Блог | Не профукайте країну, панове!

Тут нещодавно сумновідомий російський дипломат Сергій Лавров заявив, що, мовляв, коли Україна поверне собі контроль над східним кордоном – це не вирішить її проблем.

З одного боку, якщо натягнути сову на глобус, це звучить обнадійливо і можна обережно спрогнозувати, що російські ідеологи вже десь там, в глибині душних кремлівських коридорів, розмірковують над тим, яким чином злити так звані "ЛНР" та "ДНР", і який гешефт з цього зможуть вторгувати.

Але з іншого боку, це той випадок, коли важко не погодитись з Лавровим. Бо коли йде війна і ти дивишся на ворога крізь приціл автомата – тоді все максимально просто і зрозуміло. Ось він стріляє в тебе, а ось ти стріляєш в нього.

Читайте: Війна України з Росією: (не)надійний тил

Та після перемоги, коли війні настане кінець, ось тоді почнеться найважче випробування. Той ворог, що сьогодні тисне на спусковий гачок піде з України, натомість прийдуть приховані промосковські політики, в дорогих костюмах і з патріотичним гаслами, але з тими ж кремлівськими директивами – підкорити Україну й віддати її на порогу Московії.

Вони жадатимуть влади, розриватимуть єдність українського суспільства пропонуючи прості рішення складних проблем, словом обіцятимуть те, чого дати будуть не в змозі. І вся складність цієї проблеми буде полягати в тому, щоб зуміти розпізнати, й не привести до влади російських гауляйтерів.

Інакше тоді всі ці жертви, вся ця війна за незалежність і ця перемога помножаться на нуль, якщо ми програємо вибори латентним симпатикам "руского міра".

P.S. Цим текстом я хотів сказати – не про*біть країну, панове!