Блог | Ленінопад. Мінус 25

У 1989-1990 роках, ще до незалежності України, на Заході нашої держави валили пам’ятники Леніну, перейменовували вулиці, названі на честь комуністичних діячів.

Видео дня

На Сході ленінопад запізнився на чверть століття. Забагато – як для країни, яка хоче бути єдиною.

Між Заходом і Сходом ніколи не було муру, як між Федеративною Республікою Німеччини та Німецькою Демократичною Республікою. Але стіна менталітету ще й досі не зруйнована. Захід фактично вже в Європі, а Схід залишився в Радянському Союзі.

Російська агресія допомогла східнякам відчути потребу у власній державі. Для західників це вже ніби доконаний факт, який вони сприймають як аксіому. Мешканцям Сходу ще треба доводити цю теорему.

Читайте: В Харькове пали еще два памятники Ленину: милиция начала расследование

Схід швидше революціонізується, ніж Захід. Йому не потрібно буде довгих 25 років, аби від повалення пам’ятників Леніну дійти до усвідомлення ролі Степана Бандери у становленні української державності.

Звичайно, завжди залишатиметься совок, радянський елемент, якого і на Заході України є чимало, і навіть більше, ніж ми собі насправді уявляємо, але вже не він у наступні роки диктуватиме свої умови, оглядаючись на Росію.

Знесення пам’ятників Леніну – символічне дійство. Воно послаблює сили російських фашистів під час імовірного квітнево-травневого наступу, особливо напередодні Дня Пам’яті та Скорботи і Дня Перемоги. Проте за символікою мають іти реальні дії, скеровані на щоденне наповнення державності українським змістом.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...