Блог | В нас усе не як у людей

Для унітарної країни, де живе більше 70% титульної нації, ситуація з квотами є просто принизливою. Адже, скажімо у Франції і Німеччині, де мешкають мільйони турків і арабів, усі 100% ефіру звучать національною мовою. А у нас все не як у людей. Ми і досі культурно і ментально перебуваємо у російському інформаційному рабстві. ЗМІ, які належать проросійським олігархам, не зацікавлені у розвитку української культури, національного театру, пан-українського шоу-бізнесу тощо. Вони продовжують виконувати місію нав'язування українцям "руського миру" при повній байдужості Національної ради з телебачення і радіомовлення.

Квоти, в даному випадку, це, фактично, єдиний засіб українізації теле-радіо-ефіру. І не треба дурити людей, розказуючи, що московський продукт якісніше українського. Для досвідченого слухача російська попса звучить абсолютно нафталінно в порівнянні з тим, що крутять на радіостанціях Америки і Європи.

Щодо телебачення, то я не розумію, чому ми маємо дивитися серіали про життя в сусідній орді, а не скажімо, про життя в Європі, на яку ми так орієнтуємося. Або не американські серіали. Дорого? Крутіть кіношну класику. Навіть "старе" американське і французьке кіно якісніше "модернового" російського.

Читайте: П’ять міфів про квоти на радіо

Небажання виконувати закон про фактичну українізацію українського ефіру свідчить про глибоку кризу культури в державі і повну відсутність національної ідеології. Процес українізації мав би початися 25 років тому, а, на жаль, починається тільки зараз. І якщо він провалиться, то про справжню свободу, незалежність і суверенність України можна буде забути.