Блог | "Я не хочу тата Героя, я хочу, щоб мій татко повернувся додому…"

Киянин Василь Бондар – добрий чоловік, люблячий батько, надійний друг, підтримка і оборона сім’ї. Таким він назавжди лишиться у пам’яті тих, хто був знайомим з загиблим героєм.

"Все почалося з перших подій на Майдані. Він не стояв осторонь і не спостерігав, як виявилося згодом, попри мої застереження, був там щодня. На той час Василь працював таксистом, тому допомагав як міг: возив продукти, бензин, вивозив поранених. Дізналася я про це, коли прийшла повістка і чоловік сказав, що його обов’язок -боронити країну", - розповідає дружина загиблого Наталя.

На війні, Василь Бондар був водієм-заправщиком паливно-мастильних матеріалів, у складі 128-ої окремої гвардійської гірсько-піхотної Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Доставляв бензин та солярку хлопцям на передовій.

На лінії вогню, Василю Бондарю постійно загрожувала небезпека, але це ніколи його не спиняло. "Потрапляв під обстріли, підривався на фугасі, в результаті - зі зламаною ногою прийшов додому. Ми з дітьми дуже зраділи, адже наш татко повернувся і все буде гаразд. Та не так склалося, як гадалося. Не дочекавшись повного загоєння ноги (він навіть до госпіталю не звертався), в місцевій поліклініці лікар зробив знімок і сказав, що на ногу вже можна ставати, але навантаження має бути помірним. Тож Василь вже почав складати маршрут повернення до своєї бригади. Дізнався, що готується відправка бензовозів з Харкова в зону АТО, сказав, що один має бути його. Жодні мої та дитячі вмовляння не діяли. Він сказав: "Я не хочу, щоб мої діти бачили те, через що мені довелося пройти"", - пригадує дружина Василя Бондаря.

Подружжя постійно телефонували один одному, Василь питав про діток, цікавився як справи в його коханої Наталії. Говорив, щоб не переживали: "Ваш татко повернеться Героєм з медалями і ви будете мною пишатися", - згадує слова Василя Наталя Бондар. "А потім я дзвонила-дзвонила і слова оператора про відсутній зв’язок зводили з розуму. Я намагалася відганяти всі недобрі думки, що безсовісно лізли до голови. Знала, що чоловік був у Дебальцево і там не спокійно", - розповідає Наталя.

Вранці, 13 лютого 2015 року, врешті пролунав дзвінок, після якого кажуть: "наче земля щезла під ногами". "Це був наш кум. Я здивувалася чому так рано, адже була лише 7 година ранку. Він просив, щоб я відкрила двері. Щось наче ойкнуло в серці. Дивлячи на його сумні очі, низько опущену голову я і уявити собі не могла, яку звістку він мені приніс. Слова "Василь загинув" пролунали немов розірвався поряд снаряд", - ледь стримуючи сльози згадує дружина загиблого.

Після цього почалися дні пошуків. Страшенні дні і як потім виявилося тижні… "Я до останнього не говорила дітям, що татка більше немає. Сподівалася, що хлопці помилилися і то був не мій Василь. Навіть по дорозі до Дніпропетровська, була впевнена, що це помилка і чоловік обов’язково от-от зателефонує. Але то був мій Василь….", - каже Наталія Бондар.

Ціною власного життя Василь Бондар дотримав обіцянку і повернувся додому "Героєм з медалями….".Указом Президента України №282/2015 від 23 травня 2015 року, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно). Похований Василь Бондар 7 березня 2015 на Житомирщині в с. Барвінки Малинського району, на батьківщині дружини. Нині родина Василя Бондаря – вдова Наталя, син Ярослав та дочка Ольга є підопічними Громадської платформи "Люди допомагають людям". Вони потребують нашої підтримки та допомоги.

"Не здаватися і йти вперед попри всі перепони – таке гасло було у мого чоловіка, а тепер це гасло нашої сім’ї. Мені важко без підтримки чоловіка, а дітям без батька", - говорить дружина загиблого Наталія Бондар.

Сьогодні сім’я Василя Бондаря проживає в комунальній квартирі. Після повернення чоловіка з АТО планували зробити косметичний ремонт та поміняти вікна. Від держави житло ще не отримали (знаходяться на черзі). А також наближається 1 вересня. Потрібно зібрати двох школярів до школи. Дітвора росте, тому потрібні одяг, взуття, рюкзаки, стільці до робочих столів. Тож давайте разом допоможемо дітям нашого захисника.

БОНДАР НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА NATALIIA BONDAR 4188370025864185 (Райффайзен банк Аваль)

ДЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?