Бути вимогливими до себе - не тільки шляхетно, це - запорука виживання

"Я очень цепко держусь за жизнь, не хуже репейника, и задешево

ее никому не отдам. Однако дорога она мне не любою ценой"

Дмитрий Брусникин, "Герой иного времени"

Наша країна живе при феодальному устрої. Ні, вона перебуває у фазі піку розквіту бандитизму феодального устрою.

Бо феодали дбали про своїх підданих, як про тих курей, що несуть їм яйця. А наша влада лише грабує своїх громадян. Лише вишукує можливості і шляхи викачати з них гроші.

У нас корумпований зверху донизу увесь державний чиновницький апарат: без хабара не вирішиш жодної проблеми, усі посади у держустановах виключно продаються, чиновники використовують свої посади не для служіння народу, а лише для збагачення; у нас корумповані правоохоронні органи: справи відкриваються на будь-кого та закриваються лише за гроші чи за вказівкою зверху, катування над затриманими та ув’язненими, скрізь, побори з торговців та посполитого люду, "кришування" - основний вид їхньої діяльності; судові органи обслуговують виключно інтереси влади, їхню діяльність у народі давно вже називають "кривосуддям"; податкова теж на самообслуговуванні, а не на захисті державних інтересів; митниця, грабує усіх підряд зухвало і не прикриваючись; прикордонна служба - як і усі вище означені: за кожен день, що вийшов на роботу, прикордонник має відрахувати певну суму нагору. Де він її візьме? - звісно, з людей, що перетинають кордон, шантажем, порушеннями закону, до яких змушує хлопців та дівчат заведена в країні корупційна феодальна система. Медицина: тут без грошей з тобою навіть не заговорять, ще й образять, бо, як скрізь, на посади не призначають за професійними здібностями - посади купуються. Корупція в освіті - взагалі, "притча во язицех", ніхто навіть уявити собі не може, що її можна подолати. ДАІ, купа дозвільних організацій, санепідемстанції, пожежна охорона, нагла монополістська комуналка теж вимагають своє, теж рекетують.

Хіба цим монстрам може протидіяти пересічний українець? Вони вимагають в нас гроші просто за право жити. Не за те, що вони надають нам послуги, а за те, що нас не чіпають. Наша влада давно зрозуміла: навіщо будувати заводи, інфраструктуру, соціальні об’єкти? Вкладені гроші відіб’ються не швидко. Краще заробляти на людях: це найприбутковіший бізнес і зовсім не затратний. Підняти податок, ввести додатковий збір, ввести нову довідку при переоформленні будь-чого. А де люди візьмуть гроші - то їхні проблеми.

І ось людям здалося: якщо ми опинимося у ЄС, то все зміниться на краще. Влада буде змушена діяти за людськими демократичними правилами і за помахом чарівної палички усе це свавілля, з якого годуються кілька мільйонів корупціонерів, миттєво припиниться. Та й, взагалі, як тільки відкриють кордони, можна буде чкурнути з цієї країни у Європу і ніколи про неї не згадувати. А влада взяла і погодилась. Гоу ту Вест!

Та сама влада, яка створила цю феодальну систему під себе, заклала в країні для неї потужний фундамент, понівечила заради своїх зручностей психіку цілої нації – погодилась. Яка сибаритствувала у цій системі, почувала себе неначе риба у воді, безкарно мала можливість грабувати усіх і уся – погодилась.

Ми ж, народ, від цієї влади нічого крім "розводів" та "кидків" не бачили. То, може, варто замислитися про ЄС не тільки на рівні емоційному? Не тільки про те, що нам можуть запропонувати, але й що ми можемо отримати у "сухому залишку"? Звичайно, ніякі високі помисли та турбота про український народ не рухають Януковичем у цьому прагненні. Великі хижаки з Північного Сходу вирішили, що пільг та привілеїв від режиму Януковича їм вже замало, їм заманулося усього майна, що належить Януковичу та решті українських олігархів. Ось і спрацював інстинкт самозбереження. Як тривога - так до Бога.

Зрозуміло, що у ЄС ніхто на їхні статки не спокушатиметься, принаймні силовими, грабіжницькими способами. Ніхто там не переглядатиме незаконні приватизації та інші способи придбання майна. Європейці люблять вирішувати ситуацію так: фіксуємо нинішню, заради миру і спокою, оголошуємо повсюдну економічну амністію, і починаємо усе з чистого аркушу. У кого скільки є - усе лишається, а далі - в усіх рівні шанси.

Чого і прагнуть українські олігархи. Як ті криваві пірати, що поставали англійськими лордами. Як ті безжальні грабіжники та вбивці з Дикого Заходу, що поставали поважними бізнесменами.

