УкрРус

У Рівному відбувся інформаційний форум

style="padding-top:20px; border-color:#fff;">

фото ілюстративне

Представники Громадянської мережа ОПОРА презентували у Рівному стандарти роботи політичних партій, а також, спільно з представниками політичних сил, обговорили досвід роботи партійних осередків в Рівненській області.

Належна робота усіх політичних партій має відповідати певним принципам, серед яких, зокрема, наявність чіткої й деталізованої програми, стабільне інформування про діяльність партії та її обласних осередків, прозорість фінансування та системність в роботі.

- Партії мають створюватися в результаті ініціативи громадян, але у нас вони частіше створюються в результаті неофіційного акту купівлі-продажу, коли уже створену партію купують з усіма реєстраційними документами. Партія повинна мати деталізовану програму, в якій прописані завдання та методи їх досягнення. Натомість ми стикаємося з тим, що у партій відсутня чітка ідеологія, а програма є популістичною. Діяльність партії має бути спрямована на реалізацію інтересів виборців, проте часто партії лобіюють приватні інтереси лідера партії, її впливових членів та «тіньових» спонсорів. Вони ж неофіційно здійснюють вливання коштів в партію, то ж фінансування політичної сили залишається непрозорим, - зазначає громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області Андрій Токарський.

В ході заходу представники Громадянської мережі ОПОРА презентували Всеукраїнську карту приймалень парламентських партій та депутатів-мажоритарників, а також аналітику щодо ситуації з приймальнями партій та депутатів по Україні та, конкретно, по Рівненській області.

- В Рівненській області офіційно зареєстровано 624 осередки ВО «Батьківщина», 164 осередки «Блоку Петра Порошенка», 28 осередків «Радикальної партії», по 21-му осередку «Народного фронту» й «Опозиційного блоку» та 6 осередків «Об`єднання «Самопоміч», - зазначив Андрій Токарський.

Щодо партійних приймалень, то представники ОПОРИ провели моніторинг їхньої роботи й визначили скільки на Рівненщині реально діючих приймалень тієї чи іншої політичної сили.

- Наразі ми говоримо лише про ті приймальні, які змогли знайти. Тому що було таке, що ми приїжджаємо в той чи інший населений пункт, а в приймальні нікого немає. Але, оскільки графік роботи може бути різний, то цей день міг бути не прийомним. Фактично ми знайшли 11 приймалень «Блоку Петра Порошенка», 5 приймалень «Батьківщини», 3 приймальні «Радикальної партії Олега Ляшка», 3 приймальні «Народного фронту» та 2 приймальні «Самопомочі». Приймалень «Опозиційного блоку» не виявили, - розповів Андрій Токарський.

Самі ж представники політичних сил підтвердили,що не всі їхні приймальні функціонують, але запевнили що питанню комунікації з виборцями приділяють увагу.

- Переважна більшість осередків нашої партії – працюючі. Але треба відверто сказати, що є осередки, які не працюють. Щодо двох осередків ми вирішуємо кадрові питання, щоб вони запрацювали. З приймальнями ситуація краща. Є вимога, щоб в кожному районі функціонувала громадська приймальня, але в приміщеннях двох приймалень наразі триває ремонт. У нас є внутрішньопартійний рейтинг обласних організацій, де є від 10 до 15 критеріїв. Місце в цьому рейтингу, зокрема, буде враховуватися при розподілі державного фінансування партії між осередками, - розповів член Ради Рівненської територіальної організації «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Андрій Андрощук.

У «Радикальній партії Олега Ляшка» зазначили, що контакти партійних осередків та приймалень, а також телефони можна знайти на офіційному сайті партії.

- Ми маємо таку ситуацію, що громадські приймальні в містах районного значення та районах часто об’єднані. Наприклад, в Костополі. Щодо того, як виборець може з нами зв’язатися, то на загальнодержавному сайті партії є електронні адреси й мобільні телефони кожного з керівників місцевих осередків, - зауважив голова Рівненської обласної організації «Радикальної партії Олега Ляшка» Сергій Свисталюк.

Інша парламентська партія, «Об`єднання «Самопоміч», відкриває осередки разом з юридичними приймальнями.

- Структуру обласної організації ми зараз формуємо, тому акцент робиться не на кількість осередків, а на якість. У нас є шість активно діючих осередків. Зокрема, осередки реалізовують певні проекти. Наприклад, зараз ми реалізовуємо проект «Етнотабір» для дітей в Рівненському районі. Акцент робимо не на політичній силі, а на добрій справі. Також у нас існує он-лайн планування, де ми плануємо заходи, що будуть реалізовані впродовж року, та проводиться навчання для активістів партії та депутатів. Крім того, на базі мого офісу функціонує юридична приймальня, яка надає первинну правову допомогу, - пояснила голова Рівненської районної організації «Об`єднання «Самопоміч» Юлія Щербяк.

Найбільша за кількістю партійних осередків політична сила, ВО «Батьківщина», свою роботу з виборцями побудувала через своїх депутатів різних рівнів.

