Блог | Чому звинувачення на адресу Насірова нашвидкуруч скомпілювали з інформації, виставленої на офіційному сайті ДФС?

В останні кілька тижнів проводиться спланована атака на керівництво ДФС із залученням ЗМІ. Навіть затяжна прокуроріада не відволікла зацікавлених осіб у Верховній Раді та поза нею, а також вірогідних замовників кампанії від поставленої мети.

Видео дня

На папері усе вилилося у проект рішення комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики "Про результати заслуховування звіту Голови Державної фіскальної служби України Насірова Р.М. та звіту першого заступника Голови Державної фіскальної служби України Білана С.В. щодо діяльності податкової міліції".

Згаданий звіт був заслуханий на комітеті 21 квітня, й одним із ключових закидів стало звинувачення працівників податкової міліції Запорізької області у перевищенні своїх повноважень у с. Кочержинці Уманського району Черкаської області при проведенні слідчих дій стосовно підприємців, котрі експортують горіхи. Горіховий бізнес зараз – топ-тема: він надрентабельний, малозатратний, і заробітки швидкі, як електрички. Ринок горіхів дуже широкий, вони є вагомим інгредієнтом у стравах національних кухонь Близького Сходу, Північної Африки, Туреччини, Кавказу. Окрім цього, горіх використовується у медичній галузі, а також є ефективним афродизіаком у тому числі й для тих, хто кришує горіховий бізнес. Тому оборудки з горіхами в зоні особливої уваги місцевих влад, криміналітету і, звичайно, народних депутатів з горіхових територій. Ні для кого не є секретом, що у Верховній Раді жваво працюють лобістські групи, котрі проштовхують інтереси підприємців та державних чиновників, що працюють у "хлібних" галузях економіки: спиртовій, лісовій, аграрній, особливо у питаннях, пов’язаних із земельними ресурсами. Горіхи – порівняно нова тема, тому тут гроші ще не люблять тишу.

Коли ж усі сучасні методи впливу через громадських активістів за наймом, через депутатські запити і замовні публікації у ЗМІ виявляються неефективними, керівники міністерств і служб, котрі не піддаються тискові, зазнають ретельніше спланованих атак, у тому числі і через Верховну Раду. Лише депутатські запити можуть затероризувати і дестабілізувати роботу найпродуктивніших для держави структур.

Не встигла інформація про проекти, які розглядає профільний комітет Верховної Ради, вийти з кулуарів, як на деяких сайтах з'явилася публікація, у якій автори поспішили заявити, що під Головою ДФС Романом Насіровим та його першим заступником Сергієм Біланом захиталися крісла. Опозиційні лідери, невдоволені створенням нової коаліції, яка відтермінувала позачергові вибори у сміттєвий кошик, все одно працюють на розвал, не добираючи у засобах і напрямках критики посадовців. Дискредитація виконавчої влади на ключових напрямках є суттєвим сегментом усіх передвиборчих кампаній, які ці політичні сили, хоч з фальстарту, але вже розпочали. Таким атакам, всупереч політичним ідентифікаціям, піддавалися міністри-технократи, тепер відпрацьовуються інші мішені.

Оскільки соціальний стан населення у країні, що реформується, дуже низький, ці масовики-затійники часто опускаються до популізму, підтасування фактів і вирваних із контекстів тез.

Але повернемося до проблем ДФС.

Більшість закидів, сформульованих у проекті рішення комітету ВР України з питань податкової та митної політики, подано народними депутатами, котрі набрали "звинувачувальний" фактаж з офіційних сайтів ДФС. Саме у тій частині, де служба звітує про виконану роботу, вжиті заходи і шляхи вирішення проблем. На жаль, такий політичний плагіат під зміненим ракурсом знайшов місце у проекті офіційного документу. Чи не тому керівник згаданого комітету Ніна Южаніна прийняла виважене рішення спочатку розібратися з проектом, якому дехто особливо зацікавлений хотів невідкладно прилаштувати ноги, незважаючи на те, що сам Роман Насіров у цей час перебував у Лондоні на глобальному антикорупційному саміті. Позбавляти візаві його аргументів меншою мірою непорядно.

