички Freebook.  Орієнтовна кількість книг на наших поличках –  близько 400. У наших групах в соціальних мережах завантажені альбоми  з фото книг на поличках усіх наших партнерів.

- Де в місті можна знайти книги від Freebook?

- Та найперша поличка, з якої почався відлік клубу, обладнана в НК № 1 університету в 321 аудиторії. Крім того, інтерактивні полички є у кабінеті студради ЧНУ ім. Б. Хмельницького, в «Студкафе», Науковій бібліотеці імені М. Максимовича, кафе «Fika», «Некафе», «Lady RO», гуртку «Юні кореспонденти» ЦДЮТ, редакції газети«Нова Доба», навіть «Черкасиводоканал» долучився до нашого клубу. Крім того, найближчим часом  відкриються полички в ЦР "Дитяча Академія ім. Ейнштейна" та в Золотоніській школі-інтернаті. Ми ніяк не рекламуємося, але приємно констатувати те, що до нас постійно долучаються нові партнери, люди, які люблять читати.

- Скільки осіб у Вашій команді?

- Є десять основних активістів. Це студенти-редактори. Та ми відкриті до співпраці, до нас можуть долучитися всі , хто розділяє нашу позицію популяризувати культуру читання. З нашими партнерами постійно реалізуємо культурні спільні проекти.

- Де найбільше читають книги від «Freebook»?

- Найактивніше відбувається книгообмін  в  університеті та  гуртку «Юні кореспонденти». Очевидно, що студентське та учнівське середовище найактивніше  в плані читання. «Юні кореспонденти», наприклад, щойно до нас підключилися, за тиждень «відпустили» 50 книг.

- Минулого року в «Freebook» з’явився відеоблог. Розкажіть про нього.

- Нам хотілось започаткувати щось нове та особливе. У мережі виявилося багато різноманітних книжкових відеоблогів, адже така продукція завжди приваблює. Але наш блог намагаємося створювати по-особливому, у дусі «цікаве чтиво, яскраві мандрівки». Уже вийшло кілька випусків на нашому каналі на YouTUBE . Ми шукаємо людей, які люблять мандрувати. Вони діляться своїми враженнями про улюблені книги та  подорожі.  

- Які у вас плани для «Freebook»?

- Основна наша мета – навернути людей до книг. Як зазначив, відомий журналіст і телеведучий Юрій Макаров, «Буккросинг — це не тільки обмін артефактами. Книжки мають внутрішню енергетику, і ти автоматично встановлюєш таємничу комунікацію з її наступним користувачем». От ми й  вирішили пропагувати моду на читання за допомогою буккросингу. Ми намагаємемося донести це до черкасців не масштабними акціями, а маленькими кроками: «Хочеш досягти великого – починай з малого». Я б дуже хотіла, щоб у Черкасах кількість комфортних зон для читання, які ми намагаємося створювати, постійно збільшувалася.  А найближча подія – 19 травня спільно з МГО «Книжковий маестро» до Дня вишиванки влаштовуємо флешмоб для студентів-редакторів, журналістів та філологів «Вдягни вишиванку, читай українське». 

Наши блоги