Блог | Алгоритм реалізації насправді глобальних цілей і те, Як я збираюся відвідати ВСІ КРАЇНИ СВІТУ
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Чи є у вас мрії над якими ви часто задумуєтеся? Щось таке, що ви постійно хотіли зробити, але не знали як до цього підступитися? Цілі та амбіції, від яких просто захоплює дух. Думки про них не дають вам справи ночами, а кожен день супроводжується численним ідеями про втілення даного зухвалого задуму в життя. Тим не менше, весь об’єм роботи, що перед вами стоїть, а також навіть можливо страх, не дають зробити навіть першого кроку у напрямку реалізації даної заповітної мрії.
Правильно кажуть, що прийняття рішення – це вже половина шляху. Так і є. Більшість навіть не готові зробити і це, сподіваючись, що якось само прийде у майбутньому. Але так не буває. Само не прийде. Твердо прийняте рішення – це і справді половина шляху.
Якщо дана ціль і справді амбітна (мова йде про одну із тих самих, котру ви згадуватимете наприкінці життя, сидячи з внуками перед каміном), то швидше за все на її реалізацію підуть цілі роки чи десятиліття, а кількість спрямованих зусиль і ресурсів перевалить далеко за межі посередності. Але самого рішення не достатньо. Абсолютна більшість людей рано чи пізно в силу різних причин відмовляється від своїх глобальних планів, а їх мрії залишаються лише мріями. То чи є така ціль у Вас?
Особисто у мене їх декілька, але одна з них яскраво виділяється і чітко стоїть осторонь. Я ДУЖЕ ХОЧУ ВІДВІДАТИ ВСІ КРАЇНИ У СВІТІ. Чесно кажучи, вже давно задумуюся над цим, але в силу причин, перелічених вище, просто не підступився до прийняття такого рокового рішення.
Я збираюся відвідати всі країни у світі
Це доволі амбітна і непроста для виконання ціль, погодьтесь. Тому, зважаючи на деякий власний досвід, а також дослідження даного питання, у цій статті блогу я опишу алгоритм того, який на мою думку дасть найбільше шансів досягнути бажаного. Зовсім не обов’язково ставити перед собою ціль відвідати всі країни у світі. Це може бути створення бізнесу, побудова якісного будинку чи стійкої щасливої сім’ї. Просто беріть ці принципи на озброєння у ваших справах.
ЦІЛЬ!
Відвідати всі країни у світі.
Читайте: Разгони обмен веществ
ДЛЯ ЧОГО (МЕТА)?
Я просто завжди хотів це зробити. Щоразу, дивлячись на мапу світу, я починають уявляти що ж відбувається на цьому клаптику Земної кулі, як виглядає місцевість, що їдять люди, чим вони займаються, як заробляють на хліб, наскільки там гарні дівчата etc. Це не дає мені спокою, тож я починаю досліджувати дане питання, що викликає все більший і більший апетит. Але врешті решт, потрапивши туди, дана солодка напруга спадає. Тож я запитую у себе: "А що далі?" Таким чином дане бажання пізнати світ втихомириться лише після того, як я побачу абсолютно все або принаймні більшість.
Зважаючи на те, що відвідання всіх країн у світі є зовсім непростим завданням, сама складність цього квесту викликає бажання взятися за дану справу. Я люблю братися за непрості проекти.
Під час цієї епічної мандрівки, я продовжуватиму вести цей блог OpenMind.com.ua і показуватиму своїм співвітчизникам, що ж відбувається там за бугром. Окрім саме тревел інформації про різні куточки світу, статті по саморозвитку надихатимуть тисячі людей на подвиги, а практичні напрацювання по он-лайн бізнесу допомагатимуть людям зробити крок на зустріч або досягти фінансової самостійності.
Спілкуючись з незнайомцями із далеких країн, я буду намагатися у найкращому світлі представити Україну і розвіяти ряд негативних міфів, що складися про нашу державу та її мешканців в результаті нашарувань століть. Тому виступатиму таким собі неофіційним амбасадором. Зрештою, це непросто квест-мрія. Для мене це справжня місія.
Окрім того, я просто почуватимуся доволі крутим чуваком, після того, як побуватиму у всіх країнах. Моє самовдоволення перебуватиме десь на тому ж рівні, що і у начальника відділу якоїсь середньої фірми у момент, коли він викочує з салону на новенькому авто, на яке збирав гроші ціле десятиліття.
