Столиця світу

Хоча Гемінґвей столицею світу іменував Мадрид, а Париж називав святом, яке завжди з тобою, саме столиця Франції є світовим лідером в урбаністичних трендах.

Ще великий Осман 150 років тому заклав підвалини містопланування. Користуючись законом "servitude d'alignement", який забороняв будівництво нових будівель або оновлення старих у визначених адміністрацією міста межах вулиць, дует у складі Наполеона ІІІ і Османа, створили місто Париж, яким ми сьогодні захоплюємося.

Президент Жак Ширак, коли ще був мером Парижа, здійснив революційну перебудову Єлисейських Полів і отримав у відповідь ненависть консервативних парижан: для чого, мовляв, було втручатися у те, що і так добре виглядало. Але після того, як у центрі радикально зменшились затори, отримав таке саме гучне схвалення: давно було на часі розширити Поля! А через кілька років Ширак переїхав з мерії у президентський палац, куди його обрали вдячні за Париж французи.

Загалом, Париж - одна із найшвидших столиць світу. І не лише за темпом життя, але й за швидкістю переміщення із однієї точки до іншої. Середня швидкість транспорту у місті складає десь 40 км/год. І це досягнуто без жодних заборон і обмежень. Порівняємо із 34 км/год у Лондоні, враховуючи, що в'їзд до середмістя там є платним. Щоправда, корки на периферіку (паризька окружна) на в'їзді/виїзді з міста компенсують зекономлений на пересуванні середмістям час. Проте зараз у планах новообраного мера Парижа є розширення меж столиці, для того, щоби побороти залишки нелогічної логістики. Хоча в цілому логістичні рішення в Парижі, й у Франції загалом, на найвищому рівні.

Чого тільки варте сполучення метро із приміськими потягами (RER). Подорожувальник заходить із валізами у метро поруч зі свої домом, а виходить, приміром, у Марселі, Лондоні, чи Мілані. І дорогою не доведеться труситися у звичній нам електричці, щоб дістатися до вокзалу – достатньо лише змінити лінію метро на комфортабельніший RER, пізніше на якісний швидкісний потяг (TGV). Пересадки короткі і логістично вивірені, все рухається за розкладом, котрий легко доступний і в інтернеті, і безпосередньо на вокзалах.

Місто, яке змінює вас.

Робить живішими, людянішими. З меншою кількістю транспортних засобів і зі зменшенням стресу на дорозі.

Додатковою перевагою у пересуванні містом є можливість постійного прокату велосипедів і електроавтівок. Вони мають назву Bluecars.

До 3 000 заплановано збільшити кількість Bluecars для оренди на Париж і околиці. Це передбачає скорочення приватних вуличних автостоянок за попередніми оцінками на 22 500 транспортних засобів, що еквівалентно 164 500 000 км поїздок Парижем й Іль-Де-Франсом на рік, і, відповідно, пропорційно до цього зменшить кількість шкідливих викидів від звичайних транспортних засобів. Але важливе не лише зменшення забруднення довкілля, але і значне усунення заторів: менше стресу для всіх і більше часу для кожного.

З "Autolib" і його 100% електричними Bluecars кожен тепер може їздити без зайвого шуму і зовсім без шкідливих викидів у атмосферу міста. Новітній електродвигун за швидкістю і потужністю не поступається традиційним автівкам. Проте може забезпечити виконання зобов'язань Францією зменшити до 20% викидів у атмосферу парникових газів до 2020 року.

У червні 2012 року з'явилося лише 1740 електричних Bluecar та 600 станцій зі стоянками. Майже 3000 терміналів підзарядки із місцем паркування. У подальшому продовжується поступове впровадження нових парковок з метою досягти 3000 Bluecar для майже 1100 станцій і 5000 терміналів підзарядки у 2013 році у Парижі й Іль-Де-Франсі.

Ділянки із припнятими велосипедами і авто є у найрізноманітніших місцях Парижу й Іл-Де-Франсу. Ідея проста - реєструєшся через інтернет і маєш повну альтернативу міському транспорту (велосипед), або власному авто (електроавто).

Використовуючи альтернативні продукти:

а) економиш кошти:

- бо навіть найдешевший проїзний у Парижі вельми недешевий (€ 68/місяць) і він охоплює лише дві транспортні зони, а їх навколо Парижу 5, кожна додаткова зона - плюс € 15;

- стоянки платні і коштують дорого (30 хв/€ 1) плюс знайти стоянку тяжко і триває це надто довго.

- пальне теж не дешеве;

б) не долучаєшся до забруднення довкілля, зберігаючи цим шмат здоров'я людям і собі;

в) не нервуєш у пошукові стоянки, що теж власному здоров'ю допомагає.

Негативом є прив'язаність до відведених мерією стоянок і можливою відсутністю засобу пересування, бо перед тобою хтось їх всіх розібрав. Наступним негативом є необхідність мати саме французькі права на керування, бо без цього немає можливості винайняти електроавто. Винайм обійдеться недорого: при сплаті абонементу у 120 € на рік + 10 € щомісячно, можете користатися електроавтівкою 24 годину на добу без додаткових сплат. За багатолітню історію користування велосипедами й електромобілями випадків вандалізму чи крадіжок майже не було. Може тому, що люди розуміють, для кого це створено...

Відмінна ідея, яка має змінити місто.

Коли проїзд такий коштовний, то як захищені найбідніші? Держава надає можливість отримати усім малозабезпеченим проїзний за 20 відсотків його вартості.

Франція насправді соціалістична країна. Тому соціально незахищені верстви тут почуваються досить комфортно. Звичайно, не все так райдужно, але держава справді старається дбати про всіх. Кожен, хто опинився на теренах Франції, має право на медичне страхування після трьох місяців постійного проживання. Сума страхування на одну людину - десь як бюджет районної поліклініки в Україні. Сума значна і беруть її зі сплачених податків.

Податки справді драконівські, але платять усі. Нарікають, але тим не менше сплачують. Бо саме у такий спосіб забезпечують і собі, й іншим майбутні пенсії та всебічний соціальний захист.

Власне тому в Україні перед тим, як обіцяти соціальний рай, необхідно спочатку налагодити цивілізовану сплату податків. Формула програми-мінімум, загалом, нескладна: громадяни платять, чиновники не крадуть, а правоохоронці їх не покривають. Суспільство демонструє, що вже дозріло до таких змін. Черга за владною верхівкою.

Перетворення Києва на сучасну європейську столицю треба починати саме з цього.