Блог | І куди поїхати з паспортом "Л/ДНР"?

Путін вирішив в черговий раз показати світові, що розлюченого "російського ведмедя із самоваром" міжнародне право лише дратує.

Видео дня

Спонтанне визнання паспортів ОРДЛО – чудово вписується в парадигму "русского мира" з його особливим баченням світопорядку – відсутності будь-якого порядку та здорового глузду.

Що мотивувало Путіна до такого кроку? Причин - безліч. Найбільш очевидні, і з цим погоджується низка провідних експертів, – внутрішня дестабілізація України, проба на "міцність" західного істеблішменту та зняття санкцій.

Попри військову присутність в Сирії, Україні, гібридні політичні та інформаційні війни Путін так і не опинився за одним столом з США. Його мрія про біполярний світ досі залишається нереалізованою. Тому подібні сплески активності, як-от з визнанням паспортів "Л/ДНР", – це лише додатковий пазл у великій грі за світове лідерство. 

Давайте розглянемо детальніше сам указ.

В першу чергу варто розуміти, що це - нормативний акт голови держави, який має юридичну силу винятково на території РФ. Жодних "нових" правових наслідків у міжнародному вимірі документ не матиме.

Читайте: У Москвы все меняется на каждом повороте

ЄС заявив про невизнання документів "Л/ДНР". Аналогічну заяву зробило МЗС Білорусі. Вочевидь, їздити з документами, які видають окупанти, можна хіба що до РФ та друзів за нещастям - Південної Осетії.

Путін видав указ під ореолом благородності та вселюдської доброти – з метою "захисту прав і свобод людини і громадянина" та відповідно до "загальновизнаних принципів та норм гуманітарного права".

Це є черговим виявом лицемірства правлячої верхівки. Адже немає жодних сумнівів та ілюзій, що у публічно-правовому контексті Росія, як агресор, грубо порушила основоположні для міжнародного правопорядку акти (Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, Конвенція ООН із морського права).

Тобто кремлівські очільники брутально знівелювали збалансовану систему міжнародного правопорядку, яка уклалась після Другої світової війни. Тепер, прикриваючись ледь не месіанством, агресор створює передумови для організованого пересування громадян між ОРДЛО та РФ.

Читайте: Иллюзии исчезли, надеяться не на что

Юридично інспіруються проросійські настрої на території ОРДЛО та стверджується авторитет органів (а, отже, й інститутів) влади невизнаних республік. Йдеться про пряму політичну підтримку терористів, їх заохочення до сепаратизму.

Указ Путіна, за твердженням Кремля, відповідає Мінським угодам. Це викривлення фактів. Адже Мінські угоди взагалі не містять положень щодо визнання документів невизнаних республік.

Більше того, указ суперечить міжнародному звичаєвому праву, що передбачає принцип доброї волі та відданості збереженню миру, втіленням якого і є за своєю суттю Мінський формат.

Натомість, порушуючи режим припинення вогню та використовуючи атаки на мирне населення, як важіль політичного впливу, Москва ігнорує усі домовленості. Про порушення конкретної договірної норми цього разу не йдеться.

Крім того, ініціатива Путіна не містить чіткого переліку територій, жителі яких зможуть скористатись дією указу. Знову маємо відверту маніпуляцію – правова невизначеність дозволяє уникнути конкретики щодо територіального питання. А це у свою чергу могло б скомпрометувати Кремль, який робить вигляд, що є просто спостерігачем та заручником ситуації на Донбасі, а не головним організатором та спонсором тероризму.

Також указ Путіна не містить чіткого терміну дії – триватиме  "до політичного врегулювання ситуації". Однак, хто і коли цю ситуацію урегулює, – незрозуміло. Це також є сигналом активізації для керівників терористичних організацій.

Читайте: О пачпартах дыныры. Мнение из Донецка

Загалом, визнання документів та безвізовий режим для жителів ОРДЛО є діями суверенної держави – РФ. Тому їх варто розцінювати лише як внутрішню справу. Аналогічно як із трактуванням юридичного статусу ще однієї квазідержави - Придністров’я.

Варто розуміти, що всі ці правові маніпуляції – "гра в довгу". Адже Росія не поспішає приєднувати окуповані землі, чи роздавати наліво і направо російські паспорти (хоч це і може бути наступним кроком у випадку збереження чи посилення санкцій проти РФ).

Також Києву варто розуміти, що Кремль віддасть наші території лише на вигідних для нього умовах. Тому повторювати мантру, що альтернативи Мінську немає, – шлях у нікуди. Маємо запропонувати свою концепцію мирного врегулювання і не піддаватись маніпуляціям керівників Мордора.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...