Читайте: Тушеный кролик в сливочном соусе с картофельным пюре!
МІРИЛО І ФІНАЛЬНА ТОЧКА
Доволі складно досягти будь-якого результату, коли не знаєш коли його буде досягнено. Якщо людина не фіксує собі фінальної точки, куди варто рухатися, то ризикує постійно плентатися у пошуках невловимого.
Гроші є хорошим мірилом у багатьох речах. Наприклад, в успішності бізнесу, якості квартири чи затребуваності послуг.
У моєму ж випадку мірилом буде чітка кількість країн. А скільки їх є взагалі? Є купа різних підходів, але я притримуватимуся того, що і Організація Об’єднаних Націй, хоча і з деякими корективами. Наразі членами ОНН є 193 країни. Ось весь список на сайті ООН, а тут у Вікі.
Я не зовсім погоджуюся з цим списком. Сюди ще хочеться додати парочку de facto незалежних країн чи державних утворень, котрі в силу тих чи інших причин не є членами ООН. Це простерігачі у ОНН (Ватикан і Палестина), а також країни, що фактично є незалежними, але з тих чи інших причин, не є членами ООН (Тайвань, де я побував зовсім недавно, і Косово, яке мені теж пощастило відвідати).
Також можна занурюватися глибше і вважати державами Північний Кіпр (де я теж був), Придністров’я, Абхазію etc. Але, зважаючи на суб’єктивні погляди різних людей і політичних сил, з таким успіхом у список можна внести "ДНР" та "ЛНР". Дана дискусія може дійти до безкінечності, тому я притримуватимуся загальноприйнятих норм, а спец формування виділятиму окремо.
Отже кінцева ціль – відвідати 197 країн (193 члени ООН + Ватикан, Палестина, Тайвань і Косово), а по дорозі заскочити у ряд інших державних формувань. Я збираюся зробити це до досягнення мною 40 років, тобто до 04 грудня 2027 року. Тож для будь-якої своєї амбітної цілі визначайте фінальну точку, щоб чітко знати куди рухатися.
СТРАТЕГІЯ
Перед тим, як барися за великі справи, варто виробити
чітку стратегію їх реалізації і притримуватися її.
По-перше, це допоможе зрозуміти, що даний монстр не такий вже і страшний. Його можна і варто їсти частинами. По-друге, це допоможе спланувати покрокове вирішення проблеми. По-третє, дасть можливість перебувати у постійному фокусі протягом цього тривалого епічного шляху.
Отже, наразі я відвідав 51 країну зі списку ООН + 5 інших державний формувань (клацніть, щоб переглянути карту і список країн). Таким чином для досягнення бажаної цілі у 193 країни мені залишається відвідати ще всього 142. Не виключаю і того, що до 2027 року з’явиться ще парочка нових. На все про все я собі виділив часу 13 років, оскільки недавно мені стукнуло 27.
Якщо взятися за суху математику, то для вчасного досягнення бажаного мені щороку варто відвідувати по 11 країн. Зважаючи на досвід попередніх років, це більш ніж реально, оскільки в середньому при теперішньому стилю життя, я відвідую порядка 7-9 нових країн у рік. Тобто трішки прибавивши (11 країн у рік), це напряму повинно привести мене до мети. Грубо кажучи – виділяти на одну країну один місяць. Десь так зараз воно все і рухається, а перспектива виглядає зовсім нескладною.
Але життя було б зовсім іншим, якби нам все давалося так просто, друзі, суто в межах сухого прорахунку. Не все так просто, як здається. Тож до всіх стратегічних напрямків, чим би ви не займалися, потрібно застосовувати мікро менеджмент, іншими словами тактику.
ТАКТИКА
Насправді у плані подорожей світ можна грубо поділити на складні і легкі для відвідування країни. Легкі – це ті, куди просто і відносно недорого потрапити (Європа, більшість Азії, колишній СРСР, Близький Схід). Їх складність зростає по мірі віддаленості, а відтак і збільшенню ціни добирання або перебування там (e.g. Північна, Центральна і Південна Америки; Південна і Східна Африка).
А от складними є віддалені і супер дорогі країни (Австралія і Океанія) або ті, куди непросто потрапити в силу бюрократичних перепон або напруженої ситуації (окремі країни зі спецстатусом, як от Бутан, більшість держав Західної і Центральної Африки).
