Знайшовся автор ідеї згортання молодіжної політики

Знайшовся автор ідеї згортання молодіжної політики Як відомо, під час затвердження бюджету, прикриваючись ініціативою з молодіжного середовища, а також вимогами МВФ, уряд оголосив про план скорочення кількості молоді в Україні, причому одразу вдвічі - з 35 до 24 років. Неначе в підтвердження серйозності намірів, ліквідовано окреме міністерство молоді. Неначе ілюструючи серйозність намірів, Верховна Рада України наприкінці минулого року прийняла два специфічних закони – про зміни в регулюванні молодіжних організацій та про посилення відповідальності за ухилення від військової служби. Цікаво, скільки непокірних студентських та молодіжних лідерів, знову як в старі «кучміські» часи, намагатимуться відправити в армію, або хоча би нею налякати !?

Відомо, що ініціатива скоротити кількість молоді в Україні далеко не нова. Ще у грудні 2007-ому року, після того як «Блок Юлії Тимошенко» та блок «Наша Україна-Народна Самооборона» сформували спільний уряд та заключили коаліційну угоду, почали вперше «мусолити» цю ідею. Тоді з подачі оточення міністра Павленка.

Вже 16 січня 2008-го року Кабінет Міністрів України затвердив програму діяльності, де вперше містилося положення про те, що уряд планує розробити законопроект щодо внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», зокрема зменшити вікові межі молоді з 18 до 26 років. Важливий момент, - на той час це вже був діючий коаліційний уряд БЮТ і НУНС. Так от, ні в програмах жодної з 12 партій, які сформували ці блоки, ні в передвиборчій риториці 2007-го року нічого подібного жодного разу не лунало. Мало того, під час виборів як партії Тимошенко, так і партії Ющенка взяли на себе величезні зобов’язання перед молоддю в різних галузях, Юлія Тимошенко навіть випустила спеціальний додаток до Українського прориву – «Студентський прорив», і от одразу після виборів, уряд забажав скоротити кількість тих молодих людей, які могли би потенційно скористатися своїм статусом.

В 2007-2008 роках молодіжними організаціями було терміново проведено опитування серед представників партій та народних депутатів, а також ряду міністрів, і цікаво, що жоден політик не взяв на себе ризик, повторити, що він підтримує це положення Постанови уряду №14 від 16 січня «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків». За кілька місяців, де-факто уряд відмовився виконувати це положення, ідея померла Наразі Кабінет Міністрів України М.Азарова сформований трьома політичними силами, які також на всіх попередніх виборах взяли рекордну кількість зобов’язань перед молоддю.

Але знову ж таки, жодних розмов про скорочення віку, тобто де-факто кількості молоді, не було. Партія Регіонів та особисто В.Янукович неодноразово на виборах підкреслювали пріоритети молодіжної політики. Саме Янукович був єдиним кандидатом у Президенти, команда якого не тільки підтвердила зобов’язання своєї партії, але й Віктор Федорович уточнив окремі положення програми партії Регіонів на 2007-2012 роки та розширив зобов’язання. Відсутні такі ініціативи і в Законі України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики на 2010 рік» від 1 липня 2010 року, який є базовим для уряду, і головним орієнтиром в пріоритетах молодіжної політики. Таким чином, такі теми не повинні були би підніматися взагалі. Спочатку здавалося, що те, що така теза почала звучати зараз знову, може бути або аферою, або спеціально запущеною провокацією, наприклад з метою привертання уваги до себе окремого посадовця чи міністерства. В усякому разі, така ініціатива аж ніяк не вигідна молодим людям, і звичайна буде сприйнята нею акціями протесту.

Крім того, такі ініціативи, це чергова спроба відволікти увагу молоді від виконання своєї програми, давши завідомо дискусійну та неприйнятну проблематику в інформаційний простір. Ми таке вже проходили з ініціативами Ющенко-Павленка, які замість реалізації програми підтримки сільської молоді, створення системи проїзду в автобусному транспорті та закінчення ліквідації примусового призову, про що вони говорили на всіх виборах, намагалися проводити фестивальний «Рік молоді», щоб заробити бали на майбутніх виборах. Як бачимо, такі підходи в Україні вже давно не працюють. Але небезпека виявилася ще більшою, ніж здавалося в листопаді.

Зокрема, в планах Партії Регіонів виявилося - ліквідувати Міністерство молоді та підпорядкувати невеликий департамент молодіжної політики Мінкульту, або Міносвіті. «Що це, дрібна помста молодіжному руху за Майдан-2004, недолуга оптимізація міністерств чи системні дії з зменшення молодіжної активності та стимулювання в молоді бажання покидати країну та залишати її пенсіонерам !?» - запитують лідери молодіжного руху. Ці питання ще знайдуть відповіді у майбутньому, а от хто автор ідеї скорочення кількості молоді вдалося з’ясувати вже. Зокрема, виявилося, що автором доповідної записки, в якій вперше і прозвучала ідея скорочення кількості молоді в уряді Азарова є заступник Міністра Кабінету Міністрів України Ю.А.Авксентьєв, яку останній надіслав гуманітарному віце-прем’єру 1 грудня.

Натомість Борис Колесніков переадресував цю ідею колишньому міністру Р.С.Сафіулліну 20 грудня, якраз тоді, коли останній і втрачав міністерську посаду. Виходить скороченню молоді завадило скорочення міністерства молоді ! Обгрунтовуючи потребу ліквідації молодіжної політики уряд хоче підвести економічний фактор, тим самим входячи в конфлікт з поглядами комуністів та в минулому Януковича. Зокрема, мова йде про видатки з державного бюджету на молодіжні програми у сфері житла, праці, співпраці з громадськими організаціями. Так, з 1993 року молодими людьми в Україні рахувалися особи віком від 14 до 28 років. Але у жовтні 2003-го року комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Верховної Ради України, а саме голова комітету, один з лідерів Комуністичної партії України - Катерина Самойлик, запропонувала підвищити вік молоді до 35 років.

