Блог | Субсидій не буде, гроші закінчилися…

Одне зрежисоване для населення країни голосування про відставку уряду, плюс криза, пов’язана з майбутнім парламентської коаліції, має деструктивні багатошарові наслідки не лише для суспільно-політичного життя країни, але й економічного.

Робота уряду, який не має підтримки в парламенті, фактично тотожне його відсутності для інтересів країни. Адже існує пряма залежність між структурними перетвореннями в галузях державного господарства та прийняттям нормативних актів і законопроектів. Коли три коаліційні фракції підтримують відставку уряду, то як можна говорити про те, що його законодавчі ініціативи будуть прийняті? Тому питання уряду не знято, а тепер до нього ще додалося питання парламентської коаліції. Для економіки країни це означає занепокоєння фінансових інституцій, інвесторів та, як наслідок, тиск на гривню й подальшу девальвацію.

Позики міжнародних кредиторів тепер також під питанням, бо неприйняття необхідних законів позбавляє можливості виконання програми співпраці з МВФ. У цьому випадку немає реформ – немає кредитів, а відсутність позик та інвестицій потягне за собою дефіцит платіжного балансу, падіння ВВП, зростання державних видатків, необхідність у внутрішніх запозиченнях через механізм ОВДП і, як результат, – емісію, зростання інфляції.

Подальша девальвація гривні нівелює прагнення влади досягти ринкових, економічно обґрунтованих тарифів. Усе тому, що їх складові та розміри на регуляторному рівні прив’язуються до поняття "імпортного паритету", а відповідно, розраховуються у валюті. Як наслідок, кожен пункт падіння гривні до стійких валют усе далі і далі віддаляє цифрові показники тарифів від поняття ринковості. І вже навіть не йдеться про те, що сировина для виробництва послуг імпортного походження напряму залежить від курсу.

Поряд з цим державна казна вже зараз не витримує субсидійного навантаження та в уряді заявили про початок проведення верифікації соцвиплат – щоправда, його порядок Мінфін досі не оприлюднив, а очільник міністерства соціальної політики Павло Розенко заявив, що сам досі не знає, які критерії для цього використовуватимуться. Його відомство у цьому процесі участі, схоже на все, не бере.

Підвищення тарифів до рівня, який громадяни в силу низьких доходів не можуть оплатити – свідомий крок, розрахований на 2–3 роки. Розуміючи озлобленість та злиденство споживачів, на цей період запропоновано "пряник" у вигляді субсидій. Ілюзії громадян про постійність пряників – фікція. У 2017 році етапи підвищення тарифів до рівня умовної економічної обґрунтованості та ринковості будуть завершені.

А отже, з другої половини 2017-го, протягом 2018-го та наступних років кількість отримувачів "печива" має неодмінно скорочуватися, і фундамент для скорочень закладається вже сьогодні.

Якби доходи населення зростали пропорційно підвищенню тарифів, це б так боляче не позначалося на кишенях людей. Ми ж маємо кардинальну іншу ситуацію – сьогоднішній уряд довів країну до розвалу і знищення економіки, і та дика бідність, яка зараз є в українських містах і селах, викликана саме його діями. Причому, жодних передумов до зміни ситуації немає ані в цьому, ані навіть у наступному роках. Усе, що робить влада, це кидає ситуативні подачки людям, наприклад у вигляді субсидій, причому зовсім не для того, аби допомогти людям – просто вона, як вогню, боїться можливих соціальних бунтів.