- У нас кожен депутат обласної ради закріплений за конкретним районом. Також у нас є вимога, що кожен депутат повинен приймати людей там, де він обраний. Тому, наприклад, в Сарненському районі є дві приймальні – Ксенії Павловської та народного депутата Сергія Євтушка. У нас є 204 депутати різних рівнів в області і вони фактично працюють в цілодобовому режимі, вирішуючи питання, з якими до них звертаються люди. Також ми зобов’язуємо своїх депутатів приймати участь в громадських заходах, що відбуваються в тому чи іншому виборчому окрузі. Я не скажу, що ця схема ідеальна, але вона дієва, - запевнив голова Рівненської обласної організації ВО «Батьківщина» Микола Кучерук.

В «Опозиційному блоці» радять звертатися до партії через «гарячу лінію» на сайті.

- Ми маємо оптимізований формат роботи – 20 осередків в кожному районі та місті обласного значення, і один обласний у місті Рівному. У нас є обласні лідери, які по профілях займаються зверненнями, і також закріплені депутати від Верховної ради. Також є загальнодержавний сайт, на якому є «гаряча лінія», звернення з якої передаються на місця і там вирішуються питання, - каже секретар партії «Опозиційний блок» на Рівненщині Мирослав Чумак.

Щоправда, як додав Мирослав Чумак, жодна з приймалень «Опозиційного блоку» наразі в області не працює. У роботі форуму також взяли участь представники непарламентських партій, які поділилися своїм досвідом комунікації з виборцями

Молода всеукраїнська політична партія «Сила Людей» наразі займається розвитком своїх осередків на Рівненщині.

- Наші організації працюють в Рівному, Костополі та Вараші (колишній Кузнецовськ). Найближчим часом будуть ще три. Депутати у нас пройшли лише до Вараської міськради ради. Відповідно, у них працюють депутатські приймальні. Вони активно займаються майже всіма питаннями, які є в місті. Це і зміна Регламенту, програма по бродячих собаках, програма по дитячих майданчиках, питання ОСББ. Деякі активісти об’єдналися в будинках і збирають спільно макулатуру, витрачаючи кошти на облаштування дворів. Також працює юридична приймальня у Костополі, де працює голова Костопільської районної організації. По Рівному, у нас є офіс на вул. 16 Липня, але прийом громадян там не проводиться. Натомість, маємо декілька проектів, зокрема «Школа відповідального рівнянина». Були заходи по енергозбереженню, ОСББ, децентралізації та по контролю влади. Також наші активісти юридично допомагають ініціативним групам по створенню ОСББ, розробляють проекти поліпшення транспортної та велоінфраструктури Рівного, створюють архітектурні проекти та інше, - говорить голова Рівненського міського осередку партії «Сила Людей» Зураб Кантарія.

Розбудовувати партійну структуру планують і в «Громадському контролі».

- Потрібно розбудовувати партію знизу вверх, тому ми повинні зробити хороші речі в місті, після цього перейти на область, і, навівши лад там, перейти на загальнодержавний рівень. Центральний офіс партії знаходиться в Рівному, на Кавказькій, 2. В планах відкрити й міський офіс. Під час цих кількох місяців, я переконався що не вистачає місця і працівників. Ми виділяємо три напрямки:

1) навчання та інформування громадян;

2) контроль за діяльністю влади й надання пропозицій в разі виявлення недоліків;

3) боротьба з корупцією, - розповів голова Рівненської міської організації партії «Громадський контроль» Роман Денисюк.

Як зазначив Андрій Токарський, для зручності громадян усю інформацію з адресами й телефонами приймалень та графіком їхньої роботи можна знайти на сайті rada.oporaua.org/map/. Наведена там інформація буде оновлюватись залежно від уточнення інформації.

Торкнулися в ході заходу й питання державного фінансування політичних партій. За словами представників Громадянської мережі ОПОРА, вирішити питання прозорості фінансування партій покликаний закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції», ухвалений 8 жовтня 2015 року, за яким парламентські політичні партії фінансуватимуться з державного бюджету.

- За рахунок коштів державного бюджету фінансуватиметься статутна діяльність політичних партій та витрати, пов’язані з передвиборною агітацією. Обсяг фінансування статутної діяльності визначатиметься наступним чином: 2% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня року, що передує року виділення коштів з бюджету, множиться на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні.

Станом на 1 січня поточного року мінімальна заробітна плата становила 1378 гривень. Якщо цю суму помножити на 2% та на кількість виборців, то виходить 442 мільйони гривень. Одному українцю такі витрати коштуватимуть лише 80 копійок на місяць (близько 10 грн. на рік). Для порівняння, утримання апарату Верховної ради обходиться у 695 мільйонів на рік, а Державного управління справами – 968 мільйонів гривень.

Також політична партія має право на відшкодування витрат, пов’язаних з фінансуванням своєї передвиборної агітації на парламентських виборах, якщо на останніх чергових або позачергових виборах така партія взяла участь у розподілі депутатських мандатів., - пояснює аналітик Громадянської мережі ОПОРА Анатолій Бондарчук.

