Блог | Угода, яка дозволила стабілізувати економічну ситуацію в Україні

Рівно два роки тому, на початку грудня, ми сформували новий Уряд, в якому я обіймала посаду Міністра фінансів.

В той час, країна вела війну одразу на двох фронтах: один фронт був на Сході, другий - в економічній сфері, де Україна зіштовхнулася з важкою економічною кризою. Це була реальність нашої країни, - і саме так, як країну "на межі", нас сприймали у світі. Коли я прийшла на посаду Міністра, падіння ВВП в Україні становило 6.9% (2014), падіння виробництва становило понад 20% щомісяця, резерви НБУ складали лише $7.5 млрд. Прогноз дефіциту платіжного балансу на наступні чотири роки становив $40 мільярдів. Ключове питання, що стояло перед нами тоді - як перекрити цей дефіцит і втримати країну та економіку цілою?

Ми змогли успішно домовитися про нову угоду з МВФ, що відкривала перед Україною 17,5 мільярдів доларів фінансової підтримки, які допомогли запобігти економічному колапсу країни. Невід’ємною умовою цієї угоди була необхідність провести реструктуризацію державного боргу, яка би зменшила цей дефіцит ще на $15 мільярдів. Для цього потрібно було провести перемовини з власниками єврооблігацій України. За оцінками МВФ, співвідношення рівня боргу до ВВП України було настільки великим, що без вирішення цієї проблеми говорити про стабілізацію економіки було неможливо. Окрім того, МВФ та інші наші міжанародні партнери, які готові були надати фінансову підтримку Україні, хотіли бути впевненими у нашій платоспроможністі в майбутньому. Саме тому операція з реструктуризації була визначена одним з найважливіших завдань програми. Тільки разом, $17.5 мільярдів кредитів від МВФ, $7.5 мільярдів кредитів від інших міжнародних партнерів та $15 мільярдів зменшення дефіциту платіжного балансу через операцію реструктизаціі давало всім впевненість, що ми перекриємо цей прогнозований дефіцит, відбудуємо резерви Національного Банку та врятуємо економіку, яка знаходилася за крок до колапсу.

За допомогою наших фінансових (Lazard), юридичних (W&C) та комунікаційних (APCO) радників (що, зазвичай, супроводжують будь-яку велику, а тим більше важку фінансову угоду), ми успішно провели реструктуризацію.

Було реструктуризовано всі інструменти, включені до периметру операції, за винятком $3 млрд так званих "російських евро-бондів", а також невеликої частини ($101 млн) боргу міста Києва. Весь обсяг боргових інструментів, що було реструктуризовано, склав $22,2 млрд (номінальна вартість). За результатами реструктуризації, ми змогли списати 20% державного та гарантованого державою боргу, а також 25% боргу м. Київа, що означало миттєве зменшення розміру боргу на $3.2 млрд. Це - кошти, які приватні кредитори просто "вибачили" нашій країні. Ми виконали вимоги МВФ по зниженню співвідношення боргу до ВВП. Дохідність по всіх облігаціях була встановлена на рівні 7.75%. Це - значно нижче, аніж вартість, під яку Україна залучала ресурси за часів Януковича (9.25% по євробондах, що були розміщені в липні 2012 року). Виплату $19 мільярдів боргу було перенесено на період з 2019 до 2027 рік, замість періоду 2015-2023 до рестурктуризації. Разом це нам дало те, що було потрібно для нашої міжнародної програми оздоровлення платіжного балансу на наступні чотири роки.

Комунікаційна кампанія, що супроводжувала переговори з бондхолдерами, була невід’ємною та дуже важливою їхньою частиною. Завдяки всебічній підтримці, якою ми змогли залучитися серед всіх міжнародних фінансових ЗМІ та найвпливовіших політичних лідерів, ми створили умови, за яких власники українського боргу були просто змушені сісти за стіл переговорів та надати Україні безпрецедентне списання 20% боргу. Без належної комунікації досягти цього було б неможливо. Це PR? Можливо, але дуже потрібний для досягнення завдання, що стояло перед країною, PR.

Успішні ми були чи ні? Кожен має право на свою думку. Але консенсус щодо того, що угода з реструктуризації була успішною, був і в Україні, і на міжнародній арені. Закони, що дозволяли здійснити реструктуризацію, було ухвалено неймовірною більшістю у Верховній Раді - 307 та 309 голосів. За них голосували "Блок Петра Порошенка", "Народний Фронт", "Самопоміч", "Батьківщина", "Радикальна партія Олега Ляшка", та опозиція.

Експерти, економісти, фінансисти та партнери дали свої оцінки....Ця угода отримала величезну підтримку з боку наших міжнародних партнерів: США , ЄС, МВФ, ЄБРР, Міністрів фінансів Великої Сімки, всесвітньо відомих економістів та ключових міжнародних ЗМІ , що визначають напрям економічної дискусії в світі. Єдина сторона, єдина, яка виступила проти угоди, була Російська Федерація.

Ця угода дозволила нам стабілізувати економічну ситуацію в Україні, переламати негативний тренд і вийти нарешті на економічне зростання. Якщо в третьому кварталі 2015 року економіка України скоротилася на 7.2%, то вже в першому кварталі 2016 року, - вперше після 8 кварталів постійного падіння, - розпочалося стримане, але вкрай довгоочікуване зростання економіки України. Зростання, згідно з останніми прогнозами МВФ, очікується до 1.5% в 2016 і 2.5% у 2017 роках. Гривня стабільна. Інфляція зменшилась до 13.5% в 2016 році.

Якби угоду не було досягнуто, Україна мала б оголосити неконтрольований дефолт по зовнішньому суверенному боргу, який, з великою верогідністю, мав би дуже серйозні наслідки для країни. В першу чергу, ані МВФ, ані інші наші міжнародні партнери не погодилися б надати нам $17.5 мільярдів та $7.5 мільярдів, які так були потрібні нам в той момент. Дефолт міг серйозно дестабілізувати банківську систему, оскільки, без цих кредитів, резерви Національного Банку не були б відбудовані. Фінансові витрати як державних, так і приватних корпоративних клієнтів поставили б під загрозу стабільність низки великих компаній, оскільки процентні ставки на будь-які кредити для них зросли б шалено. Нарешті, правові наслідки такого дефолту могли б бути дуже серйозними (наприклад, захоплення активів, які перебувають за кордоном, судові процеси проти України, як у випадку з Аргентиною, тощо).

Я здивована та засмучена тим, що сьогодні бачу ознаки негативної PR кампанії, що ведеться проти угоди щодо реструктуризації боргу, проти наших успішних інвестиційних промоцій, проти наших успішних дій. Сьогодні, коли Україні потрібно бути єдиною, аби перемогти економічні, безпекові виклики та виклики, що існують у питанні створення правової держави - нам разом потрібно працювати на реальні подальші структурні зміни та на відбудову інвестиційного клімату, і зберегти ті позитивні напрацювання щодо іміджу нашої країни, які вже існують. Ми - демократичний, сильний, відважний, талановитий та працьовитий народ. І ми варті того, аби саме так нас і сприймали - не лише всередині країни, але й за її межами. Бо ми цього варті.