Податківці й митники працюють на виду, часто у конфлікті з підприємцями, котрі наповнюють бюджет, формують економічну незалежність України, а тому ставлення до служби з боку держави має бути чесним. Тож, використовуючи аргументацію ДФС, надану мені її прес-службою, спробуємо зупинитися на ключових звинуваченнях й офіційних контраргументах.

Спочатку – стосовно звинувачення у буцімто перевищенні своїх повноважень Запорізькою податковою міліцією у селі Кочержинці Черкаської області, де хтось із депутатів намагається виборювати права платників податків із конкретною територіальною прив’язкою. Мовляв, люди формували партії горіхів з благими намірами і думками про податки, а податкова міліція намагалася силою їм перешкоджати. Офіційна версія ДФС є чітко аргументованою: "Здійснення заходів з обшуку місця зберігання та сортування горіхів фіктивних підприємств: ПП "Гера Плюс" та ПП "Алазон" у селі Кочержинці відбувалося на підставі відповідних ухвал слідчого судді в рамках кримінального провадження. Оскільки при проведенні обшуку групою осіб, перешкоджаючи проведенню обшуків, було вчинено силовий спротив, міліціонери застосували заходи захисту виключно в межах законодавства". Тобто самодіяльністю міліціонери не займалися, була ухвала судді.

Ілюстрацією того, як і хто часто-густо кришує горіхових бізнесменів, може бути недавній новинний сюжет з Одеси за участю губернатора Міхеїла Саакашвілі, який роззброював молодиків, котрі супроводжують транспорти з горіхами. Це при тому, що одеського губернатора не звинуватиш у симпатіях до Державної фіскальної служби України, радше навпаки – в огульній критиці. А його протеже – світлий ангел Марушевська набула популярності, збираючи мито на віру – згідно з задекларованою підприємцями вартістю товару. Цей дівочий альтруїзм викликав захоплення у багатьох політиків. Мовляв, нарешті держава пішла назустріч підприємцям, які наповнюють бюджет, годують пенсіонерів, лікарів, вчителів і, до речі, народних депутатів. Та, коли потрібно провернути оборудку зі звинуваченнями на адресу керівництва ДФС, уже на Київській митниці спрощення і демократизація процедур розцінюється ними мало не як злочин. І базується черговий закид митникам знову ж на статистичних фактах, викладених на офіційному сайті ДФС, де констатується, що в умовах значного падіння експорту та імпорту у 2015-2016 роках митницям, у тому числі Київській, вдається суттєво наповнювати казну.

У відповідь на пересмикування фактів і перелицювання офіційної інформації зацікавленими особами ДФС надала вичерпну аргументацію щодо роботи Київської митниці.

"Київською митницею ДФС у 2015 році перераховано до державного бюджету 31 мільярд 771 мільйонів гривень, що становить 98,2 % індикативу. У 2015 році спад обсягів імпорту за окремими товарами відбувся не тільки в Київській митниці, але і в цілому по Україні. При цьому, як в цілому по Україні, так і по Київській митниці досягнуто зростання надходжень митних платежів по зазначених товарах.

Товар

Київська митниця

зміни обсягів імпорту (+/- млн $)

зміни надходження митних платежів (+/- млн. грн.)

фармацевтичні товари

-183

+855

транспортні засоби

-307

+1 383

дорогоцінне каміння

-0,2

+0,1

електричні машини

-0,1

+24,4

Риба

-93,2

+182,3

Алкоголь

-41,7

+38,0

Парфуми

-42,2

+281,7

Щодо ситуації зі зменшенням по Київській митниці ДФС надходжень за товарною групою "паливо та нафтопродукти" у 2015 році порівняно з 2014 роком, слід пояснити, що, починаючи з червня 2015 року, запрацювала Енергетична митниця ДФС. Там і відбувалося здійснення митного оформлення зазначених товарів. В цілому по України надходження за товарною групою "паливо та нафтопродукти" зросло".

Якщо говорити про роботу усіх митниць загалом, то у 2015 році до бюджету ними перераховано 202 мільярди 260 мільйонів гривень, що становить 100,8 % виконання індикативного показника. Тобто понад встановлений Міністерством фінансів індикатив забезпечено 1 мільярд 601 мільйон гривень. Це досягнуто у тому числі й за рахунок класифікаційної роботи, електронного контролю за повнотою бази оподаткування, забезпечення достовірності країн походження товарів тощо.

