Блог | Політичні процеси в Україні часто повторюють польські

Команда президента не врахувала, що будь-які політики при владі, навіть найуспішніші, виборцям рано чи пізно набридають. Виборці просто втомлюються від тих самих облич, пише Аскольд Єрьомін для "Високого Замку".

Політичним землетрусом називають у Польщі підсумки першого туру президентських виборів. Сенсацій - цілих дві. По-перше, чинний президент Броніслав Коморовський, якому соціологи й політичні експерти пророчили впевнену перемогу (казали навіть, що другого туру не буде), програв кандидату від опозиції Анджею Дуді. Хоч і небагато, менше відсотка голосів, - але програв... По-друге, третій результат показав у першому турі рок-музикант Павел Кукіз. За "антисистемного кандидата", як він себе називає, проголосували понад 20 % виборців, а серед молодих людей віком 18-29 років - аж понад 40 %.

У Польщі кажуть, головним ворогом Коморовського є... сам Коморовський. Частково це правда. Чинного президента Польщі важко назвати харизматичним політиком. Його виборча кампанія була нудною, не "чіпляла", зводилася до нагадувань про успіхи Польщі під час правління урядів ліберальної "Громадянської платформи" і президента Коморовського. Мовляв, у країні все добре, тож навіщо щось міняти... Команда президента не врахувала, що будь-які політики при владі, навіть найуспішніші, виборцям рано чи пізно набридають. Виборці просто втомлюються від тих самих облич... Та й "усе добре" у Польщі (темпи розвитку економіки якої - одні з найшвидших у ЄС) далеко не у всіх. Перший тур голосування розділив Польщу навпіл. Коморовський переміг у восьми воєводствах заходу й півночі країни, Дуда - у восьми воєводствах сходу й півдня. У тих воєводствах, де переміг президент, люди живуть багатше, а там, де успіх мав опозиціонер, - бідніше. Виборців відсталої (за польськими мірками) "східної стіни" аргументи Коморовського не переконали.

Читайте: Cправа Фірташа Україні так просто не минеться

Частка провини за поразку влади в першому турі лежить на колишньому прем'єр-міністрі Польщі Дональді Туску. Злі язики кажуть, свого часу Коморовський став кандидатом у президенти від "Платформи" насамперед тому, що Туск був упевнений: Коморовський не зазіхатиме на лідерство Туска у партії. Очоливши Європейську Раду, Туск лишив "на господарстві" Еву Копач. Із прем'єрством справляється, але лідерської харизми не має, і Тускові у "Платформі" також не конкурент. Тож саме Туск, прогнозували політологи, зможе стати в майбутньому президентом від "Платформи"... Кадрова політика Туска, в основі якої - принцип особистої відданості партійному лідеру, багатьом полякам не до вподоби. Що вони й продемонстрували у першому турі виборів.

Рок-музикант Кукіз, що підкорив наймолодших польських виборців, жодної реальної політичної програми не запропонував. Чому "антисистемний"? Бо каже приблизно таке: усі старі політики задрали, і пішли вони всі на... І от за людину, яка верзе таку маячню, і яка не має "зеленого" поняття про ті речі, якими займається президент (підозрюю, що Кукіз узагалі ні про що поняття не має), проголосувала п'ята частина виборців, що прийшли на дільниці... Жах.

Читайте: "Срібна" лихоманка

Підозрюю, чимало з виборців Кукіза взагалі не чули про існування Коморовського. Побачили - якийсь він старий, у немодних окулярах... "Хай краще буде той - молодший і рок співає". Політичні процеси в Україні часто повторюють польські, тільки із запізненням. Тож і в нас на наступних президентських виборах може вилізти такий собі "кіндер-сюрприз". Може, теж музичний...

БЛОГИ ПУБЛІКУЮТЬСЯ В АВТОРСЬКІЙ СТИЛІСТИЦІ