Звичайно що у моєму теперішньому списку відвіданих держав переважно прості країни, тому найцікавіше ще точно попереду і я це усвідомлюю. Саме тому варто наперед розробити тактику, щоб за рік до дедлайну не опинитися у плачевній ситуації, коли незакритими залишаться Північна Корея, Конго, Тувалу, а також Гаіті.
Отже, ось яку тактику, я собі обрав:
1) Орієнтуватися на 15+ нових країн у році. Якщо притримуватимуся цього темпу протягом перших декількох років, то це дасть мені певний запас на кінець, коли складність не відвіданих напрямків зростатиме.
2) По місяцю на країну я виділяти явно не збираюся, але все ж таки намагатимуся відвідати основні точки кожної, щоб зрозуміти і побачити їх з середини. На більші країни такі, як Китай, Бразилія чи Індонезія, у мене може йти і пару місяців, на середняк (e.g. Філіпіни, Перу, Нова Зеландія, Мадагаскар) думаю йтиме десь по місяцю, а на дрібнші (Ямайка, Мальдіви, Пулау, Катар, Сан Маріно, Ісландія etc.) – декілька тижнів або днів.
3) Постійно перебувати в бігах я не збираюся. Щонайменше 4-5 місяців у році планую проводити в Україні і Європі. Також я не збираюся перетворюватися у пропащого волоцюгу, котрий постійно кудись женеться. Таких персон я теж зустрічав достатньо. У мене буде наперед опрацьований графік, а шалені подорожі я чергуватиму з бізнесовими, навчальними і соціальними подіями у моєму житті.
4) У кожній частині світу, куди пару разів літати буде не вигідно, я виділятиму базову країну, яка придатна для відносно комфортного довготривалого життя. Наприклад: ПАР у Південній Африці, Сенегал у Західній Африці, Аргентина в південній частині Південної Америки, Колумбія в північній частині Південної Америки, Пуерто Ріко у Карибському басейні, Австралія у Океанії etc. Таким чином матиму тимчасовий дім, де зможу вливатися у місцеве середовище, вивчати мову і продовжувати працювати. Звідти без проблем робитиму радіальні вилазки у сусідні країни.
5) Ряд держав закриватиму одним махом з вильотом і поверненням в Україну в межах кількамісячної подорожі. Наприклад, країни Середньої Азії, Центральної Америки чи Західної Африки.
ЗВІДКИ І ЯК ПОЧАТИ?
Яку б ціль Ви перед собою не поставили, важливо приступати до її реалізації вже зараз. Інакше з кожним днем шанси на успіх зменшуватимуться.
Я вже це роблю. Просто до цього моменту це було послідовним природнім дослідження світу, а зараз у мене є чітка мета. Наразі я знаходжуся у Камбоджі і на черзі серед нових країн у нас цього сезону зима-весна 2015 намічається ще Лаос, М’янма і Непал. Сподіваюся, що також і Бангладеш та якась із дрібних арабських держав Перської затоки, де зазвичай зручно робити трансфер між Азією та Україною.
Далі літом хотілося б відвідати всі карликові країни Європи на авто, доїхавши аж до Гібралтару.
Ну а на осінь доведеться вибрати куди ж відправимося у вирій. Швидше за все це буде Африка або Південна Америка. Життя покаже.
ЦІНА
Все має свою ціну. Слава, бізнес, сім’я, професійний кваліфікаційний рівень та інше. Зазвичай для того, щоб отримати щось одне, нам необхідно відмовитися від чогось іншого або навіть щось принести у жертву.
Відвідання всіх країн у світі теж матиме свою ціну. Яку?
- Гроші
- Час
- Енергія
- Відносини
- Інше…
ГРОШІ
Повірте, подорожі не впираються лише у кошти. Як показує практика з моїх попередніх фінстрипів по Південно-Східній Азії, Центральній Америці, Тайваню чи навіть з Балкан, більшість світу можна відвідати в межах бюджету 1000$ (а краще 2000$) на місяць. Окремі складні країни можуть потягнути трохи більше, але не надто. Саме тому, я розробив тактику, щоб максимально згладити ці процеси. Звичайно, з критичною девальвацією гривні, дане завдання стало у 2,5 рази складнішим. Але ж це всього 2,5 рази (принаймні зараз). Не 100, не 50 і навіть не 10. Всього 2,5 рази! Дана фінансова дрібниця аж ніяк не може стати на заваді реалізації моєї мрії.
