УкрРус

Угорський націоналістичний "Йоббік" готує чергову провокацію на Верецькому перевалі

  • Угорський націоналістичний "Йоббік" готує чергову провокацію на Верецькому перевалі

Організаційні моменти покладено на одіозного члена цієї партії, колишнього директора благодійного фонду "Приймальна незалежного депутата Європарламенту Бейли Ковача" в місті Берегово, жителя Закарпаття Дезидерія Ковача.

Наскільки цей захід для них важливий видно вже з того, що всі антиукраїнські ЗМІ Угорщини розпочали широко рекламувати його з "месиджем" про "...початок відновлення "Великої Угорщини".

Для надання значущості та значного медіа-розголосу, до заходу навіть залучено чемпіона світу зі стрільби з традиційного лука на великі дистанції Йожефа Монуша, який своїм виступом намагатиметься символічно "об'єднати Карпатські гори з угорськими землями".

Не варто сумніватися, що такими діями угорці вчергове провокують на конфлікт українських патріотів. Реакція яких на ревізіоністські прагнення повернення Великої Угорської Імперії з метою розхитати ситуацію в нашому краї є прогнозованою.

Планована акція по суті не викликає якогось заперечення в політичному середовищі сусідньої країни, яка на словах повсякчас позиціонує себе другом України. А отже, йдеться про використання подвійних стандартів – показової демонстрації тези про те, що Угорщина – за дружбу і добросусідство з Україною, а реально нав’язування сепаратизму і дестабілізацію на українських теренах, що їх суттєва частина угорського політикуму вважає частиною ревізіоністського проекту з відновлення Нодьмодьорорсагу.

Довідка

Тріанонський договір — мирний договір, укладений 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Угорщиною. Остання погодилася на значні обмеження та втрату територій, у тому числі Закарпаття та усієї Словаччини на користь Чехословаччини. У 1920-30-их pp. угорські ревізіоністські кола домагалися скасування Тріанонського договіру і повернення втрачених земель до "Великої Угорщини".

Тріанонський мирний договір став складовою частиною Версальсько-Вашингтонської системи.

За Тріанонським мирним договором Підкарпатська Русь (Закарпаття) та Словаччина були включені до складу Чехословаччини; Трансільванія - східна частина Банату , передавались Румунії; Хорватія, Воєводина і Західний Банат — Королівству СХС; провінція Бургенлянд — Австрії. Угорщина відмовлялася від будь-яких прав на порт Рієку (Фіуме), визнавала незалежність Чехословаччини і Королівства СХС, зобов'язувалась визнати відміну Берестейського миру 1918 р.

Виконання умов Тріанонського мирного договору призвело до втрати Угорщиною довоєнної території та зменшення населення більш як удвічі в порівнянні з 1914. Угорщині заборонялось мати на озброєнні авіацію, танки, важку артилерію. Максимальна чисельність угорської армії, яка могла формуватись лише з добровольців, мала не перевищувати 35 тис. чоловік. Військово-морський флот, у тому числі кораблі Дунайської флотилії, передавались союзникам.

Внаслідок Віденських арбітражів 1938 і 1940 територіальні статті договору були переглянуті за рахунок Румунії та Чехословаччини. Незалежна Українська держава — Карпатська Україна, що утворилася в Закарпатті у березні 1939, була окупована гортіївською Угорщиною. З початком Другої світової війни Тріанонський мирний договір втратив силу.

Територіальні пункти Тріанонського договору підтверджено Паризькими мирними договорами 1947 року.

28 травня 2016р.

Наши блоги