Блог | Волинська трагедія: ще можливий компроміс?

У польському парламенті зареєстровано відразу кілька законопроектів, що трактують Волинську трагедію 1943 року як "геноцид" поляків. Уся відповідальність за ухвалення одного з цих законопроектів ляже на партію Ярослава Качинського "Право і Справедливість". Чи захоче цей амбітний політик увійти в історію як людина, що серйозно зіпсувала польсько-українські відносини?

Кажуть, напередодні першого туру президентських виборів у Польщі її тодішній глава Броніслав Коморовський довго думав, куди поїхати з візитом — до Британії чи України. На островах — чимало польських заробітчан, і добре було б їх загітувати. Але ж для ліберального електорату Коморовського відносини з Україною — пріоритетні. Тож у штабі екс-президента вирішили, що варто поїхати до Києва… Згодом у штабі визнали те рішення помилкою. За збігом обставин, того дня, коли Коморовський виступав у Верховній Раді, її депутати ухвалили закон "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті". Політичні опоненти Коморовського подали це виборцям приблизно так: "Польський президент освятив своєю присутністю героїзацію УПА, яка вбивала поляків на Волині". Не факт, що Коморовський програв Дуді саме через це, але якісь голоси екс-президент тоді в Києві втратив… Ця історія ілюструє — "демони минулого" досі міцно тримають багатьох поляків (як і українців). А в Україні (як і в Польщі) силу цих історичних "демонів" недооцінюють, пише Аскольд Єрьомін для wz.lviv.ua.

Після того, як усю повноту влади одержала в Польщі політична партія "Право і Справедливість" (ПіС), експерти попереджали офіційний Київ: на польсько-українськівідносини можуть чекати найважчі за останні кілька десятиліть випробування. Але — знову недооцінка? Мовляв, якось воно з тими поляками буде… Утім, само собою не "розсмокталося": напередодні 11 липня (у цей день 1943 року, вважають у Польщі, була "кульмінація" Волинської трагедії) у польському парламенті зареєстровано відразу кілька законопроектів, що трактують події на Волині саме як "геноцид" поляків. Три року тому опозиційні тоді депутати ПіС уже голосували за те, аби визнати Волинську трагедію геноцидом. Але правляча тоді "Громадянська платформа" була проти, тож зупинилися на визначенні "етнічні чистки з ознаками геноциду". Але тепер, коли ПіС став владою, законопроект цієї партії має усі шанси на ухвалення.

Читайте: Волинська трагедія

На початку червня з відкритим листом до польського суспільства звернулися українські громадські та політичні діячі. "Особливим болем і для України, і для Польщі залишається трагедія Волині і польсько-українського конфлікту в роки Другої Світової війни, в проваллі якого було знищено тисячі невинних братів і сестер, – йдеться, зокрема, у листі. — Просимо прощення і рівною мірою прощаємо злочини і кривди, вчинені щодо нас". На український лист одним із перших відреагував глава польського МЗС Вітольд Ващиковський. "Я не зовсім згоден з проханням про те, щоб "керівники польської держави і парламентарії" не приймали у зв'язку з річницею Волинських подій "незбалансованих політичних декларацій", – заявив Ващиковський. А днями у листі-відповіді на українське звернення понад двісті депутатів польського Сейму (від "ПіС") написали, зокрема, таке: "Проблемою є нинішнє українське ставлення до винуватців геноциду, вчиненого проти поляків у роки Другої світової війни… Не можемо погодитися з тим, що заплановану й реалізовану в жорстокий спосіб операцію проти цивільних людей називають польсько-українською війною".

Отже, прийняття польським парламентом нової декларації про Волинську трагедію не уникнути? Схоже, так, адже польські депутати написали: "Найближчими днями польський Сейм вшанує жертв українських націоналістів на Волині і на колишніх теренахпівденно-східних воєводств Другої Речі Посполитої". Утім, шанси на те, аби ця нова декларація не поховала українсько-польські відносини, ще є.

По-перше, після листа польських депутатів з українського боку прозвучали важливі слова, що можуть стати основою для вироблення компромісу. "Ми свідомі того, що в лавах УПА (як і кожної армії, яка брала участь у Другій світовій війні) були люди, які чинили воєнні злочини, — написав голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. — Убивство цивільних поляків українськими повстанцями є саме таким злочином. Як і вбивство цивільних українців польськими підпільниками. Проте наявність таких фактів не дає підстав називати злочинними самі військові формування УПА чи Армію крайову".

А по-друге, за декларацію про "геноцид" депутатам від ПіС було легко голосувати, коли вони були в опозиції. І про свій електорат (а це, зокрема, жителі східної Польщі, де для багатьох Волинська трагедія — історія сімейна) не забуваєш, і наслідків практично жодних… Зараз ПіС при владі, тож уся відповідальність за прийняті парламентом "волинські" законопроекти ляже саме на партію Ярослава Качинського. Чи захоче цей амбітний політик увійти в історію як людина, що серйозно зіпсувала польсько-українські відносини? Сумнівно. Президент Дуда, гадаю, теж не захоче… До 11 липня ще є час, прийнятний для Києва і Варшави компроміс іще можна напрацювати! У таких випадках багато важать особисті контакти, тож зустрічі Порошенка й Клімкіна з Дудою, Качинським і Ващиковським точно не будуть зайвими. Таких контактів має бути більше і без сумних роковин! Стратегічним партнерам треба зустрічатися частіше.