Лише за травень-грудень зростання митних платежів зафіксовано на рівні 43 мільярди гривень, тобто 43 %. Це при тому, що імпорт упав на 31 %, а експорт – на 29 %. Українська митниця не живе автономно, тому тут треба враховувати і коливання курсу валют, і кризу, яка зачепила усі галузі економіки. І все ж за чотири місяці 2016 року до держбюджету перераховано 69,8 мільярда митних платежів, а це 107,3 % виконання індикативного показника. Понад план державі перераховано 4,7 мільярда, і зростання у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року склало 21 % або ж 12,12 мільярда гривень. Зросли й надходження в доларах США. За січень-квітень, у порівнянні з минулим роком, вони збільшилися з 2 мільярдів 647 мільйонів до 2 мільярдів 720 мільйонів. Це, повторюю, при значному падінні товарообігу.

Є у закидах народних депутатів і звинувачення щодо великої кількості закритих кримінальних проваджень, і щодо низької їх кількості з числа спрямованих до судів з обвинувачувальним актом та відсотком засуджених осіб, що дисонує з реформами каральних органів і євроінтеграцією.

Не вдоволені народні обранці і станом боротьби з конвертаційними центрами, і роботою системи електронного адміністрування податку на ПДВ. Але їхні тези або ж розмиті, або знову ж базуються на офіційній інформації ДФС, яку та оприлюднює з метою вжиття заходів для усунення недоліків. Вказують депутати і на збій в роботі автоматичної системи "Управління документами", який, до речі, виявило й ініціювало проведення внутрішньої перевірки саме керівництво ДФС. Саме ним було встановлено, що збій призвів до втрати електронних копій внутрішніх документів і частини зовнішньої кореспонденції. Як повідомляє прес-служба ДФС, нині заходи щодо відновлення втраченої документації завершені, документи в електронному вигляді відновлені відповідно до паперових оригіналів. З’ясовано, що збій стався в тому числі й через застаріле обладнання та неможливе на той час забезпечення умов розташування серверів. Що не дало можливості досягнення належного рівня захисту інформації. Іншими словами, самі виявили, самі з’ясували, самі відновили документи і самі ж дали інформацію на сайт, яку тепер використали проти них.

В інших тезах проекту рішення комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики вказано також на факт несанкціонованого втручання в систему електронного адміністрування ПДВ, на недостатність упроваджених реформ, на те, що нібито витрати на утримання податкової міліції перевищують надходження до бюджету від її діяльності.

Зупинимося на згаданих звинуваченнях і наведемо контраргументи, надані ДФС.

Щодо тези, ніби податкова міліція дає економічний ефект менший, ніж вартує її утримання. Саме порівняння витрат на утримання податкової міліції з розміром відшкодованих збитків у направлених до суду кримінальних провадженнях є некоректним і віддає сталінізмом. Бо серед завдань кримінального провадження, згідно з КПК України, наповнення держбюджету не відноситься до мети кримінального судочинства. Кожна особа, у тому числі підприємці, може бути однаково як звинувачена, так і виправдана у суді, тим більше, що законодавство України саме Верховною Радою адаптується до європейського, де захист прав людини є наріжним каменем правосуддя. Та попри цей пасаж податкова міліція кримінально-процесуальним шляхом у завершених кримінальних провадженнях мобілізувала до бюджету 920 мільйонів гривень, що значно перевищує витрати на її утримання. Автори проекту, на жаль, не врахували 407 мільйонів гривень, сплачених до бюджету у кримінальних провадженнях, закритих у зв’язку з настанням податкового компромісу. Є й інший офіційний показник – про арешт коштів та майна на загальну суму 252 мільйони гривень. А за загальнодержавними показниками відшкодування завданої злочинами шкоди державі, податкова міліція на тлі інших правоохоронних органів виглядає найбільш рентабельною і, як колись казали, народною.

