УкрРус

Волинські селяни нарікають на низьку заготівельну ціну «Дубномолока»

Із сіл Зубильного, Семеринського й Сирничків, що складають Зубильненську сільраду, кожного робочого дня заготівельники забирають тонну свіжого молока. Сільський голова Микола Іващук каже, що вони здають найбільше молока в районі. Наприклад, значно більша Затурцівська сільрада за день заливає у молоковоз півтонни сировини.

Заготівельник тут один – «Дубномолоко», тому диктує свої умови щодо цін і співпраці. Сільраду увагою оминає. Та коли трапляються якісь непорозуміння з селянами, то представник заводу першим ділом звертається до голови, мовляв, самі з’ясовуйте.

Про це йдеться на сторінках щотижневика «Волинські Новини» (№ 17).

– Холодильник розрахований на зберігання однієї тонни. Був вихідний, наступного дня приїхав молоковоз і, як завжди, забрав тонну. Ще півтонни залишилося і прокисло. Завод приймати не хотів, сказали повертати людям. А їм нащо стільки кислого молока, свиней потруїти? – описує неприємну ситуацію Микола Іващук.

ПАТ «Дубномолоко» випускає тверді та плавлені сири під торговою маркою «Комо». За рік завод переробляє до 150 тисяч тонн молока (для виробництва тонни сиру треба 10 тонн сировини). Для жителів Зубильненської сільради, як і для багатьох волинських селян, здавання молока – чи не єдине джерело постійного прибутку. Зараз ціна становить 3-3,2 гривні за літр, у літній сезон опускається до 2,5 гривні й нижче. Селяни розуміють, що заготівельник пропонує малу оплату, адже в магазинах літр молока найдешевше коштує 12-14 гривень. Та погоджуються і на таку невисоку ціну. Бо в деяких господарствах тримають три-п’ять корів, щоб для себе молоко мати та на продаж. Хазяї здають понад 50 літ­рів жирного молока щодня. І таких, каже голова сільради, у Зубильному не один чи два, а кілька десятків дворів. А в середньому сім’ї з рогатими годувальницями щодня мають 10-15 літрів молочного надлишку, який віддають на переробку. Розраховується підприємство справно в кінці місяця.– На заготівельника в селах працюють три підвожчики, забирають молоко у холодильник, важать, вимірюють жирність. Потім по нього приїздить молоковоз. Із сільрадою жодних договорів не підписували, – каже місцевий керівник. – Раніше, за губернаторства Бориса Клімчука, який уболівав за село, до бюджету сільради від кожного зданого літра молока надходила одна копійка. Ніби дріб’язок – 10 гривень за 1000 літрів. Але за місяць трохи набігало, за рік уже збиралася певна сума, на яку могли закупити фарбу, підлатати десь дах тощо. Років зо три тому й ту копійку заготівельник перестав платити. А коли проблеми – то зразу дзвонять до голови. Представник заводу запевняв, що і в вихідні буде машина приїжджати по сировину, вже була в неділю. Скисле молоко заготівельник погодився забрати і заплатити за нього. Думаю, гроші за зіпсуте молоко треба вирахувати із зарплати тих, хто приймає, буде їм наука на майбутнє, – додає.

Автобус, розбитий мікроавтобус «Мерседес», у села приїздить тричі на день. Дороги у сільраді, м’яко кажучи, погані. Маршрутка їде на Луцьк, але возити туди продавати молоко селянам нема зиску. Прямого сполучення з райцентром Локачами нема. Базар у ближчих Затурцях влаштовують раз на тиждень, тож збувати натурпродукцію фактично ніде. А гроші в селі все одно потрібні. Механізаторів забирає на роботу підприємство-орендар землі «Веселе-Агро» з Луцького району біля Торчина. На сезонні роботи селяни наймаються садити енергетичну лозу, яку вирощує київський інвестор за Семеринським, їздять доглядати капусту й полуницю в село Хорохорин. Дехто працює на заводі «Кромберг енд Шуберт», їздять на заробітки у Польщу.Голова Зубильненської сільради пригадує, що раніше обласна влада підтримувала селян: були дотації за молоко, здане м’ясо, збереження молодняку худоби тощо. Тепер жодна обласна програма не діє. Навіть дорогу, що належить до відповідальності облавтодору, змушені самі латати. Перспективи децентралізації – поки туманні. У районі планували створити три об’єднані громади з центрами в Локачах, Затурцях і Привітному. Та одні сільради не хочуть до Затурців, інші – проти приєднання до Локачів. Зубильненцям найвигідніше було би долучитися до Торчина, та селище адміністративно в Луцькому районі, а законодавчо зміна меж районів при об’єднані громад ще не передбачена.

Ольга ЮЗЕПЧУК, Локачинський район

Наши блоги