Відповідний законопроект був підтриманий урядом Віктора Януковича, всією Верховною Радою та відповідно проголосований 23 березня 2004-го року. Колишній Президент України Леонід Кучма також підтримав дану ініціативу, і 13 квітня 2004-го року підписав закон. В пояснювальній записці до закону йшлося: «Законодавством країн Європи і відповідними міжнародними угодами, які стосуються молодіжного співробітництва, вирішення проблем молоді, залучення найвищих керівних органів країн, органів самоврядування тощо до створення умов для забезпечення самореалізації молодих європейців, визначено вік молодого громадянина – до 35 років. Зважаючи, що на даний час перед вищим законодавчим органом України стоїть завдання приведення правового поля України до європейського законодавства, вноситься пропозиція про внесення відповідної зміни до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», тобто визначити вік молоді, молодого громадянина - від 14 до 35 років.

Введення в дію даного Закону не потребуватиме додаткових витрат з Держбюджету, оскільки бюджетні кошти на реалізацію молодіжної політики визначаються в певних межах, виходячи з фінансових можливостей держави, натомість розширить коло молодих громадян держави, які матимуть змогу користуватися можливостями законодавства, що визначають певні пільги для молоді, зокрема – можливість отримання пільгових державних довгострокових кредитів на будівництво або придбання житла, отримання вищої освіти тощо». Таким чином, основна мотивація збільшення молоді за рахунок вікової групи 28-34 була «можливість отримання пільгових державних довгострокових кредитів на будівництво або придбання житла, отримання вищої освіти». Щодо вищої освіти, то в наступні роки дії віку молоді до 35 років, здійснення кредитування припинилося повністю, а от щодо житлового кредитування, закон себе виправдав.

Так, у 2005-ому році в головній молодіжній кредитній програмі відбувся різкий скачок вверх. Реалізація програми часткової компенсації відсотків по кредитам комерційних банків (у 2009-2011 роках – жодної нової угоди) Рік Кількість укладених угод Шт.. Обсяг залучених банківських ресурсів млн.грн. Фактично профінансовано з державного бюджету тис.грн. 2003 62 7,0 25,0 2004 1143 95,6 1500,0 2005 15800 1750,0 25000,0 2006 - - 99250,0 2007 205 40,7 114243,0 2008 675 159,0 103729,5 Всього 17 885 2 052,3 343 747, 5 Варто звернути увагу на інноваційність та ефективність вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів України, яка значно розширила можливості для молодих родин одержати своє перше житло. Цікаво, що уряд Єханурова, майже повністю зупинив реалізацію «банківської» програми, яку започаткував уряд Януковича ще в 2003-ому році, і стимулював застарілу програму 1998-го року, яка передбачає повне будівництво житла державою. А до програми співпраці з банками, не ліквідовуючи початі будівництва, повернулися вже в урядах Януковича-Тимошенко, але економічна криза підкосила банки та державний бюджет.

Станом на початок 2010-го року в держави навіть виникла 34-мільйонна заборгованість за кредитами минулих років, що потягнуло за собою протести молоді. В 2010-ому році уряд М.Азарова таки повернув борги за минулі роки, змінив вперше в історії України керівника Фонду сприяння молодіжного житлового будівництва, а остання установа наростила обсяги будівництва по незавершених об’єктах, хоча наразі не заключає нових угод з банками на компенсації відсотків по кредитах. Тому цього року, програма молодіжного житлового діє за старою схемою, коли держава будує квартиру, і вже готову сплачує молода сім’я за ставкою 3%. По цій програмі з 1998 по 2010 рік Фондом надано 9547 пільгових довготермінових кредитів на будівництво та придбання житла з державного та місцевих бюджетів різних рівнів на загальну суму понад 990 млн. грн. Цьогорічних підсумків ще нема, але до прикладу в Ужгороді вже збудовано та вручено ключі першим 15 молодим сім’ям. В цій програмі перевагу завжди матимуть ті регіони, які докладають 50% вартості будівництва з місцевого бюджету і які виділяють землю.

Натомість, у випадку внесення змін до закону про молодь, нових учасників програми майже не буде, а крім того, сам на сам з банками залишаться 17 тис. позичальників, які наразі сплачують кредити та ще стільки ж позичальників в Фонді. Крім того, Азаров планує зекономити на інших програмах, які враховують наявність критерію «вік молоді до 35 років»: - участі держави у фінансуванні робочого місця; - кредитування житлового будівництва для педагогічних кадрів; - фінансуванні молодіжних та дитячих громадських організацій. Що ж, чи проковтне молодіжний рух згортання молодіжної політики, як проковтнув Табачника, чи мобілізується, як це сталося з постановами про платні послуги у ВУЗах, щонайменше хоча б для самозбереження, ми побачимо в найближчий час. А наразі всім молодим людям України варто звернути увагу на слова іншого посадовця з уряду, який вперше в ЗМІ оголосив наміри Азарова: «Ми не можемо рахувати молодими людьми тих, хто здобув освіту, працевлаштувався та створив сім’ю…». Просто без слів.

Олександр Солонтай, член нацкомітету МВАРТИ від ФРІ, експерт Інституту Політичної Освіти