Блог | Трамп грає на стороні агресора

Всі так звані "компромати" на Трампа – непідтверджені дані і це дозволяє новообраному президенту себе захищати (тим паче, фейковість усіх компроматів підтвердила й сама Росія). Відтак, будь-яка інформація, яка нині з’являється проти Трампа – автоматично називається спекуляцією.

Зверніть увагу на те, наскільки під час першої прес-конференції Трампа на новій посаді він був обережним і не робив гучних заяв. А в той же ж час, кандидат на посаду голови Державного департаменту Сполучених Штатів Америки Рекс Тіллерсон в ході слухань в Сенаті заявив, що не вважає російського президента Володимира Путіна військовим злочинцем. Окрім того він заявив, що "ExxonMobil" (нафтова корпорація. – Ред.) не брала участь в процесі лобіювання Конгресу щодо зняття санкцій з Росії (хоча це абсолютна нісенітниця). Тобто, вчора ми побачили ніщо інше, як "відбілювання" президента Росії. Більше того, Тіллерсон прямим текстом заявив, що антиросійські санкції негативно впливають на американський бізнес.

У Трампа ж аналогічна історія: коли його запитували про хакерські атаки на сервери демократичної партії, він визнав, що вони були (очевидні факти він відкидати не може), втім заявив: "Китайці роблять те ж саме". Тобто, новообраний президент США намагається зняти напругу, підключаючи до цього процесу Китай.

Як ви вже зрозуміли: і Трамп, і Тіллерсон ведуть дуже обережну політику, намагаючись грати подвійну гру, залишаючи для себе поле для маневрів (в тому числі, маючи надії на зняття економічних санкцій з Російської Федерації).

Читайте: План Киссинджера по США и России: что ждет Украину

Незважаючи на всі ці речі, серед експертів побутує думка, що Трампа уже настільки дістали закидами щодо дружніх стосунків з Росією, що йому доведеться жорстко відповісти Путіну, аби уникнути невдоволення суспільства. Та всім уже пора нарешті зрозуміти, що Трампа мало хвилює думка громадськості і його опонентів зокрема.

Позиція Дональда Тампа щодо Росії – це єдине, у чому він був послідовний протягом усієї своєї передвиборчої кампанії. Аналізуючи його заяви та дії впродовж останнього року ми бачимо, як поступово і впевнено він "відбілював" вчинки Володимира Путіна. Зрештою, компліменти в сторону російського президента линуть й зараз. Згадайте хоча б те, як він залишився люб’язним до Путіна після того, як ЦРУ надало інформацію про причетність Росії до хакерських атак під час виборів у США. Тоді Трамп не заперечив ці факти, але й не показав твердої позиці, що додало впевненості в тому, що він продовжує грати на стороні агресора. Для того, щоб ви зрозуміли показовість цього інциденту поясню, що ситуація з хакерськими атаками на американські сервери порівнюють з нападом на Перл-Гарбор у 1945 році (напад японської палубної авіації та японських карликових підводних човнів на американські військово-морську та повітряну бази, що став початком війни на Тихому океані між Японією та США. – Ред.). Тобто, фактично, відбувся напад на державну безпеку... і цей напад залишився проігнорованим.

Зважаючи на всі ці факти у мене є сумління, що Трампа справді хвилює думка суспільства. Гадаю, це сумління прийде й до решти, одразу після його інавгурації . Адже тоді новообраний президент США матиме набагато більше прав.