Так до бюджетів усіх рівнів у 2015 році у направлених до суду кримінальних провадженнях нею нараховано збитків державним інтересам у сумі 530 мільйонів гривень. Для порівняння – це у 15 разів більше, ніж пристарано Національною поліцією – 29 мільйонів гривень, нараховано Прокуратурою – 6 мільйонів гривень, СБУ – 0. Загальний економічний ефект від діяльності податкової міліції у 2015 році склав 49 мільярдів гривень. І це при тому, що, як ми вже визначилися, встановлення будь-яких планів і вимагання показників за результатами кримінальних проваджень та судів є не тільки некоректним, а й протизаконним.

Щодо відшкодування збитків, завданих конвертаційними центрами. Офіційна інформація така: за останні 12 місяців, із травня до травня, підрозділами податкової міліції ліквідовано 75 центрів конвертації валют, стягнуто до бюджету 810 мільйонів гривень. Це при тому, що система розрахунку бюджетних втрат, з огляду на діяння транзитних підприємств та фіктивних фірм, є складною і можлива переважно шляхом донарахування та стягнення податків виключно з підприємств реального сектору економіки.

Щодо низької кількості кримінальних проваджень, спрямованих до суду, та кількості засуджених осіб.

В офіційній інформації, наданій ДФС, зауважено, що у звіті комітету не враховано спрямовані до суду у вказаний період 179 кримінальних проваджень для звільнення від кримінальної відповідальності осіб у зв’язку з відшкодуванням ними завданої державі шкоди у сумі 447 мільйонів гривень. Одне провадження шляхом звернення до суду завершилося застосуванням примусових заходів медичного характеру, 449 кримінальних проваджень були закриті у зв’язку з погашенням 407 мільйонів збитків із застосуванням законодавчо визначеної процедури податкового компромісу. У документі, напрацьованому комітетом також не врахована кількість судових рішень, за якими фігуранти були визнані винними, але у силу передбачених законом обставин були звільнені від кримінальної відповідальності. Тут треба наголосити, що статистичні дані щодо кримінальних справ не можуть повною мірою характеризувати роботу слідчих, оскільки їхні повноваженні завершуються при прийнятті прокурором рішень, передбачених частиною 2 ст. 283 КПК України. Тобто виключно прокурор визначає достатність доказів для спрямування провадження до суду і саме він підтримує там обвинувачення. Участь і вплив слідчого на судовий процес є протиправними. Хто-хто, а депутати мали би це знати.

Що стосується кількості закритих кримінальних проваджень, то після прийняття у листопаді 2012 року нового КПК України суттєво змінено сам порядок досудового розслідування. За ним слідчий зобов’язаний впродовж 24 годин розпочати кримінальне провадження за встановленими ним фактами і відомостями про вчинення кримінального правопорушення. Якщо в подальшому встановлено відсутність події чи складу злочину, таке провадження закривається з обов'язковою перевіркою цього рішення прокурором як процесуальним керівником. Статистика таких справ у порівнянні зі слідчими інших правоохоронних органів приблизно одинакова, що жодним чином не свідчить про їхню упередженість чи безрезультатність. До речі, до 2012 року за старого КПК лише податковою міліцією виносилося близько 15-20 тисяч постанов про відмову в порушенні кримінальної справи через відсутність складу злочину. Для порівняння: у 2015 році закрито 2 738 проваджень, що на 713 або на 21 % менше, ніж було закрито у 2014-му – 3 451. Тому, з огляду на значні надходження до бюджету, у тому числі і завдяки досягненню податкових компромісів, статистичні дані про закриття 85 % розслідуваних кримінальних проваджень некоректно розцінювати як недолік у роботі податкової міліції. Тим більше, що держава отримала свої кошти і не несе витрат на утримання фігуранта пенітенціарною системою.

