УкрРус

Безцінна знахідка: унікальний човен-довбанку, що знайшли на Волині, намагалися купити колекціонери

  • 12-метровий човен-довбанка
    1/13
    12-метровий човен-довбанка| © volynnews.com

Унікальний човен-довбанку, який виявили на Волині у 2015 році, хотіли перекупити за кордон.

Про це повыдомляє ІА "Волинські новини".

Близько 100 тисяч євро пропонували приватні колекціонери за унікальний човен-довбанку, який знайшли минулого літа в Маневицькому районі Волинської області.

Про це йшлося під час прес-туру для журналістів до Маневицького краєзнавчого музею.

Звістка про стародавній човен, знайдений на Волині,облетіла в серпні 2015 року всю Україну. Як з’ясувалося згодом – це 12-метровий човен-довбанка. В Україні такі човни називають довбанками тому, що вони видовбані з цілого стовбура дерева. У Давній Греції подібні судна називали моноксилами, що в приблизному перекладі з грецької означає "єдиний шматок деревини", тому йому дали назву "Поліський моноксил".

Краєзнавці стверджують: якщо їхні припущення підтвердяться радіовуглецевими аналізами, довбанка претендує на вседержавну унікальність, а на місці, де її знайшли, проведуть серйозні археологічні дослідження. На жаль, цей човен довго не могли законсервувати, аби зберегти знахідку - за відсутності необхідного консерванту. Нині його придбали, витративши на це 27 тисяч гривень.

Волинський човен-довбанка, що його у серпні цього року випадково виявили у річці Стир біля села Старосілля на Волині, міг належати литовським князям. Раніше науковці допускали, що йому може бути близько п’ятсот літ. Але результати радіовуглецевого аналізу у Київській Радіовуглецевій лабораторії Інституту геохімії навколишнього середовища перевершили їхні сподівання. Експерти кажуть, що човен-довбанка "приплив" до нас із 1350-го. Проте, зі слів директора музею Петра Хомича, його вік коливається від 11 до 14 століття. Точніше встановити його вік, як і породу дерева, з якого його виготовили, наразі неможливо.

Глибина човна – майже метр, довжина становить майже 12 метрів. Човен, коли його знайшли, лежав на правій стороні. Петро Хомич каже, що цій знахідці сприяла сама погода – через засуху рівень Стиру суттєво впав і човен вдалось побачити місцевим рибалкам.

Спочатку намагались дістати човен самотужки, але коли зрозуміли, що човен дуже великий, покликали допомогу. Використовуючи кран та мотопомпу, зрештою, вдалось дістати його на сушу. Нині залишається загадкою і те, яке призначення мав човен. З однієї сторони він, до слова, пошкоджений набагато більше, ніж з іншої.

У самому човні вдалось знайти лише важкий фрагмент породи. Вчені схиляються до думки про те, що це був примітивний рубальний інструмент.

Проте, однозначно відповідати на це питання, зі слів Петра Хомича, поки рано – найближчим часом на Маневиччині планують організувати міжнародну археологічну експедицію за участю литовських та польських науковців, які розвідуватимуть територію поблизу місця, де знайшли човен. Литовські вчені наполягають на тому, що цей човен – унікальний:

"Литовці кажуть, що такого човна ніде в Європі немає. Вони сказали, що будуть модераторами просування човна. Сказали, що зроблять цю знахідку сенсацією для Європи".

Петро Хомич каже, що знахідкою цікавились і приватні колекціонери. Пропонували за унікальний волинський човен близько 100 тисяч євро. Проте, продавати його ні в якому разі не збираються.

Період консервування, зі слів міжнародних експертів, повинен тривати не менше двох років. Після чого човен потрібно буде реставрувати і тільки тоді – музеїфікувати та експонувати. Тому нині хочуть зробити добудову біля музею для того, аби розмістити поруч.

Нині існує і проект званого музею одного експонату.Проект музеюПроте, для його побудови необхідно не менше 5 мільйонів гривень. Такі кошти, зі слів начальника відділу культури Маневицької РДА Ігоря Дерлюка, "непідйомні" для місцевого бюджету. Тому тут сподіваються на ґрантове фінансування з коштів Європейського союзу та на співфінансування з області.

Нині для його консервації закупили спеціальну речовину на основі поліетилену, якою його окроплюють кожного дня. Цього вистачить принаймні на 2016 рік.

"Маємо спільно всі працювати, аби зберегти цю унікальну пам’ятку – і район, і область, і вся держава. Шукаємо варіанти, хоча спеціального приміщення поки немає", - резюмував Ігор Дерлюк.

Наши блоги