Украине нужен зеленый тариф на биогаз

Возобновляемые источники энергии (ВИЭ) в Украине составляют около 2,7% в энергетическом балансе страны. Для сравнения: сегодня в странах ЕС эта цифра составляет 9% с целью достичь 20% в 2020 году.

Одним из проверенных и действенных механизмов стимулирования использования ВИЭ в мире является механизм «зеленых тарифов» для электроэнергии, произведенной из ВИЭ. В Украине такой механизм, к счастью, также действует с апреля 2009 года и зеленые тарифы установлены для электроэнергии, производимой из солнца, ветра, гидроэнергии и твердой биомассы.

К сожалению, в Законе была пропущена опция зеленого тарифа для электроэнергии из биогаза. Практически начиная с момента принятия закона в 2009 году, эксперты неоднократно убеждали правительство и Верховную Раду в необходимости принятия зеленого тарифа на электроэнергию из биогаза. Как результат - 6 октября 2011 года Верховной Радой 349 голосами был принят законопроект №8028 «Про внесение изменений в статью 17-1 Закона Украины «Про электроэнергетику» об усовершенствовании системы тарифообразования на электроэнергию, которая вырабатывается из биогаза», который устанавливал зеленый тариф для электроэнергии из биогаза на уровне 116,9 – 157,9 коп/кВт-ч в зависимости от мощности установки и типа сырья. Достаточно неожиданно он был ветирован Президентом в ноябре 2011 г.

Чтобы разобраться в сложившейся ситуации и выработать общее экспертное мнение по этому вопросу, 31 января 2012 г общественная организация "Киевский международный энергетический клуб "Q club" и НТЦ Биомасса инициировали и провели открытую публичную дискуссию "Нужен ли Украине зеленый тариф на биогаз?". В обсуждении приняли участие более пятидесяти экспертов. По результатам этого совещания все прозвучавшие рекомендации были оформлены в виде открытого письма Президенту с копиями премьер-министру и голове Верховной Рады.

09 лютого 2012 року

м. Київ

Президентові України

Януковичу Віктору Федоровичу

Копії: Прем'єр-міністрові України

Азарову Миколі Яновичу

Голові Верховної Ради України

Литвину Володимиру Михайловичу

Шановний Вікторе Федоровичу!

Проблематика енергозабезпечення як ніколи гостро постала перед Україною й наразі стосується усіх, від окремих громадян до великих промислових об'єднань. Створилася ситуація, за якої забезпечення країни енергоносіями є ключовим елементом загальнодержавної безпеки та незалежності. Суспільство визнає, що українська влада за останні роки здійснила певний поступ в питаннях енергетики, зокрема альтернативної, та, на жаль, проблем все ще більше, ніж досягнень.

Однією з тих, що, на нашу думку, потребує невідкладного вирішення та Вашого втручання, є ситуація з розвитком біоенергетики та біогазових технологій. Після накладення вето на Закон України «Про внесення змін до статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику» ця важлива галузь завмерла на етапі свого зародження. При цьому більшість експертів енергетичного ринку визнають помилковими аргументи, які стали підґрунтям для вето. Зокрема, керівництво Інституту відновлюваної енергетики НАН України неодноразово заперечувало факт підготовки аналітичної записки по біогазу, яка розглядалась як наукове підґрунтя для накладання вето.

Україна володіє значним потенціалом виробництва енергії усіх видів з біомаси. За оцінками фахівців, лише поточні органічні відходи сільського господарства, перероблені у біогаз, можуть замістити 2,6 млрд. м³ природного газу на рік. При подальшому розвитку сільського господарства цей потенціал може зрости до 7,7 млрд. м³ на рік в перерахунку на природний газ, що в діючих цінах дозволить Україні щорічно економити на імпортному природному газі до 3,1 млрд. доларів США. Таким чином, розвиток біогазових технологій, в першу чергу, є необхідним елементом зниження імпортозалежності України від дорогих енергоносіїв, покращення платіжного балансу країни та, що є найбільш важливим, зниження геополітичних ризиків. Подальший розвиток біогазових технологій цілком співпадає із задекларованими Вами, РНБО та Урядом України прагненнями збільшити споживання альтернативних видів палива, зокрема, біомаси, і тим самим зробити суттєвий внесок в підвищення енергетичної безпеки України.

Окрім заміщення проблемних імпортних енергоносіїв, розвиток біогазових технологій дозволить отримувати високоякісні та екологічно чисті органічні добрива для сільського господарства, створить нові робочі місця у депресивних регіонах, вирішить ряд екологічних проблем із утилізацією біологічних відходів, в тому числі тваринництва, птахівництва, харчової та переробної промисловості, у комунальній сфері.

