Блог | Кібератаки Росії: що це було?

Днями світ облетіла новина: були атаковані найбільші онлайн компанії США Тwitter, PayPal, Amazon, Spotify, Reddit, NB&B. CNN, "The New York Times", "The Wall Street Journal" та інші. Для атаки типу "Відмова в обслуговуванні" злочинцями використовувалися інфіковані мережі пристроїв, які складають основу так званого ланцюжку економіки "інтернет-речей". А саме, підключені до інтернету телевізори, відеокамери, холодильники та інші "розумні" девайси. Хто саме стоїть за цими атаками іще потрібно встановити. Утім, аналізуючи контекст подій останніх місяців, висновку можна дійти і без розслідування експертів – злочинна влада Росії.

Ворожі атаки РФ зосереджені не лише на Америці. Не так давно група хакерів, які називають себе "Спрут", зламали сторінку прес-центру штабу АТО в соціальній мережі Facebook. Вони змінили фото профілю і обкладинку, а також розмістили кілька агресивних заяв на сторінці. Крім того, за кілька місяців до того кіберзлодії зламали Twitter Адміністрації Президента и персональний сайт Арсена Авакова. На щастя, вторгнення було вчасно зупинене, а його наслідки оперативно виправлені. Хоч великої шкоди країні та політикам такі атаки не завдали, акт психологічного тиску все ж був присутній.

Читайте: Троянский киберконь третьей мировой: хакеры снова обрушили США

Що вже казати про такий тиск, шляхом зламу серверів та викрадення важливої конфіденційної, коли країна знаходиться на порозі виборів. Варто пригадати Вотергейтський скандал 1972 року, коли група невідомих злочинців проникла в штаб кандидата в президенти від Демократичної партії Джорджа Макговерна, розташованому у вашингтонському комплексі "Вотергейт" (Watergate). Вони займалися налаштуванням прослуховуючої апаратури і, за деякими даними, фотографували внутрішні документи штабу демократів.

Вельми схожа історія відбулася з демократами влітку та на початку вересня цього року, причому за деякими ознаками подія настільки схожа, що її можна назвати email-gate. Так, невідомі кіберзлодії зламали поштовій аккаунт Gmail та деякі інші поштові скриньки Джона Подеста, голови передвиборного штабу кандидата на посаду президента США Гілларі Клінтон. Правда, на відміну від Вотергейтського скандалу, пан Подеста звинуватив у цьому не республіканців, а хакерів з Російської Федерації. Він вважає, що ця інформація була вкрадена Росією, щоб допомогти Дональду Трампу на виборах (за результатами Вотергейту на виборах переміг саме республіканець).

Крім того, США припускають, що саме російська влада постачає WikiLeaks матеріали, вкрадені хакерами під час виборчої кампанії у співробітників виборчого штабу Гілларі Клінтон. Аналогічної думки дотримується Міністерство нацбезпеки США і Директор Національної розвідки, вони також вважають, що у цьому винні не окремі хакери, а держава Росія. Мотиви останньої більш ніж очевидні: для РФ більш вигідним буде президенство Дональда Трампа, який вже декілька разів натякав на симпатії.

Читайте: Кибербезопасность - задача номер один для Украины

Білий дім вже заявив, що може ввести проти Росії нові санкції, в тому числі фінансові, через здійснені нею кібератаки. За словами представника Білого дому, адміністрація президента США Барака Обами шукає "пропорційну" відповідь на кібернапади.

Пересічному громадянину таке звинувачення може здаватися занадто різким. Але на початку року в США прирівняли агресію з використанням кіберзброї до атаки із застосуванням зброї масового ураження.

Значення кіберзброї та її вплив ростуть з кожним роком. Якщо раніше це були просто злочинні акти – коли хакери отримували доступ до інформації і намагалися її продати чи розміщували на електронному ресурсі, аби показати, які вони сильні програмісти – то останнім часом це вже не кримінальні злочини, а саме акти агресії. Саме тому в США кібератаки прирівняли до зброї масового ураження

Використання кіберзброї має кілька завдань. По-перше, отримання розвідувальної інформації, аби знати, що відбувається в іншій країні, і проводити шпіонаж економічного характеру. Звичайно, сильні держави проводять таку роботу на постійній основі, але вона не завдає прямої шкоди.

По-друге, йдеться про отримання компрометуючої інформації — відрізняється від попередньої тези тим, що інформацію здобувають безпосередньо для використання проти тих, у кого вона була вкрадена. Насамкінець, враження мережевої та інформаційної інфраструктури країни-противника з метою завдання економічної шкоди та знищення системи управління державою.

У серпні-вересні 2016 року саме атака другого типу була використана російськими хакерами проти лідера демократів Гілларі Клінтон. Поки що рейтинги показують, що вона має всі шанси все ж таки стати президентом. Можливо тому, що вкрадена інформація була не настільки компрометуючою, як ті історії, що останнім часом віднайшли ЗМІ про Дональда Трампа. Але сам факт емейл-гейту показує, що в наш час не потрібно проникати в чужі апартаменти та встановлювати обладнання для підслуховування, щоб дізнатися про плани конкурента.

Технології досягли іншого рівня – сьогодні достатньо застосувати кіберзброю. Минулого тижня відбувся і третій тип атаки. Ці дії були направлені проти ІТ-інфраструктури США, фінансовий обсяг якої в бюджеті країни складає більше 2 трильйонів доларів в рік. Запам’ятаємо цю подію, яка стала сигналом про початок війни. Війни нового типу - кібернетичної, яка завдає шкоди не менше ніж звичайна зброя. І світовій спільноті ще належить відшукати релевантні контр-заходи та важелі впливу.