Почитавши звіти інших мандрівників і прикинувши мої власні витрати, я прикинув, що відвідання всіх країн коштуватиме мені порядку 150-200 тисяч доларів США. Це зовсім немаленька сума, але ж я не буду платити її за один раз. Розбивши це на 13 років, я бачу, що це цілком підйомно навіть при теперішньому стані речей.
Окрім того, я збираюся постійно розвивати власний бізнес і активно працюватиму над тим, щоб мої прибутки постійно зростали у геометричній прогресії. Зрештою, як Вам ідея розміняти квартиру в центрі Львова чи на окраїні Києва на всі країни світу і неоціненний досвід, який ви отримаєте в результаті цього? Я б навіть не роздумував про такий обмін, а Ви?
ЧАС
Він і так пройде. А чим же ще займатися, якщо не жити? Ще 5 років тому, коли я вперше поїхав у Індію, то збагнув для себе, що подорожі і отримання нового досвіду – це найкращий спосіб проведення власного часу. Дане відчуття насправді надає крила і ви це згаєте.
ЕНЕРГІЯ
Час від часу траплятимуться такі моменти, що мені нічого не хотітиметься, а в середині буде відчуття певного перегорання. Я це усвідомлюю. Тим мене менше рутина все одно більше пригнічує. Дана ціль 193 країни, перепущена крізь призму стратегії з технікою, вибудує у моїй свідомості найміцніший стержень, навколо якого обертатимуться решта справ.
Я впевнений у тому, що ця місія (відвідати всі країни у світі) не просто допоможе мені реалізувати одну ціль, а й позитивно вплине на розвиток інших сфер життя. Наприклад, бізнес, фізичний і розумовий розвиток, побудова мережі класних дружніх і ділових контактів etc.
ВІДНОСИНИ
Мабуть дану ціну мені буде заплатити найважче. Власне питання сім’ї та відносин з найближчими мені людьми найбільше тримало мене від прийняття даного рішення раніше. Але згодом я дещо переосмислив. Ми і так кожних пару днів зустрічаємося з батьками у скайпі, з друзями регулярно переписуємося у соцмережах, а коли я у Львові, то ми неслабо двіжуємо, спогади про що зберігаються на цілий рік.
Я живу даним мандрівним стилем життя вже більше трьох років і мої трансконтинентальні відносини з іншими сильно не відрізняються від тих, що збереглися між колишніми однокласниками, які живуть у різних під’їздах одного будинку. З часом кожен обзаводиться своїми особистими справами, а на перше місце переноситься сім’я.
Власне саме це мене наразі і найбільше турбує. Нещодавно ми одружилися з Мартусею і звичайно плануємо дітей. Коли я почав піднімати питання відвідання всіх країн світу, то Марта була не в захваті. Але згодом ми об’єктивно подивилися на речі і зрозуміли, що діти – це зовсім не тягар.
Деякі мої знайомі успішно подорожують з дітьми. В таких ситуаціях ціна подорожей може зростати на 30% максимум, оскільки є більші вимоги до комфорту + додаткові витрати на ще одну особу. У деякі поїздки, куди Марта їхати зовсім не хоче (наприклад: Іран, Судан чи Гондурас), я відправлятимуся сам. Зрештою, впевнений, що такий космополітизм піде дитині лише на користь.
ТРУДНОЩІ ТА ІНШІ ПІДВОДНІ КАМЕНІ
Вони точно будуть. Деякі з них мені вже доводилося відчути. Це збройне пограбування у Мексиці, хвороба із госпіталізацією на Балі, труднощі з потраплянням у країну (на прикладі Британії) та інше. Тим не менше, багато чого ще є попереду і з цим доведеться зустрітися віч-на-віч.
Щоб максимально краще підготуватися до того, що мне чекає на цьому тернистому шляху, я спробую вийти на зв’язок з іншими людьми, які вже відвідали всі країни у світі. Їх до речі не так вже й багато. Всього порядку 90 осіб на 7+ мільярдне населення Землі. Впевнений, що сконтактуватися і поспілкуватися особисто принаймні з двома-трьома десятками проблем не виникне. От і обзаведуся заодно корисними контактами, а також почерпну мудрості та підготуюся до того, що мене може чекати у майбутньому.