Але ж у них тільки перший капітал був кримінальним. У нашої влади та олігархів він увесь кримінальний. Вони досі отримують надприбутки за рахунок недоплати податків державі, махінацій за допомогою держапарату, інших лазівок, відвертого обкрадання населення. Мета їхнього поступу у ЄС - зафіксувати, законсервувати цю ситуацію, зробити її невідворотною, невід’ємною, безкарною.

А що ми, українці, матимемо у "сухому залишку"? Європа вже готова прийняти у свої обійми режим Януковича без усіляких умов. Благими, як кажуть, намірами…

Він шикарно розіграв карту Тимошенко. Десятки розумних, високоосвічених, високоповажних, високопоставлених людей тривалий час займалися виключно цією проблемою. Забувши про інші проблеми в Україні, які не відповідають європейським стандартам: тотальна корупція, свавілля правоохоронних органів, авторитарні методи управління центральної та місцевих влад, повна залежність судів від влади, низькоякісна корумпована медицина та освіта, грабунок населення наглядовими державними органами, зрощення криміналу із владою, проникнення криміналу у всі сфери економічного життя, зруйнована господарська та соціальна інфраструктура, яку влада нищівно експлуатує, масові переслідування журналістів тощо.

Із усім цим багажем ми йдемо у Європу. І нас приймуть. І нашу ситуацію легалізують. І ми будемо жити у Європі, у феодальній тоталітарній державі.

Думаєте, тоді нами перестануть правити бандити? Поховаються? Чи перестануть бути бандитами? Ні, вони за звичкою будуть зустрічати високих гостей із Європи, годувати, поїти, дарувати хліб-сіль, показувати їм вдоволені юрби холопів-європейців. А ми так само, як в Радянські часи на парадах, вигукуватимемо: "Спасибо пану Януковичу за наше счастливое детство!" І не треба дурнувато мантрити про нове молоде покоління. Вони - діти своїх батьків, іншого виховання, крім пристосуванського, не бачили.

Думаєте, як тільки ми опинимося однією ногою в ЄС, європейські політики одразу накажуть Януковичу докорінно змінити ситуацію в усіх вищезгаданих сферах, а він стрімголов кинеться виконувати, та ще й виконувати ретельно? Він що - самогубця? Для нього це означає стовідсоткову втрату влади. Ну хто в умовах демократичного суспільства, чесних виборів, відсутності тиску з боку начальства та залякувань вибере Януковича, чи когось з його команди, президентом?!

Чи, думаєте, європейці не відступляться від своїх вимог перед погрозою дестабілізації у 46-ти мільйонній країні? Не налякаються знов розповідями Януковича про те, що Путін пообіцяв йому кращі умови? Не пожаліють своїх вже вкладених грошей? Чи визнають перед своїми виборцями, що їх розвели? Ні, куди б ми не вступили, при режимі Януковича у нас все лишиться, як зараз. Тобто, жахливо. Ні, безпросвітно жахливо.

Але зараз Янукович дуже хоче в ЄС. Настільки сильно, що навіть знехтував думкою свого електорату, більшість якого проти вступи України до ЄС.

І європейські політики наразі мають гарний, і єдиний шанс вимагати від Януковича колосальних поступок, примусити його зламати хребет цій феодальній корупційній системі, що панує у нашій країні. Захистити український народ від щоденних знущань влади. Самі ми себе захистити вже давно не вміємо.

Але один Янукович виявився хитрішим за увесь західноєвропейський та американський політикум. Вони стільки часу билися виключно за звільнення Тимошенко, і може врешті-решт досягнуть успіху. Це величезна перемога українського народу на шляху до демократії. А корупція, бандитизм, свавілля влади, небезпеки екологічних катастроф - хай почекають: європейців, на відміну від нас, то не пече.

Що ж, побажаємо їм щастя, бо вони прийняли у свою сім’ю режим Януковича, і особисто Віктора Федоровича.

А я, звертаючись до українського народу, хочу сказати: Нам не треба у Європу за будь-яку ціну. Європейці мають бути прискіпливими, вимогливим до нас. Інакше наша влада не почешеться, і ця ситуація, яка зараз в країні, законсервується, збережеться назавжди. У їхній твердості і принциповості запорука нашого фізичного виживання. Бо, якщо ввійдемо у ЄС, а житимемо у феодальному суспільстві, то дуже скоро ми усі зрозуміємо просту істину: бєспрєдел можна знищити тільки ще більшим бєспрєдєлом.

Багато людей до цього вже готові, але покищо ще сподіваються на Європу.