Тепер зупинимося на інформації щодо несанкціонованого втручання в систему електронного адміністрування ПДВ. СЕА ПДВ із 01.07.2015 функціонує в режимі, що забезпечує реєстрацію платниками ПДВ податкових накладних та розрахунків коригування їх в Єдиному реєстрі на суму податку, обчислену за формулою відповідно до ст. 200/1 ПКУ. Щоденно в ЄРПН реєструється приблизно 600 тисяч податкових накладних, а станом на 11.05.2016 року з використанням СЕА ПДВ в ЄРПН за добу максимально реєструється біля 2 мільйонів накладних. Системи працюють цілодобово. Це величезний потік інформації і в будь-якій системі можливі збої. У ДФС для виявлення нештатних й аварійних ситуацій запроваджена система контролю відповідності показників сумі податку, обчислених за вказаною формулою. Служба офіційно визнала, що 23.02.2016 року система електронного контролю виявила факт невідповідності суми податку, обчисленої за формулою по ТОВ "ТД МРІОЛЕНДЖ", показникам, зареєстрованим в СЕА ПДВ. Терміново були вжиті заходи, які унеможливили подальше використання безпідставно збільшеної суми податку для реєстрації суб’єктами господарювання податкових накладних та розрахунків коригування.

Саме впровадження у 2015 році Державною фіскальною службою України електронної системи адміністрування ПДВ було важливим кроком у реформуванні цієї структури. Як заявляє Роман Насіров, це суттєво зменшило ризики щодо маніпулювання зі звітністю з боку юридичних осіб. І результати не забарилися: середньомісячний збір ПДВ з вироблених товарів у січні-квітні 2016 року склав 12 мільярдів гривень на місяць проти 8,9 мільярда у 2015 році. Надходження за іншими платежами, порівняно з 2015 роком збільшилися. З податку на доходи осіб зросли на 32,5 %, з акцизного податку на вироблені в Україні товари – на 50,8 %.

Одночасно реформовано систему адміністративного оскарження та перегляду підходів до розгляду скарг платників. Створено підрозділ адміноскарження, який прямо підпорядкований Голові ДФС. Підприємці відзначають, що значно зросла об’єктивність та якість розгляду скарг. Лише за квітень 2016 року задоволено скарг на суму 797,8 мільйона гривень, що склало 18,2 % від загальної суми проти 6,1 % у квітні 2015 року.

Тепер щодо впровадження реформ службою Романа Насірова.

Із червня 2015 року ДФС України здійснює системну реформу, ухвалену Урядом та узгоджену з МВФ. Цією дорожньою картою передбачено стратегію розвитку, котра за два роки має перетворити ДФС з контролюючого органу на сервісну службу. Усього в рамках співпраці з МВФ передбачено 43 заходи з реформування, які зафіксовані у Плані Інституційних Змін діяльності служби. Як зазначив Роман Насіров в одному з інтерв’ю, 20 із них уже зреалізовано, ще по 5 заходах робота зі сторони ДФС уже виконана, і він очікує прийняття парламентом України законопроектів, необхідних для їх впровадження.

Одним із важливих завдань є 30-відсоткове скорочення чисельності працівників органів ДФС на виконання рішення Уряду, яке на стадії завершення. Із 318 до 168 зменшено кількість Державних податкових інспекцій. Більше того, службою ініційовано подальше зменшення кількості органів ДФС з утворенням єдиної юридичної особи ДФС у регіоні, що оптимізує їхню чисельність та структуру, підвищить рівень керованості, спростить процедуру отримання послуг платниками.

З метою працювати більш ефективно і прозоро, використовуючи досвід розвинутих країн, до трансформування Державної фіскальної служби Романом Насіровим було залучено низку міжнародних організацій. Таких, як Європейська Комісія, Казначейська служба Сполучених штатів Америки, інших. Це дало змогу швидко провести процес цілезатвердження (КРІ) у рамках ДФС з узгодженням показників для кожного департаменту, розпочати вивчення бізнес процесів, що додасть ефективності у роботі. Процес трансформації у ДФС був схвалений і радниками МВФ, котрі, за словами Насірова, допомагають його команді реформувати службу, що відзначає і Міністерство фінансів, якому ДФС підпорядкована.

То кого не влаштовує Насіров? Депутатів-опозиціонерів, котрі формують політичний капітал на критиці чинної влади, контрабандистів та інших навколомитних ділків, котрі через народних обранців намагаються впливати на роботу митниць, щоб повернути собі зелені коридори? Чи він став заручником політичних торгів в обмін на голоси у сесійній залі?

Ясно одне: організація кампаній дискредитації з подібними методами пересмикування фактів і настійливе втручання у діяльність однієї з найефективніших фінансових структур, як і постійна кадрова чехарда – не на користь державі, котра живе у борг.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...