Впровадження «зеленого» тарифу на електроенергію, що виробляється з біогазу, є загальноєвропейською практикою. Обґрунтований «зелений» тариф може забезпечити окупність біогазових проектів в межах 7-10 років, що є мінімально необхідним для залучення вітчизняних і іноземних інвестицій у проекти з біоенергетики. Як показує європейська практика, розвиток альтернативних джерел електроенергії неможливий без дії «зелених» тарифів, і Україна тут не є винятком. Так, типовий інвестиційний проект з побудови біогазового заводу при дії звичайних тарифів буде мати строк окупності близько 50 років, що не зможе зацікавити жодного вітчизняного чи закордонного інвестора.

Враховуючи все вище вказане, вважаємо за доцільне:

-Впровадити «зелений» тариф на електроенергію, що виробляється з біогазу, внісши відповідні зміни до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику» (Додаток 2). Зокрема, встановити коефіцієнт «зеленого» тарифу на рівні: К=3,0 — для електроенергії, що виробляється з біогазу, отриманого з біомаси і відходів сільського господарства; К=2,7 — для усіх інших видів біогазу, зокрема, біогазу з полігонів твердих побутових відходів (ТПВ), органічної частини ТПВ, стічних вод та їх осадів.

-Розробити, затвердити та забезпечити державну підтримку Національного проекту «Енергія біогазу».

-Національний проект «Енергія біогазу» повинен передбачати виробництво електроенергії, тепла і біометану як перспективного замінника природного газу та налагодження випуску біогазових установок власного виробництва.

-Докладно висвітлити питання розвитку біоенергетики та біогазових технологій в «Енергетичній стратегії України до 2030 року».

До листа, написаного за дорученням експертної групи у складі понад 30 чоловік за участі іноземних фахівців, додаємо відповідні аналітичні матеріали та довідки (чотири додатки), що дають Вам, пане Президенте, можливість переглянути рішення щодо накладеного вето з урахуванням незалежної фахової думки.

З повагою,

Олександр Тодійчук

президент Київського міжнародного

енергетичного клубу «Q-club»,

дійсний член Української нафтогазової академії

Георгій Гелетуха

директор НТЦ «Біомаса»,

завідувач відділу Інституту технічної

теплофізики НАН України, к.т.н.

ДОДАТОК

Текст необхідних змін до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику» (щодо тарифоутворення на електроенергію, яка виробляється з біогазу, а також питомої ваги українських товарів у вартості будівництва об‘єктів, що виробляють електроенергію з біогазу)».

Необхідні зміни виділені курсивом.

1.Друге речення частини четвертої викласти в наступній редакції:

"У цьому Законі біомасою є біологічно відновлювана речовина органічного походження, що зазнає біологічного розкладу (продукти або відходи лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), та технологічно пов'язаних з ними галузей промисловості), а також складова промислових або побутових відходів, що здатна до біологічного розкладу".

2.Після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"Величина “зеленого” тарифу для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біогазу, отриманого з біомаси рослинного та/або тваринного походження, а також з органічної частини відходів сільського господарства (тваринництва та рослинництва), харчової промисловості, зіскладової промислових або побутових відходів, що здатна до біологічного розкладу, зі шламів каналізаційних стоків встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу, отриманого з біомаси рослинного та/або тваринного походження, а також з органічної частини відходів сільського господарства (тваринництва та рослинництва), харчової промисловості, зіскладової промислових або побутових відходів, що здатна до біологічного розкладу, зі шламів каналізаційних стоків.У цьому Законі біогазом є газоподібне паливо, що отримується з біомаси та/або складової промислових та побутових відходів, що здатна до біологічного розкладу".

У зв’язку з цим частини п’яту - шістнадцяту вважати відповідно частинами шостою - сімнадцятою.

3.Частину восьму доповнити новими абзацами наступного змісту:

….3,0 – для електроенергії, виробленої з біогазу, отриманого з біомаси рослинного та/або тваринного походження, а також з органічної частини відходів сільського господарства (тваринництва та рослинництва), харчової промисловості.

2,7 – для електроенергії, виробленої з усіх інших видів біогазу, зокрема, біогазу, отриманого зіскладової промислових або побутових відходів, що здатна до біологічного розкладу, зі шламів каналізаційних стоків.

4.Частину дев’яту викласти в новій редакції такого змісту:

"Коефіцієнт "зеленого" тарифу електроенергії, виробленої об'єктами електроенергетики, введеними в експлуатацію (або суттєво модернізованими) після 2014, 2019 та 2024 років (для об‘єктів, що виробляють електроенергію з біогазу, після 2016, 2021 та 2026 років), зменшується відповідно на десять, двадцять та тридцять відсотків від його базової величини, визначеної частиною восьмою цієї статті".

5.Частину тринадцяту викласти в новій редакції:

"Умовою застосування зазначеного порядку стимулювання виробництва електроенергії з біогазу є використання наоб'єктах електроенергетики, введених в експлуатацію після 1 січня 2015 року, сировини, матеріалів, основних засобів, робіт та послуг українського походження, питома вага яких у вартості будівництва відповідного об'єкта електроенергетики становить не менше 30 відсотків, а для об'єктів, введених в експлуатацію після 1 січня 2016 року, - не менше 50 відсотків".