З липня 2016 року гроші з бюджету будуть щоквартально перераховуватись партіям, які подолали 5-відсотковий бар’єр на парламентських виборах 2014 року, – за умови що до цього часу вони подадуть фінансовий звіт та пройдуть аудит. Таке право отримають партії: Блок Петра Порошенка, Народний Фронт, Опозиційний Блок, «Об’єднання «Самопоміч», ВО «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка.

Згідно закону, після наступних парламентських виборів право на державне фінансування статутної діяльності отримують ті політичні сили, які наберуть 2 і більше відсотків голосів виборців. Право на відшкодування витрат на здійснення передвиборної агітації партії також отримають після наступних парламентських виборів.

Як наголосив Анатолій Бондарчук, закон про державне фінансування політичних партій покликаний зменшити вплив олігархів та фінансових груп на діяльність політичних партій й дати їм можливість бути незалежними.

Представники деяких політичних сил розповіли, що їхні осередки фінансуються за рахунок членських внесків.

- В партійному осередку працює система членських внесків. Також ми користуємося добровільними пожертвами. Кожен член партії сплачує по 10 грн. в місяць. У нас ведеться фінансовий контроль стосовно сплати членських внесків. Щодо державного фінансування, то у нас був семінар в Києві, де це пояснювали. Існує внутрішньопартійний рейтинг обласних організацій, де є від 10 до 15 критеріїв, і фінансування буде розподілятися між осередками згідно цього рейтингу, - зазначив член Ради Рівненської територіальної організації «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Андрій Андрощук.

- Якщо говорити про фінансування у міжвиборчий період, то кожен, хто бажає стати членом «Самопомочі», інформується про те, що в партії існують членські внески – 100 грн. на місяць. Якщо люди не мають змоги платити, то вони пишуть відповідні заяви й в індивідуальному порядку внески можуть бути зменшені або скасовані. Окремо хочу зупинитися на фінансуванні партійних проектів, яке віддано на розгляд осередків – ми складаємо бюджет заходу й шукаємо тих, хто готовий підтримати його реалізацію волонтерськими зусиллями, коштами чи наданням певних необхідних речей. На виконання депутатських повноважень витрачаються власні кошти. Ми будемо претендувати на державне фінансування, однак поки що це питання не обговорювалося, - пояснила голова Рівненської районної організації «Об`єднання «Самопоміч» Юлія Щербяк.

Власні кошти вкладають у партійну діяльність й активісти «Сили людей».

- Фінансування відбувається за власні кошти членів партії. У нас по статутним документам кожен партієць зобов’язаний платити членські внески. Мінімальний – 50 грн., рекомендований – 100 грн., але бажано більше. Відповідно 15% цієї суми передається на всеукраїнський рівень, 15% залишається на рівні області, а 70% лишається в осередку на поточну діяльність – на оренду приміщень, проведення заходів та інше. Інших джерел фінансування немає, - пояснив голова Рівненського міського осередку партії «Сила Людей» Зураб Кантарія.

Інші ж, не приховуючи, заявили, фінансування в основному здійснюється заможними партійцями.

- Будемо відкритими: рідко яка політична сила використовує внески членів партії. Швидше за все це відбувається по стандартній схемі, коли більш заможні члени партії допомагають у фінансуванні структури. Європейська і світова практика каже, що має бути державне фінансування партій з метою зменшення впливу олігархічних груп, але, враховуючи економічну ситуацію в державі, ми розглядаємо як варіант відмову від державного фінансування з 1 липня, - зауважив голова Рівненської обласної організації «Радикальної партії Олега Ляшка» Сергій Свисталюк.

- Фінансування партії у нас відбувається за рахунок тих людей, які мають можливість дати гроші, тому що фінансування з Києва у нас немає. В першу чергу, ці гроші йдуть на соціальні допомоги. І я думаю, що ці суми виходять більшими, ніж потім виділятимуть з держбюджету на фінансування партії, - зазначив голова Рівненської обласної організації ВО «Батьківщина» Микола Кучерук.

Схожа ситуація й в «Опозиційному блоці».

- Особи, які можуть надавати допомогу партії, надають її, і за рахунок цього функціонує регіональний і районні осередки, - каже секретар партії «Опозиційний блок» на Рівненщині Мирослав Чумак.

Представник партії «Громадський контроль» Роман Денисюк запевнив, що у партії працюють над впровадженням відкритої звітності про надходження та витрати коштів партійних коштів.

- Має бути чітко видно: від кого надійшло і куди спрямовано кошти. Чи це якась акція, чи якісь ще інформаційні приводи, чи розміщення статті в газеті, - переконує голова Рівненської міської організації «Громадського контролю» Роман Денисюк.

Нагадаємо, що державне фінансування статутної діяльності політичних партій здійснюватиметься за законом з 1 липня 2016 року.

Захід здійснений Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» (виконується Фондом Східна Європа).

Наши блоги